Рішення

від 10.12.2018 по справі 911/2148/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. Справа № 911/2148/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Вега-11"

до Фермерського господарства "Панасенко"

про стягнення 2 201 552,83 гривень

за участю представника позивача Горгоцького І.О. (довіреність б/н від 10.05.2018)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.09.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Вега-11" (далі - ПП "Вега-11"/позивач) до Фермерського господарства "Панасенко" (ФГ "Панасенко"/відповідач) про стягнення 1 848 259,25 грн заборгованості за договором перевезення вантажів територією України №15 від 15.12.2017, 312 429,37 грн пені та 30 230,43 грн 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2018 у справі №911/2148/18 позовну заяву Приватного підприємства "Вега-11" залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

18.10.2018, у встановлений судом строк, через канцелярію господарського суду Київської області від Приватного підприємства "Вега-11" надійшли письмові пояснення, відповідно до яких позивач надав витребувані судом відомості та пояснення стосовно поданого позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2018 у справі №911/2148/18 прийнято позовну заяву Приватного підприємства "Вега-11" до розгляду, відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 12.11.2018, а також запропоновано учасникам справи надати суду додаткові докази, необхідні до вирішення у порядку ст. 182 ГПК України заяви та клопотання, у тому числі відзив на позовну заяву, та встановлено строки для вчинення відповідних процесуальних дій - до 12.11.2018.

У встановлений судом строк відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів по справі та/або заяв, клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2018 підготовче засідання відкладено на 26.11.2018.

У судовому засіданні 26.11.2018 представником позивача зазначено про відсутність заяв та/чи клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті на 10.12.2018, повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті, а також попереджено учасників справи про наслідки неявки в судове засідання, передбачені ст. 202 ГПК України.

У судове засідання 26.11.2018, як і у підготовчі засідання 12.11.2018 та 26.11.2018 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у той час як ухвали про відкриття провадження у даній справі, відкладення підготовчого засідання та закриття підготовчого провадження у зазначеній справі, було надіслано на юридичну адресу відповідача згідно наявних в ЄДР відомостей: 07053, Київська обл., Поліський р-н, смт Красятичі, вул. Жовтнева, 10. Конверти з відповідно надісланими ухвалами повернуто органом зв'язку до суду із зазначенням причини такого повернення - за зазначеною адресою не проживає.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, оскільки конверти з поштовою кореспонденцією, якою відповідачу на юридичну адресу згідно відомостей ЄДР направлялись повідомлення про дату та час судового засідання у даній справі, повернуто органом зв'язку до суду з відміткою про відсутність особи за адресою місцезнаходження, у той час як відомості про засоби зв'язку з відповідачем за іншими адресами в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку, що процесуальні документи у даній справі ФГ "Панасенко" вручено, а тому відповідний учасник процесу вважається належним чином повідомленим про розгляд спору у даній справі.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

З огляду вищенаведеного, враховуючи приписи ст. 202 ГПК України та неявку в судове засідання повідомленого належним чином про розгляд справи відповідача, без повідомлення причин його неявки, суд дійшов висновку за можливе розглядати справу у судовому засіданні 10.12.2018 за відсутності представника ФГ "Панасенко".

10.12.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли виписки з банківського рахунку та довідки разом з письмовими поясненнями вих. №0107-2018 від 07.12.2018, які, у порядку ст. ст. 80, 118 Господарського процесуального кодексу, судом залишаються без розгляду та не беруться до уваги з огляду на їх подання без доказів надіслання відповідачу та з порушенням встановлених судом строків для подання відповідних документів.

У судовому засіданні 10.12.2018 судом, після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, оголошено про перехід до судових дебатів.

Після закінчення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої

ВСТАНОВИВ:

15.12.2017 між ПП Вега-11 , як перевізником, та ФГ Панасенко , як замовником, укладено договір про перевезення вантажів територією України №15 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником (відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник (відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату.

Відповідно до пп. 1.2., 8.2. та 8.3. договору найменування, кількість вантажу або маса (вага), його вартість та інші умови перевезення вантажу за цим договором узгоджується сторонами в замовленні на перевезення або реєстру товарно-транспортних накладних.

За фактом виконання перевезення сторони складають та підписують акт виконаних робіт.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2018.

Копія вищезазначеного договору наявна в матеріалах справи.

Позивач в обґрунтування позову стверджує, що свої договірні зобов'язання він виконав належним чином, зокрема з 10 по 24 січня 2018 року здійснив перевезення ввіреного йому відповідачем вантажу - 3 731,17 тон зерна кукурудзи, а загальна вартість перевезення за відповідний період складає 1 848 259,25 грн.

Як зауважив позивач, рахунки на оплату вартості вищевказаного перевезення було вручено керівнику відповідача особисто 01.03.2018.

За результатами вказаного перевезення позивачем складено та підписано наступні акти надання послуг і рахунки на оплату:

- акт №177 та рахунок №181 від 02.04.2018 на суму 358 977,50 грн;

- акт №178 та рахунок №182 від 02.04.2018 на суму 671 535,75 грн;

- акт №179 та рахунок №183 від 02.04.2018 на суму 520 237,50 грн;

- акт №180 та рахунок №184 від 02.04.2018 на суму 297 508,50 грн. Копії вказаних актів та рахунків наявні в матеріалах справи.

До того ж, в підтвердження обставин перевезення відповідачем вантажу за вищевказані період та відповідною вартістю позивачем надано реєстри перевезення вантажів (товарно-транспортних накладних) за період з 10.01.2018 по 24.01.2018, а також копії відповідних товарно-транспортних накладних, скріплених підписами та печатками відповідача, як відправника (заявника), одержувачів вантажу, а також підписами експедиторів.

Про належне виконання ПП Вега-11 своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення перевізником умов договору.

Натомість, як зауважив позивач, ФГ Панасенко свої зобов'язання в частині оплати вартості перевезення вантажу належним чином не виконало, коштів не сплатило, внаслідок чого за ним перед позивачем утворилось 1 848 259,25 грн заборгованості, вимогу про сплату якої позивачем адресовано відповідачу згідної претензії №15 від 26.03.2018, копія якої наявна в матеріалах справи.

Надалі, згідно доводів позивача, усі товарно-транспортні накладні за період з 10.01.2018 по 24.01.2018 разом з рахунками на оплату та актами від 02.04.2018 надіслано відповідачу листом №0110-2018 від 10.05.2018, копія якого разом з доказами надіслання наявні в матеріалах справи.

Таким чином, посилаючись на те, що станом на момент подання позову відповідач розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з ФГ Панасенко , зокрема, 1 848 259,25 грн заборгованості.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представника позивача, суд дійшов таких висновків.

Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статей 627, 629, 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до п. 4.1. договору передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок перевізника, протягом 5-ти (п'яти) банківських днів після отримання від перевізника належним чином оформлених рахунку-фактури, акту виконаних робіт, товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем, якщо в замовленнях на перевезення не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

Як слідує з опису вкладення у цінний лист від 21.05.2018 та рекомендованого повідомлення про вручення №0100161634888 позивачем на адресу відповідача надіслано лист №0110-2018 від 10.05.2018, рахунки на оплату №№181-184 від 02.04.2018, акти надання послуг №№177-180 від 02.04.2018, товарно-транспортні накладні за період з 10.01.2018 по 24.01.2018, а також акт звірки від 01.05.2018.

Згідно відомостей про відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного веб-сайту УДППЗ Укрпошта 29.05.2018 підприємством зв'язку оформлено повідомлення про повернення за зворотною адресою з інших причин поштового відправлення за №0100161634888.

Згідно п. 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що днем отримання відповідачем документів, необхідних для проведення розрахунків за договором, є 29.05.2018, у той час як викладені в позові доводи позивача про вручення відповідачу рахунків на оплату 01.03.2018 доказово не підтверджені.

З огляду наведеного, підписання відповідачем договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його умов та, надалі, отримання відповідачем за вказаним правочином послуг з перевезення та необхідних для сплати їх вартості документів , свідчить про належне виконання ПП Вега-11 своїх договірних зобов'язань, що породжує для ФГ Панасенко обов'язок по оплаті вартості послуг з перевезення у повному обсязі до 05.06.2018 включно.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, а також арифметичну відповідність заявленої до стягнення заборгованості наявним в матеріалах справи документам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1848259,25 грн заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з ФГ Панасенко

- 30 230,43 грн 3% річних, нарахованих з 05.03.2018 по 20.09.2018 на 1 848 259,25 грн заборгованості;

- 312 429, 37 грн пені, нарахованої з 05.03.2018 по 06.09.2018 на 1 848 259,25 грн заборгованості.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Водночас, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку затримки оплати, вказаних у пунктах 3.1., 4.1. даного договору, замовник виплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.

В силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 постанови Правління Національного банку України Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті від 16.08.2006 №320, банківський день - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків у Національному банку на ту саму дату.

Таким чином, оскільки у вихідні та святкові дні банківська система України міжбанківські перекази коштів через систему електронних переказів не здійснює, що відповідно враховано судом при визначенні моменту виникнення у відповідача обов'язку по оплаті вартості перевезення, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені та 3% річних у позивача виникло з 06.06.2018, а не з 05.03.2018, як помилково вважає позивач, відтак останнім, в порушення законодавчих вимог, до періоду розрахунку 3% річних та пені включено дні, коли боржник не вважається таким, що прострочив.

З огляду наведеного, суд, в межах вказаних позивачем періодів з урахуванням вимог закону та обставин справи щодо моменту виникнення обов'язку по оплаті коштів, здійснював обрахунок заявлених до стягнення:

- 3% річних - з 06.06.2018 по 20.09.2018 на 1 848 259,25 грн заборгованості;

- пені - з 06.06.2018 по 06.09.2018 на 1 848 259,25 грн заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір обрахованих судом 3% річних та пені становить 16 254,55 грн та 14 127,79 грн відповідно, вимоги ПП "Вега-11" про стягнення з ФГ "Панасенко" 30 230,43 грн 3% річних та 312 429,37 грн пені підлягають частковому задоволенню у відповідно арифметично вірному розмірі - 16 254,55 грн та 14 127,79 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 626, 627, 692, 909 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Панасенко" (07053, Київська обл., Поліський район, селище міського типу Красятичі, вул. Жовтнева, будинок 10, ідентифікаційний код 38589278) на користь Приватного підприємства "Вега-11" (08073, Київська обл., Макарівський район, село Яблунівка, вул. Рядянська, будинок 3, ідентифікаційний код 40102560) 1 848 259 (один мільйон вісімсот сорок вісім тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн 25 коп. заборгованості, 14 127 (чотирнадцять тисяч сто двадцять сім) грн 79 коп. пені, 16 254 (шістнадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн 55 коп. 3% річних та 28 179 (двадцять вісім тисяч сто сімдесят дев'ять) грн 63 коп. судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.01.2019.

Суддя В.А. Ярема