Ухвала

від 20.12.2018 по справі 755/12672/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/12672/18

1кс/755/7292/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" грудня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12018100040007905 від 22 серпня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 246 КК України,

в с т а н о в и в:

прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме: на фрагменти зрізаних дерев в кількості 1802 одиниць, які розташовані на території кварталу № 12 та № 13 Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» із забороною користування та розпоряджання.

Клопотання мотивовано тим, що Наказом Генерального директора Заповідника № 59-К від 12 листопада 2015 року, ОСОБА_4 призначено на посаду начальника відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» з 16 листопада 2015 року по теперішній час.

Відповідно до п. 1.5, 2.1, 2.2 Посадової інструкції начальника відділу матеріального-технічного та господарського забезпечення Заповідника, затвердженої генеральним директором Заповідника ОСОБА_5 від 23 липня 2015 року ОСОБА_4 наділений організаційно-розпорядчими обов`язками та є службовою особою.

Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» створений на виконання постанови Кабінету міністрів України від 22 травня 2001 року № 546 «Про створення Державного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Статус «Національний» історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» було надано указом Президента від 17 травня 2006 року № 400/2006 «Про надання Державному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» статусу Національного».

Рішенням Київської міської ради від 28 жовтня 2010 року № 203-5015 Заповіднику надано в постійне користування земельні ділянки для створення музейно-меморіального комплексу та меморіального парку на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва, загальною площею 238,56 га.

На території Заповідника 26 грудня 2017 року представниками Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної екологічної інспекції, КО «Київзеленбуд» на підставі листів-звернення Заповідника від 29 листопада 2017 року № 197 та 21 грудня 2017 року № 217 проведено обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, про що складено відповідний акт за № 940-А.

В подальшому, 04 травня 2018 року між ТОВ «Інтеренергоресурс - Групп» (ЄДРПОУ 41679675) та Заповідником укладено Договір за № 405 про надання послуг з видалення зелених насаджень, на підставі Акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 940-А від 26 грудня 2017 року, відповідно до якого на території Заповідника видаленню підлягають 849 дерев.

Проте, згідно протоколів огляду місця події від 22 та 28 серпня 2018 року встановлено, що на території 12 і 13 кварталів Заповідника виявлено факт порубки 1802 одиниць дерев різних порід та діаметрів, які не відносяться до таких, що втратили здатність виконувати свої корисні, захисні, санітарно-гігієнічні, естетичні функції і є сухостійними, фаутними, пошкодженими до ступеня припинення росту, а також є аварійно-небезпечними та два вантажні автомобілі з завантаженою діловою деревиною в кількості 126 одиниць.

Відповідно до Висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 12-3/106 від 19 жовтня 2018 року розмір матеріальної шкоди, заподіяної зеленим насадженням міста на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» у Дніпровському районі м. Києва наведений у розрахунку Державної екологічної інспекції у м. Києві від 30 вересня 2018 року складає 3599442 грн 00 к.

Крім того, біля місця рубки лісу виявлено вантажний автомобіль марки «КАМАЗ 4310», д/н НОМЕР_1 з краном маніпулятором СФ-75, на якому було завантажено спиляні дерева ділова деревина (кругляк) в кількості приблизно 60-70 шт.

Під час огляду місця події виявлено вантажний автомобіль марки «DAF XF», д/н НОМЕР_2 з причепом для перевозки лісу д/н НОМЕР_3 , на якому на момент огляду було завантажено спиляні дерева ділова деревина (кругляк) в кількості приблизно 50 шт.

Вилучена деревина в межах кримінального провадження визначена речовим доказом та на даний час знаходиться на території КП «Дарницьке лісопаркове господарство» за адресою: Броварське лісництво 72 квартал.

27 серпня 2018 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва на вилучену спиляну деревину в кількості 126 одиниць під час огляду місця події 22 серпня 2018 на території Національного історично-меморіального заповіднику «Биківнянські могили» накладено арешт.

Разом з тим, 28 та 30 серпня 2018 року за участі співробітників КО «Київзеленобуд» проведено обстеження території Національного історично-меморіального заповіднику «Биківнянські могили» де виявлено пеньки внаслідок свіжої рубки дерев в кількості 1802 одиниць.

30 серпня 2018 року слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві зрізані фрагменти деревини, які знаходяться на території Національного історично-меморіального заповіднику «Биківнянські могили» в кількості 1802 одиниці визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження №12018100040007905 від 22 серпня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 246 КК України, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання, прокурор посилається на те, що арешт майна накладається з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання в силу ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі та просив задовольнити.

Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали додані до клопотання, дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно частини другої цієї статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у наведених випадках, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно за сукупності даних розслідуваного злочину, відповідає вимогам ст. 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

Постановою слідчого від 30 серпня 2018 року зрізані фрагменти деревини, які знаходяться на території Національного історично-меморіального заповіднику «Биківнянські могили» в кількості 1802 одиниці визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна, тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, ст. 175, ст. 309, 372, ст. 392, ст. 532 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони користування та розпорядження, а саме фрагменти зрізаних дерев в кількості 1802 одиниць, які розташовані на території кварталу № 12 та № 13 Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя: ОСОБА_1