Постанова

від 26.12.2018 по справі 826/6749/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6749/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Карпушової О.В., Файдюка В.В.,

за участю секретаря: Рагімової Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛІ-С" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови від 25 квітня 2017 року №32/17/073-3596 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛІ-С" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови від 25 квітня 2017 року №32/17/073-3596 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не повно досліджено обставини, що мають значення для справи та не правильно застосовано норми процесуального права.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні посилаючись на правильність рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, на підставі звернення депутата Київської міської ради ОСОБА_2 від 10 лютого 2017 року №08/279/08/042/25 відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ТОВ "СОЛІ-С" на об'єкті: офісний центр на вул. Нововокзальній, 3 у Солом'янському районі міста Києва", за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 13 квітня 2017 року (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено, що об'єкт будівництва експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено частину восьму статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

З метою усунення виявлених порушень відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, відповідачем видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13 квітня 2017 року, у якому вимагає у термін до 01 червня 2017 року усунути допущенні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 квітня 2017 року та прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24 квітня 2017 року якою ТОВ "СОЛІ-С" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 144 000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Департаменту ДАБК м. Києва у спірних правовідносинах регламентуються, зокрема, законами України Про регулювання містобудівної діяльності , Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою Департаменту ДАБК м. Києва проведено позапланову перевірку, за результатом якої складено акт про перевірку, припис з вимогою щодо усунення порушення, протокол про виявлені порушення. За наслідками розгляду справи також винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так, підставою для винесення постанови від 25.04.2017 № 32/17/073-3596 слугувало те, що об'єкт будівництва експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено частину восьму статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з абзацом четвертим пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, неприйнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, до відповідальності за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, неприйнятих в експлуатацію, можуть бути притягнені лише замовники будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або суб'єкти містобудування, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ТОВ "СОЛІ-С" є замовником об'єкта будівництва "Будівництво житлового будинку з прибудованим закладом громадського харчування (кафе) та об'єктами обслуговування населення по вул. Нововокзальна, 3 (перетин вул. Городній та вул. Нововокзальної) у Солом'янському районі міста Києва" та експлуатує вказаний об'єкт без прийняття в експлуатацію.

Як вбачається з наявних у справі доказів, а саме - декларації про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 29 грудня 2014 року за №КВ 143143630584, замовником об'єкта будівництва "Будівництво житлового будинку з прибудованим закладом громадського харчування (кафе) та об'єктами обслуговування населення по вул. Нововокзальна, 3 (перетин вул. Городній та вул. Нововокзальної) у Солом'янському районі міста Києва" значиться громадянин Соціалістичної Республіки В'єтнам То Тієн Туан.

При цьому, єдиним доказом, яким апелянт обґрунтовує свої доводи про те, що будинок експлуатується без введення в експлуатацію був наказ відповідача від 06.04.2017 № 109 Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації , яким було скасовано реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації Будівництво житлового будинку з прибудованим закладом громадського харчування (кафе) та об'єктами обслуговування населення по вул. Нововокзальна, 3 (перетин вул. Городньої та вул. Нововокзальної) у Солом'янському районі міста Києва" від 29 грудня 2014 року за №КВ 143143630584.

З даного приводу слід зазначити, що на даний час набрали законної сили рішення в адміністративній справі № 826/5513/17 за адміністративним позовом ТОВ "СОЛІ-С" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа - То Тієн Туан про визнання недійсними і скасування наказів та зобов'язання вчинити дії.

Так, в межах адміністративної справи № 826/5513/17 постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2017 позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 06.04.2017 № 109 "Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації". Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.04.2017 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю СОЛІ-С .

Законність та обґрунтованість постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2017 підтверджено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2017 у справі № 826/5513/17 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішенням суду в адміністративній справі № 826/5513/17, яке набрало законної сили, встановлено протиправними та скасовано індивідуальні акти відповідача, на які він посилався як на докази того, що позивач експлуатує будинок без введення в експлуатацію, а тому вказані обставини в межах даної справи повторному доказуванню не підлягають.

Частиною другою статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що притягнення позивача до відповідальності на підставі абзацу четвертого пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" є протиправним, а постанова відповідача від 25 квітня 2017 року №32/17/073-3596 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності підлягає скасуванню.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Карпушова О.В.

Суддя Файдюк В.В.