Справа № 203/2021/18
Провадження № 2-з/0203/103/2018
УХВАЛА
19 грудня 2018 року 18 грудня 2018 року суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікян М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову ,
у с т а н о в и в:
В проваджені Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСББ СЕСЕНКИ , треті особи без самостійних вимог - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР, Приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників від 24 березня 2018 року та скасування реєстраційної дії від 05 травня 2018 року.
17 грудня 2018 року позивачами через канцелярію суду була подана заява про забезпечення позову, в якій позивачі просять суд заборонити членам правління ОСББ СОСЕНКИ та виконавчому директору ОСББ СОСЕНКИ ОСОБА_4, вчиняти певні дії: здійснювати правочини, наслідком котрих можуть бути: внесення змін до відомостей про ОСББ СОСЕНКИ у Єдиному державному реєстрі (що не пов'язані зі змінами в установчих документах) та здійснення державної реєстрації змін до установчих документів ОСББ СОСЕНКИ (код реєстрації 40525407); здійснювати правочини відносно використання спільного майна та обмежень на користування спільним майном без відповідного рішення співвласників будинку 129Б, яке повинно прийматися відповідно по положень Типового статуту ОСББ, який затверджено Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 27 серпня 2003 року №141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 вересня 2015 року №238) та статті 9, 10 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ; здійснювати правочини відносно реконструкції та зміни технічного стану: будинку, підвальних нежилих приміщень, елементів приміщень будинку та будівельних конструкцій будинку, без відповідного рішення співвласників будинку 129Б, яке повинно прийматися відповідно по положень Типового статуту ОСББ, який затверджено Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 27 серпня 2003 року №141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 вересня 2015 року №238) та статті 9, 10 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ; здійснювати правочини відносно організації, планування та виконання капітального ремонту внутрішньо будинкових інженерного системи та технічного обладнання, без відповідного рішення співвласників будинку 129Б, яке повинно прийматися відповідно по положень Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, який затверджено Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 27 серпня 2003 року №141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 вересня 2015 року №238) та статті 9, 10 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ; перешкоджати співвласникам та мешканцям будинку 129Б користуватися спільним майном багатоквартирного будинку: приміщення загального користування (у тому числі підвальні та допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче- огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне (освітлення не житлових приміщень), сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення; залучати до управління будинком 129Б посадових осіб та робітників ТОВ "ЖИТЛОВА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "ЦЕНТР" код 40461477). Клопотання обґрунтоване тим, що в травні 2018 року ОСОБА_4 на підставі оспорюванного рішення був призначений на посаду директора ОСББ СОСЕНКИ , позивачі вважають дане призначення неправомірним. Після винесення спірного рішення, під керівництвом посадових осіб правління ОСББ СОСЕНКИ та директора ТОВ ЖСК ЦЕНТР ОСОБА_5 відбуваються протиправні дії, в діяльності ОСББ СОСЕНКИ , у зв'язку із чим позивачі просять задовольнити клопотання в повному обсязі.
Ознайомившись з поданими матеріалами доходжу наступного висновку.
Приписами ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову . Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За вимогами ч.1 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позовну повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову , захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності , інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно ч.ч.1, 6 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
За змістом ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.
Так, заходи забезпечення позову, про вжиття яких просять позивачі можуть вплинути на діяльність ОСББ СОСЕНКИ та на рішення в цілому. Наразі питання щодо наявності права у ОСОБА_4 обіймати посаду директора ОСББ СОСЕНКИ є спірним, позивачі оскаржують дане право, тому ця обставина підлягає встановленню судом.
Крім того, у заяві про забезпечення позову не зазначено доказів, якими б підтверджувалося, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
З огляду на викладене заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 258 - 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя М.О. Католікян
Суд | Кіровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2018 |
Оприлюднено | 29.12.2018 |
Номер документу | 78842368 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні