Вирок

від 07.12.2018 по справі 752/10104/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10104/18

Провадження № 1-кс/752/9371/18

У Х В А Л А

07.12.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ФАР» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12017000000001344 від 13.09.2017 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ОІЛ ФАР» звернулось до Голосіївського районного суду м.Києва з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12017000000001344 від 13.09.2017 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 368 КК України, а саме просить скасувати арешт, що накладений відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 05.10.2018 р. (справа № 752/10104/18, на активи сум лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України ( ЄДРПОУ 39292197), за адресою: м.Київ, Львівська площа, 8 юридичної особи - ТОВ «ОІЛ ФАР», шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), на яку останній має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Скарга обґрунтована тим, що 05.10.2018 р. на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва в межах кримінального провадження № 12017000000001344 від 13.09.2017 р. за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 368 КК України, накладено арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державні фіскальній службі України ТОВ «ОІЛ ФАР», шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ, на яку останній має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для накладення арешту, як зазначено в ухвалі слідчого судді, є забезпечення збереження речових доказів у справі.

Заявник посилається на те, що накладений арешт є необґрунтованим, оскільки жодних підозр службовим особам ТОВ «ОТАРІО» не повідомлено, відомості до ЄРДР відносно Товариства не вносились, прокурором не надано доказів, що суми ПДВ здобуті злочинним шляхом.

Крім того, заявник зазначає, що ліміт ПДВ в електронній системі адміністрування це лише показник здійснення господарської діяльності, не є майном в розумінні ст. 170 КПК України, а тому не може бути речовим доказом.

В зв`язку з необґрунтованістю накладеного арешту, недоведеністю органом досудового розслідування наявності підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження відносно ТОВ «ОТАРІО», заявник просить його скасувати.

В судове засідання заявник не з`явився, про місце і час судового розгляду був повідомлений належним чином, однак його неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Прокурор, слідчий в судове засідання не з`явились, матеріали кримінального провадження на вимогу слідчого судді не надали, про місце і час судового розгляду повідомлялись належним чином, їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ходісудового розглядувстановлено,що в провадженні Головним слідчим управлінням Національної поліції України знаходиться кримінальне провадження № 12017000000001344 від 13.09.2017 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 368 КК України.

Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

В клопотанні про накладення арешту зазначалось, що в ході досудового розслідування встановлено, що службовими особами ДФС України за попередньою змовою групою осіб з метою одержання неправомірної вигоди для себе здійснюють прикриття незаконної діяльності ряду фіктивних підприємств, у тому числі ТОВ «ОІЛ ФАР» .

За даними аналізу додатку № 5 до декларацій з ПДВ податкової звітності вказаних ФСГД встановлено, що має місце так зване «пересортування» товарів: придбання товарів з номенклатурою «м`ясо, овочі, фрукти, товари побутового призначення та ін., а реалізація з номенклатурою «будівельні роботи, послуги, будівельні матеріали та інше», що вказує на обрив у ланцюгу постачання конкретного товару, послуги, для СГД реального сектору економіки.

05.10.2018 р. слідчим суддею Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_3 задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідування і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та накладено арешт на активи сум лімітів ПДВ в систем електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України ряду юридичних осіб, у т.ч. ТОВ «ОІЛ ФАР».

Підставою для застосування даного виду забезпечення кримінального провадження згідно ухвали слідчого судді є збереження майна, що має ознаки речових доказів у справі.

В силуп. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно до п.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статтіКримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В силу положень ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого. Їх захисника, чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Відповідно до відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування за фактом створення злочинного угруповування, яке здійснює діяльність, пов`язану з наданням послуг підприємствам реального сектору економіки з неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ, виведенню безготівкових грошових коштів у тіньовий, неконтрольований державою готівковий обіг з подальшою їх легалізацією.

Однак, відомості щодо здійснення фіктивного підприємництва ТОВ «ОІЛ ФАР» до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.

Як встановлено слідчим суддею, на час вирішення клопотання про накладення арешту на майно будь-кому з посадових осіб Товариства не було повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні.

Органом досудового розслідування на час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, а також розгляду клопотання про скасування арешту, не надано доказів на підтвердження здійснення ТОВ «ОІЛФАР» фіктивної підприємницької діяльності та неправомірного формування сум лімітів з ПДВ в електронній системі адміністрування, не підтверджено наявність збитків від діяльності підприємства.

Як зазначалось вище, підставою для накладення арешту на суми лімітів з ПДВ ТОВ «ОІЛ ФАР», є збереження речей, що мають ознаки речових доказів.

Натомість, відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є приєднані до справи предмети, що були знаряддям вчиненнязлочину,зберегли насобі слідизлочину абобули об`єктомзлочинних дій,гроші,цінності таінші речі,нажиті злочиннимшляхом.

Тобто, за змістом вказаної норми закону, а також положень ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

В силу положень ст. 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік ПДВ в розрізі платників податку, а саме: сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунках коригування до них, сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України, сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ, сум податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні .

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» № 643-19 від 16.07.2012 року встановлено, що на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не поширюється діяЗакону України «Про виконавче провадження»,зокрема накошти,що перебуваютьна такихрахунках,не можебути накладеноарешт тазвернено стягнення.

Тобто, суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України не відповідають критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України, а є показником здійснення господарської операції та не є грошовими коштами або електронними грошима.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість накладеного арешту відповідно до ухвали слідчого судді від 05.10.2018 р., в зв`язку з чим клопотання ТОВ «ОІЛ ФАР» підлягає задоволенню, оскільки наявність такого арешту перешкоджає господарській діяльності Товариства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167, 170, 174, 376, КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ФАР» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12017000000001344 від 13.09.2017 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 368 КК України, задовольнити.

Скасувати арешт, що накладений відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 05.10.2018 р. (справа № 752/10104/18, провадження 1-кс/752/8519/18), на активи сум лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України ( ЄДРПОУ 39292197), за адресою: м.Київ, Львівська площа, 8 юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ФАР» (ЄДРПОУ 41787452), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), на яку останній має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалу надіслати на виконання до Державної фіскальної служби України.

Зобов`язати уповноважених службових осіб Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 39292197, адреса: м.Київ, Львівська площа, 8) відновити реєстрацію податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ФАР» (ЄДРПОУ 41787452) в Єдиному реєстрі податкових накладних після отримання ухвали для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя