Постанова

від 09.01.2019 по справі 0840/3393/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 січня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3393/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лащенко Р.В., представника позивача - Петренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Завод підйомно-транспортних машин на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року в адміністративній справі №0840/3393/18 (головуючий суддя у 1 інстанції Стрельнікова Н.В., повний текст ухвали складено 24 вересня 2018 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин" до Приморської ради Приморського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гівара" про визнання протиправним та скасування пункту рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин" звернулося з позовом до Приморської ради Приморського району Запорізької області, в якому просило визнати протиправним та скасувати пункт 5 (п'ять) рішення двадцять сьомої сесії восьмого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області №66 від 26.06.2018 року.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року закрито провадження в адміністративній справі №0840/3393/18. Повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин" сплачену суму судового збору в розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні), яка сплачена платіжним дорученням №1975 від 16.08.2018 року, оригінал якої зберігається в матеріалах адміністративної справи №0840/3393/18. Роз'яснено позивачу, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства та на підставі ч.2 ст.239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить змінити мотивувальну та резолютивну частину ухвали та зазначити, що відповідна справа повинна розглядатися за правилами господарського судочинства.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, при винесені оскаржуваної ухвали, помилково застосував приписи абз.1 ч.1 ст.19 ЦПК України замість п.6 ч.1 ст.20 ГПК України.

Відповідач до суду подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, є безпідставними, а тому рішення суду першої інстанції є законним і підлягає залишенню без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як слідує з поданого позову, позивач є власником об'єкту нерухомого майна Дитячого оздоровчого табору Алиє паруса , що розташоване на земельній ділянці, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), що перебуває у комунальній власності відповідача з кадастровим номером 2324810100:12:001:0203, загальною площею 5,3 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Приморський район, м.Приморськ, вул. Курортна, 13. Однак, 26.06.2018 року, як вважає позивач, більше ніж через рік після втрати чинності рішення №33 від 29.04.2016 року на двадцять сьомій сесії восьмого скликання відповідачем було прийнято рішення №66 згідно із п.5 якого було внесено зміни та доповнення до рішення №33 від 29.04.2014 року продовживши строк дії дозволу на розробку землевпорядної документації до 26.12.2018 року. Внаслідок існування припису рішення №33 від 29.04.2016 року про тимчасовий характер дії дозволу ТОВ Гівара на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок - 8 місяців між позивачем, як особою, що є зацікавленою в одержанні у користування (оренду) земельної ділянки та відповідачем як органом місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, передає у власність або користування земельні ділянки із земель державної або комунальної власності, виникли правовідносини пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів позивача щодо одержання у користування (оренду) Земельної ділянки.

Так, суд першої інтонації зазначив, що відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що судовий захист порушених на думку позивача прав слід здійснювати за правилами цивільного судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, в зв'язку з чим за приписами ст. 238 КАС України, провадження у справі підлягає закриттю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що означена справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, проте висновки що означений спір має бути вирішено за правилами цивільного судочинства є помилковими з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.6 ч.1 ст.20 ГПК України, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Оскільки предметом спору в означеній справі є визнання недійсним пункту акту (рішення) відповідача, яким було порушено право позивача на отримання земельної ділянки у користування, а учасниками справи є лише юридичні особи, означений спір повинен розглядатися у порядку господарського судочинства відповідно до приписів п.6 ч.1 ст.20 ГПК України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Приймаючи до уваги, що в даному випадку судом першої інстанції при закриті провадження у справі неправильно застосовані норми процесуального права при визначені підсудності означеного спору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо необхідності зміни оскаржуваного судового рішення, шляхом зміни його мотивувальної та резолютивної частини.

Керуючись ст. 243, ст.308, ст. 310, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Завод підйомно-транспортних машин на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року в адміністративній справі №0840/3393/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин" до Приморської ради Приморського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гівара" про визнання протиправним та скасування пункту рішення - задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року в адміністративній справі №0840/3393/18 змінити, а саме:

- в мотивувальній частині …судовий захист порушених на думку позивача прав слід здійснювати за правилами цивільного судочинства… змінити на …судовий захист порушених на думку позивача прав слід здійснювати за правилами господарського судочинства.. ;

- в резолютивній частині …роз'яснити позивачу, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства… змінити на …роз'яснити позивачу, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції господарських суддів в порядку господарського судочинства… .

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 09 січня 2019 року, в повному обсязі постанова виготовлена 14 січня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва

суддя І.В. Юрко