Рішення

від 18.12.2018 по справі 632/1910/18

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/1910/18

провадження № 2/632/816/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"18" грудня 2018 р. м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Библіва С.В., при секретарі Кузьменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Верхньоорільської сільської ради Первомайського району Харківської області та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Верхньоорільської сільської ради Первомайського району Харківської області та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом і просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право на завершення приватизації земельної ділянки, яка за життя була розпочата спадкодавцем ОСОБА_2, померлою 05.02.2017 року, та на державну реєстрацію права власності на його ім'я на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,4700 га, розташованої за межами населених пунктів в територіальних межах Верхньоорільської сільської ради Первомайського району Харківської області за рахунок земельної ділянки, що знаходилася в постійному користуванні ОСОБА_2 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІV-ХР № 018203 від 29.12.2001 року та розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Харківської області за № 357 від 03.10.2003 року про передачу у власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є спадкоємцем за законом після померлої 05.02.2017 року його матері - ОСОБА_2 і спадщину він прийняв, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори..

Померлій матері належала на праві постійного користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія ХР № 018203 від 29.12.2001 року земельна ділянка площею 1,4700 га для ведення підсобного господарства. В подальшому на підставі заяви ОСОБА_2 від 11.09.2003 року Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області було прийнято розпорядження № 357 від 03.10.2003 року про передачу у власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки. Дане розпорядження не скасоване та є дійсним. За життя ОСОБА_2 не встигла закінчити процедуру приватизації вищевказаної земельної ділянки та отримати правовстановлюючий документ на неї, тому нотаріус своєю постановою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачеві саме з підстав відсутності правовстановлюючого документу на право власності за померлою.

Сторона позивач у судове засідання не прибула, проте від представника позивача надано письмову заяву про розгляд справи без її участі, на уточнених позовних вимогах наполягає.

Представник Верхньоорільської сільської ради Первомайського району Харківської області до судового засідання не прибув з невідомих судові причин, відзиву на позов не надав, як і не надав заяви про розгляд справи без його участі.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області також до суду не прибув, проте, надав заяву про розгляд справи без його участі та відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов. Зокрема, представник відповідача послався на те, що право власності на спірну земельну ділянку за спадкодавицею не було за життя оформлене і позивач не довів наявності порушення його майнового права.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши доводи уточненої позовної заяви, відзив на позов та відповідь на відзив, дослідивши та проаналізувавши письмові докази, встановив обставини та відповідні до них правовідносини.

Зокрема, правовідносини сторін у даному спорі виникають із земельного, цивільного (спадкового) законодавства, а також законодавства, що регулює повноваження у земельних питаннях органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що 05.02.2017 року померла мати позивача - ОСОБА_2 (а.с.78-79). Після її смерті відкрилася спадщина, яку позивач ОСОБА_1 прийняв за законом, подавши відповідну заяву до нотаріуса, що вбачається з постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право власності за законом на належну померлій на праві користування земельну ділянку (а.с.102).

ОСОБА_2 належала на праві постійного користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія ХР № 018203 від 29.12.2001 року земельна ділянка площею 1,4700 га для ведення підсобного господарства, розташованої за межами населених пунктів в територіальних межах Верхньоорільської сільської ради Первомайського району Харківської області (а.с.10). В подальшому на підставі заяви ОСОБА_2 від 11.09.2003 року Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області було прийнято розпорядження № 357 від 03.10.2003 року про передачу у власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки (а.с.103-104). Дане розпорядження не скасоване та є дійсним. За життя ОСОБА_2 розпочала, але не встигла закінчити процедуру приватизації вищевказаної земельної ділянки та отримати правовстановлюючий документ на неї, про що свідчить технічна документація із землеустрою (а.с.11-15). Нотаріус своєю постановою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачеві саме з підстав відсутності правовстановлюючого документу на право власності за померлою на вказану земельну ділянку.

Як вбачається зі ст. 118 ЗК України процедура приватизації розпочинається після надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органом державної влади або місцевого самоврядування, який надає відповідні дозволи.

Відповідно до частини 2 статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Із матеріалів справи вбачається, що приватний нотаріус відмовив спадкоємцю оформити спадщину і видати правовстановлюючі документи на земельну ділянку, приватизацію якої розпочав спадкодавець. Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно пункту г частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини 3 статті 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1 статті 1225 ЦК України. Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X Перехідні положення Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абзацу 2 пункту 1 розділу X Перехідні положення ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26грудня 1992року Про приватизацію земельних ділянок (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абзац 2 згідно із ЗУ від 16 вересня 2008 року № 509-VI). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (частина третя статті 116 Земельного Кодексу України).

Аналогічний висновок викладено і у пунктом 3.5 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року N24-753/0/4-13 згідно якого, передбачено, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Позивачка згідно наданих письмових доказів є спадкоємцем за законом, що прийняв спадщину після смерті матері - ОСОБА_2, померлої 05.02.2017 року, яка за життя почала процедуру приватизації земельної ділянки.

Позивач не просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, а вимагає продовжити оформлення його права на спадкування за законом, а тому заперечення другого співвідповідача є безпідставними і суд вважає, що має місце порушення права позивача на завершення приватизації земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81-82, 141 209, 264-265 України, ст. ст. 116, 125-126, 152 ЗК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на завершення приватизації земельної ділянки, яка за життя була розпочата спадкодавцем ОСОБА_2, померлою 05.02.2017 року, та на державну реєстрацію права власності на його ім'я на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,4700 га, розташованої за межами населених пунктів в територіальних межах Верхньоорільської сільської ради Первомайського району Харківської області за рахунок земельної ділянки, що знаходилася в постійному користуванні ОСОБА_2 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІV-ХР № 018203 від 29.12.2001 року та розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Харківської області за № 357 від 03.10.2003 року про передачу у власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, і.н.2102901018.

Відповідач: Верхньоорільська сільська рада Первомайського району Харківської області, 64133, с.Верхня Орілька Первомайського району Харківської області, вул. Центральна, б.69, код ЄДРПОУ 04398488.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8-9 поверх, код ЄДРПОУ 39792822.

Повний текст рішення виготовлено 27.12.2018 року.

Суддя: ОСОБА_3