Постанова

від 16.01.2019 по справі 317/4994/14-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.01.2019 Справа № 317/4994/14-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/606/19 Головуючий у 1-й інстанції: Громова І.Б.

Є.У.№ 317/4994/14 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Гончар М.С.,

секретар: Остащенко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа АТ Альфа-Банк про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Зазначав, що в провадженні виконавчої служби перебуває виконавчий лист від 23 жовтня 2018 року про стягнення з нього на користь ПАТ Альфа-Банк заборгованості за кредитним договором у сумі 6 384 553, 98 грн. В позасудовому порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса банк звернув стягнення на предмет іпотеки і внаслідок його реалізації отримав 5 996 549, 55 грн., які були спрямовані на погашення кредитної заборгованості. Отже, станом на 22 лютого 2018 року фактична заборгованість ОСОБА_3 за кредитом складає 388 004,43 грн. Заявник вважає, що його зобов'язання зі сплати банку суми коштів в розмірі 5 996,549,55 грн. за кредитним договором №040/0706/75-039 від 19.07.2006 року припинились виконанням проведеним належним чином, а тому просив суд на підставі ст.432 ч.2 ЦПК України визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 5 996 549,55 грн.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судове рішення про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором повністю не виконано, а тому відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення заяви ОСОБА_3 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вважає висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають вимогам ст.432 ч.2 ЦПК України і суперечать фактичним обставинам справи. Оскільки сума заборгованості за кредитним договором частково погашена за рахунок реалізації іпотечного майна, виконавчий лист підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню на суму виручених коштів.

У відзиві на апеляційну скаргу стягувач АТ Альфа-Банк вважає оскаржуване судове рішення обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_4, який представляв інтереси ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, заявник ОСОБА_3 є майновим поручителем та боржником ПАТ Альфа-Банк за кредитним договором № 040/0706/75-039 від 19.07.2006р. Судовим рішенням від 06.10.2015р. з ОСОБА_3 на користь Банку була стягнута заборгованість за кредитним договором, розмір якої станом на 29.09.2014р. становив 6 384 553,98 грн., та судові витрати. 23.10.2015р. судом було видано відповідні виконавчі листи, на підставі яких було відкрито виконавче провадження №49582392.

09.11.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис №6432 про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за тим самим кредитним договором. 28.09.2015 року було відкрито виконавче провадження №48830864 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса. За результатами проведення виконавчих дій предмет іпотеки був реалізований за ціною 6 943 820,80 грн. На підставі розпорядження №48830864/3, частина коштів від реалізації вказаного іпотечного майна, а саме в сумі 5996549,55 грн., була перерахована платіжним дорученням №1158 від 27.04.2016 року на користь ПАТ Альфа-Банк .

Згідно відповіді державного виконавця від 03.10.2017р. кошти, виручені від реалізації іпотечного майна в сумі 5 996 549,55 грн. підлягають враховуватись під час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №317/4994/14-ц, який був виданий 23.10.2015 року Запорізьким районним судом Запорізької області.

Відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на матеріально-правові та процесуально-правові.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.

З метою уникнення ситуації, при якій в кожному випадку часткового погашення боржником заборгованості, сторона виконавчого провадження мала б звертатись до суду із заявами про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, частиною 4 статті 19 Закону України Про виконавче провадження передбачено, зокрема, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Таким чином, звернення до суду із заявами про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у зв'язку з частковим виконанням рішення суду в даному випадку є необґрунтованим, оскільки питання про розмір суми, яка підлягає стягненню з боржників, вирішується під час виконання рішення суду та контролюється виконавцем самостійно.

Отже наведені ОСОБА_3 доводи в апеляційній скарзі не дають підстав для скасування ухвали суду першої інстанції. Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 357, 374, 375, 381,382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2018 року по цій справі залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено і підписано 17 січня 2019 року.

Головуючий

Судді: