Рішення

від 26.12.2018 по справі 904/3938/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018м. ДніпроСправа № 904/3938/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Казарової А.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Лиска П.О. представник за довіреністю від 02.10.2018

від відповідача 1: не з'явився.

від відповідача 2 Барбашин С.Д. представник за довіреністю №750 від 03.10.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження господарську справу за позовом Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича, м. Дніпро до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології", м. Ананьїв, Одеська область; Відповідача - 2: Фізичної особи - підприємця Ткачової Ірини Вікторівни, м. Дніпро

про визнання договору недійсним (фіктивним)

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Сердюков Юрій Олександрович м. Дніпро звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Малі Будівельні Технології м. Ананьїв, Одеська область та Фізичної особи-підприємця Ткачової Ірини Вікторівни м. Дніпро з позовом про визнання недійсним (фіктивним) договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації №26-04-16 від 26.04.2016р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на фіктивність договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації №26-04-16 від 26.04.2016р.. та стверджує, що товар, який є предметом цього договору, ніколи не належав жодній із сторін договору, не перебував у їхньому володінні, користуванні, розпорядженні.

Позивач зазначає, що у власності, володінні, користуванні, розпорядженні ТОВ Малі будівельні технології був відсутній предмет договору (одяг та взуття, що були у вжитку). Це підтверджується відсутністю у відповідача 2 відповідних первинних документів на товар, сертифікатів якості та інших документів на підтвердження відповідності вимог товару державним стандартам та технічним умовам.

Згідно з висновком експерта від 06.04.2018р. за результатами проведення судово-економічної експертизи №128/18 в кримінальному провадженню №12016040630001113 в обсязі наданих документів не підтверджується перерахування коштів (за виписками банків) та формування податкових зобов'язань за господарськими операціями між ТОВ Маркет Систем та ТОВ Малі будівельні технології .

Вироком Оболонського районного суду міста Києва від 08.11.2017р. у справі №756/14811/17 було встановлено, що 26.04.2016р. на підставі наданих ОСОБА_6 документів проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого ОСОБА_6 придбала вказану юридичну особу з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема, з метою здійснення неконтрольованих державою фінансових операцій.

У ТОВ Малі Будівельні технології були відсутні розрахункові операції за договором поставки, договором відповідального зберігання з правом користування, відсутні будь-які банківські операції, що могли б підтвердити здійснення відповідачем 2 оплати за договором поставки за поставлений товар в розмірі 4805700грн. або факт придбання товару в обсязі 1980кг.

ТОВ Малі Будівельні технології ніколи не знаходилось за адресами, вказаними у реєстраційних справах, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач наполягає на тому, що є безпосереднім і законним власником товару, який є предметом спірного договору, та посилається на: вантажні митні декларації про передачу товару від EBIMEXSp Z.о.о. (Польша, Варшава) до ТОВ Оверсі ; замовлення покупця (ТОВ Економ-Схід ); видаткові накладні і товарно-транспортні накладні про передачу товару від ТОВ Оверсі до ТОВ Економ - Схід , від ТОВ Економ-Схід до фізичної особи-підприємця Сердюкова Ю.О.; договір поставки №103 від 01.03.2016р.; сертифікати якості, гігієнічні сертифікати, лист від ТОВ Оверсі до ТОВ Економ-Схід ; ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі №202/2884/16-к від 12.05.2016р.

Позивачем визначено орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в розмірі 22950грн.

Разом з позовом було подано заяви про письмове опитування відповідачів згідно статті 90 Господарського процесуального кодексу України та заявлено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 04.10.2018р.

Клопотанням від 25.09.2018р. позивач просив долучити до матеріалів справи заяви свідків складені в порядку статті 88 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 04.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 11.10.2018 року.

Ухвалою господарського суду від 11.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 11.10.2018 року.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 29.10.2018 року.

26.10.2018 року відповідачем 2 подано клопотання в порядку ст. 90 ГПК України.

26.10.2018 року відповідачем подано заяву свідка по справі, за змістом якої останнім надано відповіді на запитання письмового опитування.

26.10.2018 року відповідачем 2 надано відзив на позов, за змістом якого в задоволенні позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, що:

- в межах судової справи №916/2719/16 вже розглядався спір між фізичною особою - підприємцем Сердюковим Ю.О. та ТОВ Малі Будівельні Технології про визнання недійсним договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації №03-03-16 від 03.03.2016р. В обґрунтування позовних вимог приватний підприємець також посилався на фіктивність оспорюваного правочину, належність підприємцю майна на праві власності, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016040630001113 від 06.04.2016р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2017р. у справі №916/2719/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2017р., скасовано рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2017р. та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця Сердюкова Ю.О. до ТОВ Малі Будівельні Технології та фізичної особи - підприємця Юр'єва І.В. про визнання недійсним договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації №03-03-16 від 03.03.2016р.

Зокрема, апеляційною інстанцією було зазначено, що надана позивачем ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.05.2016р. у справі №202/2884/16-к не має преюдиційного значення в розумінні норм Господарського процесуального кодексу України. Також фізичною особою - підприємцем Сердюковим Ю.О. не було надано доказів на підтвердження наявності у нього права власності на майно за договором №03-03-16 від 03.03.2016р. Таке майно не має індивідуально визначених ознак, які б свідчили, що саме вказаний підприємець є його власником.

- позивач не є заінтересованою особою у розумінні частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України;

- позивач не довів, що є власником майна за договором відповідального зберігання з правом користування та реалізації №26-04-16 від 26.04.2016р. Вказане майно не має індивідуально визначених ознак, які б свідчили, що саме фізична особа-підприємець Сердюков Ю.О. є його власником.

- ухвали та інші докази з кримінальних проваджень є неналежними доказами та не мають преюдиційного значення для даної справи;

- ТОВ Маркет систем не є стороною оспорюваного договору, викладені позивачем обставини фіктивності та інші обставини щодо правового статусу цього товариства не стосуються договірних відносин між відповідачами;

- відповідач 2 як платник податків не зобов'язаний перевіряти місцезнаходження контрагента та не має зазнавати негативних наслідків через певні порушення з боку контрагента ТОВ Малі Будівельні Технології ;

- первинні документи фізичної особи - підприємця Сердюкова Ю.О. не підтверджують його право на товар та є неналежними.

Відповідач 2 зазначає, що вартість одного кілограму товару відрізняється у видаткових накладних №128 від 31.0.2016р., №117 від 28.03.2016р., №120 від 29.03.2016р., №123 від 30.03.2016р.

Позивач не надав доказів наявності в нього складських приміщень (орендованих чи на праві власності), необхідних для здійснення поставки за договором поставки №103. В матеріалах справи відсутні платіжні доручення та квитанції про сплату вартості товару за даним договором.

Відомості у товарно-транспортних накладних №142-145 від 31.03.2016р. різняться із інформацією у видатковій накладній №128 від 31.03.2016р.

Також відповідач 2 зазначив про наявність недоліків у товарно-транспортних накладних №142-145, №121-122, №128-129, №133-134 та виклав сумніви щодо реальності здійснення водієм ОСОБА_8 перевезень товару протягом однієї доби за маршрутами, визначеними у товарно-транспортних накладних позивача.

Відповідач 2 послався на ухвали Печерського районного суду м. Києва від 27.10.2015р. у справі №757/39429/15-к, від 11.05.2016р. у справі №757/22175/16-к, від 16.06.2016р. у справі №757/29038/16-к та зазначив про встановлення фактів фіктивного підприємництва ТОВ Регеді , ТОВ Дрімдрес , ТОВ Оверсі (особи, які вказані як постачальники товару до ТОВ Економ-Схід ).

У відзиві відповідач 2 вказав про завищений розмір орієнтовної вартості правових послуг позивача, та зазначив, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу відповідача 2 становитиме від 37447грн.

Ухвалою господарського суду від 29.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 05.11.2018 року.

30.10.2018 року відповідач 2 надав заяву про письмове опитування позивача згідно статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

31.10.2018 року відповідачем повторно подано заяву свідка.

05.11.2018 року представником позивача подано клопотання про витребування від відповідача 2 доказів, в порядку ст. 91 ГПК України. Також представником позивача подано повідомлення про відмову від надання відповіді на поставлені питання.

05.11.2018 року представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 05.11.2018 року оголошувалась перерва до 05.11.2018 року до 16:30 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2018р. продовжений строк підготовчого засідання, та відкладено останнє на 14.11.2018 року.

13.11.2018 року представником позивачем подано повідомлення щодо призначення судової експертизи. Позивач зазначає про недоцільність призначення та проведення експертизи по справі №904/3938/18.

13.11.2018 року позивачем подано повідомлення про відмову від надання відповіді на поставлені відповідачем 2 запитання.

13.11.2018 року представником позивача подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 14.11.2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

15.11.2018 року представником відповідача 2 подано клопотання про витребування доказів, за містом якого останній просить витребувати від позивача оригінали документів, доданих до матеріалів справи.

Підстави для задоволення таких клопотань сторін відсутні, оскільки в ухвалах про призначення та відкладення справи судом зазначалося про необхідність надання для огляду в судовому засіданні оригіналів доказів, що подаються сторонами у копіях до матеріалів справи.

15.11.2018 року представником відповідача 2 подано заперечення на відповідь на відзив, в задоволенні позовних вимог просить відмовити. Також відповідач 2 просить зобов'язати позивача надати відповіді на письмове опитування учасника справи.

Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 90 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

Позивач надав повідомлення про відмову від надання відповіді на поставлені запитання, оскільки відповідачем 2 в загальній кількості поставлено двадцять шість питань.

Згідно зі статтею 90 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. Про це учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання.

Розглянувши запитання відповідача 2, поставленні позивачу в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що їх фактична кількість перевищує десять питань.

Стаття 90 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість поставити сторонам тільки десять питань. При цьому учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. З формулювання викладених відповідачем 2 питань вбачається, що позивач мав надати 26 окремих відповідей. Наведене не відповідає вимогам статті 90 Господарського процесуального кодексу України. Вказана стаття не наділяє відповідача 2 правом доповнення, уточнення, постановки підпитань, додаткових питань тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 2 про проведення письмового опитування позивача.

Відповідачем 2 було надано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи документів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу.

17.12.2018 року представником позивач подано заяву в порядку абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2018р. розгляд справи по суті був відкладений на 26.12.2018р., витребувано від сторін оригінали документів для огляду, викликано учасників справи в судове засідання.

Позивачем надані заперечення щодо розміру витрат відповідача 2 на професійну правничу допомогу з огляду на долучені відповідачем 2 документи.

Відповідач 1 явку свого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву не надав, про час, дату та місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Згідно з пунктом 10 Господарського процесуального кодексу України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

На адресу відповідача 1 направлялись ухвали Господарського суду Дніпропетровської області за адресою місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Перелічені ухвали повернені органом поштового зв'язку за спливом строку зберігання.

Пунктом 99 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

За змістом пункту 116 зазначених Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення. Неврученні з поважних причин рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судових повісток (листів з ухвалами суду) відповідачем 1 є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача 1 щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача 1.

У судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-2, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Малі Будівельні Технології (далі - замовник) та фізичною особою-підприємцем Ткачовою Іриною Вікторівною (далі - виконавець) був укладений договір відповідального зберігання з правом користування та реалізації №26-04-16 від 26.04.2016р. (далі - договір), згідно якого замовник передає, а виконавець приймає на відповідальне зберігання з правом користування та реалізації майно (матеріали, речі) відповідно до переліку, визначеному в акті прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 6.1 договору визначено, що цей договір чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 28.04.2018р.

Відповідно до пунктів 1.2 - 1.4 договору замовник передає майно виконавцю згідно акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору. У кожному новому випадку передачі майна підписується акт прийому-передачі. Вартість майна, переданого на зберігання, становить 63000,00грн. Строк, на який передається майно на відповідальне зберігання, відповідає строку дії договору.

Підпунктами 2.1.1, 2.1.3 пункту 2.1 договору на виконавця покладений обов'язок вжити всі необхідні заходи для забезпечення зберігання майна в належному стані в період дії цього договору, повернути майно замовнику за першою вимогою протягом двох календарних днів з моменту висунення такої вимоги в будь-якій формі.

Пунктом 2.3 договору виконавцю надано право користуватись та реалізовувати майно, передане на зберігання на свій розсуд.

В свою чергу, згідно пунктів 3.1 і 3.2 договору замовник зобов'язаний надати виконавцю майно в момент підписання акту прийому-передачі та замовник має право у будь-який час вимагати у виконавця повністю або частково майно, що знаходиться на зберіганні. Передача майна відбувається шляхом підписання акту одержання майна замовником.

В пункті 4.1 договору зазначено, що виконавець несе відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту передачі на зберігання згідно порядку, передбаченому договором. У випадку реалізації всього майна, яке зберігається, або його частини, виконавець повинен своєчасно повідомити замовника.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками замовника та виконавця.

Як вбачається зі змісту акту приймання-передачі майна №1 від 26.04.2016р. за договором, замовник передав, а виконавець прийняв майно (речі, які були у вжитку) в кількості 2100кг оціночною вартістю 63 000грн.

Як вбачається зі змісту договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації №26-04-16 від 26.04.2016р., фізична особа-підприємець Сердюков Ю.О. не є стороною цього договору.

Позивач наполягає на тому, що саме він є власником товару, який є предметом оспорюваного договору, отриманим на підставі договору поставки №103 від 01.03.2016р.

Договір поставки №103 від 01.03.2016р. (далі - договір поставки), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Економ-Схід (далі - постачальник) та фізичною особою - підприємцем Сердюковим Ю.О. (далі - покупець), згідно якого постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені сторонами строки у власність покупця товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього передбачену договором грошову суму.

В пункті 1.2 договору поставки зазначено, що предметом поставки за цим договором є товар (товари) точна і загальна кількість яких, їх асортимент (сортамент, номенклатура) за сортами (групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації) зазначаються в накладних, які становлять невід'ємну частину цього договору.

Згідно пункту 10.1 договору поставки, цей договір вступає в силу і діє до 31.12.2022р. включно і може бути продовжений за взаємною згодою сторін.

Відповідно до пунктів 3.1, 6.1 договору поставки обов'язок постачальника передати товар вважається виконаним в момент передачі товару у розпорядження покупця. А покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вартість товару, визначену у відвантажувальних документах (накладних, рахунках-фактурах), що становлять невід'ємну частину договору.

Позивач зазначає, що ним було отримано від ТОВ Економ-Схід товар (одяг і взуття, які були у використанні) на підставі договору поставки та згідно вантажних митних декларацій про передачу товару від EBIMEXSp Z.о.о. (Польша, Варшава) до ТОВ Оверсі ; замовлення покупця (ТОВ Економ-Схід ); видаткових накладних і товарно-транспортних накладних про передачу товару від ТОВ Оверсі до ТОВ Економ - Схід , від ТОВ Економ-Схід до фізичної особи-підприємця Сердюкова Ю.О.; сертифікатів якості, гігієнічних сертифікатів, листа від ТОВ Оверсі до ТОВ Економ-Схід .

Також позивач посилається на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі №202/2884/16-к від 12.05.2016р. та визнання потерпілим у рамках кримінального провадження №12016040630001113.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.05.2016р. у справі №202/2884/16-к, постановленою в межах здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12016040630001113, зобов'язано начальника СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області повернути власнику фізичній особі-підприємцю Сердюкову Ю.О. вилучене згідно до протоколу обшуку від 28.04.2016р. майно, зокрема, одяг та взуття, що були у вжитку, - 100150кг, що вилучалися з магазинів: згідно до протоколу обшуку від 28.04.2016р.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

Враховуючи приписи статті 75 Господарського процесуального кодексу України, ухвала слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі №202/2884/16-к від 12.05.2016р. не має преюдиційного значення при вирішенні спору у даній справі. Інші документи, на які посилається позивач, так само не мають преюдиційного значення з підстав, викладених вище.

З огляду на матеріали справи, суд зазначає, що позивачем не надано доказів, що майно, яке є предметом оспорюваного договору, належить саме ФОП Сердюкову Ю.О на праві власності, оскільки дане майно не має індивідуально визначених ознак, які б свідчили, що саме вказаний підприємець є його власником.

Договір поставки №103 від 01.03.2016 та відповідні видаткові та товарно-транспортні накладні свідчать про придбання фізичною особою - підприємцем Сердюковим Ю.О. одягу та взуття, які були у використанні, але допустимих, належних та достатніх доказів того, що саме це майно є предметом оспорюваного договору, позивачем не надано.

Вирок Оболонського районного суду міста Києва від 08.11.2017р. по справі №756/14811/17, яким ОСОБА_6 визнано винною скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємство), та рішення господарського суду м. Києва від 08.11.2018р. у справі №910/8937/18 про визнання недійсним договору №25/16 ДП від 25.01.2016р. між ТОВ Малі Будівельні Технології та ТОВ Маркет Систем можуть свідчити про дефекти договору поставки №25/16 ДП від 25.01.2016р., але не доводять право власності позивача на товар, що був предметом оспорюваного договору.

Крім того, на момент вирішення цього спору рішення господарського суду м. Києва від 08.11.2018р. у справі №910/8937/18 не набрало законної сили.

З огляду на матеріали справи, позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення свого охоронюваного законом права оспорюваним договором, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю Малі Будівельні Технології м. Ананьїв та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 м. Дніпро про визнання недійсним (фіктивним) договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації №26-04-16 від 26.04.2016р.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Щодо заяви про попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології" (66401, Одеська область, Ананьївський район, м. Ананьїв, вул. Ніщинського, буд. 7, офіс 1, код ЄДРПОУ 38216873) та до відповідача - 2: Фізичної особи - підприємця Ткачової Ірини Вікторівни, ІНФОРМАЦІЯ_1, (адреса реєстрації: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) про визнання договору недійсним (фіктивним) - відмовити повністю.

Судовий збір залишається за Позивачем - Фізичною особою-підприємцем Сердюковим Юрієм Олександровичем.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 08.01.2019р. о 15:30 годин, надати суду в строк до 03.01.2019р. докази щодо розміру понесених ним витрат. Судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 3-105 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 08.01.2019.

Суддя Ю.Ю. Первушин