Ухвала

від 17.01.2019 по справі 461/4258/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/4258/16-ц Головуючий у 1 інстанції:

Провадження № 22-з/811/14/19 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

УХВАЛА

17 січня 2019 року суддя судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду Копняк С.М., розглянувши питання про відвід суддям Шереметі Надії Олегівні, Цяцяку Роману Павловичу, Крайник Надії Петрівні у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 квітня 2018 року, -

в с т а н о в и л а:

представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7, 14 січня 2019 року, через канцелярію суду подав заяву про відвід суддям Шереметі Н.О., Цяцяку Р.П., Крайник Н.П.

Заяву про відвід мотивував тим, що суддя Шеремета Н.О. в судовому засіданні досліджувала державний акт на право постійного користування землею, не зважаючи на пояснення представника ОСОБА_2, не дослідила технічну документацію на присадибну земельну ділянку житлового будинку АДРЕСА_1, що свідчить про упереджене ставлення судді, яка перебуває під тиском члена ВРП - ОСОБА_8; суддя Цяцяк Р.П. розглядав інший спір, з участю цих же сторін, і діючи упереджено ухвалив у складі колегії рішення не на користь ОСОБА_2 ; суддя Крайник Н.П. активної позиції не проявила, не задавала запитань, що свідчить про небажання вступати в конфронтацію з членом ВРП ОСОБА_8 Зазначене викликає у нього недовіру до суддів Шеремети Н.О., Цяцяка Р.П., Крайник Н.П., які, на його думку, є упередженими та необ'єктивними.

Ухвалою колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду від 14 січня 2019 року визнано необґрунтованимзаявлений суддям Шереметі Надії Олегівні, Цяцяку Роману Павловичу, Крайник Надії Петрівні відвід, оскільки обставини, викладені в заяві про відвід, не можуть бути підставою для відводу колегії суддів, а докази, які б підтверджували необ'єктивність та упередженість суддів Шеремети Н.О., Цяцяка Р.П., Крайник Н.П. в розгляді даної справи, відсутні.

Колегією суддів відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України провадження у справі зупинено для вирішення іншим суддею заявленого відводу в порядку, передбаченому цією нормою.

16 січня 2019 року справу для вирішення питання про відвід передано судді Копняк С.М.

Перевіривши доводи заяви про відвід суддям Шереметі Надії Олегівні, Цяцяку Роману Павловичу, Крайник Надії Петрівні приходжу до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Доводи заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7про відвід суддів Шеремета Н.О., Цяцяк Р.П. та Крайник Н.П. не вказують на передбачені законом підстави за яких ці судді не можуть розглядати справу і підлягають відводу (самовідводу) та не підтверджують про необ'єктивність чи упередження колегії суддів при розгляді справи.

Покликання заявника на те, що суддя Цяцяк Р.П. розглядав інший спір, з участю цих же сторін, і діючи упереджено ухвалив у складі колегії рішення не на користь ОСОБА_2не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або його об'єктивності, а зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями судді і припущень, які не вказують на необ'єктивність чи упередження суддів при розгляді справи. Крім цього, за змістом ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Жодних інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності чи неупередженості суддів при розгляді справи заявником не наведено.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

За об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див, серед іншого (inter alia), рішення у справі Фей проти Австрії (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп.27,28 and 30; рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland) №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі Пуллар проти Сполученого Королівства ) (Pullar v.United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

У контексті об'єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. п. 49, 50, 52 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі Білуха проти України).

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що об'єктивно обгрунтованих даних про те, що судді Шеремета Н.О., Цяцяк Р.П., Крайник Н.П. виявляють упередженість або безсторонність відносно ОСОБА_2 у заяві про відвід не зазначено і таких матеріали справи не містять.

З огляду на наведені вище норми процесуального закону та обставини, що викладені в заяві про відвід, про які йшлося та, які слід вважати такими, що не дають підстав для задоволення заяви про відвід, - у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 33, 36, 40, 41 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про відвід суддям Шереметі Н.О., Цяцяку Р.П., Крайник Н.П. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Копняк С.М.