Рішення

від 12.12.2018 по справі 754/10535/17

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1351/18

Справа №754/10535/17

РІШЕННЯ

Іменем України

12 грудня 2018 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання: Базік А.В., Смолко А.В., Кузнецової К.П

за участю представника позивача: Поплавської О.В., Саранчука В.С.

за участю представника відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського обласного управління АТ Ощадбанк до ОСОБА_4, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство Транс-Білдінг , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського обласного управління АТ Ощадбанк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва під головуванням судді ОСОБА_12. від 16.08.2017 відкрито провадження у цивільній справі за позивною Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського обласного управління АТ Ощадбанк до ОСОБА_4, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство Транс-Білдінг , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2018 року, вищезазначена справа за єдиним унікальним номером 754/10535/17-ц, номер провадження 2/754/1351/18, передана судді Бабко В.В. у зв'язку з звільненням судді ОСОБА_12.

Позивач мотивує позовні вимоги наступним, що між позивачем та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 2325. У якості забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, між Банком та Приватним підприємством ТРАНС-БЇЛДІНГ був укладений договір застави транспортного засобу (надалі за текстом - договір застави), посвідчений ОСОБА_7 приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 986 предметом застави за яким виступає: транспортний засіб типу вантажний сідловий тягач -Е, марки DAF, модель А95530, 2002 року випуску, кольору сірого, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_4, реєстраційний номер - НОМЕР_1, належний заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, виданого РЕВ - 11 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 20 жовтня 2007 року. На підставі Договору застави, Банком 12.11.2010 була зареєстрована заборона відчуження рухомого майна, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 29219199 від 12.11.2010. Однак, встановлені кредитним договором терміни повернення наданого кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит ОСОБА_5 не дотримуються. Через невиконання боржником своїх зобов'язань перед Банком за кредитним договором, заборгованість станом на 14.06.2017 складає - 4757 996,18грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту -1400 000,00грн; прострочені проценти за користування кредитом - 1926 938,45грн; строкові проценти за користування кредитом - 8476,71грн; пеня за прострочений основний борг по кредиту - 545300,00грн; пеня за прострочені проценти за користування кредит ом - 877281,02грн. Як стало відомо Банку від заставодавця Приватного підприємства ТРАНС-БІЛДІНГ , підприємством було без згоди AT Ощадбанк продано предмет застави фізичній особі ОСОБА_4. З метою перевірки даної інформації та належності Приватному підприємству ТРАНС-БІЛДІНГ права власності на предмет застави, AT Ощадбанк направив запит до відділу забезпечення безпеки дорожнього руху Управління превентивної діяльності ГУНП України в Одеській області. Надійшла відповідь 23 березня 2017 року до Банку від ГУНП України в Одеській області, згідно якої було повідомлено, що транспортний засіб марки DAF XF95530 , номерний знак НОМЕР_1, 14.04.2011 року був знятий з обліку для реалізації та в подальшому зареєстровано на іншого власника. 08 червня 2017 року Банком було направлено відповідний запит до Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області. З відповіді від 19.06.2017р. вих. №3145-2990 вбачається, що згідно бази даних АІС Автомобіль в Одеській області на НАІС відомості щодо реєстрації транспортного засобу - предмету застави в територіальних сервісних центрах в Одеській області - відсутні. Також Банку було повідомлено, що дані про нового власника надати не можливо у зв'язку з тим що інформація є конфіденційною та розголошенню не підлатає. Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 12.11.2010, заборона відчуження транспортного засобу на підставі договору застави зареєстрована 12.11.2010. Оскільки Банк не надавав згоди на зняття з обліку та відчуження предмету застави ПП ТРАНС-БІЛДІНГ , ОСОБА_4. є новим заставодавцем в силу ст. 27 Закону України Про заставу . У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд задовольнити позовні.

13.03.2018 від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов до суду відзив, відповідно до якого представник відповідача зазначив , що відповідно до інформації ГУНП України в Одеській області спірний транспортний засіб 14 квітня 2011 року був знятий з обліку для реалізації та в подальшому зареєстрований на іншого власника. Також пояснюється, що Банку стало відомо, що предмет застави ПП "ТРАНС-БІЛДІНГ" продано безпосередньо ОСОБА_4. Таким, чином ПАТ "Ощадбанк" з'ясовано, що 14 квітня 2011 року предмет застави знято з обліку та зареєстровано за новим власником, та в подальшому довірившись поясненням ПП "ТРАС-БІЛДІНГ", що предмет застави продано саме ОСОБА_4 не перевіривши вказані обставини, покладено їх в основу правової позиції, зокрема, ст. 27 Закону України "Про заставу" та ч. З ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" щодо збереження застави для нового власника - ОСОБА_4. Як наслідок, ПАТ "Ощадбанк" просить суд розглянути справу та ухвалити судове рішення на підставі припущень щодо дійсних обставин справи свідомо ігноруючи обов'язок доказування. В дійсності, ОСОБА_4 є власником вантажного автомобіля - сідлового тягача DAF 95XF380, номер НОМЕР_6 (надалі ТЗ), однак, номер державної реєстрації НОМЕР_7. Даний ТЗ придбаний у гражданки України ОСОБА_9 18 лютого 2016 року д.н.з НОМЕР_8, відповідно до Договору купівлі-продажу транспортного засобу НОМЕР_9, посвідченого у Сервісному центрі МВС м. Києва. В свою чергу Продавець - ОСОБА_9, як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, набула право власності на даний ТЗ на підставі договору купівлі-продажу НОМЕР_11 від 29.04.2014 року. Отже, посилання Банку на інформацію, що Приватним підприємством "ТРАС-БІЛДІНГ" без згоди AT "Ощадбанк" продано предмет застави фізичній особі ОСОБА_4 спростовується наданими доказами. Щодо наявності згоди заставодержателя, а також перевірки наявності чи відсутності обмежень щодо придбання спірного ТЗ до Регіонального сервісного центру в м. Києві скеровано відповідний запит. У відповідь на адвокатський запит від Регіонального сервісного центру в м. Києві одержано лист №31/26-786аз від 28 листопада 2017 року з інформацією, що станом на момент перереєстрації, а саме 18.02.2016 року, вказаний транспортний засіб в обмеженнях не перебував. Таким чином, доводи Позивача щодо придбання у власність відповідачем ОСОБА_4 зі збереженням зареєстрованої застави також спростовуються інформацією Регіонального сервісного центру в м.Києві. Продавець ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_4 про придбання транспортного засобу та розпорядження ним без будь-яких обмежень. Окрім того, у випадку наявності обмеження на відчуження спірного транспортного засобу станом на момент придбання його у власність ОСОБА_4 без згоди обтяжувача, в жодному випадку не перереєструвала б придбаний транспортний засіб. Так як жодних перешкод не існувало, з урахуванням ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та ст. 388 Цивільного кодексу України вищенаведене свідчить про добросовісність набуття вантажного автомобіля - сідлового тягача DAF 95XF380, номер НОМЕР_6 без обтяжень. Враховуючи все викладене вище представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

10.09.2018 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача зазначив, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13.03.2012 по цивільній справі № 1516/94/12 було стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_10 заборгованість за кредитним договором № 2325-н. Що стосується періоду, за який нарахована пеня, згідно п. 7.8. Кредитного договору №2325-н від 28.03.2008, сторони домовились про збільшення строків позовної давності, відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України до трьох років для всіх грошових зобов'язань позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми Кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені, тощо), що передбачені умовами цього Договору. Тобто, пеня з 14.06.2014 по 14.06.2017 була нарахована правомірно. Посилання відповідача на пропуск строку позовної давності не відповідає дійсності з огляду на таке. Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно з ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається v разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Отже, 22 липня 2016 року AT Ощадбанк звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ПП Транс-Білдінг , третя особа: ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави та 07 жовтня 2016 року судом ухвалено рішення по даній господарській справі, яким позовні вимоги Банку задоволені.

У серпні 2017 року, AT Ощадбанк подало до Деснянського районного суду м.Києва позовну заяву до ОСОБА_4., третя особа: ПП Транс-Білдінг , ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет застави. Тобто, з позовом про звернення стягнення на предмет застави Банк звернувся до суду в межах строків загальної позовної давності, адже з моменту ухвалення рішення про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит минуло менш ніж два роки. Отже, розглянувши доводи, що викладені у відзиві, представник позивача вважає їх безпідставними і такими, що підлягають відхиленню.

13 листопада 2018 року до суду подано заяву від представника позивача ОСОБА_11 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання до Деснянського районного суду міста Києва.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16.11.2018 року задоволено заяву представника позивача Поплавської О.В.

Представники позивача Поплавська О.В.,Саранчука В.С. 07.11.2018 та 12.12.2018 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне підприємство Транс-Білдінг представник в судове засідання не з'явився, хоча відповідно до ст. 128 ЦПК України повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, однак судова повістка від третьої особи повернулася до суду з відміткою - за закінченням терміну зберігання .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, хоча відповідно до ст. 128 ЦПК України повідомлялась про дату, час і місце розгляду справи, однак судова повістка від третьої особи повернулася до суду з відміткою - за закінченням терміну зберігання .

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити рішення.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши всі необхідні, зібрані по справі докази для ухвалення обґрунтованого рішення, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає відмові в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

28.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством Державний ощадний банк України та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №2325-н.

Відповідно до пункту 1.1. договору банк зобов'язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 1500000,00грн, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 1500000,00грн, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 17,0% річних, комісійні винагороди та інші платежі, зі строком остаточного погашення кредиту не пізніше 28.03.2018.

28.03.2008 у якості забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, між Відкритим акціонерним товариством Державний ощадний банк України та Приватним підприємством ТРАНС-БЇЛДІНГ , в особі засновника ОСОБА_10 був укладений договір застави транспортного засобу, посвідчений ОСОБА_7 приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 986.

Відповідно до пункту 1.2 предметом застави за договором є транспортний засіб типу вантажний сідловий тягач -Е, марки DAF, модель А95530, 2002 року випуску, кольору сірого, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_4, реєстраційний номер - НОМЕР_1, належний заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, виданого РЕВ - 11 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 20 жовтня 2007 року.

Вказаний вище транспортний засіб передається в заставу з усіма його приналежностями.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що право застави виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Зі змісту п. 4.2. Договору убачається, що у разі невиконання чи неналежного виконання Боржником та/або Заставодавцем зобов'язання в цілому чи тієї або іншої її частини, а також і інших випадках, передбачених цим Договором Заставодержатель реалізує своє право вимагати дострокового виконання зобов'язання шляхом звернення стягнення на предмет застави у порядку, визначеному кредитним договором та цим Договором.

Як вбачається з п.6.1. Договору Заставодержатель набуває право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором (як такого, строк платежу за яким настав, так і такого строк платежу за яким ще не настав) шляхом звернення стягнення на предмет застави та його реалізації у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або будь - яка його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання Боржником та/або Заставодавцем будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим Договором та/або кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих у відповідності з цим Договором, виявиться (стане) недійсною.

Цей Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до виконання Боржником зобов'язання за кредитним договором та додатковими угодами до нього в повному обсязі. Сторони підтверджують, що вони вичерпно ознайомлені зі змістом кредитного договору, та будь-яке посилання в тексті цього Договору на кредитний договір, чи окремі його положення є достатнім для включення відповідних положень в цей Договір шляхом посилання. Будь-які характеристики боргових зобов'язань, які не вказані в цьому Договорі вважаються погодженими сторонами шляхом посилання враховуючи їх ознайомленість з кредитним договором, та згоду з усіма його умовами.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно до ст.574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Позичальник, фізична особа ОСОБА_5 за кредитним договором зобов'язання не виконує, внаслідок чого, Банк був змушений звернутись до Котовського міськрайонного суду Одеської області із позовом до фізична особа ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, процентів та штрафних санкцій для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13.03.2012 було задоволено позовну заяву Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського обласного управління АТ Ощадбанк та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського обласного управління АТ Ощадбанк заборгованість за кредитний договір в розмірі 2387991,36грн.

З врахуванням того, що зазначене вище рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 не виконала, позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ПП ТРАНС-БЇЛДІНГ , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.10.2016 позов Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України до Приватним підприємством ТРАНС-БЇЛДІНГ , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави задоволено повністю.

Згідно із зазначеного вище рішення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2325-н від 28.03.2008 на загальну суму 4604419,74грн звернуто стягнення на предмети застави за договором застави транспортного засобу від 28.03.2008, крім інших транспортних засобів, звернуто стягнення і на спірний автомобіль, а саме: сідловий тягач -Е, марки DAF, модель А95530, 2002 року випуску, кольору сірого, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_4, реєстраційний номер - НОМЕР_1.

12.11.2016 на підставі договору застави була зареєстрована заборона відчуження рухомого майна, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 29219199 від 12.11.2010р.

Як зазначає позивач, на час подачі позову до Деснянського районного суду міста Києва, через неналежне виконання умов Договору, станом на 14.06.2017 утворилась заборгованість у розмірі 4757 996,18грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту -1400000,00грн; прострочені проценти за користування кредитом - 1926938,45грн; строкові проценти за користування кредитом - 8476,71грн; пеня за прострочений основний борг по кредиту - 545300,00грн; пеня за прострочені проценти за користування кредитом - 877281,02грн.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про заставу" застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Частиною 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про заставу визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про заставу визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо на момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно ч. 6 ст. 20 Закону України Про заставу , встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Згідно зі ч.1 ст. 27 Закону України Про заставу , застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особо.

Представником позивача, було зазначено, що відповідно до інформаційної ГУНП України в Одеській області спірний транспортний засіб 14 квітня 2011 року був знятий з обліку для реалізації та в подальшому зареєстрований на іншого власника.

Також, зазначено, що Банку стало відомо від ПП ТРАНС-БІЛДІНГ , що останнім продано предмет застави безпосередньо ОСОБА_4.

Однак, рішенням Господарського суду Одеської області від 07.10.2016 ухваленого за позовом ПАТ Ощадбанк до ПП ТРАНС-БІЛДІНГ за участю ОСОБА_10, вбачається, що останній не заперечував належність спірного транспортного засобу ПП ТРАНС-БІЛДІНГ та не заперечував проти задоволення позову ПАТ Ощадбанк .

Отже, судом установлено, що 18.02.2016 між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі - продажу транспортного засобу НОМЕР_9, посвідченого у Сервісному центрі МВС м. Києва.

Відповідно до договору купівлі - продажу транспортного засобу НОМЕР_9 ОСОБА_4 придбала транспортний засіб типу вантажний сідловий тягач -Е, марки DAF, модель А95530, 2002 року випуску, кольору сірого, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_12, реєстраційний номер - НОМЕР_1.

Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 ОСОБА_9 набула право власності на даний ТЗ на підставі договору купівлі-продажу НОМЕР_11 від 29.04.2014 року.

Згідно із довідки Міністерства внутрішніх справ України регіонального сервісного центру в Одеській області № 31/15-422аз від 04.12.2018, убачається, що на транспортний засіб сідловий тягач -Е, марки DAF, модель А95530, 2002 року випуску, кольору сірого, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_12, реєстраційний номер - НОМЕР_7 (попередній д/н НОМЕР_1)раніше проводились численні операції щодо реєстрації та перереєстрації на інших осіб. Відомості щодо обмежень (арешт/заборона на відчуження) під час реєстраційних операцій були відсутні.

Таким чином судом установлено, що станом 29.04.2014 та 18.02.2016 жодних обтяжень у розпорядженні спірним транспортним засобом не було, оскільки у випадку наявності обмеження на відчуження спірного транспортного засобу станом на момент придбання його у власність ОСОБА_4 без згоди обтяжувача, в жодному випадку не перереєструвала б придбаний транспортний засіб.

Згідно зі п.15 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 №1388 Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, уразі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні ( Пункт 15 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 687 (687-2016-п ) від 05.10.2016).

У разі наявності відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників перереєстрація, зняття з обліку транспортного засобу не проводиться.

Відповідно до п. 41 Постанови Порядку державної реєстрації (перереєстрації) , зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 забороняється зняття з обліку та/або перереєстрація на нового власника транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі МВС є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного виконавця.

Зняття з обліку або перереєстрація на нового власника транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, здійснюється за наявності письмової згоди обтяжувана (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.

Так, відповідно до ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем .

Відповідно до ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 321 ч. 1 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Однією із основоположних задекларованих європейських цінностей є право на власність, тобто право на мирне володіння своїм майном, визначене у статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У цій статті, зокрема, йдеться про те, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Враховуючи, що Господарським районним судом Одеської області вирішено питання щодо звернення стягнення на предмет застави спірного транспортного засобу, аОСОБА_4, як добросовісний набувач набула право власності на майно без обтяжень та аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача, як це передбачено статтями 76-79 та 81 ЦПК України.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю. Так як у позові відмовлено по суті спору, строк позовної давності судом не застосовується.

У відповідності до ч.2 ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати у справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , Законом України Про заставу , статтями 321, 388, 509, 526, 590, 593, 599 ЦК України, статтями 7, 10, 76-81, 133, 141, 244-245, 247, 259, 263-265, ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У позові Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського обласного управління АТ Ощадбанк до ОСОБА_4, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство Транс-Білдінг , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави - відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Деснянський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського обласного управління АТ Ощадбанк , ЄДРПОУ 09328601, МФО 328845, місце знаходження: 65014, м. Одеса, вулиця Базарна, 17.

Відповідач: ОСОБА_4, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1.

Треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

Приватне підприємство Транс-Білдінг , ЄДРПОУ 34949883, місце знаходження: Одеська область, м.Подільськ, вулиця Прикордонників, 25.

ОСОБА_5, ідентифікаційний код: НОМЕР_3, адреса реєстрації: АДРЕСА_2.

Повний текст рішення складено та підписано 21 грудня 2018 року.

Суддя В.В. Бабко