Постанова

від 05.03.2019 по справі 2-986/10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року

м. Рівне

Справа № 2-986/10

Провадження № 22-ц/4815/407/19

Головуючий у суді першої інстанції: Кучина Н.Г.

Ухвалу постановлено Рівненським

міським судом у м. Рівне

Рівненської області 10.01.2019.

Повний текст ухвали складено: 14.01.2019.

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Бондаренко Н.В., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

боржники: ОСОБА_2

і ОСОБА_3;

стягувач: Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк";

представники учасників справи (в суді першої інстанції):

боржників: ОСОБА_4;

стягувача: адвокат Панас Володимир Степанович;

Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області: Бабич Тетяна Олегівна;

за участі (в апеляційному суді): представника стягувача - адвоката Панаса Володимира Степановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду від 10 січня 2019 року у цивільній справі за заявою представника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню,

в с т а н о в и в:

Рішенням Рівненського міського суду від 28 квітня 2010 року позов Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ "Украгазбанк" або банк) задоволено і солідарно стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 916, 68 гривень, 1 229, 16 гривень державного мита та 120 гривень витрат з оплати інформаційно-технічного розгляду справи.

Зазначене рішення суду звернуто до примусового виконання, про що 06 жовтня 2010 року видано виконавчі листи. На даний час відкрито виконавче провадження №49314232, яке знаходиться на виконанні Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - Рівненський МВ ДВС).

28 вересня 2018 року представником боржників - ОСОБА_4 подано заяву про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Мотивами для цього вказувалося про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнило вимоги кредитора за основним боргом, а тому ця обставина є підставою для припинення зобов'язання відповідно до ст. 599 ЦК України. Вважає, що його переконання ґрунтуються також на правовій позиції Верховного Суду України у справі 36-224цс17.

Тому з метою уникнення подвійного стягнення боргу за рішенням суду, яке вже вважає виконаним на підставі наступного рішення суду, юридично необхідним є визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню з 25 травня 2015 року.

Просить визнати виконавчі листи від 06.10.2010 у справі № 2-986\10 такими, що не підлягають виконанню, а також стягнути з банку на користь боржників безпідставно отримані кошти після продажу предмета іпотеки за виконавчими листами у справі № 2-986\10.

В подальшому, 22 листопада 2018 року, представником боржником уточнено вимоги довірителів і просив визнати виконавчі листи від 06.10.2010 у справі №2-986\10 про стягнення заборгованості солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_2. на користь ПАТ "Укргазбанк" такими, що не підлягають виконанню, а також стягнути з банку на користь ОСОБА_2 безпідставно отримані кошти за виконавчим листом у справі № 2 -986\10 в сумі 61 594, 43 гривень.

У поданому відзиві представник ПАТ "Укргазбанк", вважаючи заяву такою, що не ґрунтується на законних підставах, просив відмовити в її задоволенні. При цьому покликався на обставини, що встановлені рішенням Сарненського районного суду від 01 липня 2014 року. Цим рішенням у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №31\07\11\К-Ф від 17 грудня 2007 року в розмірі 13 870, 58 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 8 343, 78 доларів США простроченої заборгованості за процентами, 367, 88 гривень заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення кредиту, 102 509, 59 гривень заборгованості за пенею за несвоєчасну сплату кредиту, 47 746, 67 гривень заборгованості за несвоєчасну сплату процентів, 6 545 гривень штрафу у розмірі 5 процентів від заставної вартості предмета за нестрахування предмету іпотеки, а всього 22 214, 36 доларів США та 150 256, 26 гривень, звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №31\07\11\І-Ф від 17 грудня 2007 року, а саме на двохкімнатну квартиру загальною площею 58 м 2 в АДРЕСА_1, з належними надвірними будівлями - В-сарай, л. кухня, Д- гараж, Д-погріб, №1 - огорожа, що належать ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1, виданий 28.07.2005 Сарненським РВУ МВС України в Рівненській області, РНОКПП: НОМЕР_2, зареєстрований в АДРЕСА_1), ОСОБА_8 (паспорт НОМЕР_3, виданий 14.01.1999 Сарненським РВУ МВС України в Рівненській області, РНОКПП: НОМЕР_4; зареєстрована в АДРЕСА_2) ОСОБА_9 (паспорт НОМЕР_5, виданий 30.10.2007 Сарненським РВУ МВС України в Рівненській області, РНОКПП: НОМЕР_6; зареєстрований в АДРЕСА_1) на підставі постанови Сарненського районного суду Рівненської області, зареєстрованій Комунальним підприємством "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" 27 вересня 2007 року за реєстраційним номером 20441858.

Встановлено початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів в розмірі, визначеному суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України на стадії оцінки и майна під час проведення виконавчих дій.

27 квітня 2015 року після реалізації предмета іпотеки за ціною 217 068, 30 гривень банку було перераховано 187 377, 16 гривень. Оскільки зазначених коштів було недостатньо, їх було зараховано в порядку черговості згідно зі ст. 534 ЦК України та умов договору №31\07\11/К-Ф від 17.12.2007.

Таким чином, станом на 04 грудня 2018 року рішення Рівненського міського суду від 28 квітня 2010 року не виконане в повному обсязі, а відтак виконавчі листи підлягають до виконання.

Ухвалою Рівненського міського суду від 10 січня 2019 року представнику заявників ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні заяви про визнання виконавчих листів у справі за позовом ПАТ "Укргазбанк" до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості такими, що не підлягають виконанню.

На ухвалу суду ОСОБА_2 і ОСОБА_2. подано апеляційну скаргу, де покликаються на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

На її обґрунтування зазначалося про залишення судом без уваги тих обставин, що рішенням Сарненського районного суду від 01 липня 2014 року було зараховано до існуючої заборгованості також й кошти від продажу предмета іпотеки, куди помилково включено і кошти, стягнуті на підставі рішення Рівненського міського суду від 28 квітня 2010 року. Тому вважали, що реалізація предмета іпотеки шляхом звернення стягнення за рішенням зазначеного суду повністю задовольнило вимоги кредитора за основним боргом і ця обставина є підставою для припинення зобов'язання. Отже, 206 214, 88 гривень грошових коштів, що отримані через реалізацію іпотечної квартири, повинні були бути скеровані на погашення основного боргу, а не процентів та інших нарахувань.

Не погоджувалися із застосуванням до правовідносин положення ст. 534 ЦК України, тоді як необхідно було застосувати правила ст.ст. 7, 33 Закону України "Про іпотеку" та ст. 599 ЦК України.

На їхнє переконання, такі висновки стверджуються позиціями Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.01.2018 у справі №6-224цс17 та у постанові від 28.03.2018 у справі № 921\107\15г\16, а також Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Gradinger vs Austrіa".

Зважаючи на викладене просять ухвалу суду першої інстанції скасувати, визнавши виконавчі листи від 06.10.2010 у справі №2-986\10 такими, що не підлягають виконанню. Також просили стягнути з ПАТ "Укргазбанк" на користь ОСОБА_2. безпідставно отримані кошти після продажу іпотеки за виконавчими документами у справі №2-986\10 у сумі 61 594, 43 гривні, а на користь ОСОБА_2 - судові витрати у справі.

У поданому відзиві банк через свого представника - Панаса В.С., вважаючи оскаржувану ухвалу законною і обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому покликався на те, що рішення судів, на підставі яких стягується заборгованість за кредитом, в т.ч. і у спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, набрали законної сили і тому підлягають до безумовного виконання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи представника боржників, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Як з'ясовано судом, рішенням Рівненського міського суду від 28 квітня 2010 року позов ПАТ "Укргазбанк" задоволено і стягнуто з ОСОБА_2. і ОСОБА_2 122 916, 68 гривень заборгованості за кредитним договором, 1 229, 16 гривень державного мита і 120 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Далі, 01 липня 2014 року Сарненським районним судом ухвалено рішення про задоволення позову банку, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №31\07\11\К-Ф від 17.12.2007 в розмірі: 13 870, 58 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 8 343, 78 доларів США заборгованості за простроченою заборгованістю, 367, 88 гривень заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення кредиту, 102 509, 59 гривень заборгованості за пенею за несвоєчасну сплату кредиту, 47 746, 67 гривень заборгованості за пенею за несвоєчасну сплату процентів, 6 545 гривень штрафу у розмірі 5% від заставної вартості предмета за не страхування, а всього - 22 214, 36 доларів США та 150 256, 26 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №31\07\11\І-Ф від 17.12.2007, а саме на двохкімнатну квартиру загальною площею 58, 0 м 2 за адресою: АДРЕСА_1, з належними надвірними будівлями: В-сарай л. кухня, Д - гараж, Д-погріб, №1 - огорожа, що належить ОСОБА_2. (паспорт НОМЕР_1, виданий 28.07.2005 Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідент. номер НОМЕР_2), зареєстрований в АДРЕСА_1, ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_7, виданий 20.09.1997 Сарненським РВУ МВС України в Рівненській області, ідент. номер НОМЕР_8), зареєстрований в АДРЕСА_1, ОСОБА_8 (паспорт НОМЕР_3, виданий 14.01.1999 Сарненським РВУ МВС України в Рівненській області, зареєстрована в АДРЕСА_2, ОСОБА_9 (паспорт НОМЕР_5, виданий Сарненським РВУ МВС України в Рівненській області, ідент. номер НОМЕР_6) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на підставі постанови Сарненського районного суду Рівненської області, зареєстрованій комунальним підприємством "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" 27.09.2007 за реєстраційним номером 20441858.

Встановлено початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів, в розмірі, визначеному суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Обидва рішення судів залишено судами вищих інстанцій без змін, а тому набрали законної сили і звернуті до примусового виконання.

Як наполягають боржники, звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до рішення Сарненського районного суду від 01 липня 2014 року задовольнило вимоги кредитора за основним боргом, що вважали підставою для припинення зобов'язання. Тому виконавчі листи у справі №2-986\10 за позовом ПАТ "Укргазбанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості є такими, що не підлягають виконанню.

Між тим, в провадженні Рівненського МВ ДВС перебувають на виконанні виконавчі листи, що видані за наслідками розгляду зазначеної справи.

За змістом ст.ст. 525, 526, 599 і 611 ЦК України, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не є виконаним боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання і не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, що передбачені законом або договором.

Не заперечується сторонами та обставина, що внаслідок реалізації предмета іпотеки було отримано 217 068, 30 гривень, тоді як на користь кредитора було перераховано 187 377, 16 гривень. Оскільки грошових коштів, які надійшли від реалізації майна іпотеки, було недостатньо для погашення усієї заборгованості, тому їх було зараховано в порядку ст. 534 ЦК України та умов кредитного договору №31\07\11\К-Ф від 17.12.2007 таким чином.

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше встановлено договором або законом:

1.) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2.) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3.) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Тобто, як правильно ствердив суд, основна сума боргу, куди включено тіло кредиту і відсотки за користування кредитними коштами, не погашена, а тому і рішення Рівненського міського суду від 28 квітня 2010 року не є виконаним.

Встановлено, що станом на 04 грудня 2018 року боржниками частково погашено заборгованість, яка рахувалася відповідно до рішення Рівненського міського суду від 28 квітня 2010 року, у таких сумах:

- 1 184, 83 гривні (07.06.2018);

- 60 409, 60 гривень (12.09.2018).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 12 і 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин правильним є висновком суду попередньої інстанції про те, що боржники не спростували належними і допустимими доказами існуючу презумпцію винуватості за невиконання зобов'язання за кредитним договором. Тому їхні доводи про припинення зобов'язання на підставі ст. 599 ЦК України з огляду на повне його виконання є необґрунтованими і не заслуговують на увагу.

Не можна погодитися і з аргументами ОСОБА_2 і ОСОБА_2 про подвійну відповідальність за одним зобов'язанням, адже судові рішення, звідки виникли ці зобов'язання, набрали законної сили і створили для учасників виконавчого провадження відповідні права і обов'язки.

Решта доводів апеляційної скарги не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону, а тому також відхиляються колегією суддів.

Підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення відповідно до ст. 375 ЦПК України є постановлення ухвали судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду від 10 січня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: о 16 год. 05 хв. 05.03.2019

Головуючий С.В. Хилевич

Судді: Н.В. Бондаренко

Н.М. Ковальчук