Ухвала

від 21.12.2018 по справі 1-504/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 21.12.2018

Справа № 1-504/11

Провадження № 1-в/334/210/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі заяву ОСОБА_5 про зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року заявник звернувся до суду з заявою про скасування арешту з належного йому майна, а саме: частини квартири АДРЕСА_1 та всього майна, де б воно не знаходилось.

В обґрунтування заяви зазначив, що в провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебувала кримінальна справа №1-504/11 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Під час досудового слідства постановами слідчого СВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_6 від 29.01.2005 та від 16.02.2005 було накладено арешт на все майно, яке належить заявнику на праві власності, де б воно не знаходилось.

Вироком суду від 27.06.2012 ОСОБА_5 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. У відповідності до п.г ст.1 Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 ОСОБА_5 звільнено від покарання у вигляді позбавлення волі, також звільнено від призначеного додаткового покарання.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17.09.2012 вищезазначений вирок було скасовано на підставі п.г ст.ст.1, 6,9 Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 та ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальна справа закрита.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013 ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 17.09.2012 залишена без змін.

Заявник зазначає, що за таких обставин відпала потреба у заходах забезпечення цивільних позовів, а тому просить заяву задовольнити і скасувати вищезазначені постанови слідчого по накладення арешту на все належне йому майно від 29.01.2005 та 16.02.2005.

В судовому засіданні заявник та його представник адвокат ОСОБА_7 підтримали заяву та просили задовольнити її, скасувати арешт з майна, належного ОСОБА_5 .

Прокурор не заперечував проти задоволення заяви і скасування арешту.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані суду письмові докази, оглянувши матеріали кримінальної справи №1-504/11 (провадження №1/0814/35/2012) за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України, суд дійшов наступних висновків.

Розділом VIII КПК України передбачений порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні.

Положеннями ст.539 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Відповідно до п.9 Перехідних положень КПК України, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

З огляду на вищевказане, відповідно до ч.4 ст.126 КПК України (в редакції 1960 року), накладення арешту на майно скасовується, коли в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Згідно ст. 409 КПК України (в редакції 1960 року) питання про всякого роду сумніви та протиріччя, що виникають при виконанні вироку, якщо суд не вирішив цих питань, вирішується судом, який постановив вирок.

В порядку, передбаченому ст. 411 КПК України (в редакції 1960 року), суди вправі вирішувати питання, які виникають при виконанні вироку, зокрема про скасування заходів забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесені виправдувального вироку чи відмови в позові або не застосуванні конфіскації вироком ці заходи не скасовані.

Судом встановлено, що згідно Договору купівлі-продажу від 09.07.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за №3631, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі свідоцтва про право на житло № НОМЕР_1 , виданого 12.09.2002 Комбінатом комунальних послуг ВАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на праві приватної спільної часткової власності в рівних долях (по частині) належить право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .

В ході досудового розслідування кримінальної справи №430501 відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України слідчим СВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_6 постановами від 19.01.2005 та 16.02.2005 з метою забезпечення заявлених потерпілими цивільних позовів накладено арешт на все майно ОСОБА_5 де б воно не перебувало.

Наявність арешту на майно заявника підтверджується долученими до заяви копіями Витягів про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 19.02.2005 за № 2598492, № 2598588, №2599731, згідно яких арешт було накладено на все майно ОСОБА_5 , та на частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , а також будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.06.2012 (справа №1-504/11, провадження №1/0814/35/2012) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та йому було призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Керуючись п.г ст.1 ЗУ «Про амністію» від 31.05.2005, ОСОБА_5 було звільнено від покарання у вигляді позбавлення волі та від додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 52500,00 грн., на користь ОСОБА_11 12500,00 грн. та на користь ОСОБА_12 57996,96 грн. В іншій частині задоволення позовів відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17.09.2012 (справа №11-1253/2012), вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.06.2012 у відношенні ОСОБА_5 скасовано. На підставі п.г ст.1 ст.ст.6,9 Закону України «Про амністію» від 31.05.2012, ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу у відношенні нього закрито.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013 ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 17.09.2012 залишена без змін.

На теперішній час обставини, які стали підставою для накладення арешту на майно ОСОБА_5 відсутні, вирок, яким було вирішено цивільні позови потерпілих скасований, ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності та справа закрита, а отже потреба у застосуванні арешту майна ОСОБА_5 у даній кримінальній справі відпала, у зв`язку з чим заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись п.9 перехідних положень КПК України (в редакції 2012 року), ст.ст. 126, 409, 411 КПК України (в редакції 1960 року), суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_5 про зняття арешту задовольнити.

Скасувати арешт на:

- частину квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 12.09.2002 року;

- житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_5 на підставі Договору купівлі-продажу від 09.07.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за №3631;

- все майно, де б воно не знаходилось,

накладений постановами слідчого СВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_6 від 29.01.2005 року та від 16.02.2005 року у кримінальній справі №430501

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1