ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1876/18
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
17 січня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кузьмишиної О.М.
суддів Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рамінтек Лтд до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.10.2018 р. адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 р. апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із необхідністю сплати судового збору в розмірі 7 929,00 грн. Апелянту надано десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків.
До суду вх.№9498 від 26.12.2018 р. від Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками надійшла заява про усунення недоліків, в якій просить відстрочити сплату судового збору до вирішенні справи.
Неможливість сплати судового збору обґрунтована відсутністю коштів на рахунках апелянта, а саме: залишок коштів по КЕКВ 2800 Інші поточні видатки передбачені для сплати судового збору складають 543,85 грн.
Ознайомившись із клопотанням позивача про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач приходить до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, доводи апелянта щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для задоволення поданого ним клопотання.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Таким чином, клопотання апелянта про відстрочення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Отже, слід вважати, що станом на 17.01.2018 р. недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунуто .
У відповідності до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
З наведеного вище слідує, що апелянтом не виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та не усунуто недоліки апеляційної скарги, а відтак остання підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И Л А:
У задоволенні клопотання Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рамінтек Лтд до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина
Судді: Л.О. Костюк
О.Є.Пилипенко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2019 |
Оприлюднено | 20.01.2019 |
Номер документу | 79263933 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні