Постанова

від 26.12.2018 по справі 916/3150/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/3150/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Принцевської Н.М.

суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.

Секретар судового засідання - Федорончук Д.О.;

Представники сторін:

Від ОСОБА_1 у вигляді ТОВ «Краянліфт» - ОСОБА_2, довіреність №б/н, від 05.09.18;

від ОСББ «Пішонівське-7» - ОСОБА_3, паспорт серія КМ №765675, від 01.10.14, ОСОБА_4, паспорт серія КМ №573986, від 19.02.09;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт"

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.03.2018 року, суддя Малярчук І.А., м. Одеса, повний текст складено 26.03.2018 року

у справі № 916/3150/17

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7"

до відповідача ОСОБА_1 у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт"

про - зобов'язання ТОВ "Краянліфт" оплатити у повному обсязі матеріали та роботи у розмірі 16878 грн. за встановлення ТОВ "Престиж-ліфт" диспетчерського зв'язку у 2-х ліфтах у звязку з тим, що ТОВ "Краянліфт" не виконало свої зобов'язання перед ОСББ "Пішонівське-7" щодо встановлення диспетчерського зв'язку, за яке воно отримало кошти;

- повернення ОСББ "Пішонівське-7" грошових коштів у повному обсязі у розмірі 18175 грн., які були помилково сплачені ТОВ "Краянліфт" на підставі рахунку-фактури №СФ-0000038 від 23.04.2013 року;

- про зобов'язання ТОВ "Краянліфт" повернути суму грошових коштів, сплачену ОСББ "Пішонівське-7" за технічне обслуговування ліфтів за період з 05.08.2015 по 01.01.2017 в сумі 13641,48 грн., у зв'язку з тим, що ТОВ "Краянліфт" не повинно було обслуговувати у цей період ліфти і отримувати від ОСББ "Пішонівське-7" оплату, оскільки не було проведено чергового технічного огляду ліфтів, що є порушенням Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів та пп.3.1.1, 3.1.2, 3.1.5, п.3.1 договору №ТО52-03/15 від 09.03.2015;

- про зобов'язання ТОВ "Краянліфт" повернути кошти, витрачені ОСББ "Пішонівське-7" на: ремонт ліфтів у розмірі 7855,20 грн., проведення позачергового технічного огляду ліфтів у розмірі 3055,63 грн., на проведення комплексу вимірювань електричних мереж у 2-х ліфтах у розмірі 996 грн.

В грудні 2017 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт", в якій просило суд (з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" оплатити у повному обсязі матеріали та роботи у розмірі 16878 грн. за встановлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж-ліфт" диспетчерського зв'язку у 2-х ліфтах у зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" не виконало свої зобов'язання перед Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" щодо встановлення диспетчерського зв'язку, за яке воно отримало кошти; повернути Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" грошові кошти у повному обсязі у розмірі 18175 грн., які були помилково сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" на підставі рахунку-фактури № СФ-0000038 від 23.04.2013 року; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" повернути суму грошових коштів, сплачену Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" за технічне обслуговування ліфтів за період з 05.08.2015 по 01.01.2017 в сумі 13641,48 грн., у зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" не повинно було обслуговувати у цей період ліфти і отримувати від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" оплату, оскільки не було проведено чергового технічного огляду ліфтів, що є порушенням Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів та п.п. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.5, пункту 3.1 договору № ТО52-03/15 від 09.03.2015; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" повернути кошти, витрачені Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" на: ремонт ліфтів у розмірі 7855,20 грн., проведення позачергового технічного огляду ліфтів у розмірі 3055,63 грн., на проведення комплексу вимірювань електричних мереж у 2-х ліфтах у розмірі 996 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч укладеного між сторонами договору на технічне обслуговування 2-х ліфтів від 09.03.2015 року № ТО52-03/15 не виконував своїх зобов'язань, внаслідок чого позивачем були понесені відповідні витрати, а також тим, що позивачем помилково було перераховано на рахунок відповідача на підставі рахунку-фактури від 23.04.2013 року № СФ-0000038 кошти у розмірі 18175 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.03.2018 року у справі №916/3150/17 (суддя Малярчук І.А.) позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" 18175 грн. помилково сплачених коштів, 479 грн. 86 коп. судового збору, 1 грн. 50 коп. відшкодування комісії за сплату судового збору, 161 грн. 88коп. витрат на ксерокопіювання доказів, 36 грн. 64 коп. витрат на відправлення позову відповідачу; в задоволенні решти позову відмолено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем по справі належними та допустимими доказами доведено лише позовні вимоги щодо повернення Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" грошових коштів у повному обсязі у розмірі 18175 грн., які були помилково сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" на підставі рахунку-фактури № СФ-0000038 від 23.04.2013 року, та відсутністю належного правового і документального обґрунтування та підтвердження позовних вимог в іншій частині.

ОСОБА_1 у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" з рішенням суду першої інстанції не погодилась, тому звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила суд рішення Господарського суду Одеської області від 19.03.2018 року у справі №916/3150/17 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" 18175 грн. помилково сплачених коштів, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи в частині задоволення позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" повернення Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" грошових коштів у повному обсязі у розмірі 18175 грн., які були помилково сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" на підставі рахунку-фактури № СФ-0000038 від 23.04.2013 року.

Зокрема, скаржник зазначає, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а матеріали справи не містять відомостей щодо належного повідомлення про розгляд справи судом.

Також скаржник зазначає, що 23.04.2013 року між ОСОБА_1 у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" було укладено договір надання послуг № 02/13, за умовами якого Виконавець (відповідач) зобов'язався надати Замовнику (позивачу) послуги у вигляді підготовки технічної документації технічних паспортів пасажирських ліфтів та введення їх в експлуатацію, придбанню обладнання та встановлення диспетчерського зв'язку на пасажирських ліфтах, зазначені у калькуляції, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені послуги. Згідно з пунктом 4.3. Договору загальна вартість договору становить 28998 грн.

Пунктом 4.3. цього Договору передбачено попередню оплату в розмірі 30 % на підставі виставленого рахунку на розрахунковий рахунок виконавця. На виконання зазначеного пункту відповідач виставив рахунок-фактуру від 23.04.2013 року № СФ-0000038 на суму 4349,70 грн., де у стовбці Кількість зазначено 0,3 , тобто, 30 %. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" сплатило 4349,70 грн. за платіжним дорученням від 25.04.2013 року.

Також, як зазначає скаржник, сторонами підписано ОСОБА_4 б/н за червень 2013 року приймання вартості виконаних робіт з підготовки технічної документації пасажирських ліфтів, з придбання обладнання та встановлення диспетчерського зв'язку на пасажирських ліфтах, у якому зазначена сума до сплати 28998 грн.

Надані позивачем до суду платіжні доручення на загальну суму 22524,70 грн., у яких призначенням платежу вказано один і той самий рахунок-фактура від 23.04.2013 року №СФ-0000038 на суму 4349,70 грн., підтверджують здійснення позивачем оплати за договором від 23.04.2013 року № 02/13, в зв'язку з чим сплачені кошти є сплатою за виконані відповідно до умов договору роботи.

В обґрунтування зазначених обставин до апеляційної скарги скаржник надав копію договору надання послуг від 23.04.2013 року № 02/13 з додатком № 1, Гарантійний лист від 20.05.2013 року, ОСОБА_4 приймання вартості виконаних робіт за червень 2013 року, які до суду першої інстанції надані не були, оскільки за твердженням відповідача, він був позбавлений можливості їх надати у зв'язку з тим, що не був повідомлений про розгляд справи.

З метою забезпечення принципу змагальності сторін судова колегія вважає за можливе прийняти дані документи, оскільки вони не могли бути надані в суді першої інстанції.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2018 року та від 19.11.2018 року у справі № 916/3150/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" та призначено справу до розгляду.

28.11.2018 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" надійшла заява про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Принцевської Н.М., суддів: Ярош А.І., Савицького Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2018 року у справі № 916/3150/17 заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Принцевської Н.М., суддів: Ярош А.І., Савицького Я.Ф. визнано необґрунтованою, провадження у справі №916/3150/17 зупинено до вирішення суддею, визначеного у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" про відвід колегії суддів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2018 року у справі № 916/3150/17 (суддя Лавриненко Л.В.) у задоволені заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Принцевської Н.М., суддів: Ярош А.І., Савицького Я.Ф. відмовлено.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 року провадження у справі № 916/3150/17 поновлено.

22.12.2018 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" надійшло клопотання про проведення відеофіксації судових засідань по справі № 916/3150/17, в якому позивач просив суд проводити всі судові засідання по справі № 916/3150/17 за допомогою не тільки звукозаписувального технічного засобу, а і за допомогою відеозаписувального технічного засобу, тобто під час судового розгляду справи здійснювати повне фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального та звукозаписувального технічних засобів, а також просив суд після кожного судового засідання видавати в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання.

26.12.2018 року представником Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" в судовому засіданні було надано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт", в якому позивач просив суд рішення Господарського суду Одеської області від 19.03.2018 року у справі № 916/3150/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" без задоволення. Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

У відзиві позивач зазначає, зокрема, що документи, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, навмисно позивачем не приховувались, оскільки при передачі документів новому голові правління ОСОБА_3 від ОСОБА_5 за актом приймання-передачі документів, зазначені документи не передавались.

Також позивач не погоджується з доводами апелянта, що надані до суду платіжні доручення, за якими ОСББ було сплачено ТОВ Краянліфт 22527,70 грн. підтверджують здійснення оплат саме на виконання умов договору №02/13 від 23.04.2013, оскільки зазначені платежі були здійснені на підставі одного рахунку-фактури № СФ-0000038 від 23.04.2013 року на суму 4349 гри 70 коп., що було помилкою бухгалтеру. До того ж, окремих рахунків на ці платежі відповідачем не виставлялось.

Позивач наголошує на тому, що відповідач не повідомляв бухгалтера ОСББ про помилку, кошти не повернув, а зарахування цих коштів було здійснено з порушенням правил бухгалтерського обліку. Також позивач зазначає, що ТОВ Краянліфт не було встановлено диспетчерський зв'язок, що підтверджується висновком позачергового технічного огляду ліфтів від 14.06.2017, проведеного експертом з промислової безпеки Корчинським, незважаючи на сплату ОСББ за цей зв'язок частини грошових коштів відповідно до рахунку фактури № СФ-0000038 від 23.04.2013.

Крім того, позивач зазначає, що наданий відповідачем договір №02/13 від 23.04.2013 не може бути підставою позовної вимоги з приводу помилково сплачених грошових коштів, оскільки в даному випадку підставою позову є саме рахунок-фактура № СФ-0000038 від 23.04.2013 року на суму 4349 грн. 70 коп., до того ж позивач вважає, що доданий до апеляційної скарги акт б/н за червень 2013 року є підробленим, підписаний не колишнім головою ОСББ ОСОБА_6, а друга сторінка договору №02/13 від 23.04.2013 замінена.

Позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представники учасників справи підтримали свої доводи та заперечення з мотивів, що викладені письмово. Також в судовому засіданні колегією суддів було розглянуто та відхилено заявлене позивачем клопотання про проведення відеофіксації судових засідань по справі № 916/3150/17 з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно з пунктом 17.7 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи фіксування судового процесу здійснюється за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності цією редакцією Кодексу, за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система фіксування судового процесу на час апеляційного розгляду справи не функціонує, а технічні засоби відеофіксування судом в залі, в якому проводилось судове засідання, відсутні, отже судова колегія позбавлена можливості задовольнити заявлене позивачем клопотання, проте представнику позивача було роз'яснено його право, відповідно до частини 5 статті 8 Господарського процесуального кодексуУкраїни проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, чим позивач і скористався.

Також представником позивача в судовому засіданні було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та про виклик свідка, які судовою колегією також були розглянуті та відхилені з огляду на те, що при розгляді апеляційної скарги апеляційний господарський суд обмежений встановленими Господарським процесуальним кодексом процесуальними строками, та з огляду на те, що у відповідності до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Так, частиною 8, 9 статті 252 Господарського процесуального кодексу передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення, свідки не викликаються, з огляду на що підстав для задоволення клопотання про виклик свідка та відкладення розгляду справи немає.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, додатково наданих суду апеляційної інстанції доказів та встановлених судом першої інстанції обставин, 23.04.2013 року Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" (виконавець) укладено договір про надання послуг № 02/13, відповідно до пункту 1.1. якого виконавець зобов'язався, в порядку та на умовах визначених цим договором, надати замовникові послуги, зазначені в калькуляції (розрахунках), яка є невід'ємним додатком до цього договору, а замовник зобов'язався прийняти ці послуги та оплатити їх.

Пунктами 1.2., 1.3. договору сторони обумовили предмет договору, а саме: послуги з підготовки технічної документації технічних паспортів пасажирських ліфтів та введення їх в експлуатацію; роботи по придбанню обладнання та встановленню диспетчерського зв'язку на пасажирських ліфтах: два ліфти ВП 400 кг на 10 зупинок, встановлених за адресою: м. Одеса, вул. Пішонівська, 7.

Договір укладено строком до 30.06.2013 року (пункт 2.2. договору).

Відповідно до пункту 4.1. договору вартість технічної документації технічних паспортів пасажирських ліфтів та введення їх в експлуатацію складає: 16398 грн., в т.ч. ПДВ - 2733 грн. Вартість по придбанню обладнання та встановленню диспетчерського зв'язку на пасажирських ліфтах складає 12600 грн., в т.ч. ПДВ - 2100 грн. (пункт 4.2. договору).

Загальна вартість договору складає 28998 грн., в т.ч. ПДВ 5799,60 грн. Попередню оплату у розмірі 30 % замовник проводить на підставі виставленого рахунку на розрахунковий рахунок виконавця (пункт 4.3. договору).

23.04.2013 року ТОВ "Краянліфт" виставило Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" рахунок-фактуру № СФ-0000038 на загальну суму 4349,70 грн., за послуги підготовка тех. документації ліфтів та введення їх в експлуатацію , придбання та встановлення диспетчерського зв'язку Промінь .

На підставі вказаного рахунку-фактури ОСББ "Пішонівське-7" згідно платіжного доручення від 25.04.2013 року № 38 перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача 4349,70 грн.

Також на підставі вищезазначеного рахунку-фактури від 23.04.2013 року №СФ-0000038 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача загалом 18175 грн., а саме: 02.08.2013 року на підставі платіжного доручення №80 - 5000 грн., 03.09.2013 року на підставі платіжного доручення №91 - 2000 грн., 10.09.2013 року на підставі платіжного доручення №92 - 2675 грн., 02.10.2013 року на підставі платіжного доручення №99 - 3500 грн., 05.05.2014 року на підставі платіжного доручення №55 - 2500 грн., 08.06.2014 року на підставі платіжного доручення № 73 - 2500 грн.

З наявного в матеріалах справи акту звіряння розрахунків станом на 01.05.2015 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7", вбачається, що останнє перерахувало за період з 25.04.2013 року по 30.04.2015 року за договором від 23.04.2013 року № 02/13 загалом коштів на суму 22998 грн.

09.03.2015 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" (підрядник) було укладено договір на технічне обслуговування ліфтів № ТО52-03/15, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт з часткового технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчерського зв'язку на об'єктах замовника відповідно з додатком №1, який є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2., 2.4. договору договірна вартість робіт за місяць розраховується згідно з Порядком визначення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації , затвердженим наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.11.2006 року №369. Вартість робіт згідно з договором визначена узгодженням сторін на день його укладення складає 668,70 грн., ПДВ 133,74 грн., разом з урахуванням ПДВ 802,44 грн. за кожний місяць. Додаткові роботи, не передбачені договором, виконуються на підставі додаткового узгодження сторін або по наряду-замовленню замовника.

За умовами пунктів 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3., 3.1.4., 3.1.5., 3.1.6., 3.1.8. договору підрядник зобов'язався: забезпечувати безперебійну та безпечну роботу ліфтів на об'єктах замовника; своєчасно та кваліфіковано виконувати комплекс робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту об'єктів і систем диспетчерського зв'язку; усувати неполадки в роботі ліфтів, окрім передбачених пунктом 2.4.; брати участь у перевірках, які відносяться до обов'язків підрядника; сприяти замовнику в оформленні актів технічного стану обладнання ліфтів та диспетчерських систем; вносити в паспорти ліфтів записи, які відносяться до обов'язків підрядника; зупиняти роботу ліфтів у разі виявлення несправностей, які можуть привести до аварії або нещасного випадку, а також у разі порушень пасажирами Правил користування ліфтами .

Згідно з пунктами 3.2.2., 3.2.3., 3.2.4., 3.2.6.. 3.2.10., 3.2.12. замовник зобов'язався: утримувати у належному стані електромережу та захисні пристрої і нести відповідальність за якість та безперебійність подачі електроенергії на ліфтове обладнання до ввідного пристрою у машинному приміщенні ліфта; забезпечувати експлуатацію ліфтів у відповідності з їх призначенням і вантажопідйомністю; забезпечувати схоронність ліфтового обладнання, огороджуючи конструкції машинних приміщень, шахт, ліфтів, тощо. Своєчасно виконувати ремонти посадочних площадок, машинних приміщень ліфтів. Зазначені роботи виконувати по узгодженню з підрядником. Забезпечувати контроль за роботою ліфтів і реєстрацію заявок з усунення несправностей на ліфтах та своєчасну передачу цих заявок підряднику. Передавати підряднику необхідну технічну документацію на ліфти (паспорти, технічні описи, інструкції по експлуатації, електричні схеми), а також пристосування, що входять до складу поставки виробником (постачальником) ліфтів.

У кінці поточного місяця підрядник дає замовнику акти виконаних робіт із зазначенням їх вартості. Акти складаються у 2-х примірниках. Оформлення акту виконаних робіт замовник здійснює до 25 числа поточного місяця, а всі зупинки ліфтів з вини підрядника за період з 26 числа до кінця місяця враховуються при оформленні акту у наступному місяці. Замовник підписує акти, засвідчує підпис печаткою і у триденний строк повертає один примірник акта підряднику. На підставі підписаних актів замовник оплачує виконані роботи не пізніше 10-го числа наступного місяця. Дні простою ліфтів через технічні несправності з вини підрядника більше 3-х діб відображаються в актах виконаних робіт і не оплачуються. Такі простої оформляються в актах виконаних робіт. Норматив простою ліфта прийнято у відповідності з розпорядженням Одеської міської ради від 25.11.2008року №1282 Про проведення перерахунків розмірів плати за утримання будинків і прибудинкових територій у м. Одесі у зв'язку з тимчасово непрацюючим ліфтом . Дні простою ліфта з вини замовника оплачуються замовником у повному обсязі (пункти 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.5. договору).

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що при простоях ліфта з вини підрядника більше 3-х діб сторони оформляють відповідний акт та знімають з обсягу робіт вартість технічного обслуговування за час простою ліфтів.

Як передбачено пунктами 8.1., 8.2. договору договір набуває чинності з дня підписання і діє до 31.12.2015 року, за частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України взаємовідносини між сторонами договору встановлюються з 01.03.2015 року Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії, то він вважається продовженим на наступний календарний рік із обов'язковим підтвердженням обсягів робіт.

Відповідно до пунктів 9.1.1. договору дія цього договору припиняється по закінченні строку дії договору або якщо сторонами не погодженні на поточний рік обсяги робіт.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" протягом 2015-2016 років, на підставі відповідних актів приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню пасажирських ліфтів за березень 2015 року - грудень 2016 року за договором від 15.05.2013 року № 24/13, виставляло Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" рахунки фактури за технічне обслуговування ліфтів за березень 2015 року від 19.03.2015 року № 03/15, за квітень 2015 року від 21.04.2015 року № 04/15, за травень 2015 року від 21.05.2015 року № 05/15, за червень 2015 року від 16.06.2015 року № 06/15, за липень 2015 року від 16.07.2015 року № 07/15, за серпень 2015 року від 19.08.2015 року №08/15, за вересень 2015 року від 22.09.2015 року № 09/15, за жовтень 2015 року від 22.10.2015 року № 10/15, за листопад 2015 року від 20.11.2015 року № 11/15, за грудень 2015 року від 18.12.2015 року № 12/15, за січень 2016 року від 28.01.2016 року № 01/16, за лютий 2016року від 29.02.2016 року № 02/16, за березень 2016 року від 29.03.2016 року № 03/16, за квітень 2016 року від 29.04.2016 року № 04/16, за травень 2016 року від 27.05.2016 року №05/16, за червень 2016 року від 27.06.2016 року № 06/16, за липень 2016 року від 26.07.2016 року№ 07/16, за серпень 2016року від 26.08.2016 року № 08/16, за жовтень 2016 року від 26.10.2016 року № 10/16, за листопад 2016 року від 25.11.2016 року № 11/16, за грудень 2016 року від 23.11.2016 року № 12/16, загалом на суму 16851,24 грн.

Наведені вище рахунки-фактури були оплачені Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" згідно платіжних доручень від 23.03.2015 року №05, від 31.08.2015 року № 65, від 23.09.2015 року № 76, від 22.10.2015 року № 90, від 16.12.2015 року № 113, від 23.12.2015 року № 116, від 28.01.2016 року № 13, від 29.02.2016 року № 25, від 28.03.2016 року № 34, від 25.04.2016 року № 42, від 24.05.2016 року № 49, від 02.07.2016 року № 61, від 28.07.2016 року № 76, від 18.01.2017 року № 150 на загальну суму 14443,92 грн.

З наявних в матеріалах справи останніх сторінок паспортів ліфтів, їх технічний огляд проводився 05.08.2013 року та мав бути проведений 05.08.2015 року, чого зроблено вчасно не було, у зв'язку з чим 14.06.2017 року проведено позачерговий повний технічний огляд ліфтів, за результатами якого встановлено наступні порушення: відсутній диспетчерський зв'язок, у машинному приміщенні відсутні електричні засоби захисту, на поверхових площадках відсутня нумерація поверхів, не встановлені фартуки під порогом дверей шахти 1-9 поверхів, не відрегульовано штихмус направляючих кабіни та противаги. Також зазначено, що ліфти позачерговий повний технічний огляд витримали та визнані придатними для експлуатації у відповідності з паспортними характеристиками за умови усунення виявлених недоліків.

13.04.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Престиж-ліфт складено акт обстеження технічного стану ліфтів, яким виявлено недоліки у роботі ліфтів та їх технічному стані.

25.05.2017 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж-ліфт" (підрядник) було укладено договір № 3/Р, згідно якого підрядник приймає на себе обов'язок з виконання робіт по ремонту 1 пасажирського ліфта, реєстроку в/п 400 кг, на 10 зуп., встановленого за адресою: м. Одеса, вул. Пішонівська, 7 (1 пар), а саме ремонт ліфта згідно кошторису. До вказаного договору сторонами підписано договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, згідно яких кошторисна вартість ремонту ліфта складає 7855,20 грн.

Обумовлені договором від 25.05.2017 року № 3/Р ремонтні роботи були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж-ліфт" на суму 7855,20 грн. та оплачені позивачем у повному обсязі, про що свідчать рахунок фактура від 25.05.2017 року №СФ-0000186, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2017 року № ОУ-0000628, платіжні доручення від 26.05.2017 року № 216, від 30.05.2017 року № 217, від 01.06.2017 року № 218, від 01.06.2017 року № 219, від 07.06.2017 року № 228, від 21.06.2017 року № 242, від 28.06.2017 року № 252.

07.06.2017 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж-ліфт" (підрядник) було укладено договір № 45/О, відповідно до умов якого підрядник приймає на себе обов'язки з виконання робіт планового характеру з технічного обслуговування, ремонту 2-х ліфтів, в/п 400кг, на 10 зуп., встановлених за адресою: м. Одеса, вул. Пішонівська,7 (п.1.1. договору).

Також 07.06.2017 року між Державним підприємством "Чорноморський експертно-технічний центр держпраці" (виконавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" (замовник) укладено договір на надання послуг №00859, на виконання умов якого, Державним підприємством "Чорноморський експертно-технічний центр держпраці" проведено позачерговий технічний огляд ліфтів на 10 зупинок за адресою: м. Одеса, вул. Пішонівська,7, про що складено акт приймання-передачі наданих послуг від 14.06.2017 року № ОУ-00859, вартість якого згідно калькуляції, протоколу узгодження договірної вартості, рахунку-фактури від 07.06.2017 року № 00859 склала 3055,63 грн. Позивачем оплачено вартість технічного огляду згідно платіжного доручення від 07.06.2017 року № 227.

09.06.2017 року Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" направило на адресу відповідача звернення №4/9/06/17 з приводу здійснених переплат за рахунком-фактурою від 23.04.2013 року № СФ-0000038, а також просило встановити диспетчерський зв'язок у ліфтах.

19.06.2017 року Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" набуло у Приватного підприємства "Юміс-Електро" за укладеним між ними договором № 138, згідно кошторису № 173, послуги з надання комплексу вимірювань електричних мереж у двох пасажирських ліфтах, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 20.06.2017 року № 173, на суму 996 грн. згідно рахунку-фактури від 20.06.2017 року № 173, та оплатив їх вартість у повному обсязі за платіжним дорученням від 20.06.2017 року №240.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи їх взаємний зв'язок, та в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

За положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 610, 611 Цивільного Кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

У відповідності до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Пунктом 1.1. глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22 помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.

Відповідно до частини. 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Так зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених Цивільного кодексу України).

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Так, 23.04.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" виставило позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000038 на загальну суму 4349,70 грн.

На підставі вказаного рахунку-фактури Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" згідно платіжного доручення від 25.04.2013 року №38 перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача 4349,70 грн., чим виконало вимоги відповідача щодо оплати цього рахунку.

Також, як було встановлено судом першої інстанції, та перевірено колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, на підставі вищезазначеного рахунка-фактури від 23.04.2013 року №СФ-0000038 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача ще загалом 18175 грн. не обумовлених цим рахунком коштів.

Судова колегія зазначає, що рахунок-фактура - це документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. д.), умови постачання і відомості про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є основним документом, згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов. Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені в майбутньому (фактично поставлені) товари чи надані в майбутньому (фактично надані) послуги.

Для законного отримання грошових коштів та їх обліку призначення платежу у платіжному доручення має відповідати виставленому рахунку-фактурі, а виставлені рахунки мають виставлятися на підставі первинних документів, зокрема, договору, а також відповідати його умовам.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача щодо того, що вищезазначені кошти мали бути перераховані на підставі нового рахунку-фактури після підписання ОСОБА_4 приймання-передачі наданих послуг.

Будь-яких доказів надання рахунків-фактури на суму 18175 грн., виписаних на підставі договору від 23.04.2013, на який посилається апелянт, матеріали справи не містять, як і не містять доказів того, що вищезазначені кошти були перераховані як оплата вартості робіт за цим договором, оскільки в платіжних дорученнях, на підставі яких вони були перераховані, єдиною підставою здійснення оплати вказано вищезазначений рахунок-фактура від 23.04.2013 року № СФ-0000038 на суму 4349,70 грн., який в свою чергу не містить посилань ані на договір від 23.04.2013 №02/13, ані на акт виконаних робіт.

Отже відповідачем не доведено суду факту того, що сплачені на підставі рахунку-фактури від 23.04.2013 року № СФ-0000038 18175 грн. є саме оплатою ОСББ "Пішонівське-7" вартості робіт, обумовлених укладеним між ними договором від 23.04.2013 року № 02/13.

Судовою колегією не приймаються до уваги посилання апелянта як на підставу своїх заперечень на договір№02/13, укладений між сторонами по справі 23.04.2013, оскільки в даному випадку підставою позову є саме рахунок-фактура від 23.04.2013 року №СФ-0000038 на суму 4349,70 грн.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду.

Підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог статті 74 ГПК України обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем.

Враховуючи встановлені судом першої та апеляційної інстанції фактичні обставини справи, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку позивачем доведено належними та допустимими доказами помилкове перерахування ОСББ Пішонівське-7 грошових коштів у сумі 18175 грн. на підставі рахунку-фактури від 23.04.2013 року № СФ-0000038 на користь ТОВ Краянліфт , а доводи відповідача не спростовують цих висновків.

Разом з тим, відповідач не позбавлений права звернення до суду з відповідним позовом у випадку, якщо вважає, що ОСББ Пішонівське-7 не виконані зобов'язання за договором від 23.04.2013 №02/13.

Таким чином, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції та доводами позивача по справі щодо того, що перераховані на підставі рахунка-фактури від 23.04.2013 року №СФ-0000038 Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" 18175 грн., перераховані відповідачу без достатніх правових підстав, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Доводи скаржника на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а матеріали справи не містять відомостей щодо належного повідомлення про розгляд справи судом, колегією суддів не приймаються та спростовуються наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями, поштовими конвертами та копіями ухвал суду першої інстанції, які направлялись на адресу відповідача: 65017, м. Одеса, вул. Косовська, 2 та повернулися до місцевого суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що свідчить про належне повідомлення сторони про дату та час розгляду справи та підтверджує власну недбалість відповідача, як суб'єкта підприємницької діяльності в отриманні поштової кореспонденції, адресованої за його офіційним місцезнаходженням.

Неотримання підприємством кореспонденції, яка направлялася судом на адресу його місцезнаходження зумовлене суто суб'єктивними причинами (залежало від власної ініціативи самого Підприємства) і не є підставою вважати, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права у повідомленні відповідача про день, час та місце розгляду справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки рішенням Господарського суду Одеської області від 19.03.2018 року у справі №916/3150/17 ОСОБА_1 у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" оскаржується частково, а саме в частині задоволення позовних вимог щодо повернення Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" грошових коштів у розмірі 18175 грн., які були помилково сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" на підставі рахунку-фактури № СФ-0000038 від 23.04.2013 року, а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду законність правових підстав та мотивів відмови у задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівське-7" в іншій частині не розглядається.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.03.2018 року у справі №916/3150/17 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" на рішення Господарського суду Одеської області від 19.03.2018 року у справі №916/3150/17 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 19.03.2018 року у справі № 916/3150/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ст. п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.12.2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_7 Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9