Окрема думка

від 26.12.2018 по справі 910/15234/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду

Бакуліної С. В., Уркевича В. Ю.

26 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/15234/17

Провадження № 12-296гс18

у справі № 910/15234/17 за позовом Приватного акціонерного товариства Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України УкрНДІінжпроект (далі - ПрАТ УкрНДІінжпроект ) до Національного банку України (далі - НБУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк про розірвання договору за касаційною скаргою ПрАТ УкрНДІінжпроект на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2018 року (головуючий суддя Пономаренко Є. Ю., судді Смірнова Л. Г., Дідиченко М. А.).

У вересні 2017 році ПрАТ УкрНДІінжпроект звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до НБУ про розірвання на підставі статей 651, 652 Цивільного кодексу України іпотечного договору від 28 квітня 2010 року № 25, укладеного між останнім та ПрАТ УкрНДІінжпроект , у зв'язку з істотною зміною обставин.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2017 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2018 року рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У жовтні 2018 року ПрАТ УкрНДІінжпроект звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2018 року та залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2017 року.

Ухвалою від 12 жовтня 2018 року колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відкрила касаційне провадження та ухвалою від 04 грудня 2018 року на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передала справу разом з цією касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 грудня 2018 року справу № 910/15234/17 за касаційною скаргою ПрАТ УкрНДІінжпроект на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2018 року прийняла та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 20 лютого 2019 року.

Однак із ухвалою Великої Палати Верховного Суду про призначення цієї справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи погодитися не можемо з огляду на таке.

Відповідно до частин третьої-шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п'ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Так, по-перше, за загальним правилом, закріпленим частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

По-друге, призначаючи цю справу (предметом позову в якій є розірвання договору) до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, Велика Палата Верховного Суду вказала, що справи, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, включають у собі і справи, предметом позову у яких є вимоги немайнового характеру, а тому суд касаційної інстанції може переглянути судові рішення у справах, предметом позову у яких є вимоги немайнового характеру, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи .

Проте, за змістом частини четвертої статті 301 цього Кодексу без повідомлення учасників справи здійснюється перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, законодавцем чітко передбачено можливість перегляду рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи саме у справах, предметом позову в яких є вимоги майнового характеру, тобто вимоги, які підлягають вартісній оцінці та ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Ототожнення позовних вимог майнового характеру з вимогами немайнового характеру, тобто такими, що не підлягають вартісній оцінці, у тому числі й в контексті статті 301 Господарського процесуального кодексу України, на наше переконання є помилковим.

По-третє, положеннями частини п'ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України законодавець уточнює випадки, коли справа може розглядатися судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, зазначаючи, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи .

З огляду на викладене та оскільки предметом позову в цій справі є вимога про розірвання договору, тобто вимога немайнового характеру, а також ураховуючи, що предметом перегляду в суді касаційної інстанції, як убачається з матеріалів касаційної скарги, є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції, то розгляд такої справи в суді касаційної інстанції повинен здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, відповідно до частини третьої статті 301 Господарського процесуального кодексу України.

Окремо варто звернути увагу на те, що висновок Консультативної ради європейських суддів № 6 від 24 листопада 2004 року, на який міститься посилання в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року, має рекомендаційний характер і не є обов'язковими, зокрема й для Верховного Суду. Адже сама по собі Консультативна рада європейських суддів є консультативним органом при Комітеті міністрів Ради Європи.

Таким чином, оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, вважаємо, що розгляд цієї справи має відбутися в порядку, визначеному законом, зокрема статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Судді: С. В. Бакуліна

В. Ю. Уркевич