Рішення

від 26.12.2018 по справі 237/143/16-ц

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 237/143/16-ц

Номер провадження 2/237/510/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.18 року м. Курахове

Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Сенаторова В.А.

при секретарі Лахно Т.Г.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 і СТОВ Ново-Шахтарське -

ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Приватного підприємтсва агрофірма "Пречистівське" до ОСОБА_2, СТОВ "ОСОБА_4 - Шахтарське" про визнання поновленим договір оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі; про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство агрофірми Пречистівське , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 і СТОВ "ОСОБА_4 - Шахтарське", яка була уточнена і в якій позивач просить:

- визнати договір оренди землі (кадастровий номер 1423385800:05:000:0207) від 17.11.2010р., укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та Приватним підприємством Агрофірма Пречистівське (ЄДРПОУ 30616199) в особі директора ОСОБА_5, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 17.11.2010 року;

- визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі (кадастровий номер 1423385800:05:000:0207) від 17.11.2010 р., укладеного між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та Приватним підприємством Агрофірма Пречистівське (ЄДРПОУ 30616199), в особі директора ОСОБА_5, укладеною в редакції поданій позивачем до суду;

- визнати недійсним договір оренди землі (кадастровий номер 1423385800:05:000:0207) від 02.02.2016 року (дата державної реєстрації права оренди - 29.02.2016 р.), укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Ново-Шахтарське (ЄДРПОУ 32126498).

Позовна заява мотивована тим, що 17.11.2010 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Пречистівське було укладено договір оренди землі строком на 5 років. Термін дії договору сплив 17.11.2015 року. Позивач бажає скористатися своїм переважним правом поновлення договору на новий строк. Позивач стверджує що у встановлений законодавством та договором строк він звернувся з письмовою заявою до орендодавця задля продовження строку дії договору, та додав до цього листа додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Однак відповідач відмовився отримувати поштову кореспонденцію. Також позивач вказує, що користується орендованою земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та протягом місяця до нього не надійшло повідомлення відповідача, яке б містило заперечення з даного приводу. У зв'язку з додержанням процедури, передбаченої законодавством та договором, позивач просить продовжити його право оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 Позивач звертає увагу суду на те, що 7 вересня та 5 жовтня 2015 позивач направив ОСОБА_2 листи №№ 158 та 179, якими повідомляв останнього про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, які повернуто з відміткою працівника поштового зв'язку у зв'язку з відмовою адресата від одержання . 10 жовтня 2013 року ОСОБА_2 надіслав ППА Пречистівське листа, яким повідомив про намір самостійно використовувати належну йому земельну ділянку з сезону 2014 року. 12 жовтня 2013 року листом № 284 ППА Пречистівське повідомило його, що строк дії договору оренди спливає 17 листопада 2015 року, а отже до вказаного періоду земельна ділянка перебуває в сівообороті підприємства. 2 лютого 2016 року ОСОБА_2 уклав договір оренди спірної земельної ділянки зі СТОВ Ново-Шахтарське , яке дотепер фактично володіє цією землею та використовує її у своєї господарської діяльності. Позивач вважає, що повідомлення ОСОБА_2 від 10.10.2013 року про самостійне використання своєї земельної ділянки з 2014 року, що направлене останнім до закінчення строку дії договору оренди від 17.11.2010 року не є підтвердженням його відмови від продовження договору з попереднім орендарем - ПП АФ Пречистівське . У зв'язку з вище наведеним у позивача виникла необхідність звернення до суду з згаданою позовною заявою.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, надав відповідь на відзив (заперечення) відповідача на заяву про уточнення позовних вимог, в яких заперечував проти наведених відповідачем обставин.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та СТОВ "ОСОБА_4 - Шахтарське" - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримала свої заперечення на позовну заяву та пояснила, що уточнені позовні вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими. Уточнюючи свої позовні вимоги, позивач має на меті збільшити строк дії договору оренди. У разі задоволення позову, додаткова угода до договору оренди землі від 17.11.2010 р. продовжить дію договору оренди ще на п'ять років від дня набрання чинності рішенням суду, а не до 17.11.2020 р., як це вказано в редакції додаткової угоди доданої до позовної заяви. Також, представник відповідача повідомила суду що, після того як відносини оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та ППА Пречистівське завдяки діям останнього припинились, СТОВ Ново-Шахтарське в особі директора ОСОБА_6 02.02.2016 р. уклало договір оренди землі з ОСОБА_2 строком на 7 років, який СТОВ Ново-Шахтарське виконує дотепер належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити в задоволені позову, суду пояснила, що починаючи з жовтня 2015 року земля орендарем - позивачем не оброблялась, була повернута орендодавцю фактично без оформлення будь якого акту приймання-передачі в занедбаному стані, орендна плата не сплачувалась, пропозицій щодо продовження строку договору оренди орендодавець від орендаря не отримував. Орендар міг би запропонувати укладання договору на новий строк, скористатись своїм переважним правом на укладання договору, але цього не зробив. Тому орендодавець вважав, що орендар припинив відносини оренди, повернув земельну ділянку, яка була предметом оренди, та не бажає продовження цих відносин. В обґрунтування своїх пояснень та заперечень, суду надані наступні докази: договір оренди землі від 02.02.2016 р. (том № 1, а.с. 114-115), план (схема) меж земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 05 000 0207 (том № 1, а.с. 116-117), інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том № 1, а.с. 119).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, пояснив, що він є директором ПП агрофірми Пречистівське , на момент укладання договору був головним бухгалтером. Після спливання 5 років, вони вважали, що можуть використовувати землю і надалі. Вважає договір оренди дійсним. Орендну плату виплачували в строк, розраховувались в кінці року. ППА Пречистівське фактично володіло і користувалось цією землею з листопада 2008 року, але договір було зареєстровано у 2010 році. У жовтні-листопаді 2015 року ПП агрофірма Пречистівське припинило обробляти землю ОСОБА_2 У 2016 році орендна плата орендодавцеві не сплачувалась. Свідок точно не пригадує, чи в кінці 2015 року, чи у лютому 2016 року техніка СТОВ "ОСОБА_4 - Шахтарське" стала робити на землі ОСОБА_2

Допитана в судовому засіданні свідок, ОСОБА_7, головний бухгалтер ПП агрофірми Пречистівське , пояснила, що агрофірма належним чином виконує взяті на себе зобов'язання з обробки землі, сплати податків та виплати орендодавцям орендної плати. Вказала, що з відповідачем договір підписано в 2008 році, а зареєстрований у 2010 р. на 5 років. В 2015 році вони направили ОСОБА_2 лист про пролонгацію договору і вважали, що договір діє. В кінці 2015 року ОСОБА_2 отримав плату за землю. А після 2015 року орендна плата тільки нараховується, але не сплачується. Вважає що отримувати орендну плату після 2015 року по теперішній день ОСОБА_2 відмовляється з власної волі.

Допитаний свідок, ОСОБА_8, син відповідача, пояснив, що його земельна ділянка з батьковою сусідні. Свою земельну ділянку він обробляв сам і постійно туди приїздив. Земельна ділянка батька не використовувалась позивачем починаючи з жовтня-листопада 2015 року. Свідок впевнений, що у жовтні-листопаді 2015 року земельна ділянка вже орендарем не оброблялась, була незорена , там був бур'ян, та ні яких слідів сільськогосподарських робіт, земля була занедбана. Зі слів батьків свідок знає, що орендну плату не платили у встановлені строки і батько відмовився продовжувати оренду за ПП АФ Пречистівське .

Судом досліджені наявні у справі письмові докази, які були надані учасниками на доведення обґрунтованості своїх вимог і заперечень, зокрема: державний акт на право власності на земельну ділянку (том № 1, а.с. 15), договір оренди від 17.11.2010р. (том № 1, а.с. 16-17), лист від 10.10.2013 р. (том № 1, а.с. 18), лист від 12.10.2013. р. № 284 (том № 1,а.с. 19), листом-повідомленням від 07.09.2015 р. № 158 (а.с. 20-21), лист-повідомлення від 07.09.2015 р. № 158 (том № 1, а.с. 23-25), лист від 25.12.2015 р. № 240 (том № 1, а.с. 26), довідка від 11.02.1016 р. (том № 1, а.с. 27), довідка про виконання польових робіт від 11.02.2016р. № 35 (а.с. 28), дорожні листки трактора від 09.12.2015р. № 1259 та від 11.02.2016р. № 47 (том № 1, а.с. 29), податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (том № 1, а.с. 30), банківські виписки за 23.11.2015р., 16..12.2015 р.., 26.01.2016 р. (том № 1, а.с. 33-34), довідка Новоукраїнської с/р про склад земель ПП АФ Пречистівське станом на 01.01.2015р. (том № 1, а.с. 36), довідка від 13.04.2016р. № 125 про сплату єдиного податку четвертої групи податку за 2016р. з урахуванням земельної ділянки ОСОБА_2 (том № 1, а.с. 50), банківська виписка за 17.03.2016р. (том № 1, а.с. 51), банківська виписка за 22.02.2016р. (том № 1, а.с. 52), договір оренди землі від 02.02.2016 р. (том № 1, а.с. 114-115), план (схема) меж земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 05 000 0207 (том № 1, а.с. 116-117), інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том № 1, а.с. 119), довідка від 16.06.2016р. № 179 про використання ПП АФ Пречистівське земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 на правах оренди відповідно до діючого законодавства з 2000 року - з моменту створення підприємства (том № 1, а.с 120), відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів згідно форми № 1 Дф ОСОБА_2 та сплачених податків (том № 1, а.с. 135-145).

Всебічно, об'єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновків, які наведені нижче.

23.02.2016 року до Мар'їнського районного суду Донецької області надійшла позовна заява Приватного підприємства агрофірми Пречистівське до ОСОБА_2, СТОВ Ново-Шахтарське про визнання поновленим договір оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації.

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 31.10.2016 року в задоволенні вищевказаної позовної заяви Приватного підприємства агрофірми Пречистівське було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 21.12.2016 року рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 31.10.2016 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.05.2017 р. рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 31.10.2016 р. та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 21.12.2016 р. в справі за вказаним позовом залишені без змін.

Постановою Верховного суду України від 18.10.2017р. ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.05.2017 р., рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 31.10.2016 р. та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 21.12.2016 р. скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний суд України в своїй постанов від 18.10.2017р. зазначив, що ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодились й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що ОСОБА_2 як власник земельної ділянки, вільний у виборі контрагенту для укладення договору оренди, а на момент укладення договору оренди зі СТОВ Ново-Шахтарське , земельна ділянка була вільна від користування інших осіб за договором оренди, оскільки ще до закінчення строку дії договору орендодавцем було повідомлено орендаря про намір не продовжувати строк дії договору. Разом з тим в судових рішеннях, на які в своїй заяві посилається ППА Пречистівське , суди виходили з того, що направлення орендодавцем до закінчення строку дії договору оренди повідомлення про відсутність у нього, як власника земельної ділянки, наміру поновлювати договір оренди на новий строк після закінчення терміну дії договору не створює будь-яких прав та обов'язків для сторін у розумінні статті 33 Закону України Про оренду землі . Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права - абз.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 439619, виданого 05.12.2008 року відділом земельних ресурсів у Мар'їнському районі Донецької області, ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка (кадастровий номер 1423385800:05:000:0207) загальною площею 5,84 га ріллі, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району, Донецької області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Судом встановлено, що 17.11.2010 року між ОСОБА_2 (орендодавцем) та Приватним підприємством агрофірма Пречистівське (орендар) було укладено договір оренди землі (далі-договір), відповідно до п.1. якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Новоукраїнської сільської ради, Мар'їнського району, Донецької області (том № 1, а.с. 16-17). Відповідно до п. 8 цього договору договір укладено на 5 років; після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Вказаний договір був зареєстрований Мар'їнським районним відділом Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що в державному реєстрі земель вчинено запис за № 4АА007504-041016300073 від 17.11.2010 року.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон).

Положеннями статті 2 Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, враховуючи, те, що державна реєстрація договору оренди землі відбулась 17.11.2010 року, то і строк дії договору скінчився 17.11.2015 року. Правовідносини щодо укладання та припинення оренди земельної ділянки урегульовані Законом України Про оренду землі № 161-XIVвід 06.10.1998, яка була чинна на момент виникнення та припинення цих правовідносин.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі , по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до ч. 2-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем було направлено ОСОБА_2 листи № 158 від 07.09.2015 року, № 179 від 05.10.2015 року, якими повідомлено останнього про подальшу співпрацю щодо користування земельною ділянкою, що перебуває у власності ОСОБА_2, а отже відповідно має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Судом встановлено, що відповідач дані листи не отримав і вказані листи були повернуто на адресу ПП агрофірми Пречистівське з відміткою працівника органу поштового зв'язку за відмовою адресата від одержання (том № 1, а.с. 22, 25), тобто орендодавець не був повідомлений про намір орендаря скористатися переважним правом укладення договору на новий строк. Дана обставина визнана позивачем та відповідачами і ними не оспорюються.

Відповідач пояснив, що укладений між сторонами договір було підписано сторонами 17.11.2008 року, строком дії на 5 років. Відповідач не був обізнаний що договір є чинним з дня реєстрації у Мар'їнському районному відділі Державної регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , а отже вважав, що строк дії договору закінчується 17.11.2013 року.

В судовому засіданні встановлено, що 10.10.2013 року ОСОБА_2 надано до ПП агрофірма Пречистівське лист, яким повідомлено про намір самостійно використовувати свою земельну ділянку з сезону 2014 року. Ця обставина визнається позивачем, позивач отримував цього листа, та ознайомлений з його змістом.

Судом встановлено, що 12.10.2013 року листом № 284 ПП агрофірма Пречистівське повідомило, що строк дії договору оренди землі спливає 17.11.2015 року, а отже до вказаного періоду земельна ділянка перебуває у сівообороті цього аграрного підприємства.

Як вбачається з договору оренди землі (том № 1, а.с. 16-17) дата з 17.11.2008 р. виправлена на 17.11.2010р., дані виправлення не були застережені сторонами.

В судовому засіданні встановлено, що у листі від 10.10.2013 року ОСОБА_2 було заявлено про відсутність у нього бажання мати договірні відносини з позивачем. Отже, суд дійшов висновку, що свою волю щодо питання продовження договору оренди орендодавцем було виявлено, ще в 2013 році у письмовій формі і ця воля була відома позивачеві - орендарю.

Встановлено, відповідач ОСОБА_2 був впевненим у тому, що надана до ПП агрофірми Пречистівське заява від 10.10.2013 р. є достатньою для розуміння про те, що договір оренди землі, укладений з ПП агрофірми Пречистівське , не підлягає пролонгації.

Отже, суд переконаний, що ще до спливу строку дії договору орендодавцем було повідомлено орендаря про намір не продовжувати строк дії договору, а орендареві була відома і зрозуміла воля орендодавця, яка була спрямована на припинення відносин оренди землі з ПП агрофірми Пречистівське .

Щодо доводів позивача про те, що відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором , і, що у цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки , то слід зазначити, що за обставин, які були з'ясовані і встановленні судом, вбачається, що орендар припинив використання земельної ділянки у листопаді 2015 року, припинив розрахунки з орендодавцем з орендної плати, тобто, у цей час орендар не вважав себе зобов'язаним виконувати обов'язки за договором оренди, строк якого сплинув у листопаді 2015 року, та реалізовувати свої права орендаря.

Щодо доводів позивача з приводу мовчазної згоди орендодавця на продовження договору оренди землі , то слід зазначити, що мовчазна згода сторони у договорі може бути прийнята до уваги як форма виявлення волі лише у випадках, встановлених законом або договором, зокрема, якщо до даного правочину письмова форма є необов'язковою, він може вважатися вчиненим за умови вчинення сторонами таких дій, що засвідчують їхню волю до настання бажаного правового результату (конклюдентні дії).

Судом встановлено, що орендна плата позивачем своєчасно виплачувалась ОСОБА_2, за 2015 рік проведено повний розрахунок. За 2016, 2017, 2018 роки орендна плата ОСОБА_2 за оренду земельної ділянки позивачем не сплачувалась. Та обставина, що орендна плата нібито нараховується на відповідних рахунках аналітичного та бухгалтерського обліку ПП Пречистівське , не може свідчити про виконання зобов'язань із сплати орендної плати у договорі оренди землі і не має значення для вирішення цього спору.

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Судом встановлено, що позивач припинив користування земельною ділянкою у листопаді 2015 року.

Одже, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Виходячи з положень статті 11 ЦК України, статті 2 Закону України Про оренду землі , відповідно до яких права і обов'язки сторін виникають з актів цивільного законодавства й укладеного договору, та частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі суд прийшов до висновку, що направлення відповідачем до закінчення строку дії договору оренди повідомлення про відсутність у нього, як власника земельної ділянки, наміру поновлювати договір оренди на новий строк після закінчення терміну дії договору не створює будь-яких прав та обов'язків для сторін у розумінні статті 33 Закону України Про оренду землі . Проте, орендодавець не був повідомлений про намір орендаря скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, сторони не уклали додаткової угоди в порядку, передбаченому статті 33 Закону України Про оренду землі , у листопаді 2015 р. зі спливом строку договору оренди землі від 17.11.2010 р. позивач припинив використання земельної ділянки та припинив виконання обов'язків за цим договором. Договір оренди землі (кадастровий номер 1423385800:05:000:0207) від 02.02.2016, укладений між СТОВ Ново-Шахтарське в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_2, (дата державної реєстрації права оренди - 29.02.2016 р.), вважається дійсним з огляду на норми ст. 204 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні права власності.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Суд переконаний, що ОСОБА_2, як власник земельної ділянки, вільний у виборі контрагента для укладення договору оренди. На момент укладення договору оренди земельної ділянки із СТОВ Ново-Шахтарське об'єкт оренди - земельна ділянка (кадастровий номер 1423385800:05:000:0207) вже не перебував у користуванні ПП агрофірми Пречистівське , отже і перешкод або обмежень в реалізації права власника розпоряджатися своєю земельною ділянкою , які би ґрунтувались на законі або договорі, не було. Інший висновок суду був би порушенням права ОСОБА_2 на мирне володіння своїм майном, в світлі абз.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та наведених вище норм національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам ; у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу , а ч.3 ст.215 ЦК України передбачає: Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) .

На доведення свого твердження про недійсність договору оренди землі (кадастровий номер 1423385800:05:000:0207) від 02.02.2016 року, який було укладено між ОСОБА_2 і сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Ново-Шахтарське , з підстав, передбачених ч.1 ст.203 ЦК України позивач не надав належних та допустимих доказів . Судом не встановлено обставин які б вказували на те, що зміст цього правочину суперечить Цивільного Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам тощо.

Ухвалюючи рішення суд виходить і із того, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Позивачем не надано суду доказів про визнання недійсним договору оренди землі (кадастровий номер 1423385800:05:000:0207) від 02.02.2016 року (дата державної реєстрації права оренди - 29.02.2016 р.), який укладений між ОСОБА_2 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Ново-Шахтарське .

При вирішенні цього спору суд керувється принципами справедливості, добросовісності та розумності. За обставин, які встановлені судом, суд вважає за можливе застосувати концепцією добросовісності з метою виправлення несправедливості та переконаний, що правило, обов'язкове для сторін договору оренди землі від 17.11.2010 року, з огляду на ч.5 ст.33 Закону України Про оренду землі , не може бути застосоване за даних обставин, оскільки це буде неприйнятним відповідно до критерію розумності та справедливості, в сенсі ч.6 ст.3 ЦК України.

Отже, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі між позивачем та ОСОБА_2 на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тому і позовні вимоги про визнання договору оренди землі (кадастровий номер 1423385800:05:000:0207) від 17.11.2010р., укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та Приватним підприємством Агрофірма Пречистівське (ЄДРПОУ 30616199), в особі директора ОСОБА_5, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, а також, вимога про визнання недійсним договору оренди землі (кадастровий номер 1423385800:05:000:0207) від 02.02.2016 року задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 3-5, 11, 203-205,215, 764, 792 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємтсва агрофірма "Пречистівське" до ОСОБА_2, СТОВ "ОСОБА_4 - Шахтарське" про визнання поновленим договір оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі; про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.01.2019 року.

Суддя В.А. Сенаторов

Дата документу 26.12.2018