Ухвала
від 24.01.2019 по справі 910/15234/17
ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

24 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/15234/17

Провадження № 12-296гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Кібенко O.Р.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Золотнікова О.С., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянула клопотання Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (далі - АТ КБ Приватбанк ) про розгляд у судовому засіданні касаційної скарги Приватного акціонерного товариства Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України УкрНДІінжпроект (далі - ПрАТ УкрНДІінжпроект )

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України УкрНДІінжпроект (далі - ПрАТ УкрНДІінжпроект )

до Національного банку України (далі - НБУ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача АТ КБ Приватбанк

про розірвання договору

В С Т А Н О В И Л А:

1. У жовтні 2018 року ПрАТ УкрНДІінжпроект звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення місцевого господарського суду. При цьому, оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні позову про розірвання укладеного між НБУ та ПрАТ УкрНДІінжпроект іпотечного договору від 28 квітня 2010 року № 25.

2. 12 жовтня 2018 року колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відкрила касаційне провадження та ухвалою від 04 грудня 2018 року на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передала справу разом з цією касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції.

3. 18 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників на 20 лютого 2019 року.

4. 21 січня 2019 року до суду надійшло клопотання АТ КБ Приватбанк , у якому він просить розглядати касаційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, оскільки вважає, що частина четверта статті 301 ГПК України передбачає можливість розгляду касаційної скарги без повідомлення учасників лише у справах, у яких оскаржуються ухвала першої та постанова апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи), а також у справах, у яких ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не може застосовуватися до справ з вимогами немайнового характеру. Оскільки у цій справі предметом позову є розірвання договору, тобто вимога немайнового характеру, та предметом оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції, АТ КБ Приватбанк вважає, що розгляд цієї справи у суді касаційної інстанції має відбуватись у судовому засіданні з повідомленням її учасників. Також посилається на призначення до розгляду Великою Палатою Верховного Суду аналогічних справ № 910/17685/17, 910/15484/17 у судових засіданнях на 09 квітня 2019 року та на 07 травня 2019 року відповідно з повідомленням (викликом) учасників цих справ.

5. Велика Палата Верховного Суду не погоджується з такими доводами АТ КБ Приватбанк з огляду на таке.

6. Як зазначалося в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року про призначення цієї справи до розгляду, частина четверта статті 301 ГПК України, яка передбачає можливість розгляду касаційної скарги без повідомлення учасників у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може застосовуватися і до справ з вимогами немайнового характеру, Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала цю правову позицію, зокрема в ухвалах від 18 січня 2019 року у справі № 910/2175/18 та від 26 грудня 2018 року у справі № 910/23000/17.

7. Під час вирішення питання щодо призначення справи до розгляду без повідомлення її учасників Велика Палата Верховного Суду враховує категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи, суспільний інтерес до її розгляду, а також загальну кількість справ, що перебувають на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду та графік призначення справ до розгляду.

8. У пункті 96 висновку № 6 від 24 листопада 2004 року Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) Про справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів передбачається, що суд повинен, крім випадків, чітко визначених законом, мати можливість вирішувати, яке саме, усне чи письмове, провадження застосовувати. При цьому у пунктах 104-105 цього висновку зазначено, що кожна окрема справа потребує пропорційного розгляду, тобто в такий спосіб, що дозволяє сторонам досягти справедливості ціною, спільномірною з проблемами, що розглядаються, й ціною позову, а також у такий спосіб, що дозволяє суду розглянути інші справи в розумні строки.

9. КРЄС зазначає, що обмеження повноважень судді щодо вирішення питання чи слід застосовувати усну або письмову форму провадження є несумісними з ефективним правосуддям (пункт 106 цього ж висновку).

10. Відповідно до графіку розгляду справ Великою Палатою Верховного Суду призначення справи до розгляду у засіданні з повідомленням учасників справи є можливим лише на червень 2019 року. Призначення справи для розгляду у судовому засіданні призведе до суттєвого перевищення строку розгляду касаційної скарги, передбаченого статтею 306 ГПК України (60 днів з дати постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі).

11. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі Axen v. Germany , § 28).

12. Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino contre le Portugal (заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

13. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про проведення публічного розгляду справи.

14. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

15. Суди першої й апеляційної інстанцій розглядали справу № 910/15234/17 у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи та за їх участю у судових засіданнях першої й апеляційної інстанцій, тобто відбувся публічний розгляд справи.

16. Велика Палата Верховного Суду створила учасникам справи № 910/15234/17 належні умови для ознайомлення з її рухом шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ГПК України.

17. З урахуванням немайнового характеру вимог, які є предметом позову у цій справі, фактичних обставин справи, її категорії та рівня складності, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення клопотання АТ КБ Приватбанк про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням її учасників. Водночас, враховуючи те, що ця справа не може бути розглянута у призначену дату у зв'язку з відсутністю кворуму, розгляд справи відбудеться 27 лютого 2019 року.

Керуючись статтями 120, 121, 233-235, 300-301 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

У Х В А Л И Л А:

1. У задоволенні клопотання АТ КБ Приватбанк від 21 січня 2019 року про розгляд справи № 910/15234/17 у судовому засіданні з повідомленням її учасників відмовити.

2. Повідомити учасників справи № 910/15234/17 (провадження № 12-296гс18), що розгляд Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги ПрАТ УкрНДІінжпроект на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2018 року відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників 27 лютого 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Р. Кібенко

Судді: Н. О. Антонюк Н.П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук Л. І. Рогач

Д. А. Гудима І. В. Саприкіна

О.С. Золотніков О. М. Ситнік

В.С. Князєв О. С. Ткачук

Л. М. Лобойко В. Ю. Уркевич

О. Г. Яновська

СудВелика палата Верховного Суду
Дата ухвалення рішення24.01.2019
Оприлюднено27.01.2019
Номер документу79412864
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/15234/17

Ухвала від 05.11.2019

Господарське

Велика палата Верховного Суду

Кібенко Олена Рувімівна

Ухвала від 05.11.2019

Господарське

Велика палата Верховного Суду

Кібенко Олена Рувімівна

Ухвала від 05.07.2019

Господарське

Велика палата Верховного Суду

Кібенко Олена Рувімівна

Ухвала від 27.02.2019

Господарське

Велика палата Верховного Суду

Кібенко Олена Рувімівна

Окрема думка від 28.01.2019

Господарське

Велика палата Верховного Суду

Бакуліна Світлана Віталіївна

Ухвала від 24.01.2019

Господарське

Велика палата Верховного Суду

Кібенко Олена Рувімівна

Окрема думка від 26.12.2018

Господарське

Велика палата Верховного Суду

Бакуліна Світлана Віталіївна

Ухвала від 18.12.2018

Господарське

Велика палата Верховного Суду

Кібенко Олена Рувімівна

Ухвала від 04.12.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Вронська Г.О.

Ухвала від 28.11.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Вронська Г.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні