Ухвала

від 10.01.2019 по справі 2-986/10

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-986/10

УХВАЛА

10 січня 2019 року м..Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Кучиної Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ющук О.С.,

представника заявників ОСОБА_1,

представника стягувача ОСОБА_2,

представника ДВС ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника заявників ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення заборгованості, такими, що не підлягають виконаню, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявників звернувся з заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконаню, та просить суд визнати виконавчі листи від 06.10.2010 року №2-986/10 про стягнення заборгованості солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Укргазбанк , такими, що не підлягають виконанню.

У судовому засіданні представник заявників заяву підтримав і пояснив, що Публічне акціонерне товариство Укргазбанк безпідставно отримало кошти після 25.05.2015 року, тобто після продажу іпотеки, за рахунок якого заборгованість за рішенням Рівненського міського суду №2-986/10 погашено.

Як слідує з розпорядження № 49314232 від 30.05.2018 року та № 49314232 від 10.09 2018 року на користь ПАТ АБ Укргазбанк державним виконавцем скеровано в загальному 61594,43 грн, стягнутих з ОСОБА_4. Просить суд задоволити заяву про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню та стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" на користь ОСОБА_4 безпідставно отримані кошти за виконавчим листом в сумі 61594, 43 грн..

Представник стягувача ПАТ "Укргазбанк" ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконання, вказавши на таке.

27.04.2015 після реалізації предмета іпотеки за ціною 217 068,30 грн,. банку було перераховано 187 377,16 грн.

Оскільки коштів, що надійшли з виконавчої служби від реалізації предмета іпотеки, було недостатньо для погашення всієї заборгованості, вони були зараховані відповідно до ст.534 Цивільного кодексу України та умов договору №31/07/11/К-Ф від 17 грудня 2007 року, оскільки у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Як вбачається з вищенаведеного, основна сума боргу, що включає тіло кредиту та відсотки за користування кредитними коштами, не була погашена, а рішення Рівненського міського суду №2-986/10 від 28.04.2010 року не виконане. Просить відмовити у задоволенні заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконаню.

Представник ДВС надала суду розпорядження №49314232 від 30.05.2018 року та №49314232 від 10.09 2018 року, відповідно до яких на користь ПАТ АБ Укргазбанк скеровано в загальному 61594,43 грн, стягнутих з ОСОБА_4. Пояснила, що заборгованість на даний час ще рахується за ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , відтак виконавче провадження не закінчене, а тому вважає, що в задоволенні заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконаню слід відмовити.

Відповідно до частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обовязок боржника відсутній повністю чи частково у звязку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи заяви, вважає, що заява про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 28 квітня 2010 року було задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором.( а.с.61)

Вказане вище судове рішення набрало законної сили та було звернуто до виконання. Виконавчі листи перебувають у Рівненському міському відділі ДВС, провадження № 49314232( а.с. 92, 95-96 ) .

Судом також встановлено, що 01.07.2014 року рішенням Сарненського районного суду Рівненської області задоволено позовні вимоги АБ "УКРГАЗБАНК", про звернення стягнення на заставне майно, в повному обсязі.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №31/07/11/К-Ф від 17 грудня 2007 року в розмірі: прострочена заборгованість по кредиту - 13 870,58 доларів США; прострочена заборгованість по процентах - 8 343,78 доларів США; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту - 367,88 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту - 102 509,59 грн., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 47 746,67 грн., штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета за не страхування предмету іпотеки - 6545,00 грн.; а всього: 22 214,36 доларів США та 150 256,26 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №31/07/11/І-Ф від 17 грудня 2007 року, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 58,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з належними надвірними будівлями, В-сарай л. кухня, Д-гараж, Д-погріб, №1-огорожа, що належить ОСОБА_4 (НОМЕР_1, виданий 28.07.2005 року Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідент. №3233410731), зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_5 (НОМЕР_2, виданий 20.09.1997 року Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідент. №2293603155), зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_6 (НОМЕР_3, виданий 14.01.1999 року Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідент. №2532208545), зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 (НОМЕР_4, виданий 30.10.2007 року Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідент. №3348105673), зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на підставі постанови Сарненського районного суду Рівненської, зареєстрованій комунальним підприємством Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації 27.09.2007 за реєстраційним №20441858. Встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів, в розмірі визначеному суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.( а.с. 99-102)

Судом встановлено, що вищезазначене рішення було залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанції.

Доводи представника заявників про те, що оскільки було звернуто стягнення на предмет іпотеки відповідно до рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 01.07.2014, то відповідно кредитор задовольнив свої вимоги за основним боргом, що є підставою для припинення зобов"язання, а тому виконавчі листи по справі № 2-986/ 10 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення заборгованості, є такими, що не підлягають виконаню, судом не приймаються до уваги з огляду на таке.

Як встановлено вище, на виконанні у відділі ДВС Рівненського міського відділу державної виконавчої служби перебувають на виконанні виконавчі листи № 2 -986/ 10 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення заборгованості.

В правовому висновку, який міститься в Постанові Верховного суду України від 23.09.2015 року по справі №6-1206 цс15, зазначено, що : Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що 27.04.2015 після реалізації предмета іпотеки за ціною 217 068,30 грн, банку було перераховано 187 377,16 грн.

Оскільки коштів, що надійшли з виконавчої служби від реалізації предмета іпотеки, було недостатньо для погашення всієї заборгованості, вони були зараховані відповідно до ст.534 Цивільного кодексу України та умов договору №31/07/11/К-Ф від 17 грудня 2007 року, а саме :

1. У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Як вбачається з вищенаведеного, основна сума боргу, що включає тіло кредиту та відсотки за користування кредитними коштами, не була погашена, а рішення Рівненського міського суду №2-986/10 від 28.04.2010 року не виконане.

З оглянутого в судовому засіданні рішення Рівненського міського суду №2-986/10 від 28.04.2010 року вбачається, що позовні вимоги АБ "УКРГАЗБАНК" задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в сумі 122 916,68 грн. (14 521,05 дол.США Х 7,9259 =115 092,39 грн. + 7824,29 грн) та судові витрати в сумі 1229,16 грн., 120,00 грн. витрат по оплаті інформаційно - технічного розгляду справи.

Станом на 04.12.2018 року боржниками погашено по рішенню Рівненського міського суду №2-986/10 від 28.04.2010 року заборгованість в сумі :

- 1 184,83 грн. (07.06.2018);

- 60 409,60 грн.(12.09.2018).

Станом на 04.12.2018 року рішення Рівненського міського суду №2-986/10 від 28.04.2010 року не виконане в повному обсязі, а тому виконавчі листи підлягають виконанню, при цьому суд також враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємною частиною "права на суд" та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У Законі України "Про виконавче провадження" поняття "виконавче провадження" розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1).

Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греці, заява №183571/91" (Case of Hornsby v. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обовязкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін…".

З огляду на зазначене питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перешкодою для завершення судового провадження.

На підставі вищевикладеного, заява про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 432 , 353 , 354 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника заявників ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості такими, що не підлягають виконаню - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду через Рiвненський мiський суд. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 14 січня 2019 року

Суддя Н.Г. Кучина