Окрема думка

від 28.01.2019 по справі 910/15234/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду

Бакуліної С. В. , Уркевича В. Ю.

28 січня 2019 року

м. Київ

у справі № 910/15234/17 (провадження № 12-296гс18) за позовом Приватного акціонерного товариства Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України УкрНДІінжпроект (далі - ПрАТ УкрНДІінжпроект ) до Національного банку України (далі - НБУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (далі - АТ КБ Приватбанк ), про розірвання договору за касаційною скаргою ПрАТ УкрНДІінжпроект на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2018 року (головуючий суддя Пономаренко Є. Ю., судді Смірнова Л. Г., Дідиченко М. А.).

У вересні 2017 році ПрАТ УкрНДІінжпроект звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до НБУ про розірвання на підставі статей 651, 652 Цивільного кодексу України іпотечного договору від 28 квітня 2010 року № 25, укладеного між останнім та ПрАТ УкрНДІінжпроект , у зв'язку з істотною зміною обставин.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2017 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2018 року рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У жовтні 2018 року ПрАТ УкрНДІінжпроект звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2018 року та залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2017 року.

Ухвалою від 12 жовтня 2018 року колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відкрила касаційне провадження та ухвалою від 04 грудня 2018 року на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передала справу разом з цією касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 грудня 2018 року справу № 910/15234/17 за касаційною скаргою ПрАТ УкрНДІінжпроект на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2018 року прийняла та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 20 лютого 2019 року.

21 січня 2019 року до Великої Палати Верховного Судунадійшло клопотання АТ КБ Приватбанк , у якому воно просить розглядати касаційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, оскільки, за його твердженням, частина четверта статті 301 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість розгляду касаційної скарги без повідомлення учасників лише у справах, у яких оскаржуються ухвала першої та постанова апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи), а також у справах, у яких ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не може застосовуватися до справ з вимогами немайнового характеру. Оскільки у цій справі предметом позову є розірвання договору, тобто вимога немайнового характеру, та предметом оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції, розгляд цієї справи у суді касаційної інстанції має відбуватись у судовому засіданні з повідомленням її учасників. Також АТ КБ Приватбанк посилається на призначення до розгляду Великою Палатою Верховного Суду аналогічних справ № № 910/17685/17, 910/15484/17 у судових засіданнях на 09 квітня 2019 року та на 07 травня 2019 року відповідно з повідомленням (викликом) учасників цих справ.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 24 січня 2019 року у задоволенні клопотання АТ КБ Приватбанк від 21 січня 2019 року про розгляд справи № 910/15234/17 у судовому засіданні з повідомленням учасників справи відмовила, а також зазначила, що розгляд касаційної скарги ПрАТ УкрНДІінжпроект відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників 27 лютого 2019 року.

Однак з ухвалою Великої Палати Верховного Суду про відмову в задоволенні вказаного клопотання АТ КБ Приватбанк погодитися не можемо з огляду на таке.

Відповідно до частин третьої - шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п'ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Так, по-перше, за загальним правилом, закріпленим частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

По-друге, відмовляючи в задоволенні клопотання АТ КБ Приватбанк про розгляд справи № 910/15234/17 (предметом позову в якій є розірвання договору) у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, Велика Палата Верховного Суду вказала, що частина четверта статті 301 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає можливість розгляду касаційної скарги без повідомлення учасників у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може застосовуватися і до справ з вимогами немайнового характеру .

Проте, за змістом частини четвертої статті 301 цього Кодексу без повідомлення учасників справи здійснюється перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто законодавець чітко передбачив можливість перегляду рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи саме у справах, предметом позову в яких є вимоги майнового характеру, а саме вимоги, які підлягають вартісній оцінці та ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Ототожнення позовних вимог майнового характеру з вимогами немайнового характеру, тобто такими, що не підлягають вартісній оцінці, у тому числі й у контексті статті 301 Господарського процесуального кодексу України, на наше переконання, є помилковим.

По-третє, в ухвалі від 24 січня 2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час вирішення питання щодо призначення справи до розгляду без повідомлення її учасників Велика Палата Верховного Суду враховує категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи, суспільний інтерес до її розгляду , а також загальну кількість справ, що перебувають на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду та графік призначення справ до розгляду .

Однак за змістом частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України категорія та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи, а також суспільний інтерес до розгляду справи враховуються судом при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження.

Порядок розгляду касаційної скарги встановлено статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

При цьому варто звернути увагу, що можливість урахування Великою Палатою Верховного Суду загальної кількості справ, що перебувають на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду та графіку призначення справ до розгляду (як про це зазначено в ухвалі від 24 січня 2019 року) при вирішенні питання про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи Господарським процесуальним кодексом України не передбачена.

По-четверте, положеннями частини п'ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України законодавець уточнює випадки, коли справа може розглядатися судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, зокрема коли перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи .

З огляду на викладене та оскільки предметом позову в цій справі є вимога про розірвання договору, тобто вимога немайнового характеру, а також ураховуючи, що предметом перегляду в суді касаційної інстанції, як убачається з матеріалів касаційної скарги, є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції, - розгляд такої справи в суді касаційної інстанції повинен здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи відповідно до частини третьої статті 301 Господарського процесуального кодексу України.

Окремо слід зауважити, що висновок Консультативної ради європейських суддів № 6 від 24 листопада 2004 року, на який міститься посилання в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2019 року, має рекомендаційний характер і не є обов'язковим, зокрема, й для Верховного Суду. Адже сама по собі Консультативна рада європейських суддів є консультативним органом при Комітеті Міністрів Ради Європи.

Таким чином, оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, а також ураховуючи клопотання АТ КБ Приватбанк про розгляд справи № 910/15234/17 у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, вважаємо, що розгляд цієї справи має відбутися в порядку, визначеному законом, зокрема статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а вказане клопотання АТ КБ Приватбанк від 21 січня 2019 року - задоволенню .

Судді: С. В. Бакуліна

В. Ю.Уркевич