Ухвала

від 18.01.2019 по справі 520/20497/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/20497/18

Провадження № 1-кс/520/683/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_7 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018160480003404 від 31.08.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим відділом Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області здійснюється судове розслідування у кримінальному провадженні за №12018160480003404, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2,4 ст. 190 та ч. 2 ст. 366 КК України.

Так, 31.08.2018 з Управління захисту економіки в Одеській області ДЗЕ НПУ надійшли матеріали за зверненням ОСОБА_8 про те, що приблизно в червні 2016 року громадянка Грузії ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під приводом надання ОСОБА_8 послуг зі сприяння у пошуках клієнтів щодо постачання с/г продукції, зловживаючи довірою останнього, заволоділа належними йому грошовими коштами в особливо великих розмірах.

За вказаним фактом СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 31.08.2018 до ЄРДР були внесені відомості за № 12018160480003404 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, 31.08.2018 надійшла заява ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_9 , у квітні 2018 року, під приводом надання послуг із сприянням у пошуку клієнтів щодо постачання с/г продукції, зловживаючи його довірою заволоділа належними йому грошовими коштами у розмірі 113 452 гривень, чим завдала майнову шкоду ОСОБА_10 на вказану суму.

За вказаним фактом СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 31.08.2018 до ЄРДР були внесені відомості за № 12018160480003408 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Одночасно встановлено, що 04.09.2018 надійшла заява ОСОБА_11 про те, що у період часу з липня по теперішній час, ОСОБА_9 , під приводом розвитку бізнесу, зловживаючи довірою ОСОБА_11 , незаконно заволоділа грошовими коштами останнього в особливо великих розмірах.

За вказаним фактом СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 04.09.2018 до ЄРДР були внесені відомості за № 12018160480003456 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Постановою прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 матеріали вищевказаних досудових розслідувань були об`єднані в одне кримінальне провадження №12018160480003404 від 31.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

Одночасно встановлено, що в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018160480003404 від 31.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2 та 4 ст. 190 КК України, було встановлено, що директор ТОВ "Дєніз" (ЄДРПОУ 41464466) ОСОБА_9 , в ході здійснення своєї господарської діяльності у сфері закупівлі та продажу сільського господарської продукції, складає завідомо підроблені документи - товарно-транспортні накладні на товар с/г продукції, який надходить на складські приміщення та у подальшому здійснює їх експорт, що спричинило тяжкі наслідки.

За вказаним фактом, СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 04.09.2018 до ЄРДР були внесені відомості за № 12018160480004859 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Постановою прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 матеріали вищевказаних досудових розслідувань були об`єднані в одне кримінальне провадження № 12018160480003404 від 31.08.2018 із встановленою правовою кваліфікацією ч.ч. 2, 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_8 зі свідчень якого вбачається, що приблизно у 2016 році, він познайомився з ОСОБА_9 , яка йому в ході їх розмови запропонувала йому спільний бізнес у сфері придбання та оптового продажу зернових культу на території України, при цьому остання його запевнила, що вона в цій сфері вже досить тривалий час та у неї у зв`язку з чим є достатній перелік осіб, які можуть виступати перевіреними постачальниками.

У зв`язку з тим, що у ОСОБА_8 не було сумнівів для недовіри ОСОБА_9 , він погодився на співробітництво з нею та приблизно в кінці травня 2018 року, ОСОБА_8 передав їй грошові кошти у розмірі 1 250000 доларів США у якості оплати за придбання партії товару зернових культур та їх доставку на склад, який розташований на території міста Миколаєва, однак до теперішнього часу, ОСОБА_12 взяті на себе зобов`язання не виконала, грошові кошти у розмірі 600000 доларів США, ОСОБА_8 не повернула.

Разом з цим, в ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_10 зі свідчень якого вбачається, що приблизно у березні 2018 року він зустрівся з раніше йому вже відомою через його товариша ОСОБА_13 . ОСОБА_9 та у подальшому передав їй в якості оплати за придбання партії товару зернових культур та їх доставку на склад, який розташований на території міста Миколаєва, грошові кошти у розмірі 4000 доларів США, однак до теперішнього часу, ОСОБА_12 взяті на себе зобов`язання не виконала, грошові кошти у розмірі 4000 доларів США, ОСОБА_10 не повернула.

Крім того, в ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_11 зі свідчень якого вбачається, що приблизно в серпні 2018 року, він через свого знайомого ОСОБА_13 познайомився з ОСОБА_9 , яка йому як і його товаришу запропонувала сумісний бізнес в сфері оптової закупівлі та продажу зернових культур та запевнила його, що у неї у вказаній сфері є відповідні знайомства та вона може у найближчий час знайти потенційних постачальників зазначеного виду продукції та посприяти її доставки їх на склади, які розташовані на території міста Миколаєва.

У зв`язку з тим, що у ОСОБА_11 не було підстав не довіряти у законності її намірів, останній передав ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 300000 доларів США в якості оплати за придбання партії товару зернових культур та їх доставку на склад, який розташований на території міста Миколаєва, грошові кошти у розмірі 300000 доларів США, однак до теперішнього часу, ОСОБА_12 взяті на себе зобов`язання не виконала, грошові кошти у розмірі 300000 доларів США, ОСОБА_11 не повернула.

При цьому останній показав, що 07.08.2018 він за домовленістю з ОСОБА_9 приїхав в офіс АДРЕСА_1 , де вона здійснює свою діяльність на посаді директора вказаного підприємства, з метою домовитись про обставини повернення нею вищевказаної суми грошових коштів, що до теперішнього часу так і не було нею зроблено.

Разом з цим в ході досудового розслідування було додаткового допитано в якості потерпілого ОСОБА_8 зі свідчень якого вбачається, що 07.08.2018 він за домовленістю з ОСОБА_9 приїхав в офіс АДРЕСА_1 , де вона здійснює свою діяльність на посаді директора вказаного підприємства, з метою провести взаєморозрахунки, які у подальшому шляхом співставлення належного ОСОБА_8 блокноту та блокноту ОСОБА_9 були проведені та розбіжностей виявлено не було.

Однак, в ході зустрічі ОСОБА_9 почала заперечувати факт отримання нею від ОСОБА_8 грошових коштів у сумі понад 600000 доларів США, мотивуючи це тим, що остання у період часу з 05.06 по 07.06.2018 не могла їх отримати як визначено у її та у блокноті ОСОБА_8 , оскільки у вказаний період часу вона перебувала за межами міста Одеси.

Вказаний факт не відповідає дійсності, оскільки у зазначений період часу довірена особа ОСОБА_8 ОСОБА_14 за дорученням останнього зустрічався особисто з ОСОБА_9 для передачі їй вищевказаної суми грошових коштів.

Крім того останній показав, що він ще один раз приїздив до ОСОБА_15 з метою подивитись документи, які підтверджують факт виконання нею своїх зобов`язань в частині здійснення поставки с/г продукції в чому йому було відмовлено, що дало йому підстави припустити що зазначені документи мають ознаки підробки.

При цьому, в рамках вказаного кримінального провадження було допитано в якості свідка ОСОБА_14 зі свідчень якого вбачається, що приблизно в липні 2018 року йому зателефонував йог товариш ОСОБА_8 та попросив його зустрітися з особою на ім`я ОСОБА_9 для того щоб передати їй грошові кошти для реалізації їх ділових взаємовідносин, що ним у подальшому і було зроблено, при цьому останній показав що на зазначеній зустрічі була присутня особисто ОСОБА_15 , яка після отримання від нього грошових коштів одразу зателефонувала ОСОБА_8 та підтвердила факт їх отримання.

Разом з цим в ході досудового розслідування було допитано в якості свідка ОСОБА_16 зі свідчень якого вбачається, що приблизно що в червні 2017 року він через Всесвітню мережу Інтернет знайшов повідомлення про те, що особа на ім`я ОСОБА_17 , діючи від імені Фірми «Атлант Груп», пропонував вакансію директора на одній із підприємств-контрагентів вказаної фірми, яка займається діяльністю у сфері продажу та закупівлі с/г продукції.

У зв`язку з тим, що за надання своїх персональних даних для оформлення на посаду директора, вищевказаний ОСОБА_17 запропонував грошову винагороду у розмірі 5000 гривень, останній погодився на вказану пропозицію, у зв`язку з чим, на нього було зареєстровано фірму «Групптрейд».

При цьому останній показав, що в ході особистої розмови з ОСОБА_17 , останній постійно в телефонному режимі погоджував всі свої дії направлені на реєстрацію вищевказаного підприємства з особою на ім`я ОСОБА_18 .

В ході досудового розслідування оперативному підрозділу було надано доручення щодо встановлення фактичного місцезнаходження особи на ім`я ОСОБА_9 та факту належності їй яких-небудь транспортних засобів.

З матеріалів виконаного доручення вбачається, що ОСОБА_9 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_19 з яким вона постійно проводила ділові зустрічі з постачальниками продукції, проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, 03.01.2019, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , був проведений обшук, в ході якого були виявлені та вилучені зазначені у клопотанні речі та документи.

З метою забезпечення збереження вилученого майна, оскільки таке майно визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, сторона обвинувачення звертається з клопотанням про арешт майна.

Прокурор в судовому засіданні подане клопотання про арешт майна підтримала у повному обсязі.

Представник власника майна в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, долучивши письмові заперечення на клопотання, які були долучені до матеріалів клопотання, та які остання підтримала у повному обсязі.

Власник майна в судовому засіданні також заперечувала проти задоволення клопотання про арешт майна.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції Українизакріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зКонституцієюУкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавстваУкраїни і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальнадекларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особамаєправомирноволодіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна,інакше як в інтересах суспільства іна умовах,передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «ОСОБА_9 проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з долученої до клопотання постанови слідчого від 03.01.2019 року, вилучені в ході проведення 03.01.2019 року обшуку речі та документи, визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження №12018160480003404 від 31.08.2018 року.

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках вищевказаного кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України, а саме за фактом можливого заволодіння, шляхом обману грошовими коштами, під приводом надання послуг зі сприяння у пошуках клієнтів щодо постачання с/г продукції, а також за фактом можливої підробки документів. Враховуючи, що згідно матеріалів клопотання, зокрема, протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 від 21.12.2018 року, ОСОБА_5 могла використовувати для реалізації своєї підприємницької діяльності складські приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , які на праві власності належать ТОВ «ТВА АГРО_ІНДАСТРІ», беручи до уваги, що ОСОБА_5 , яка згідно матеріалів клопотання може бути причетною до вчинення зазначених у клопотанні дій являється директором ТОВ «Дєніз», слідчий суддя приходить до переконання, що вилучені в ході проведення 03.01.2019 року обшуку документи, які стосуються діяльності вищевказаних ТОВ, можуть відповідати критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки такі документи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ для встановлення обставин можливого вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження, які полягають у повному, всебічному та неупередженому досудовому розслідуванні, запобіганні знищення або приховування вищевказаних документів, враховуючи, що останні відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, необхідність в забезпеченні збереження теки сірогокольору,яка міститьреєстр ТОВ«ТВА АГРО-ІНДАСТРІ»,ТОВ «Юнікор»«Мерітайм» на51арк таТТК укількості 2шт.за №763728від 06.11.2018та №762728від 06.11.2018;реєстру ТОВ«ТВА АГРО-ІНДАСТРІ ТОВ«Юнікор» та«Мерітайм» на2аркта трикопії ТТК,а саме:№ 763680від 24.11.18,№ 763740від 26.11.18,№ 354229від 01.12.18;реєстрів шротуТОВ «ТВААГРО-ІНДАСТРІна 14арк;копії листа № ООЕ-0731508 від 26.07.2017 про відкриття в ОСОБА_20 рахунку для ТОВ «ДЕНІЗ» на 20 аркушах на теперішній час існує, арешт майна в цій частині відповідатиме потребам досудового розслідування, буде розумним та співрозмірним обмеженням права власності, та не призведе до зупинення підприємницької діяльності вищевказаних підприємств, а тому в цій частині подане стороною обвинувачення клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Разом з тим, в частині накладення арешту на решту тимчасово вилученого майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Так, слідчий суддя зазначає, що ні в клопотанні, ні долученими до клопотання матеріалами не обґрунтовано, яке відношення до факту можливого вчинення кримінальних правопорушень, про які йдеться в клопотанні, можуть мати вилучені 03.01.2019 року, зазначені у клопотанні речі та документи. Зокрема, слідчий суддя звертає увагу, що частина таких документів не містить будь-яких ідентифікуючих даних, з урахуванням яких, слідчий суддя міг би встановити відповідність таких документів критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.

Сам ж по собі факт визнання слідчим вилучених речей та документів речовими доказами в рамках вищевказаного кримінального провадження, не може свідчити про беззаперечну відповідність такого майна вищевказаних критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки стороною обвинувачення, крім формального цитування положень вищевказаної статті, будь-яких конкретних обґрунтувань, в зв`язку з існуванням яких слідчий чи прокурор дійшов до вказаних переконань, в клопотанні про арешт майна та в постанові про визнання вилученого майна речовими доказами зазначено не було. Зокрема, слідчому судді не зрозуміло, яке відношення до вказаного кримінального провадження можуть мати вилучені в ході проведення обшуку банківські картки, численні документи, які містять виключно найменування, мобільні телефони, ноутбук тощо.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає непереконливими доводи сторони обвинувачення в частині того, що такі речі та документи могли зберегти на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, що вони могли використовуватися як знаряддя вчинення кримінальних правопорушень, містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує, що з моменту тимчасового вилучення зазначених у клопотанні речей та документів й визнання останніх речовими доказами в рамках кримінального провадження, й до дня розгляду клопотання про арешт майна, минуло більше двох тижнів, протягом яких сторона обвинувачення мала вдосталь часу для того, щоб оглянути такі речі та документи, встановити відповідність такого майна критеріям речових доказів, та належним чином обґрунтувати подане клопотання.

Таким чином, враховуючи, що стороною обвинувачення не було доведено наявність правових підстав для арешту майна, а відтак й необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у вказаній частині, слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні клопотання про арешт решти тимчасово вилученого майна слід відмовити.

На підставі викладеного, враховуючи вищевказані міркування, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення клопотання сторони обвинувачення.

Щодо доводів сторони захисту, які містяться в наявних в клопотанні письмових заперечення представника, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, в частині відсутності будь-яких доказів можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих останній дій, слідчий суддя зазначає, що згідно долучених до клопотанням матеріалів, ОСОБА_5 статусу підозрюваної не має, вирішення питання винуватості останньої у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, до компетенції слідчого судді не входить, разом з тим, з огляду на долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає доведеним наявність в цілому обґрунтованої підозри, за фактом можливого вчинення зазначених у клопотанні кримінальних правопорушень.

Щодо не можливості накладення арешту майна на майно особи, яка не має статусу підозрюваного в рамках кримінального провадження, слідчий суддя зазначає про необґрунтованість таких доводів сторони захисту, з огляду на положення абзацу 2 ч. 10 ст. 170 КПК України, в якій зазначається про можливість застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження та накладенні арешту майна на майно будь-якої особи, якщо існує необхідність в забезпеченні збереження речових доказів.

В частині пропуску стороною обвинувачення строків, зазначених у ухвалі слідчого судді від 09.01.2019 року, слідчий суддя зазначає, що наслідки такого пропуску, передбачені ч. 3 ст. 172 КПК України. Разом з тим, будь-яких обмежень для розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна, в зв`язку з недотриманням стороною обвинувачення вказаних строків, чинний КПК України не містить.

Таким чином, керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_7 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018160480003404 від 31.08.2018 року задовольнити частково.

Накласти арештнаречіта документи,які03.01.2019рокубуливилучені входіпроведенняобшуку заадресою:Одеськаобласть,Біляївськийрайон,с.ВеликийДальник,провулокСтеповий,2буд.24,асаме:

- теку сірого кольору, яка містить реєстр ТОВ «ТВА АГРО- ІНДАСТРІ», ТОВ «Юнікор» «Мерітайм» на 51 арк та ТТК у кількості 2 шт. за № 763728 від 06.11.2018 та №762728 від 06.11.2018;

- реєстр ТОВ «ТВА АГРО- ІНДАСТРІ ТОВ «Юнікор» та «Мерітайм» на 2арк та три копії ТТК, а саме: № 763680 від 24.11.18, № 763740 від 26.11.18, № 354229 від 01.12.18;

- реєстри шроту ТОВ «ТВА АГРО-ІНДАСТРІ на 14 арк;

- копію листа № ООЕ-0731508 від 26.07.2017 про відкриття в ПУМБ Гордієнко Вусалою рахунку для ТОВ «ДЕНІЗ» на 20 арк.

В іншій частині клопотання відмовити.

Тимчасово вилучені речі та документи, які 03.01.2019 року були вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

- 6 аркушів формату «А4», які містять надрукований текст з написом ТОВ «ТВА АФРО - ННОАСТРНCULPOЗ;

- фотокопію статуту ТОВ «Хамель АГРО» на 19 арк;

- блокнот у твердій палітурці із зображенням квітів у якому містяться чорнові записи;

- аркуш паперу формату «А4» з чорновими записами;

- чотири окремих клаптика бумаги;

- блокнот в обкладинці чорного кольору у якому міститься аркуш паперу у клітинку з чорновими записами;

- банківську картку № НОМЕР_1 видана на ім`я ОСОБА_19 в АТ «Райфайзенбанк»;

- банкіську картку № НОМЕР_2 видана на ім`я ОСОБА_21 в АТ «Райфайзен Банк Аваль»;

- банківську картку № НОМЕР_3 видана в АТ «Райфайзен Банк Аваль» ;

- банківську картку № НОМЕР_4 видана на ім`я ОСОБА_22 в АТ «Райфайзен Банк Аваль»;

- банківську картку № НОМЕР_5 Gold видана в Приват -Банк;

- банкывську картку № НОМЕР_6 видана на ім`я ОСОБА_19 в АТ «Райфайзен Банк Аваль»;

- ковку ТТН файл, який містить упаковку з відтиском печатки «Одеська філія»;

- теку з написом «Bilex The»;

- додаток № 3 до наказу ДП «Центр сертифікаціїї та експертизи насіння та садивного матеріалу» з наказом до нього на 2-х аркушах;

- аркуш формату «А4», який містить надрукований текст та чорнові записи, виконані олівцем та ручкою;

- два аркуші з чорновими записами, виконані чорнилом синього кольору;

- швидкозшивач жовтого кольору у якому мітиться 17 аркушів формату «А4» з написами реєстр ТОВ «Агро-Індайт та рішення Господарського суду по справі № 2129109 від 26.02.2009 року на 5 аркушах;

- скановану копію ТТК №763677 на 1 аркуші ;

- скановану копію ТТК №763680 на 1 аркуші;

- скановану копію ТТК №763740 від 16.11.2018 на 1 аркуші;

- скановану копію ТТК №354229 від 01.12.2018 на 1 аркуші;

- роздруковані повідомлення на 2 аркушах;

- роздруківку- фото про факт отримання грошей від 05.12.2018 на 1 аркуші;

- банківську картку № НОМЕР_7 видана ім`я ОСОБА_9 в банку Пумб;

- банківську картку № НОМЕР_8 видана на ім`я ОСОБА_9 в банку Пумб;

- банківську картку № НОМЕР_9 видана в «Приват Банк»;

- банківську картку № НОМЕР_10 видана на ім`я ОСОБА_9 в банку Пумб ;

- банківську картку № НОМЕР_11 видана в «Приват Банк»;

- аркуш формату «А 4», який містить надрукований текст та чорнові рукописні записи з цифровими позначеннями;

- блокнот червоного кольору у широку лінію з чорновими записами;

- протокол узгодження ціни за контрактом № 081121117 від 08.12.2017 на 4 арк. ;

- протокол № 1 установчих зборів від 17.07.2017 на 2 арк;

- протокол установчих зборів № 1 від 05.07.18 на 2 арк;

- флеш-накопичувач у металевому корпусі ТХ на 32 ГБ;

- предмет зовні схожий на пістолет, який на рамці має позначення № НОМЕР_12 ;

- 15 патронів;

- ноутбук марки «АСЕR» в корпусі чорного кольору (greensky)-SMX № XEFTUO3570401D663400 із зарядним пристроєм до нього;

- ноутбук марки марки «АСЕR» в корпусі чорного кольору (IN № NX FTEU044710064603400 ) ;

- ноутбук марки марки «АСЕR» в корпусі чорного кольору (IN № NX EFAEU05474303EA2660013 з зарядним пристроєм до нього ) ;

- системний блок марки DECUX в корпусі чорного кольору з передньою панеллю сірого кольору без с.н.;

- аркуш у клітинку з чорновими записами;

- клаптик паперу з чорновими записами;

- документи про відкриття рахунку в ОТП Банк на 12 арк;

- виписку з реєстру на ТОВ «Прімрайг» на 2 арк;

- угоду про виконання зобов`язання про сплату боргу від 25.09.2018 на 3 арк;

- аркуш формату «А4» який містить Акт відбору проб від 22.11.18;

- квитанцію № 18378793 про перерахування грошових коштів у розмірі 90000;

- реєстри на 8 арк;

- аркуш паперу формату «А4», який містить чорнові записи;

- інвойс на 1 арк;

- контракт № 01/11/18 від 01.11.18 на 5 арк;

- контракт № 07/09/18 від 27.09.18 на 5 арк;

- контракт № 31/10/18 від 31.10.18 на 8 арк;

- ноутбук марки HP C/NN 5C62501TNS в корпусі чорного кольору разом із зарядним пристроєм до нього;

-мобільний телефон марки IPhone 8 у корпусі білого кольору імей: НОМЕР_13 , з номером НОМЕР_14 який належить Гордієнко Вусалі;

- ключ з двома номерами 38 та 38;

-мобільнийтелефонмарки IPhone6укорпусічорного кольоруімей: НОМЕР_15 повернути особі, у якої вони були вилучені.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1