Рішення

від 28.11.2018 по справі 826/12502/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 28 листопада 2018 року                      №826/12502/17           Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної авіаційної служби України до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Державної авіаційної служби України, (далі - позивач), до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, (далі - відповідач, Державіаслужба), про визнання протиправними дій відповідача та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (далі  – оскаржуване рішення). Ухвалою суду від 11 жовтня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу прийняте відповідачем необґрунтовано з формальних та суб'єктивних підстав відтак, дії відповідача є протиправними а оскаржуване рішення підлягає скасуванню. Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, через відділ документообігу ним до суду було подано заперечення проти позову в якому він зазначив, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманям вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі,  поданому позивачем зазначено скорочене найменування юридичної особи боржника, що суперечить вимогам п. 3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне. 22 липня 2014 року Державіаслужба прийняла постанову серії АА № 002428 за правопорушення у галузі цивільної авіації, згідно з якою за порушення пункту 2.3.2 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Порядку оформлення вильоту повітряного судна для перевезення товарів військового та подвійного призначення» від 17 липня 2001 року № 447    (далі - Порядок № 447), відповідно до абз. 8 п. 1 ч. 1    ст. 127 Повітряного кодексу України    на позивача накладено штраф у сумі 85 000,00 грн. Відповідно до положень КАС України, не погоджуючись з рішенням Державної авіаційної служби України ТОВ «Шовковий шлях» (ЄДРПОУ 32070655) оскаржило постанову до суду. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2014 року у справі 826/10830/14 у задоволенні позову ТОВ «Шовковий шлях» (ЄДРПОУ 32070655) до Державіаслужби про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено повністю. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «Шовковий шлях» (ЄДРПОУ 32070655) подало апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 17.03.2015 року її задовольнив. Державіаслужба оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.08.2017 року по справі № 826/10830/14 касаційну скаргу Державіаслужби задовольнив, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 року у справі 826/10830/14 скасував та залишив в силі рішення суду першої інстанції. Враховуючи, що рішенням Вищого адміністративного суду України постанову позивача було залишено в силі, Державіаслужба   звернулася до відповідача із заявою від 30.08.2017 року № 1.14-8940-17 про примусове виконання рішення. 12.09.2017 року, за результатом розгляду заяви позивача - відповідачем прийнято рішення у формі повідомлення повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з невідповідністю поданого виконавчого документу вимогам п. 3 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" а саме, у зв'язку з відсутністю у виконавчому документі повного найменування боржника. У контексті вище викладеного суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно статей 1, 2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених    законом України «Про виконавче провадження»    випадках - на приватних виконавців. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, справедливості, неупередженості та об'єктивності, розумності строків виконавчого провадження та забезпечення права на оскарження судових рішень дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені    Конституцією    та законами України. Пункт 3 частини 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи. Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення. Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у    статті 4    Закону. При перевірці відповідності виконавчого документа вимогам    пунктів 3,    4    частини першої статті 4 Закону державний виконавець враховує таке: повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства; Судом встановлено, що в заявленій відповідачу до виконання постанові серії АА № 002428 за правопорушення у галузі цивільної авіації, зазначена назва боржника є його скороченою назвою ТОВ «Шовковий шлях» (ЄДРПОУ 32070655), що на думку суду суперечить вимогам до виконавчого документу зазначеним в Законі України «Про виконавче провадження» відтак, є порушенням чинного законодавства та є підставою для винесення державним виконавцем повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. За таких обставин, дії державного виконавця щодо примусового виконання постанови серії АА № 002428 за правопорушення у галузі цивільної авіації, є такими, що вчинені відповідно до вимог    Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частини першої    статті 2 КАС України    завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Частиною другою    статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України    передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені    Конституцією    та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Із системного аналізу вищевикладеного, суд погодившись з доводами відповідача, якими обґрунтовано оскаржуване повідомлення, дійшов висновку, що спірне повідомлення відповідачем прийняте на підставі в межах повноважень, та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України. Позивачем під час розгляду справи не було доведено суду протилежного, що, з урахуванням викладеного в сукупності,  є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Згідно з частиною першою    статті 9 КАС України,    розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених    статтею 78 цього Кодексу. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України    встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З урахуванням наведеного, виходячи із предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.    72-77,    90,    139,    192,    241-246,    250,    255 КАС України, суд ВИРІШИВ: 1.          У задоволенні позову Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37536026) до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (87515, м. Маріуполь, вул. Грецька, 19, код ЄДРПОУ 34908779) про визнання протиправними дій та скасування рішення – відмовити повністю. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя          Ю.Т. Шрамко