Ухвала

від 08.01.2019 по справі 525/103/16-к

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/103/16-к

Провадження № 1-кп/525/1/2019

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу тримання під вартою

08.01.2019 року селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю начальника Великобагачанського відділу Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши в межах проведення підготовчого судового засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2016 року за №12016170120000003 відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 , який перебуває в міжнародному розшуку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

в с т а н о в и в:

28.01.2016 року від Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області до Великобагачанського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. 28.01.2016 року вищевказаний обвинувальний акт переданий на розгляд судді ОСОБА_5 . Ухвалою суду від 29.03.2016 року провадження у справі було зупинено у зв`язку з оголошенням розшуку обвинуваченого ОСОБА_4 .

Після припинення повноважень головуючого судді Ячала дане кримінальне провадження в порядку ст.35 КПК України передано 16.11.2018 року на розгляд судді Великобагачанського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Великобагачанського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 від 20.11.2018 року відновлено за ініціативою суду провадження у справі за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2016 року за №12016170120000003 відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, справу прийнято до свого провадження та підготовче судове засідання у справі призначено на 14 годину 08.01.2019 року.

За нормою ч.2 ст.314 КПК України, підготовче судове засідання проводиться з обов`язковою участю обвинуваченого.

В підготовче судове засідання 08.01.2019 року обвинувачений ОСОБА_4 не з`явився, як вбачається з матеріалів справи, він оголошений у розшук ухвалою суду від 29.03.2016 року (т.1 а.с.а.с.89-90), в даний час цей обвинувачений не затриманий у встановленому КПК України порядку, хоча суд надавав дозвіл на його затримання з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обирав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб (т.1 а.с.а.с.110,138-139,159-160,190,215,241-243). Потерпіла у справі належним чином сповіщена про день і час проведення підготовчого судового засідання у справі (т.2 а.с.17).

В підготовчому судовому засіданні 08.01.2019 року прокурор начальник Великобагачанського відділу Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 подав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 , який перебуває в міжнародному розшуку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч.6 ст.193 КПК України.

Суд, вивчивши матеріали клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_4 , якими обґрунтовується необхідність застосування до даного обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши думку та міркування начальника Великобагачанського відділу Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , який підтримав внесене клопотання та посилався на ризики, які вказані у клопотанні, дослідивши матеріали виключно в межах розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, який перебуває в міжнародному розшуку, приходить до висновку, що в даний час є передбачені законом підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 , що перебуває в міжнародному розшуку та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України такого запобіжного заходу як тримання під вартою, виходячи з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати, зокрема, на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти, зокрема, інше кримінальне правопорушення. Відповідно до ч.2 цієї статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Статтею 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу. При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує також загальні положення ч.3 ст.176 КПК України, виходячи з встановленого КПК України принципу змагальності сторін, про те, що слідчий, прокурор, якщо не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, то слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу.

Нормами ч.1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вбачається, що 28.01.2016 року з Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області до Великобагачанського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. 28.01.2016 року вищевказаний обвинувальний акт переданий на розгляд судді Ячала.

Ухвалою суду від 29.03.2016 року провадження у справі було зупинено у зв`язку з оголошенням розшуку обвинуваченого ОСОБА_4 (т.1 а.с.89).

Останній раз, 04.09.2018 року начальник Великобагачанського відділу Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_4 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.1 а.с.а.с.203-207). Клопотання про дозвіл на затримання ухвалою суду задоволено ухвалою суду від 24.09.2018 року (т.1 а.с.215).

06 листопада 2018 року начальник Великобагачанського відділу Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про можливість розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 в порядку ч.6ст.193 КПК України, так як обвинувачений оголошений у міжнародний розшук (т.1 а.с.а.с. 236-238).

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 06.11.2018 року (суддя Ячало) клопотання по суті було задоволено частково і судом обрано відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Довгалівка Великобагачанського району Полтавської області, в силу ст.89 КК України не судимого, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. Вказано, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання чи взяття під варту. В той же час, суддею Ячлом вказано, що строк дії цієї ухвали - до 04 січня 2019 року включно.

Тобто, на даний час строк дії вищевказаної ухвали закінчився, при цьому, даний обвинувачений продовжує перебувати в міжнародному розшуку і не був затриманий у встановленому порядку на підставі вищевказаної ухвали суду, хоча судом всі документи були спрямовані до компетентного органу прокуратури Полтавської області та Міністерства юстиції України (т.2 а.с.27).

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що «кожен має право при визначенні його громадянських прав і свобод або при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що йому пред`явлено, на справедливий, публічний розгляд справи у розумний строк незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону» (п.1 ст.6).

У статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, право обвинуваченого на розгляд справи судом без невиправданої затримки перераховано в ряду мінімальних гарантій справедливого правосуддя.

Серед засад (принципів) кримінального провадження визначено засаду розумних строків (ст.28 КПК), відповідно до якої під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані чи прийняті в розумні строки.

Кримінальне провадження, яке було зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 01.01.2016 року за №12016170120000003 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК Українивідносно ОСОБА_4 призначене до судового розгляду ухвалою суду від 11 лютого 2016 року (т.1 а.п.17). Відповідно до ухвали суду від 29 березня 2016 року обвинуваченого ОСОБА_4 оголошено в розшук, у зв`язку з тим, що останній, який двічі піддавався приводу, до суду доставлений не був, місце його перебування невідоме (т.1 а.с.а.с.73,74,85,86,87).

З наявних матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 знаходиться в міжнародному розшуку, що підтверджується відповідною інформацією по лінії Українського бюро Інтерполу, яку надано Головним управлінням національної поліції в Полтавській області (т.1 а.с.а.с.223-229).

Згідно до статті 84 Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AO-2011-КЕ8-07 публікацію циркулярного розшукового повідомлення про міжнародний розшук особи з метою її арешту та подальшої екстрадиції має бути погоджено з центральним органом щодо видачі (екстрадиції). Генеральному секретаріату Інтерполу мають бути надані чіткі та прямі гарантії, що тимчасовий арешт і видачу (екстрадицію) особи буде запитано у випадку її арешту (затримання) на території країн-членів МОКП-Інтерпол у порядку, передбаченому чинним законодавством, двосторонніми та багатосторонніми договорами.

Відповідно достатті 545 КПК Україницентральними органом України при здійсненні міжнародного співробітництва під час кримінального провадження є Генеральна прокуратура України та Міністерство юстиції України.

На дев`яносто дев`ятій сесії (27 лютого - 3 березня цього року) Комісією з контролю файлів Інтерполу ухвалено рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є ордерами на арешт у розумінні ст.83.2(Ь,іі) Правил Організації.

Статтею 575 Кримінального процесуального кодексу Україничітко передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ч.6ст.193 КПК України, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.У такомуразі післязатримання особиі непізніш якчерез сороквісім годинз часуїї доставкидо місцякримінального провадженняслідчий суддя,суд заучастю підозрюваного,обвинуваченого розглядаєпитання прозастосування обраногозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою абойого змінуна більшм`якийзапобіжний захід,про щопостановляє ухвалу.

Тобто, станом на день розгляду вищевказаного клопотання, прокурором об`єктивно доведено ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_4 оголошений і перебуває в міжнародному розшуку, відповідно, з огляду на норми ч.6 ст.193 КПК України, дані обставини зумовлюють можливість розгляду вищевказаного клопотання у відсутність обвинуваченого ОСОБА_4 , який перебуває у міжнародному розшуку.

При цьому,в контекстівисновків щодообґрунтованої підозриу вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.286КК Українисуд,на виконанняст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини», застосовує практику Європейського суду з прав людини і зазначає наступне.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Так, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства зазначив, «…наявність обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин». У справі «Феррарі-Браво проти Італії» ЄСПЛ зазначив: «…комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», ЄСПЛ зазначив: «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, в своїй сукупності, виходячи з вищевикладеного слід дійти висновку, що й практика Європейського суду з прав людини дає підстави стверджувати, що немає вимоги щодо чітких доказів на стадії обрання запобіжного заходу, на якій не вирішується питання про доведеність чи не доведеність саме вини конкретної особи у вчиненні злочину.

Також, встановлюючи та аналізуючи наявність поданих доказів про обставини, які передбачені п.2 та 3 ч.1 ст.194 КПК України (що ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів), суд приходить до висновку, що при розгляді даного клопотання обставини, передбачені п.2 та 3 ч.1 ст.194 КПК України є доведеними, виходячи з таких підстав.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який в даний час перебуває в міжнародному розшуку, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 на даний час обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2ст.286 КК України, і яке відноситься до тяжких злочинів з необережною формою вини, у разі визнання його винуватості, санкцією даної частини статті передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, він розлучений, не працюючий, тобто має слабкі соціальні зв`язки, після призначення справи до судового розгляду залишив місце свого постійного фактичного проживання та переховується від суду, що свідчить про існування обґрунтованих ризиків, що перебуваючи на волі, він буде виконувати покладені на нього обов`язки та не буде продовжувати переховуватись від суду. Враховуючи відсутність обставин, які можуть свідчити, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 не порушуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки, не займатиметься злочинною діяльністю та не буде продовжувати переховуватися від суду, а також в зв`язку з тим, що останній оголошений в міжнародний розшук, для забезпечення його можливої екстрадиції, суд приходить до висновку, що інший запобіжний захід, окрім взяття під варту, на даний конкретний час (тобто на час розгляду відповідного клопотання) не забезпечить проведення процесуальних дій та рішень у відповідності до вимогКримінального процесуального кодексу Українита Міжнародних договорів, з метою розгляду відповідного кримінального провадження у розумні строки, передбачені чинним КПК України.

Положення ч.4 ст.183 КПК України будуть розглядатися при виконанні судом вимог ч.6ст.193 КПК України при розгляді питання з участю обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Також, з урахуванням вищевикладеного, встановлених підстав ухилення обвинуваченого від явки до суду та на підставі ст.335 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду справи з огляду на дату надходження до суду даного обвинувального акту, вбачаються підстави для зупинення провадження у справі до часу його затримання у встановленому порядку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.176,177,178,183,186,193,194,196,197,314,318,331,335,575 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора-начальника Великобагачанського відділу Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_4 , який оголошений в міжнародний розшук - задовольнити.

Обрати відносногромадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно даних обвинувального акту є зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживав без реєстрації в с. Давгалівка Великобагачанського району Полтавської області, який на даний час оголошений в міжнародний розшук та згідно обвинувального акту обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На виконання імперативних норм ч.6 ст.193 КПК України вказати, що після затримання обвинуваченого ОСОБА_4 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Зупинити провадження за даним обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України у справі №525/103/16-к до часу затримання обвинуваченого ОСОБА_4 у встановленому порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1