Ухвала

від 14.04.2021 по справі 461/4258/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 461/4258/16-ц

провадження № 61-9143св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Львівська міська рада, Управління комунальної власності Львівської міської ради, Виконавчий комітет Львівської міської ради,

третя особа - ОСОБА_8 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 23 квітня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 березня 2019 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У червні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Львівської міської ради, Управління комунальної власності Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа - ОСОБА_8 , про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 28 грудня

2007 року № 1248 про проектування та будівництво ОСОБА_3 житлового будинку на АДРЕСА_1 ; визнання незаконним та скасування наказу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 12 квітня 2012 року про оформлення ОСОБА_3 права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 ; визнання недійсним свідоцтва про право власності від 12 квітня 2012 року № НОМЕР_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , видане управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на ім`я ОСОБА_3 ; скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 співвласників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; визнання незаконним та скасування пункту 1 та 4 ухвали Львівської міської ради, пункту 2 додатку до ухвали від 30 травня 2013 року № 2428 про затвердження громадянам технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості і передачу громадянам у власність, спільну власність та оренду земельних ділянок в частині щодо затвердження технічної документації й передачі у власність та оренду ОСОБА_4 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 розміром 1 000,00 кв. м, кадастровий номер 4610136600:06:001:0012, розміром 270,00 кв. м, кадастровий номер 4610136600:06:001:0011; скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки розміром 1 000,00 кв. м, кадастровий номер 4610136600:06:001:0012, розміром 270,00 кв. м, кадастровий номер 4610136600:06:001:0011, надані для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 та вилучення з Державного земельного кадастру усіх записів щодо вказаних земельних ділянок; усунення перешкод у користуванні присадибною ділянкою житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 протягом трьох місяців з дати набрання законної сили рішенням суду знести житловий будинок АДРЕСА_1 та приведення присадибної ділянки житлового будинку АДРЕСА_1 до первісного стану.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Галицький районного суду міста Львова 23 квітня 2018 року позов

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 28 грудня 2007 року № 1248 про проектування та будівництво ОСОБА_3 житлового будинку на АДРЕСА_1 .

Визнано незаконним та скасовано наказ Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 12 квітня 2012 року про оформлення ОСОБА_3 права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 .

Визнано недійсним свідоцтва про право власності від 12 квітня 2012 року № НОМЕР_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , видане управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на ім`я ОСОБА_3 .

Скасовано державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 співвласників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Визнано незаконним та скасовано пункти 1 та 4 ухвали Львівської міської ради, пункт 2 додатку до ухвали від 30 травня 2013 року № 2428 про затвердження громадянам технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості і передачу громадянам у власність, спільну власність та оренду земельних ділянок в частині, що стосується затвердження технічної документації й передачі у власність та оренду ОСОБА_4 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 розміром 1 000,00 кв. м, кадастровий номер 4610136600:06:001:0012, розміром

270,00 кв. м, кадастровий номер 4610136600:06:001:0011.

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельні ділянки розміром

1 000,00 кв. м, кадастровий номер 4610136600:06:001:0012, розміром 270,00 кв. м, кадастровий номер 4610136600:06:001:0011.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Львівської міської ради, Управління комунальної власності Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 3 672,46 грн судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 18 березня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційні скарги

ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 задоволено.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 23 квітня 2018 року в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про:

визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 28 грудня 2007 року № 1248 про проектування та будівництво ОСОБА_3 житлового будинку на АДРЕСА_1 ;

визнання незаконним та скасування наказу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 12 квітня 2012 року про оформлення ОСОБА_3 права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 ;

визнання недійсним свідоцтва про право власності від 12 квітня 2012 року № НОМЕР_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , виданого управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на ім`я ОСОБА_3 ;

скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 співвласників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;

визнання незаконним та скасування пунктів 1 та 4 ухвали Львівської міської ради, пункт 2 додатку до ухвали від 30 травня 2013 року № 2428 про затвердження громадянам технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості і передачу громадянам у власність, спільну власність та оренду земельних ділянок в частині, що стосується затвердження технічної документації й передачі у власність та оренду ОСОБА_4 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 розміром 1 000,00 кв. м, кадастровий номер 4610136600:06:001:0012, розміром

270,00 кв. м, кадастровий номер 4610136600:06:001:0011;

скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки розміром

1 000,00 кв. м, кадастровий номер 4610136600:06:001:0012, розміром 270,00 кв. м, кадастровий номер 4610136600:06:001:0011

скасовано та ухвалено в цій частині вимог постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Аргументи учасників справи

У травні 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій вони, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 18 березня 2019 року, рішення Галицького районного суду міста Львова від 23 квітня 2018 року у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про знесення самочинного будівництва та ухвалити в цій частині нове рішення про зобов`язання відповідачів протягом трьох місяців з дати набрання законної сили рішенням суду знести житловий будинок АДРЕСА_1 та привести присадибну ділянку житлового будинку АДРЕСА_1 до первісного стану.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У пункті 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Щодо клопотання про участь у судовому засіданні

До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, у якому вона просить розглянути справу за участю сторін у справі для надання пояснень по суті спору, у тому числі надати можливість представнику позивачів ОСОБА_10 надати детальні пояснення з усіх питань, що можуть виникнути у ході касаційного розгляду.

Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (ZHUK v. UKRAINE, № 45783/05, § 32, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень. Оскільки Верховним Судом не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, і така необхідність відсутня, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись статтями 33, 34, 260, 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні відмовити.

Справу № 461/4258/16-ц призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат