Рішення

від 20.12.2018 по справі 302/975/18

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/975/18

№ 2/302/278/18

Номер рядка звіту 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

20.12.2018 р. смт.Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді КривкаВ. П

з участю: секретаря с/з Гажук Н.В.,

представника позивача - адвокат ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4,

представник відповідача В.Бистрянської с/ради - ОСОБА_6,

представник третьої особи без самостійних вимог - ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області - Беля Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в райсуді в смт.Міжгір'ї справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3, В.Бистрянської с/ради Міжгірського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_9, третя особа без самостійних вимог - ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області про визнання неправомірними і скасування рішення виконкому Верхньобистрянської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 27.02.1997 р. "Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_3."; державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_6 від 20.09.1997 р., виданого ОСОБА_3; рішення В.Бистрянської сільської ради Міжгірського району № 205 від 27.02.2018 р. "Про погодження акту меж земельної ділянки ОСОБА_3 із суміжними землевласниками та землекористувачами; державної реєстрації речового права ОСОБА_3 на земельну ділянку в ур."Біля хати" в с.В.Бистрий Міжгірського району Закарпатської області площею 0,07 га для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер НОМЕР_3; зобов'язання ОСОБА_3 демонтувати самовільно збудований фундамент на земельній ділянці в ур."Біля хати" в с.В.Бистрий Міжгірського району площею 0,0960 га, яка належала померлій ОСОБА_10 на підставі державного акту НОМЕР_4, виданого 20.03.1997 р.; стягнення з відповідачів солідарно моральної шкоди в сумі 10 тис. грн.,-

В С Т А Н О В И В:

01.08.2018 року позивач ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та В.Бистрянської с/ради про усунення порушень права власності на землю та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди. Заявлений позов обгрунтовано так.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_11. Позивач та його мати ОСОБА_9 прийняли спадщину за померлим ОСОБА_11, як спадкоємці першої черги за законом, згідно вимог ст. ст. 1261, 1268 ч.3 ЦК України. За життя батько позивача згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, яке видане 13.01.2011 р. державним нотаріусом Міжгірської держнотконтори в Закарпатській області, успадкував за померлою матір'ю ОСОБА_10, 1919 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.В.Бистрий Міжгірського району, земельну ділянку загальною площею 0,4842 га, яка розташована на території В.Бистрянської с/ради Міжгірського району Закарпатської області та призначена для обслуговування ж/будинку та ведення підсобного (особистого) селянського господарства, . Земельна ділянка належала померлій ОСОБА_10 на підставі Державного Акту НОМЕР_5, виданого 20.03.1997 року сільською радою Міжгірського району Закарпатської області на підставі рішення № 31 від 20.06.1996 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 69 та складається з чотирьох фактично автономних площ, які зазначені в Плані зовнішніх меж земельної ділянки, що є невід'ємною частиною Державного Акту, а саме: урочище Біля хати - 0,0960 га, урочище На городі - 0,0924 га, урочище Бунчівський город - 0,0640 га, урочище Забрід - 0,2318 га. Також на підставі рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10.01.2006 року (справа № 2-38/2006 р.) за ОСОБА_11 було визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_10. Позивач та його мати звернулися до державного нотаріуса Міжгірської держнотконтори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за майном померлого ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 нотаріус з метою оформлення спадкових прав за майном померлого та оформлення права власності на успадковане майно - земельні ділянки було подано запит до Центру надання адміністративних послуг Міжгірської РДА про надання витягів з ДЗК про земельну ділянку. На підставі цього запиту з метою отримання витягів з ДЗК мати позивача ОСОБА_9 уклала договір про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з ТОВ "Експерт". Під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виділеної для будівництва та обслуговування ж/будинку, господарських будівель і споруд в ур. Біля хати в с.В.Бистрий Міжгірського району було виявлено накладення геодезичної зйомки земельних ділянок, зокрема належної на праві приватної власності гр. ОСОБА_3 на успадковану позивачем та його мамою земельну ділянку в ур. Біля хати площею 0,0960 га.. За цих підстав представник В.Бистрянської с/ради - сільський голова, відмовив погодити межові знаки земельних ділянок та відповідно погодити технічну документацію на спадкові земельні ділянки, надавши відповідь в якій вказав, що погодити межі земельної ділянки неможливо з підстав накладення геодезичної зйомки одна на іншу. Також, представник В.Бистрянської сільської ради повідомив, що під час проведення геодезичних зйомок відповідачем ОСОБА_3, позивачем та ОСОБА_9 не було подано документів про право власності на успадковану ними земельну ділянку, тому рішенням № 205 від 27.02.2018 р. В.Бистрянської с/р Міжгірського району 17 сесії 7 скликання Про погодження Акту погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами було погоджено межові знаки земельної ділянки площею 0,07 га для будівництва та обслуговування ж/будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: с.В.Бистрий, вул.Р.Лаптєвої Міжгірського району Закарпатської області, належної ОСОБА_3 без підпису суміжного землекористувача, у зв'язку з безпідставною відмовою. Позивач вважає, дане рішення протиправним, оскільки таке прийняте з порушенням вимог земельного законодавства, п.3.12 Інструкції Держкомзему (затв. наказом № 376 від 18.05.2010 р.), а саме без повідомлення та участі як позивача так і його матері ОСОБА_9, без огляду правовстановлюючих документів на успадковану ними земельну ділянку, що призвело до зміщення місця розташування земельної ділянки ОСОБА_3 в ур."Біля хати" площею 0,07 га , у зв'язку з чим є накладка земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 на земельну ділянку успадковану позивачем та його мамою ОСОБА_9 Земельно-екологічна комісія В.Бистрянської с/ради після виявлення накладок земельних ділянок запропонувала відповідачу ОСОБА_3 пересунути межі земельної ділянки, відповідно до Державного акту, однак такий відмовився, мотивуючи, що його земельна ділянка розміщена під фундаментом, який ним споруджено для будівництва ж/будинку. Позивач вважає, що ОСОБА_3 самовільно, без будь- яких дозвільних документів спорудив фундамент на земельній ділянці, яка належала за життя ОСОБА_10 та яку успадковав він разом із своєю матір'ю ОСОБА_9 . За цих підстав позивач покликається на вимоги ст.ст. 152, 155 ЗК України, ст. 27 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та на норми цивільного законодавства про захист права власності і відшкодування моральної шкоди.

03.10.2018 року в підготовчому судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_2 подала суду заяву про збільшення позовних вимог та додатково заявила позовні вимоги про визнання неправомірними і скасування рішення виконкому Верхньобистрянської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 27.02.1997 р. "Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_3."; державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_6 від 20.09.1997 р., виданого ОСОБА_3, з таких підстав. З технічної документації по виготовленню Державного акта на право приватної власності на землю ОСОБА_3 вбачається, що право власності на земельну ділянку в останнього виникло на підставі рішення Верхньобистрянської сільської ради від 27.02.1997 року № 38 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність". Згідно п.1.4 Інструкції "Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі" Державний акт на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю або право постійного користування землею видається на підставі рішення ВРУ, ВР АРК, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської селищної, сільської ради, а на право власності на землю - на підставі рішення ради міністрів АРК, обласної , районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, міської, селищної, сільської ради". Представник позивача, вважає, що технічна документація по виготовленню державного акта на право приватної власності на землю ОСОБА_3, на підставі якої виданий 20.09.1997 року Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_6 станом на момент її розробки та видачі Державного акту не відповідала вищезазначеній нормі та Пункту 1.16 цієї ж Інструкції, правовій позиції ВСУ, висловленій у справі № 6-67цс14, згідно якої статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема ст. ст.116, 118 ЗК України. Оскільки державний акт відповідачу ОСОБА_3 виданий на підставі рішення № 38 від 27.02.1997 року засідання виконавчого комітету В.Бистрянської с/ради представник позивача просить скасувати рішення виконкому Верхньобистрянської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 27.02.1997 р. в частині про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_3 та державний акт виданий останньому на підставі цього рішення.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала, просить такі задовольнити.

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_9, під час розгляду справи суду пояснила, що обставини наведені в позові позивачем ОСОБА_8 відповідають дійсності, а тому просить суд задоволити заявлений ОСОБА_8 позов в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4, позов заперечив подавши суду відзив з таким обгрунтуванням. 12.04.1977 року загальними зборами колгоспників колгоспу ім.Чапаєва с.Голятин задоволено заяву ОСОБА_3 та виділено йому для будівництва ж/будинку земельну ділянку площею 0,07 га за рахунок присадибної ділянки його батька ОСОБА_13 Будівництво ж/будинку ОСОБА_3 було завершено у 1978 році, будинку було присвоєно адресу: АДРЕСА_2 і такий обліковувався у погосподарських книгах с.В.Бистрий. У 1997 році рішенням Верхньобистрянської с/ради ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 0,07 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_6 від 20.09.1997 року. В 2008 році відповідач з метою перебудувати ж/будинок розібрав наявний будинок до фундаменту і продав дерев'яні конструкції будинку. З метою отримати будівельний паспорт, який би дав ОСОБА_3 право на будівництво нового будинку на фундаменті колишнього житлового будинку, останній почав вживати заходів для присвоєння земельній ділянці, відведеній для будівництва ж/будинку кадастрового номера. За цих підстав на його замовлення ТОВ "Землемір" була проведена кадастрова зйомка земельної ділянки площею 0,07 га , виготовлено технічну документацію із землеустрою та внесено до Державного земельного кадастру дані про ділянку, якій присвоєно кадастровий номер НОМЕР_3. Відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_3, яка відображена на плані в Державному акті НОМЕР_6, здійснювалося відповідно до місця розташування фундаменту, що залишився після розібрання ж/будинку. При відновленні меж А-Б та В-Г із суміжним землевласником ОСОБА_10, її спадкоємець ОСОБА_9 відмовилася підписувати акт прийому-передачі межових знаків. За цих підстав В.Бистрянською с/радою, за заявою ОСОБА_3, було прийнято рішення №205 від 27.02.2018 року щодо погодженя меж відновлення земельної ділянки площею 0,07 га. ОСОБА_3 вважає, що сумнівним видається правомірність проведення обмірів ТОВ "Експерт" на замовлення матері позивача, бо такі обміри проходили без участі представників В.Бистрянської с/ради та відповідача ОСОБА_3. Натомість, земельна ділянка, на якій споруджено фундамент для будівництва ж/будинку, перебуває у власності ОСОБА_3 вже майже 21 рік і за цей час ні покійна ОСОБА_10, ні покійний ОСОБА_11, ні позивач не пред'являли жодних претензій щодо меж цієї ділянки. Просить застосувати до вимог ОСОБА_8 строки позовної давності, передбачені ст. 257 ЦК України, та відмовити у задоволенні позову. З приводу компенсації позивачу моральної шкоди, то ОСОБА_3 зазначив, що розмір моральної шкоди не підтверджений жодним доказом. За цих підстав просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_8 повністю.

08.10.2018 року представник позивача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подав додатковий відзив на позов у зв'язку з поданням заяви про збільшення позовних вимог, в якому вказав таке. Позивач ставить під сумнів законність передачі у власність ОСОБА_3 земельних ділянок згідно Державного акту № 010050, з причин що державний акт виданий на підставі рішення № 38 від 27.02.1997 року засідання виконавчого комітету В.Бистрянської с/ради. Натомість спадкові права позивача також походять від Держакту на право приватної власності на землю НОМЕР_5 від 20.03.1997 року, яким посвідчувалося право власності на земельні ділянки площею 0,4842 га померлої ОСОБА_10 Підставою для оформлення права власності на ці земельні ділянки за ОСОБА_10 було також рішення виконкому В.Бистрянської с/ради № 31 від 20.06.1996 р.. А тому, представник позивача вважає, що за цих підстав під сумнівом є також і законність набуття у власність земельних ділянок згідно Державного акту НОМЕР_5, права на які бажає оформити позивач та ОСОБА_9.( третя особа).

Представник В.Бистрянської с/ради Міжгірського району - сільський голова ОСОБА_6 під час розгляду справи позов заперечив і свою позицію обґрунтував доводами представника відповідача ОСОБА_3

Представник третьої особи без самостійних вимог - ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області Беля Л.В. суду пояснила наступне, що спір виник між сторонами внаслідок того, що при виготовленні технічної документації щодо винесення меж земельної ділянки ОСОБА_3 в натурі (на місцевості) не було враховано те, що суміжним землевласником було раніше виготовлено і видано державний акт про право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку з технічним звітом до державного акта старого взірця без закріплення межових знаків у натурі,а саме ОСОБА_10, про що не поінформувала сільська рада розробника технічної документації ТОВ Земелемір . Внаслідок цього має місце накладання земельних ділянок, що ущемлює права позивача, бо фактично успадкована ним земельна ділянка суттєво зменшується за площею.

Під час розгляду справи судом винесено такі процесуальні рішення.

За клопотанням позивача про забезпечення позову, згідно ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03.08.2018 накладено арешт на земельну ділянку відповідача ОСОБА_3, яка є предметом спору.

03.08.2018 року та 06.09.2018 року на підставі ухвал Міжгірського районного суду Закарпатської області, за клопотанням позивача, судом витребувано додаткові докази по справі.

За клопотанням позивача в справу, згідно ухвал суду від 06.09.2018 р., залучено спеціалістів з питань землевпорядкування та архітектури - інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земельГУ Держгеокадастру; представника відділу містобудування та архітектури Міжгірської РДА; землевпорядника Верхньобистрянської с/ради; представників ТзОВ "Експерт" ОСОБА_14, ТзОВ "Землемір" - ОСОБА_15 Згідно ухвали суду від 03.10.2018 року зобов'язано: представників залучених державних органів надати суду план схему розташування земельних ділянок на місцевості та одночасно вказати чи має місце накладка земельних ділянок, що є предметом розгляду справи, при виготовленні ОСОБА_3 та ОСОБА_9 проектів землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі та яка її площа (розмір); інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель подати суду висновок - чи має місце порушенння земельного кадастру щодо складання і оформлення документів - проектів землеустрою, технічної документації ОСОБА_3 та ОСОБА_9; представника відділу архітектури та містобудування Міжгірської РДА подати суду висновок - чи має місце з боку відповідача ОСОБА_3 порушення вимог земельного законодавства та порушення норм та правил, стандартів в галузі будівництва при будівництві ж/будинку (фундаменту) на земельній ділянці виділеної для будівництва та обслуговування ж/будинку в ур. "Біляхати" (Державний акт НОМЕР_6 виданий 20 вересня 1997 р.) за адресою: с.В.Бистрий, вул.Р.Лаптєвої,39, Міжгірський район, Закарпатська область; чи відповідає місце розташування будівництва (фундаменту) ж/будинку ОСОБА_3 схемі забудови земельної ділянки виділеної для будівництва та обслуговування ж/будинку.

Судом установлено наступні обставини.

Згідно державного акта на право на право приватної власності на землю НОМЕР_4, виданого В.Бистрянською сільською радою 20.03.1997 р. ОСОБА_10 (мати ОСОБА_11 та ОСОБА_3.) передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,4842 га , в тому числі в ур. Біля хати в АДРЕСА_1 - 0,0960 га для обслуговування житлового будинку. За планом зовнішніх меж (описом, зазначеним у державному акті) цієї земельної ділянки така межує із земельною ділянкою ОСОБА_3 (від А до Г - 20 м). ОСОБА_10 за життя склала заповіт 29.11.1999 р., який посвідчувався державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори за реєстровим номером 1616, про передачу земельних ділянок за вказаним державним актом та житлового будинку за вказаною вище адресою після її смерті синові ОСОБА_11 (батько позивача ОСОБА_8 і чоловік третьої особи ОСОБА_9.). ОСОБА_11 прийняв спадшину за заповітом і оформив спадкові права, а саме: - згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.01.2011 р. , виданим державним нотаріусом Шкелебей Л.В. за реєстровим номером 121, - визнаний власником земельних ділянок , зазначених у державному акті , який видано ОСОБА_10; - згідно рішення Міжгірського районного суду від 18 січня 2006 р. визнаний власником житлового будинку № 38 по вул. Р. Лаптєвої у с. В.Бистрий Міжгірського району по спадкування за вищезазначеним заповітом матері ОСОБА_10 Згідно рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03.02.2010 р. (справа № 2-29/2010р.) відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_17 , який діяв в інтересах ОСОБА_3, до ОСОБА_11 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 та заповіту в частині розпорядження будинком у цілому ОСОБА_10 та визнання права власності на одну четверту частину зазначеного будинку за ОСОБА_3 по спадкуванню за законом. ОСОБА_11 07 лютого 2006 р. зареєстрував право власності на успадкований ним житловий будинок , що стверджено копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно , складеного Міжгірським державним виробничим підприємством технічної інвентаризації у відповідності до закону , який був чинним на час реєстрації цього нерухомого майна. Актами цивільного стану підтверджено : ОСОБА_11 помер 22.11.2011 р., позивач ОСОБА_8 і третя особа ОСОБА_9 є відповідно сином , дружиною померлого. Вказані особи на день смерті ОСОБА_11 постійно проживали і були зареєстровані в АДРЕСА_3. Інші особи із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не зверталися , заповітів на випадок своєї смерті ОСОБА_11 не склав. За майном померлого ОСОБА_11 заведено спадкову справу №52-2018, в якій спадкоємцями визнано сина померлого ОСОБА_8 та дружину померлого ОСОБА_9.( довідка ждержавного нотаріуса ОСОБА_18 від 03.09.2018 р. Згідно постанови державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори від 24.07.2018 р. спадкоємцям померлого ОСОБА_11 (позивачу ОСОБА_8 та третій особі ОСОБА_9.)відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_11 земельні ділянки загальною площею 0,4842 га , які розташовані на території В.Бистрянської сільської ради Міжгірського району на підставі пред'явленого ними свідоцтва про право на спадщину за заповітом , виданого ОСОБА_11, (реквізити зазначені вище) на тій підставі , що земельні ділянки не мають присвоєного кадастрового номера і не зареєстровані в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Судом також установлено і такі обставини. Відповідач ОСОБА_3, мешканець с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, є рідним братом ОСОБА_11 (син ОСОБА_10.) і раніше (60-70 роки ХХ століття) проживав у батьківському будинку в АДРЕСА_1 звідки виїхав на постійне місце проживання за вказаною вище адресою, де за записом у паспорті гр. України його місце проживання зареєстровано з 27 червня 1990 року. Згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_3 20 вересня 1997 р. В. Бистрянською сільською радою НОМЕР_6 йому передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,2542 га , в тому числі 0,07 га в ур. Біля хати в с. В.Бистрий для будівництва та обслуговування житлового будинку. За планом зовнішніх меж (описом , зазначеним у державному акті) ця земельна ділянка межує із землевласником ОСОБА_10 (від А до Г шириною 20 м і від Б до В шириною 20 м). У лютому 2018 р. ОСОБА_3 замовив, згідно договору з ТзОВ Землемір , технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення ) меж земельної ділянки в натурі на місцевості в ур. Біля хати в с. В.Бистрий Між гірського району площею 0,07 га, яка зазначена в державному акті , зазначеному вище. Рішенням В. Бистрянської сільської ради від 27.02.2018 р. № 205 погоджено Акт погодження меж земельної ділянки ОСОБА_3 без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_20 у зв'язку з безпідставною її відмовою. За технічною документацією земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_3. На підставі зазначених вище державного акту та технічної документації державним реєстратором зареєстровано речове право ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку.

За зверненнями ОСОБА_9 і ОСОБА_8 ТзОВ Експерт у 2018 році не виконало замовлення про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельної ділянки площею 0,0960 га в ур. Біля хати в с. В.Бистрий Міжгірського району, зазначеної в державному акті ОСОБА_10 та у свідоцтві про право на спадщину на цю земельну ділянку за заповітом , виданим ОСОБА_11 (реквізити зазначені вище) з мотивів , що на частину площі цієї ділянки накладається земельна ділянка ОСОБА_3 площею 0,07 га , якій присвоєно кадастровий номер та право власності на яку зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реквізити зазначені вище).

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.10.2018 р. № 715-ДК/652/АП/09/01/- 18 державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_21 , складеного за участі начальниука відділу містобудування та архітектури Міжгірської РДА ОСОБА_22, землевпорядника В.Бистрянської сільської ради ОСОБА_23 . у присутності ТзОВ Експерт - ОСОБА_14, ТзОВ Землемір - ОСОБА_24, представника ОСОБА_8 - ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , - технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр.. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,07 га в с. В.Бистрий вул. Р. Лаптєвої Міжгірського району за державним актом НОМЕР_6, виданого 20.09.1997 р. В.Бистрянською сільською радою , - виготовлена з помилковими координатами поворотних точок меж земельної ділянки із затвердженням Акту погодження меж цієї земельної ділянки без підпису суміжних землекористувачів ОСОБА_9 і ОСОБА_8 рішенням В.Бистрянської сільської ради № 205 від 27.02.2018 р. і порушенням вимог статті 55 закону Про землеустрій і статті 198 Земельного кодексу України, бо за проведеними топографо-геодезичними вишукуваннями ТзОВ Землемір та ТзОВ Експерт встановлено часткове накладення земельної ділянки ОСОБА_3 в ур . Біля хати площею за виданим йому державним актом 0,07 га на земельну ділянку ОСОБА_10 в ур. Біля хати площею за виданим державним актом 0,0960 га з установленням площі накладання 0,0553 га. Згідно план-схем,доданих до зазначеного акту перевірки, на земельній ділянці , що відведена за державним актом у власність ОСОБА_10 розташовані такі будівлі і споруди : житловий будинок з адресою вул. Р.Лаптєвої № 38, господарські будівлі сарай.хлів і фундамент до житлового будинку.

Сторони також визнали обставини, за якими фундамент для житлового будинку, що розміщений на план-схемах, у 80-90 роки минулого століття був споруджений відповідачем ОСОБА_3 за усної згоди ОСОБА_10 без дозвільних документів (рішення сільської ради та будівельного паспорта). У подальшому без документального підтвердження ОСОБА_3 на вказаному фундаменті спорудив з дерева стіни житлового будинку і в середині 90-х років минулого століття розібрав каркас будинку (дерев'яну частину), а будівельні матеріали відчужив.

Суд застосовує такі норми права для вирішення розглядуваного спору.

Згідно з ст. 152 ч.ч.1-3 ЗК України: держава забезпечує громадянам рівні умови прав власності на землю; власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків; захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсним рішень органу місцевого самоврядування.

Стаття 153 ч.1 ЗК України передбачає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ст. 155 ч.1 ЗК УКраїни у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З обставин справи видно, що В.Бистрянська сільська рада, здійснюючи повноваження у сфері землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 під час розроблення технічної документації (статті 19, 20 п. "г", 25 ч.2 п."и" закону "Про землеустрій") не забезпечила належної організації та здійснення контролю за розроблення технічної документації (ст. 55 ЗК України), зокрема розробником документації ТзОВ "Землемір" та замовником ( відповідач ОСОБА_3.) щодо виконання обов'язків, передбачених ст. 28 закону "Про землеустрій" у частині: дотримання законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою, інформування зацікавлених осіб про здійснення землеустрою.

Зокрема, В.Бистрянська сільська рада, маючи облік землевласників і землекористувачів земельних ділянок на території сільської громади, в т.ч. й земельних ділянок, що надаються і обслуговують житлові будинки, ведучи облік житлових будинків (погосподарський), достовірно володіючи інформацією про передачу земельних ділянок у власність для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 в 1997 р. ОСОБА_10 і для будівництва житлового будинку ОСОБА_3, про смерть ОСОБА_10, успадкування належної їй земельної ділянки і житлового будинку її сином ОСОБА_11 по заповіту, про наявність спадкоємців після смерті ОСОБА_11 (дружини ОСОБА_9 і сина ОСОБА_8.), - допустила, по суті виникнення спору між суміжними землевласниками (землекористувачами щодо встановлення і погодження меж земельної ділянки в натурі).

В.Бистрянська сільська рада, реалізовуючи повноваження, передбачені ст.158 ч.3 ЗК України щодо вирішення питання погодження меж земельної ділянки ОСОБА_3, порушила вимоги статті 159 ЗК України, а саме винесла оскаржуване рішення № 205 без участі зацікавлених сторін (ОСОБА_8 та ОСОБА_9.), завчасно не повідомила про час і місце вирішення спору цих осіб. Отже, сільська рада не забезпечила у встановленому законом порядку дотримання балансу прав та інтересів сторін,що призвело виникнення спору та ущемлення прав позивача під час реалізації права спадкування земельної ділянки , належної спадкодавцю. Натомість виконавець технічної документації щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за державним актом, наданим відповідачем ОСОБА_3 грубо порушив вимоги пунктів 2.8,3.12,4.1-4.5 чинної Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затв. наказом Державного комітету україни із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010 р, зокрема: неправильно склав план меж земельної ділянки, не відобразивши правильно поворотні точки та лінійні проміри щодо суміжної земельної ділянки за державним актом ОСОБА_10, не повідомив суміжних землевласників (землекористувачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про проведення робіт із закріплення межових знаків не пізніше 5 робочих днів до проведення цих робіт у порядку, встановленому Інструкцією.

З план-схеми розташування земельних ділянок за державними актами ОСОБА_10 і ОСОБА_3 та за технічною документацією, складеною ТзОВ Землемір , документи якої оспорюютьсяч позивачем, висновками і поясненнями спеціалістів, наданими на виконання ухвали суду, видно, що межі земельної ділянки за технічною документацією суперечать лінійним вимірам, зазначеним у технічних звітах , складених до державних актів ОСОБА_3 і ОСОБА_10, зокрема довжина земельної ділянки ОСОБА_10 від вул. Р. Лаптєвої зменшилась з обидвох сторін з 40 м до 24,67 м і на цій земельній ділянці знаходиться самовільно споруджений ОСОБА_3 фундамент. Натомість у технічному звіті № 69 по виготовленню державного акта ОСОБА_10 (за змістом абрису обмірів земельної ділянки,плану зовнішніх меж, акта погодження меж земельної ділянки) зазначено, що ОСОБА_3 погодив межу земельної ділянки з ОСОБА_10 шириною 20 м з довжинами по 40 м від вулиці. Отже, факт накладання земельної ділянки ОСОБА_3 за технічною документацією 2018 р. на земельну ділянку ОСОБА_10 за державним актом і технічним звітом до нього 1997 р. підтверджений висновком і план-схемою спеціалістів. Окрім цього, таке накладання визнав і представник В.Бистрянської сільської ради - сільський голова, пояснивши це тим, що на час винесення рішення сільською радою не було досліджено зміст зазначених документів щодо земельної ділянки ОСОБА_10 Таку позицію висловив під час розгляду справи і спеціаліст ТзОВ Землемір ОСОБА_24 про причину помилки в складанні документації.

Таким чином, права позивача підлягають захисту шляхом скасування неправомірного рішення В.Бистрянської сільської ради №205 від 27.02.2018 р., скасування державної реєстрації речового права ОСОБА_3 на земельну ділянку пл.. ).07 га в ур. Біля хати в с. В. Бистрий за присвоєним кадастровим номером на підставі технічної документації щодо встановлення (відновлення ) меж цієї земельної ділянки в натурі, розробленої ТзОВ Землемір , зобов'язання ОСОБА_3 демонтувати самовільно споруджений фундамент на земельній ділянці за державним актом ОСОБА_10, користувачами якої є спадкоємці ОСОБА_11, який в свою чергу успадкував та належно оформив право спадкування цієї земельної ділянки.

Суд застосовує правові позиції Верховного Суду України в постанові від 18.05.2016 р. (справа № 6-658цс/15); в постанові Верховного Суду від 11.07.2018 р. (справа № 263/11779/16-ц) щодо правових наслідків у разі встановлення судом накладення земельних ділянок суміжних землевласників (землекористувачів, де причиною накладення є порушення порядку погодження меж земельних ділянок і неправильне складання технічної документації чи проекту землеустрою.

Суд вважає, що на підставі вимог статей 152, 154 ч.2 ЗК України, 16 ч.2 п.9, 10, 1167 ч.1 ЦК України підлягає частково задоволенню вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди. Така шкода мала місце внаслідок переживання, хвилювання за можливу втрату нерухомого майна,створення незручностей в оформленні спадкових прав, необхідності докладання додаткових зусиль. Натомість розмір цієї шкоди, заявлений до стягнення позивачем суд визнає необґрунтованим належно і не підтверджений доказами. Виходячи з засад розумності, співмірності та справедливості, суд визнає достатнім суму відшкодування шкоди в розмірі по 2500 грн. з кожного відповідача.

Суд дійшов переконання, що вимоги позивача про визнання неправомірними рішення виконкому В.Бистрянської сільської ради від 27.02.1997 Про передачу земельних ділянок ОСОБА_3 та державного акта, виданого на підставі цього рішення не підлягають задоволенню з огляду на таке обґрунтування.

Позивач, а також державний інспектор у сфері контролю за дотриманням земельного законодавства ОСОБА_21 помилково вважають, що це рішення та державний акт підлягають скасуванню, бо видані з порушенням вимог статті 17 ЗК України в редакції закону 1990 р., за змістом якої передача земельних ділянок у власність провадилась за рішенням Ради народних депутатів, а не за рішенням виконкому. З матеріалів справи видно, що підставою видачі державних актів ОСОБА_3 і ОСОБА_10 в 1997 році стали відповідно: рішення виконкому В.Бистрянської сільської ради № 38 від 27.02.1997 р. і № 31 від 20.06.1996 р. Натомість ці рішення в подальшому були затверджені рішенням п'ятої сесії 22 скликання В. Бистрянської сільської ради від 05 вересня 1997 року. Отже, сільська рада, по суті, передала у власність вказаним громадянам земельні ділянки та видали державні акти відповідно до вимог чинного на той час земельного закону. Представник відповідача ОСОБА_3 з цього приводу заявив під час розгляду справи про застосування строків позовної давності до зазначених позовних вимог. Суд вважає, що зазначення в державних актах підставою їх видачі рішення виконкому сільської ради за наявності рішення сесії цієї ж ради про підтвердження змісту цих рішень (стверджено копією рішення з архівної установи), з огляду на те, що з дати цих рішень минуло більше двадцяти років, і про зміст цих рішень та державних актів було відомо сторонам є формальним порушенням, а тому скасування державного акту. Виданого ОСОБА_3 порушує принцип правової визначеності, баланс прав сторін, бо цей відповідач в подальшому має право на відведення земельної ділянки за вказаним державним актом у натурі, однак у відповідності до чинних вимог земельного законодавства з урахуванням прав позивача, третьої особи.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_3 про те, що земельна ділянка за державним актом ОСОБА_10 та змістом документів у технічному звіті не відповідає фактичній конфігурації та точним параметрам за абрисами і площею, бо це не підтверджено жодним належним доказом, є , по суті, припущенням. Окрім цього, спеціалісти з питань землеустрою, містобудування, органу Держгеокадастру спростували цю позицію роз'ясненнями з покликанням на геодезичні виміри та план-схеми, які виконані на підставі ухвали суду з дослідженням на місцевості державних актів ОСОБА_3 і ОСОБА_10 та документів у технічних звітах з перевіркою відповідними вимірами.

Суд відхиляє клопотання представника відповідача ОСОБА_3 визнати неналежним доказ у вигляді акту перевірки, складеного державним інспектором Юртин В.В. з мотивів неправильно зазначеної дати його складення, бо таке є формальним порушенням. Адже цей акт фактично складався з участю представників сторін, третьої особи, сільської ради, спеціалістів і в справу ними не подано заперечень чи застережень щодо змісту акту та доданих до нього документів та матеріалів. Всі особи визнали, що тільки дата складення акту є помилковою і не співпадає з датою фактичного дослідження обставин, зазначених в цьому акті.

Згідно з вимогами статті 141 ч.2 п.1, ч.3 пункти 1-4 ЦПК України, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача покласти судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на відповідачів солідарно. Розмір цих витрат у сумі 14096 грн. відповідає складності справи, кількості заявлених позовних вимог, які визнані судом до задоволення, часу адвоката, витраченого на складання і уточнення позовних вимог, необхідності складання процесуальних заяв та клопотань про витребування доказів, кількості проведених у справі судових засідань та поведінці сторін і їх представників щодо виконання процесуальних обов'язків. Представником позивача ці витрати анонсовані з описом робіт своєчасно, підтверджені змістом договору, актом виконаних робіт з їх описом, квитанцією про сплату цих робіт позивачем. З огляду на викладені обґрунтування сума цих витрат не є надмірною і відповідає вимогам статті 137 ЦПК України.

Позивач як інвалід 2 групи не оплачував позовні вимоги на підставі пільги, передбаченої законом Про судовий збір (статт5 ч.1 п.9). Отже судові витрати у виді судового збору , згідно з положеннями ч.1 статті 141 ЦПК України покладаються пропорційно до задоволених вимог солідарно на відповідачів. Розмір цих витрат суд визначає за ставкою немайнової вимоги та кількістю таких вимог , задоволених за змістом позову , тобто 704,8 *4=2819 грн. 20 коп., керуючись статтею закону Про судовий збір (стаття 4 ч.1. ч.2 п1 п.п.2,стаття 6 ч.3).

Захід забезпечення у вигляді арешту земельної ділянки ОСОБА_3, накладений ухвалою суду від 03.05.2018 р. не має підстав скасовувати до набрання цим рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними і скасувати:

- рішення В.Бистрянської сільської ради Міжгірського району 17 сесії 7 скликання № 205 від 27.02.2018 р. "Про погодження акту меж земельної ділянки ОСОБА_3 із суміжними землевласниками та землекористувачами;

- скасувати державну реєстрацію речового права ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН - НОМЕР_1, мешк. АДРЕСА_4 на земельну ділянку площею 0,07 га в ур. "Біля хати" в с.В.Бистрий Міжгірського району Закарпатської області для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_3.

Зобов'язати ОСОБА_3 демонтувати самовільно збудований фундамент на земельній ділянці в ур. "Біля хати" в с.В.Бистрий Міжгірського району площею 0,0960 га, за державним актом НОМЕР_4, виданого В.Бистрянською сільською радою Міжгірського району 20.03.1997 р. ОСОБА_10.

Стягнути моральну шкоду в користь ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ІПН - НОМЕР_2 місце реєстрації проживання: АДРЕСА_3.):

- з В.Бистрянської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04349107, юридична адреса: с.В.Бистрий, вул.Гагаріна,72, Міжгірський район, Закарпатська область, - 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.;

- з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН - НОМЕР_1, мешк. АДРЕСА_4 - 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн..

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути судові витрати у виді витрат на правову допомогу в сумі 14096 (чотирнадцять тисяч дев'яносто шість) грн. солідарно з В.Бистрянської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області і ОСОБА_3 в користь ОСОБА_8.

Стягнути судові витрати у виді судового збору в сумі 2819 грн. 20 коп. солідарно з В.Бистрянської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області і ОСОБА_3 в користь держави.

Захід забезпечення - накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_3, площею 0,07 га в ур. "Біля хати" в с.В.Бистрий Міжгірського району Закарпатської області для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_3, визначений ухвалою Міжгірського районного суду від 03.05.2018 р., залишити без змін з визначенням строку дії протягом 90 днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Повне рішення складено 29.12.2018 р.

Суддя: В. П. Кривка