Постанова

від 09.01.2019 по справі 757/17997/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий у 1-й інстанції - Цокол Л.І.

№22-ц/824/1546/2019 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №757/17997/14-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 року Київський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Українець Л.Д.

суддів Оніщука М.І. ,

Шебуєвої В.А.,

за участю секретаря Федорчук Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2018 року в справі за поданням старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановського Юрія Володимировича про визначення частки майна боржника ОСОБА_3 у майні, яким він володіє спільно з іншою особою, стягувач ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В

29.05.2018 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановський Ю.В. звернувся суду із поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншою особою.

В обґрунтування вимог зазначав, що на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2014 № 757/17997/14-ц та рішення Апеляційного суду міста Києва від 19.05.2015 видано виконавчий лист від 11.11.2015 № 757/17997/14-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 25 174 863,39 грн. суми боргу, 3654,01 грн. судових витрат, який подано стягувачем на виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 19.11.2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ураховуючи те, що боржник у добровільному порядку не виконав судове рішення, старший державний виконавець просив суд визначити частку майна боржника - ОСОБА_3 у майні, а саме у житловому будинку АДРЕСА_1, яким він володіє спільно з ОСОБА_6 у розмірі ? ідеальної частки.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2018 року подання задоволено.

Визначено частку майна боржника - ОСОБА_3 у спільному майні, а саме житловому будинку АДРЕСА_1 загальною площею 1308,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 387340580000, зареєстрованого за ОСОБА_6 як 1/2 частку.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні подання.

Зазначає, що суд, при постановленні оскаржуваної ухвали, дійшов хибних та необґрунтованих висновків щодо вчинення державним виконавцем всіх можливих виконавчих дій та наявності в матеріалах подання доказів, які свідчать про умисне ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Державним виконавцем не було надано доказів, які б свідчили про те, що іпотекодержателем - ТОВ Факторингова компанія Фонд боргових зобов`язань , у власності якого перебувають земельні ділянки боржника, заперечував проти звернення стягнення на земельні ділянки.

Звертає увагу на те, що подання може бути задоволене лише в разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення. У свою чергу, в нього наявне майно, яким він володіє одноособово на праві приватної власності та на яке може бути звернуто стягнення, а саме: акції іменні, інвестиційні сертифікати та земельні ділянки, вартість якого на даний час не визначена.

Зазначене свідчить про те, що державним виконавцем не було вчинено усіх належних процесуальних дій для встановлення майна, що належить боржнику та визначення його вартості, з метою звернення стягнення на зазначене майно.

Також зауважує, що ОСОБА_6 заперечує проти виділення його частки в натурі, яка є власником спірного домоволодіння та не є боржником за виконавчим провадженням.

ОСОБА_3 та його представники в судове засідання не з&q?а ;явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на те, що вона приймає участь у іншій справі в Північному апеляційному господарському суді, як представник Приватного акціонерного товариства &q?ст;УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РОЗРАХУНКОВА КАРТКА&qut;;.

Обговоривши заявлене клопотання колегія суддів погодилася з доводами ОСОБА_5 та його представника, що клопотання про відкладення розгляду справи є зловживанням процесуальними правами з боку представників ОСОБА_3 та про можливість розгляду справи за їх відсутності, з огляду на таке.

На підтвердження своєї участі в судовому засіданні господарського суду представник надала копію ухвали суду про оголошення перерви до 09.01.2019 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства &q?оз;УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РОЗРАХУНКОВА КАРТКА&qut;; до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк &q?го;УКРГАЗБАНК&quто; про стягнення 1 702 240,06 грн. та Довіреність №86 від 12.07.2018, якою вона уповноважена діяти від імені товариства, а не безпосередньо в даній справі.

Разом з тим, згідно наданої ухвали суду про відкладення розгляду справи, представником позивача в справі є ОСОБА_9 - довіреність №10/9 від 10.09.2018 року.

Отже, надана ухвала суду не підтверджує участь у справі представника ОСОБА_8

Крім того, заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_5 та його представника про те, що згідно Довіреності, доданої до клопотання про відкладення розгляду справи, ОСОБА_3 уповноважив представляти його інтереси як ОСОБА_8, так і ОСОБА_10, ОСОБА_11

У своєму клопотання про відкладення розгляду справи, ОСОБА_8 зазначила, що забезпечити явку іншого представника не видається можливим.

При цьому клопотання не містить навіть посилання на поважність причин їх неможливості приймати участь у справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5, його представника, головного державного виконавця Кудрановського Ю.В., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. від 19.11.2015 відкрито виконавче провадження № 49420175 на підставі виконавчого документу № 757/17997/14-ц виданого 11.11.2015 Печерським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суми боргу у розмірі 25 174 863,39 грн., 3654,01 грн. судового збору. (а.с.21-22 т.5)

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 на території Київської області зареєстровані на праві власності земельні ділянки, які перебувають в іпотеці ПАТ Дельта Банк таТОВ Факторингова компанія Фонд боргових зобов`язань .

На запит державного виконавця № 31773-0-33-15/20-1/9 від 11.04.2016 р. про надання згоди на відчуження земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (яке є іпотекодержателем, повідомило державного виконавця про наявність непогашеної заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ "Дельта Банк" у зв'язку з чим останнє заперечує щодо звернення стягнення державним виконавцем на земельні ділянки, що зазначені у запиті державного виконавця. (а.с.118-121 т.4)

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що державним виконавцем не було надано доказів того, що іпотекодержателем - ТОВ Факторингова компанія Фонд боргових зобов`язань у власності якого перебувають земельні ділянки боржника заперечував проти звернення стягнення на земельні ділянки, то колегія суддів не вважає їх підставою для скасування ухвали суду, оскільки боржником не надано доказів виконання зобов'язань перед ТОВ Факторингова компанія Фонд боргових зобов`язань та того, що воно не заперечує проти звернення стягнення на земельні ділянки, які перебувають у його іпотеці задля покриття боргових зобов'язань перед ОСОБА_5 Також не надано доказів вартості земельних ділянок, та того, що навіть в разі дозволу ТОВ Факторингова компанія Фонд боргових зобов`язань на їх реалізацію, сума отримана від реалізації буде достатньою для виконання рішення суду про стягнення боргу в розмірі 25 174 863,39 грн. на користь ОСОБА_5

Таким чином, державний виконавець в межах виконавчого провадження при виконанні виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2015 р. № 757/17997/14-ц позбавлений можливості звернути стягнення на земельні ділянки, які належать ОСОБА_3 на праві власності та перебувають в іпотеці у ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ Факторингова компанія Фонд боргових зобов`язань .

Також з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем проведено опис майна, що належить боржнику - ОСОБА_3, що підтверджується Актом опису й арешту майна № 145/9 від 25.03.2016 р.

Опис та арешт були проведені відносно виявленого у боржника майна, а саме: інвестиційні сертифікати, іменні, бездокументарні, емітента ТОВ "КУА -Менеджмент сервіс" (ПЗНВІФ "Вега"), код ЄДРПОУ 32710384; кількістю 133 штуки;акції іменні, прості, емітента ПАТ Трест "Київміськбуд-1" Перший Київміськбуд, код ЄДРПОУ 04012655, кількістю 5 штук; акції іменні, привілейовані, емітента АБ "Укргазбанк", код ЄДРПОУ 23697280, кількістю 6 601 штук;акції іменні, привілейовані, емітента АБ "Укргазбанк", код ЄДРПОУ 23697280, кількістю 20 296 штук.

Постановою державного виконавця від 28.03.2016 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності був призначений суб'єкт оціночної діяльності для проведення оцінки майна з питань вартості цінних паперів, належних на праві власності ОСОБА_3 та зобов'язано суб'єкта оціночної діяльності надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань вартості цінних паперів, належних на праві власності ОСОБА_3.

Згідно Звіту суб'єкта оціночної діяльності - Товарної біржі Універсальна ринкова вартість майна станом на 31.03.2016 р. склала 26 897,63 грн., зокрема: інвестиційні сертифікати, іменні, бездокументарні, емітента ТОВ "КУА "Менеджмент сервіс" (ПЗНВІФ "Вега"), код ЄДРПОУ 32710384; кількістю 133 штуки, оціночна вартість 0,00 грн.;акції іменні, прості, емітента ПАТ Трест "Київміськбуд-1" Перший Київміськбуд, код ЄДРПОУ 04012655, кількістю 5 штук, оціночна вартість 0,63 грн.; акції іменні, привілейовані, емітента АБ "Укргазбанк", код ЄДРПОУ 23697280, кількістю 6 601 штук, оціночна вартість 6601,00 грн.;акції іменні, привілейовані, емітента АБ "Укргазбанк", код ЄДРПОУ 23697280, кількістю 20 296 штук, оціночна вартість 20296,00 грн.(а.с.89-91 т.4)

Судом першої інстанції на доводи боржника щодо недійсності Звіту суб'єкта оціночної діяльності - Товарної біржі Універсальна складеного станом на 31.03.2016 року та неможливості його використання під час проведення реалізації майна боржника вірно зауважено, що це не є підставою для відмови в задоволенні подання державного виконавця, оскільки предметом розгляду є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності. Крім того, ОСОБА_3 не надано доказів іншої вартості зазначених вище цінних паперів, з урахуванням того, що лише сума основного боргу складає 25 174 863,39 грн.

За інформацією Державної фіскальної служби України ОСОБА_3, одержував заробіток в ПАТ &q?ій;Миронівський хлібопродукт&q?бі;, у зв'язку з чим, державним виконавцем 01.12.2015 року винесено постанову державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено для виконання до ПАТ &q?ле;Миронівський хлібопродукт&q? ;, проте за повідомленням ПАТ &q?оп;Миронівський хлібопродукт&q?мл; від 25.03.2016 року ОСОБА_3 01.12.2015 року звільнився з роботи за власним бажанням.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при примусовому виконанні судового рішення державним виконавцем вчинені всі можливі виконавчі дії та в повній мірі вжито заходів щодо виконання рішення суду.

Також судом вірно зауважено, щонаявного майна боржника недостаньо для погашення заборгованості у розмірі 25 174 863,39 грн.в повному обсязі, не враховуючи при цьому судовий збір та виконавчий збір.

Звертаючись в суд з поданням, державний виконавець посилався на те, що боржник у добровільному порядку не виконав судове рішення, тому просив суд визначити частку майна боржника - ОСОБА_3 у майні, а саме у житловому будинку АДРЕСА_1, яким він володіє спільно з ОСОБА_6 у розмірі ? ідеальної частки.

Задовольняючи подання суд першої інстанції підставно виходив з його доведеності та обґрунтованості з огляду на таке.

Положеннями ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно ст. 443 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Як убачається зі Свідоцтва про укладення шлюбу, між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 14 грудня 1990 року зареєстровано шлюб. (а.с.30 т.5)

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_6 зареєстровано житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 1308,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 387340580000.(а.с.24-25 т.5)

Право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 12.06.2014 р. на підставі свідоцтва про право власності. Свідоцтво про право власності видано на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 29.01.2008.(а.с.26 т.5)

За змістом ст. 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом вірно зауважено, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 набуте в шлюбі, а отже є спільним майно подружжя.

Доказів того, що на житловий будинок АДРЕСА_1не розповсюджується режим спільної сумісної власності подружжя та він належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_6 чи доказів того, що частка боржника становить менше ? надано не було.

Колегією суддів відхиляються доводи боржника про те, що ОСОБА_6 заперечує проти виділення його частки в натурі, яка є власником спірного домоволодіння та не є боржником за виконавчим провадженням, виходячи з наступного.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 року по справі № 464/2227/17 зазначив, що задовольняючи подання державного виконавця про визначення частки майна боржника, яким він володіє спільно із іншими особами, суд першої інстанції правомірно виходив із того, що визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення з нього боргу. Визначення частки не призведе до звуження належних боржнику прав на житло, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 25.04.2018 року у справі № 534/795/14-ц зазначив, що аналіз ст. 379 ЦПК України (2004 року), ч. 6 ст. 52 ЗУ Про виконавче провадження (у редакції, що діяла на час розгляду справи), ст.ст. 60, 61, 70 СК України дає підстави для висновку, що суди попередніх інстанцій, виходячи з того, що боржник має заборгованість та наявного у нього майна недостатньо для погашення заборгованості в повному обсязі, дійшли обгрунтованого висновку про визначення належної боржнику частки у спільному майні подружжя для подальшого погашення вказаної заборгованості.

Ураховуючи наведене суд дійшов вірного висновку про необхідність задоволення подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою, що є адекватним ступенем втручання до його права та права інших осіб, врахувавши при цьому рівність частки боржника ОСОБА_3 в спільному майні подружжя, а самеяк 1/2.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ухвалу постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав до її скасування.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 січня 2019 року.

Суддя-доповідач Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

В.А. Шебуєва