Рішення

від 23.02.2007 по справі 2-59/2007р.

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-59 2007 р

Справа №2-59 2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2007року     Путивльський районний суд Сумської області

у складі:     головуючого  -  

судді   Толстого О.О.

при секретарі Фостовій М.М.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Путивль справу за позовом товариства з обмеженою

відповідальністю "Комінвест ЛТД"(далі - ТОВ) до ОСОБА_1 про

відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ звернулось до суду з позовом,

який мотивувало тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1р. з вини відповідача сталося ДТП, внаслідок

якої було пошкоджено автомобіль ГАЗ-2705 д/н НОМЕР_1, що належить підприємству,

чим заподіяно матеріальної шкоди в розмірі вартості відновлювального ремонту

автомобіля - 13872,82грн, вартості експертизи в сумі 400грн та 6 тис. грн

упущеної вигоди, в зв'язку з простоєм автомобіля, крім того і моральної шкоди,

яку позивач оцінив в 1700грн.

Посилаючись на зазначене, позивач

просив задовольнити його вимоги і стягнути на його користь зазначені суми, а

також понесені ним судові витрати і витрати по оплаті допомоги адвоката.

У судовому

засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримав.

Відповідач надіслав до суду свої

письмові заперечення, в яких факт вчинення ДТП з його вини не заперечував, але

вважає завищеними вартість ремонтних робіт та суму упущеної вигоди, посилаючись

на те, що ДТП відбулося в нічний час і він не бачив обсяг ушкоджень, яких

зазнав автомобіль, і останній був одразу проданий підприємством.

Просив

справу слухати за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника

позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно до ст.1166 ЦК України

майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю

особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,

завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі

особою, яка її завдала.

В силу ст.22 ЦК України особа, якій

завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх

відшкодування. Збитками є:

1)   втрати, яких особа зазнала у зв'язку

зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або

мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки).

2)   доходи, які особа могла б реально

одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене(упущена вигода).

Судом встановлено, що ОСОБА_1. за

трудовою угодою працював в ТОВ водієм і мав доступ до ключів і документів

автомобіля ГАЗ-2705 д/н НОМЕР_1, що належав цьому підприємству( а.с 7).

Як

вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи,

ІНФОРМАЦІЯ_1р. відповідач самовільно взяв зазначений автомобіль для поїздки у

м. Буринь в особистих цілях, керуючи яким вчинив ДТП,    внаслідок     чого автомобіль перевернувся   і отримав механічні ушкодження( а.с 6).

Таким чином, хоча ОСОБА_1. і

знаходився з позивачем в трудових відносинах, але шкода заподіяна ним не у

зв'язку з виконаннями своїх трудових обов'язків, що ним і не заперечувалось, з

огляду на його письмові пояснення.

2

Згідно експертної оцінки, загальна

вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 13842грн 23коп., що

визначалось на підставі дефектної відомості огляду транспортного засобу, яка

підписана відповідачем а.с 8-20).

Крім того, позивач є суб'єктом

господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю продовольчими товарами через

мережу магазинів. Ушкоджений автомобіль використовувався ним для перевезення

таких товарів при їх закупівлі за межами району та для їх постачання в

магазини. В зв'язку з простоєм автомобіля відповідач не отримав доходи від

торговельної діяльності в сумі 6тис.грн(а.с 23).

Відповідно до ст.60 ЦПК України,

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають

значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які

беруть участь у справі, виникає спір.

Заперечуючи розмір заподіяної

відповідачу матеріальної шкоди позивач відповідних доказав суду не надав.

За таких обставин, зібрані у справі

докази та їх належна оцінка, вказує на наявність підстав для задоволення

заявлених позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди.

Як роз'яснено в п.3 постанови Пленуму

Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування

моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95р. № 11 під немайновою шкодою,

заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що

настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове

найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної

таємниці, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив

довіри до її діяльності.

Проте, наявність зазначених вище

обставин позивач не довів, а тому в частині стягнення моральної шкоди в позові

йому слід відмовити.

На підставі ст.88 ЦПК України

підлягають стягненню з відповідача судові витрати понесені позивачем при

зверненні до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, витрати

на правову допомогу.

Виходячи з вищевикладеного та

керуючись ст.ст. 10,11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 22,1166 ЦК

України, суд

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінвест ЛТД" (Інд. код

21104270, р/р 260087511206, МФО 337018, АКБ "Укрсоцбанк" м. Суми)

13872грн. матеріальної шкоди, 400грн. вартості експертизи, 6000грн. упущеної

вигоди, а всього 20272(двадцять тисяч двісті сімдесят дві) гривні.

В решті

позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінвест ЛТД" 202грн 72коп.

судового збору, 30грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду

справи, 500грн. витрат на правову допомогу, а всього 732,72( сімсот тридцять

дві гривні сімдесят дві копійки).

Рішення суду може бути оскаржено до

апеляційного суду Сумської області через Путивльській районний суд шляхом

подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в

порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.