Ухвала

від 15.01.2019 по справі 908/117/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.01.2019 справа № 908/117/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячне» (52462, Дніпропетровська область, село Башмачка, вул. Центральна, буд. 113)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кім. 207)

про стягнення 319608,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 14.01.2019 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячне» № 11/01 від 11.01.2019 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» 319608,29 грн. за договором № 04/04-2017 від 04.04.2017, які складаються з 318508,78 грн. основного боргу та 1099,51 грн. 3% річних.

Одночасно з позовом подано заяву № 11/03 від 11.01.2019 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог – 319608,30 грн. та судового збору – 4794,12 грн.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Пунктом 1 частини. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд встановив, що вказану заяву подано без додержання вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, про що зазначає наступне.

Так, згідно з вимогами ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України (в редакції з 15.12.2017) запровадив чимало нових процесуальних інститутів, які покликані удосконалити правове регулювання процесуальних відносин, збалансувати права учасників судового процесу та унеможливити зловживання процесуальними правами. До таких нових категорій належить зустрічне забезпечення.

Законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов'язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати власний спосіб зустрічного забезпечення.

Так, Господарський процесуальний кодекс України у пункті 6 частини 1 статті 139 встановлює, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення. При цьому, саме суд визначає вірогідність завдання відповідачу або третім особам збитків у зв'язку з забезпеченням позову.

У даному випадку, позивачем не запропоновано власний спосіб зустрічного забезпечення.

Відповідно до вимог частини 7 ст. 139 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву про забезпечення позову № 11/03 від 11.01.2019 повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Сонячне».

2. Роз'яснити заявнику, що після усунення виявлених порушень заявник вправі повторно подати заяву про забезпечення позову.

Додаток (тільки заявнику): заява про вжиття заходів забезпечення позову з додатками на 26 (двадцять шість) аркушах, в том числі оригінали: квитанція № ПН680845 від 11.01.2019 про сплату 960,50 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст.ст. 255-257 ГПК України. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалу підписано 15.01.2019

Суддя В.В. Носівець