Вирок

від 02.11.2020 по справі 525/103/16-к

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/103/16-к

Номер провадження 1-кп/525/1/2020

Вирок

Іменем України

02 листопада 2020 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Багачка кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Жовтневе Охтирського району Сумської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта середня професійно-технічна, не працюючий, розлучений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, за станом здоров`я групи інвалідності не має, до адміністративної відповідальності на протязі останнього року не притягувався, в силу ст. 89 КК України не судимого,

по ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

31 грудня 2015 року, близько 15 години 50 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом марки "OPEL Vectra 1.7D", державний номерний знак НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить громадянину ОСОБА_9 , жителя АДРЕСА_3 , рухаючись по вулиці Шевченка в селищі Велика Багачка в напрямку села Красногорівка, Великобагачанського району Полтавської області, на перехресті вулиць Шевченка та Жовтневої, на слизькій ділянці дороги, порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього рухуУкраїни, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не впоравшись з керуванням транспортного засобу, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку села Якимове, Великобагачанського району Полтавської області, яка стояла на правому узбіччі дороги в напрямку руху транспортного засобу.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, потерпілій ОСОБА_7 , завдано тілесні ушкодження у вигляді травматичного шоку, закритого перелому голівки правої малогомілкової кістки, гематоми правої гомілки, в ділянці лівої литки обширна рвано-скальпована рана, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, заявлені цивільні позови визнав повністю, в своїх показаннях вказав, що дійсно близько 15 години 50 хвилин, керуючи транспортним засобом марки "OPEL Vectra 1.7D", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Шевченка в селищі Велика Багачка в напрямку села Красногорівка, Великобагачанського району Полтавської області, на перехресті вулиць Шевченка та Жовтневої, на слизькій ділянці дороги, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка стояла на правому узбіччі дороги в напрямку руху транспортного засобу, потерпілу добре бачив, внаслідок гальмування машину занесло на слизькій дорозі в результаті чого сталася пригода.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, при зазначених вище обставинах підтверджується наступними доказами, дослідженими судом у судовому засіданні.

Показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка суду пояснила, що 31.12.2015 року вона знаходилася у селищі Велика Багачка, очікувала автобус, щоб приїхати додому до села Якимово Великобагачанського району Полтавської області, в момент здійснення наїзду на неї водієм ОСОБА_5 , вона перебувала на узбіччі дороги та не створювала перешкод для руху транспортних засобів, знаходячись за межами проїзної частини. Автомобіль яким керував обвинувачений рухався з великою швидкістю та, здійснюючи поворот, водій навіть не намагався зменшити швидкість руху, у зв`язку з чим здійснив на неї наїзд та завдав їй тілесні ушкодження, які полягали в пошкодженні внутрішніх органів, значну втрату крові, перелом кісток і тяжкі травми ніг, в результаті чого перенесла чотири оперативних втручання та майже 4 місяці проходила лікування та реабілітацію після отриманих в результаті ДТП травм. Просила задовольнити цивільний позов в повному обсязі, покарання призначити з позбавленням волі.

Рапортом чергового Великобагачанського ВП від 31.12.2015 року щодо надходження повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду інформацію від чергової медичної сестри приймального відділення районної лікарні (том 2 а.п. 227).

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31.12.2015 року, з фототаблицями до нього та схемою місця ДТП, який здійснено в присутності понятих , згідно якого вбачається, що 31.12.2015 року дорожньо-транспортна пригода відбулася на перехресті вулиць Шевченка та вулиці Жовтнева, виїзд на село Красногорівка, в селищі Велика Багачка Полтавської області, транспортний засіб марки "OPEL Vectra 1.7D", державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходився на правому краю проїзної частини, на своїй смузі руху, з помітними на правому боці по ходу руху автомобіля слідами бурого кольору, ззовні схожими на кров, транспортний засіб вилучений. В протоколі зафіксовано місце наїзду на потерпілу особу, місце знаходження транспортного засобу після пригоди, інші важливі обставини дорожньо-транспортної пригоди (том 2, а.п. 228-240).

Висновком експерта судово-медичної експертизи № 14 від 11.01.2016 року (том 2, а.п. 242-243), відповідно до якої, при судово-медичному обстеженні громадянина ОСОБА_7 , 1959 року народження, жителька села Якимове Великобагачанського району Полтавської області, були виявлені тілесні ушкодження: травматичний шок, закритий перелом голівки правої малогомілкової кістки, в ділянці лівої литки обширна рвано-скальпована рана, гематома правої гомілки, дані ушкодження по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення.

Висновком експерта судово-автотехнічної експертизи № 20 від 19.01.2016 року (том 2, а.п. 245-247), відповідно до висновків якої: 1) В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки "OPEL Vectra 1.7D", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 вбачаються невідповідності з вимогами п. 12.1Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди; 2) в заданій дорожній обстановці, водій автомобіля марки "OPEL Vectra 1.7D", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п. 12.1Правил дорожнього руху, для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру.

Показаннями неповнолітнього свідка захисту ОСОБА_10 , який суду пояснив, що він є сином обвинуваченого, під час наїзду на потерпілу особу 31 грудня 2015 року, знаходився разом із обвинуваченим в салоні транспортного засобу марки "OPEL Vectra 1.7D", в своїх показаннях підтвердив встановлені судом обставини, вказував, що його батько вживав заходи для допомоги потерпілій відразу після дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувачений має право керування транспортними засобами (том 3 а.п. 39).

Суд розглядає показання потерпілої особи в частині "автомобіль рухався із великою швидкістю", як суб`єктивну оцінку, що не містить кількісної характеристики.

Доводи потерпілої, що обвинувачений не здійснював жодних дій щоб допомогти їй після дорожньо-транспортної пригоди, суд з урахуванням встановлених обставин справи та показань неповнолітнього сина обвинуваченого, суд розглядає як сумнівні.

Інші матеріали долучені стороною обвинувачення суд розглядає, як підтвердження застосування належної процедури при проведенні досудового розслідування.

Оцінивши зібрані по справі докази в межах висунутого обвинувачення, суд вважає вину ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведеною повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікуватипо ч.2ст.286ККУкраїни,як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідност. 66 КК України, визнання вини, щире каяття, відшкодування моральної шкоди потерпілому.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідност. 67 КК України, відсутні.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, посередню характеристику за місцем тимчасового проживання, ставлення до скоєного, обставини, які обтяжують та пом`якшують його покарання, не має сім`ї, має неповнолітнього сина, спричинені наслідки, ненавмисний характер вчиненого кримінального правопорушення, висновок органу пробації (том 2, а.п. 199-200), де зазначено, що орган пробації вважає за можливе виправлення ОСОБА_5 без обмеження чи позбавлення волі, відшкодування моральної шкоди потерпілій на стадії судового розгляду, позицію потерпілого, щодо можливості призначення мінімального розміру покарання відповідно до санкції статті КК, за якою обвинувачується особа, строк перебування обвинуваченого у попередньому ув`язненні по даному кримінальному провадженню.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі визначивши мінімально можливий розмір покарання в межах санкції ч. 2ст. 286 КК України, та констатує наявність підстав для застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, з огляду на встановлені обставини кримінального правопорушення, в межах санкції даної статті.

В свою чергу призначаючи покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, зважаючи, що в ході судового розгляду справи обвинувачений визнав свою вину у скоєному, в ході судового розгляду висловив каяття за вчинене, враховуючи тяжке економічне становище в державі, вік обвинуваченого, якому виповнилося 60 років, відшкодування на стадії судового розгляду моральних збитків потерпілому у повному обсязі, суд приходить до висновку про можливість звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням у відповідності із ст. 75 КК України, із призначенням іспитового строку тривалістю в межах визначених ч. 4 ст. 75 КК України, що буде достатнім для здійснення контролю за його поведінкою, попередження вчинення нового злочину, його виправлення без реального відбування основного покарання.

По справі заявлено цивільний позов за позовною заявою Прокурора Миргородської місцевої прокуратури в інтересах фінансового управління Великобагачанської районної державної адміністрації з якого фінансується Великобагачанська центральна районна лікарня, до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла внаслідок кримінального правопорушення (том 1, а.п. 27-29).

З огляду на визнання позову обвинуваченим в ході судового засідання та наявності відповідних підтверджуючих документів, які доводять затрачену суму коштів на стаціонарне лікування потерпілої особи на загальну суму 1378,91 гривень (том 1 а.п. 30-38), заявлений позов слід задовольнити на підставі ч. 1 ст. 1206 ЦК України.

По справі заявлено цивільний позов (том 2, а.п. 143-145) за позовною заявою ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Щодо вимоги позивача про стягнення із обвинуваченого ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 50000,00 гривень, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні на кінцевій стадії з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами потерпілою надано до суду розписку про отримання від обвинуваченого ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошових коштів в сумі 50000,00 гривень (том 3 а.п. 50), факт відшкодування завданої потерпілій шкоди підтверджено потерпілою в судовому засіданні та з врахуванням позиції потерпілої про залишення позовних вимог до обвинуваченого без розгляду, суд приходить до висновку, що вимоги потерпілої за її цивільним позовом до обвинуваченого ОСОБА_5 про стягнення з останнього 50000,00 гривень моральної шкоди слід залишити без розгляду на підставі ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Щодо стягнення із страхової компанії матеріальнї шкоди завданої потерпілії особі в сумі 19650,00 гривень, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно зпунктом 37.1.4статті37Закону України"Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів" неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування. При цьому, зазначений у пункті 37.1.4статті 37 Законустрок є присічним і поновленню не підлягає. Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 753/5293/16 (провадження№ 14-310цс18).

З огляду на викладене вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"право страховика за договором відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб`єкта звернення з відповідною заявою, тобто підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування.

Оскільки матеріали справи не містять доказів подання заяви потерпілою особою ОСОБА_7 на виплату страхового відшкодування за полісом № АЕ/32455023 протягом року з моменту ДТП, відповідач правомірно відмовив у його виплаті на підставі підпункту 37.1.4 пункту 37.1статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

З огляду на вище викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди із страхової компанії в сумі 19650,00 гривень.

По справі маютьсяпроцесуальні витрати на залучення експертадля проведення судових експертиз (том 2, а.п. 244) на суму 491,04 (чотирста дев`яносто одна) гривня 04 копійки, які відповідно до ч. 2ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Суд вирішує долю речових доказів, відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Суд констатує той факт, що постановою Фатезького районного суду Курської області, Російська Федерація, від 05 червня 2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 6 діб, загальний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою з 22 лютого 2019 року по 12 серпня 2019 року та з 05 червня 2020 року по 11 червня 2020 року загальною тривалістю 6 місяців (том 3 а.п. 38).

Відповідно до Акту від 10 червня 2020 року обвинувачений був переданий представникам МВС України, та утримувався під вартою в ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ "ПОЛТАВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№23)" у зв`язку із обранням до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ухвал суду в межах даного кримінального провадження (том 3 а.п. 41).

Строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження становить на 02 листопада 2020 року 10 місяців 22 дні.

До обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк застосування до 15 листопада 2020 року включно (том 2 а.п. 205-206).

За результатами розгляду справи, суд приходить до переконання про доцільність та необхідність змінити обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили вид запобіжного заходу із тримання під вартою на особисте зобов`язання. При цьому суд приймає до уваги обставини, що обвинуваченого звільнено від відбування покарання із призначенням іспитового строку.

Керуючись ст. ст.368,370, 374, 376 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні по ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, з покладенням відповідно до ст. 76 КК України на засудженого таких обов`язків: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили вид запобіжного заходу із тримання під вартою на особисте зобов`язання, поклавши на засудженого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1)прибувати за кожною вимогою до суду; 2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Засудженого письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити положення ч. 2 ст. 179 КПК України, контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .

Речові докази по справі: 1) автомобіль марки "OPEL Vectra 1.7D", державний номерний знак НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Великобагачанського ВП ГУ НП в Полтавській області, після набрання вироком законної сили, слід повернути власнику ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та дозволити розпоряджатися на власний розсуд.

Цивільний позов за позовною заявою Прокурора Миргородської місцевої прокуратури в інтересах фінансового управління Великобагачанської районної державної адміністрації до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла внаслідок кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь фінансового управління Великобагачанської районної державної адміністрації, юридична адреса: вулиця Шевченка, 73, селище Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області, ідентифікаційний номер юридичної особи 04057623, витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі1378,91 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 91 копійка).

Позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування маральної шкоди, залишити без розгляду.

У задоволенні позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_7 до Страхової компанії ПАТ "НАСК-ОРАНТА" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційних скарг через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1