Ухвала

від 09.01.2019 по справі 826/1876/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1876/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

09 січня 2019 року м. Київ

Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишина О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 жовтня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рамінтек Лтд до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (надалі- відповідач 1), Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області (надалі - відповідач 2) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.10.2018 р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач 2 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

При цьому, у п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, судовий збір за подання позову до адміністративного суду складає 7048,00 грн., а, отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 7048,00 *150%= 10 572,00 грн.

Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було, але подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивовано тим, що апелянт наразі не має фінансової спроможності сплатити судовий збір, оскільки є державною установою.

Ознайомившись із клопотанням позивача про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач приходить до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, доводи апелянта щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для задоволення поданого ним клопотання.

Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 23.01.2015 р. № 2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд зазначає, що апелянт є державним органом та фінансується з Державного бюджету України та обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, оскільки апелянтом не надано достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст. 295 названого Кодексу апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Окружного адміністративного суду м.Києва прийнято 12.10.2018 р.

В той же час, до суду із апеляційною скаргою апелянт звернувся 02.01.2019 р., що свідчить про пропущення ним строку звернення до суду із апеляційною скаргою. Поважності причин пропуску вказаного строку звернення апелянтом не наведено.

Таким чином, апелянту необхідно надати обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду із наданням підтверджуючих доказів.

Отже, апелянту слід усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подачі доказів сплати судового збору та надання обгрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наданням підтверджуючих доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 133, 169, 295, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області залишити без руху.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина