Ухвала

від 19.03.2019 по справі 520/20497/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/20497/18

Провадження № 1-кс/520/2741/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2019 року слідчийсуддяКиївського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши увідкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018160480003404 від 31.08.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 31.08.2018 з Управління захисту економіки в Одеській області ДЗЕ НПУ надійшли матеріали за зверненням ОСОБА_6 про те, що приблизно в червні 2016 року громадянка Грузії ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під приводом надання ОСОБА_6 послуг зі сприяння у пошуках клієнтів щодо постачання с/г продукції, зловживаючи довірою останнього, заволоділа належними йому грошовими коштами в особливо великих розмірах.

За вказаним фактом СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 31.08.2018 до ЄРДР були внесені відомості за №12018160480003404 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, 31.08.2018 надійшла заява ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_7 , у квітні 2018 року, під приводом надання послуг із сприянням у пошуку клієнтів щодо постачання с/г продукції, зловживаючи його довірою заволоділа належними йому грошовими коштами у розмірі 113 452 гривень, чим завдала майнову шкоду ОСОБА_8 на вказану суму.

За вказаним фактом СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 31.08.2018 до ЄРДР були внесені відомості за №12018160480003408 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Одночасно встановлено, що 04.09.2018 надійшла заява ОСОБА_9 про те, що у період часу з липня по теперішній час, ОСОБА_7 , під приводом розвитку бізнесу, зловживаючи довірою ОСОБА_9 , незаконно заволоділа грошовими коштами останнього в особливо великих розмірах.

За вказаним фактом СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 04.09.2018 до ЄРДР були внесені відомості за №12018160480003456 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Постановою прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 матеріали вищевказаних досудових розслідувань були об`єднані в одне кримінальне провадження №12018160480003404 від 31.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

Одночасно встановлено, що в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018160480003404 від 31.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2 та 4 ст. 190 КК України, було встановлено, що директор ТОВ "Дєніз" (ЄДРПОУ 41464466) ОСОБА_7 , в ході здійснення своєї господарської діяльності у сфері закупівлі та продажу сільського господарської продукції, складає завідомо підроблені документи - товарно-транспортні накладні на товар с/г продукції, який надходить на складські приміщення та у подальшому здійснює їх експорт, що спричинило тяжкі наслідки.

За вказаним фактом, СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 04.09.2018 до ЄРДР були внесені відомості за №12018160480004859 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Постановою прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 матеріали вищевказаних досудових розслідувань були об`єднані в одне кримінальне провадження №12018160480003404 від 31.08.2018 із встановленою правовою кваліфікацією ч.ч. 2, 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_6 зі свідчень якого вбачається, що приблизно у 2016 році, він познайомився з ОСОБА_7 , яка йому в ході їх розмови запропонувала йому спільний бізнес у сфері придбання та оптового продажу зернових культу на території України, при цьому остання його запевнила, що вона в цій сфері вже досить тривалий час та у неї у зв`язку з чим є достатній перелік осіб, які можуть виступати перевіреними постачальниками.

У зв`язку з тим, що у ОСОБА_6 не була сумнівів для недовіри ОСОБА_7 , він погодився на співробітництво з нею та приблизно в кінці травня 2018 року, ОСОБА_6 знаходячись в офісному приміщенні № 901, який розташований та 9 поверсі будинку АДРЕСА_1 , передав їй грошові кошти у розмірі 1 250 000 доларів США у якості оплати за придбання партії товару зернових культур та їх доставку на склад, який розташований на території міста Миколаєва, однак до теперішнього часу, ОСОБА_10 взяті на себе зобов`язання не виконала, грошові кошти у розмірі 1 250 000 доларів США, ОСОБА_6 не повернула.

Разом з цим, в ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_8 зі свідчень якого вбачається, що приблизно у березні 2018 року він зустрівся з раніше йому вже відомою через його товариша ОСОБА_11 . ОСОБА_7 та у подальшому передав їй в якості оплати за придбання партії товару зернових культур та їх доставку на склад, який розташований на території міста Миколаєва, грошові кошти у розмірі 4000 доларів США, однак до теперішнього часу, ОСОБА_10 взяті на себе зобов`язання не виконала, грошові кошти у розмірі 4000 доларів США, ОСОБА_8 не повернула.

Крім того, в ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_9 зі свідчень якого вбачається, що приблизно в серпні 2018 року, він через свого знайомого ОСОБА_11 познайомився з ОСОБА_7 , яка йому як і його товаришу запропонувала сумісний бізнес в сфері оптової закупівлі та продажу зернових культур та запевнила його, що у неї у вказаній сфері є відповідні знайомства та вона може у найближчий час знайти потенційних постачальників зазначеного виду продукції та посприяти її доставки їх на склади, які розташовані на території міста Миколаєва.

У зв`язку з тим, що у ОСОБА_9 не було підстав не довіряти у законності її намірів, останній передав ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США в якості оплати за придбання партії товару зернових культур та їх доставку на склад, який розташований на території міста Миколаєва, грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США, однак до теперішнього часу, ОСОБА_10 взяті на себе зобов`язання не виконала, грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США, ОСОБА_9 не повернула.

При цьому останній показав, що 07.08.2018 він за домовленістю з ОСОБА_7 приїхав в офіс АДРЕСА_2 , де вона здійснює свою діяльність на посаді директора вказаного підприємства, з метою домовитись про обставини повернення нею вищевказаної суми грошових коштів, що до теперішнього часу так і не було нею зроблено.

Разом з цим в ході досудового розслідування було додаткового допитано в якості потерпілого ОСОБА_6 зі свідчень якого вбачається, що 07.08.2018 він за домовленістю з ОСОБА_7 приїхав в офіс АДРЕСА_2 , де вона здійснює свою діяльність на посаді директора вказаного підприємства, з метою провести взаєморозрахунки, які у подальшому шляхом співставлення належного ОСОБА_6 блокноту та блокноту ОСОБА_7 були проведені та розбіжностей виявлено не було.

Однак, в ході зустрічі ОСОБА_7 почала заперечувати факт отримання нею від ОСОБА_6 грошових коштів у сумі понад 600 000 доларів США, мотивуючи це тим, що остання у період часу з 05.06 по 07.06.2018 не могла їх отримати як визначено у її та у блокноті ОСОБА_6 , оскільки у вказаний період часу вона перебувала за межами міста Одеси.

Вказаний факт не відповідає дійсності, оскільки у зазначений період часу довірена особа ОСОБА_6 ОСОБА_12 за дорученням останнього зустрічався особисто з ОСОБА_7 для передачі їй вищевказаної суми грошових коштів.

Крім того останній показав, що він ще один раз приїздив до ОСОБА_13 з метою подивитись документи, які підтверджують факт виконання нею своїх зобов`язань в частині здійснення поставки с/г продукції в чому йому було відмовлено, що дало йому підстави припустити що зазначені документи мають ознаки підробки.

При цьому, в рамках вказаного кримінального провадження було допитано в якості свідка ОСОБА_12 зі свідчень якого вбачається, що приблизно в липні 2018 року йому зателефонував йог товариш ОСОБА_6 та попросив його зустрітися з особою на ім`я ОСОБА_7 для того щоб передати їй грошові кошти для реалізації їх ділових взаємовідносин, що ним у подальшому і було зроблено, при цьому останній показав що на зазначеній зустрічі була присутня особисто ОСОБА_13 , яка після отримання від нього грошових коштів одразу зателефонувала ОСОБА_6 та підтвердила факт їх отримання.

Разом з цим в ході досудового розслідування було допитано в якості свідка ОСОБА_14 зі свідчень якого вбачається, що приблизно що в червні 2017 року він через Всесвітню мережу Інтернет знайшов повідомлення про те, що особа на ім`я ОСОБА_15 , діючи від імені Фірми «Атлант Груп», пропонував вакансію директора на одній із підприємств-контрагентів вказаної фірми, яка займається діяльністю у сфері продажу та закупівлі с/г продукції.

У зв`язку з тим, що за надання своїх персональних даних для оформлення на посаду директора, вищевказаний ОСОБА_15 запропонував грошову винагороду у розмірі 5000 гривень, останній погодився на вказану пропозицію, у зв`язку з чим, на нього було зареєстровано фірму «Групптрейд».

При цьому останній показав, що в ході особистої розмови з ОСОБА_15 , останній постійно в телефонному режимі погоджував всі свої дії направлені на реєстрацію вищевказаного підприємства з особою на ім`я ОСОБА_16 .

В ході досудового розслідування, було додатково допитано в якості потерпілого ОСОБА_6 зі свідчень якого вбачається, що на скільки йому відомо ОСОБА_17 постачає та зберігає с/г продукцію за адресою: АДРЕСА_3 .

В ході досудового розслідування оперативному підрозділу було надано доручення щодо встановлення фактичного місцезнаходження особи на ім`я ОСОБА_7 , та можливого використання в ході здійснення нею своєї підприємницької діяльності в сфері придбання та продажу с/г продукції складських приміщень за адресою: АДРЕСА_3 .

З матеріалів виконаного доручення, а також результатів проведення інших оперативно-розшукових заходів було встановлено, що ОСОБА_7 для реалізації своєї підприємницької діяльності постачання сільськогосподарської продукції у вигляді шрот соняшниковий, шрот рапсовий, жми соняшниковий та жмих рапсовий за готівку, використовує складські приміщення за адресою: АДРЕСА_3 .

03.01.2019, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси на складських приміщеннях за адресою: АДРЕСА_3 , був проведений обшук, в ході якого були виявлені та вилучені наступні речі та документі, перелік яких міститься в клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник власника майна в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що не була виконана ухвала Одеського апеляційного суду, а у разі накладення арешту заблокується діяльність підприємства.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ст. 96-1, 96-2 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема, одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, відповідно до протоколу обшуку від 03.01.2019 року, долученого до матеріалів клопотання, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси за адресою: м. Миколаїв, вул. вул. Турбінна, 15а, був проведений обшук, в ході якого були виявлені та вилучені речі та документі зазначені в клопотанні.

Згідно протоколу огляду від 04.01.2019 року, був проведений огляд технічного носія, з якого вбачається, що в ході проведення обшуку за вищевказаною адресою, директор ТзОВ «ТВА АГРО-ІНДАСТРІ» ОСОБА_18 повідомила, що рапсовий шрот був завезений Вусалою. На 13:00 хв. директор ТОВ ТВА «АГРО-ІНДАСТРІ» ОСОБА_19 , повідомила, що на наявну на складі с/г продукцію в неї відсутні документи, які б підтверджували кому саме належить зазначена с/г продукція. На 21:27 хв. директором ТОВ ТВА «АГРО-ІНДАСТРІ» ОСОБА_19 знову вказано на рапсовий шрот, який був завезений Вусалою.

Крім того, відповідно до протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6 , зі свідчень останнього вбачається, що на ОСОБА_17 постачає с/г продукцію за адресою: м. Миколаїв, вул. Турбінна, 15а.

03.01.2019 в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 , було виявлено та вилучено чорнові записи, які являють собою реєстри поставки-прийняття шроту, відповідно до яких встановлено, що до ТОВ «ТВА АГРО-ІНДАСТРІ» здійснювалась поставка с/г продукції. Крім того, відповідно до долучених розписок, є підстави вважати, що оплата за постачання с/г продукції здійснювалась готівковою формою особисто ОСОБА_7 .

Слідчим суддею встановлено, що майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки виявлена під час проведення обшуку продукція, зокрема, технічний жмих та рапсовий шрот, могли бути об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом. А вилучені документи, а саме лист з папером з написом «Шрот рапсовий» від 21.07.2018 року, лист з написом «Шрот ріпаковий» від 30.07.2018 року, довідка ТОВ «ТВА Агро-індастрі» за вих. № 1 від 12.03.2018 року, відвантаження шроту соняшника з 19.06.2018 зі складу ТОВ «ТВА Агро-індустрі» на 5 арк., можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Викладене підтверджується постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 03.01.2019 року, яка долучена до матеріалів клопотання, та відповідно до якої виявлені під час проведення обшуку речі та документи визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження №12018160480003404 від 31.08.2018 року.

Також, оскільки зазначені в клопотанні рапсовий шрот та технічний жмих, могли бути одержані внаслідок вчинення злочину, тому є всі підстави вважати, що вказане майно може, в подальшому, підлягати спеціальній конфіскації, відповідно до ст. 96-2 КК України.

Беручи до уваги те, що існує необхідність в забезпеченні збереження речових доказів, в цілях забезпечення в подальшому спеціальної конфіскації, як заходу кримінально-правового характеру, слідчий суддя приходить до переконання щодо наявності правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на вищезазначені речі та документи.

Крім того, не накладення арешту на вилучене майно може призвести до його відчуження або знищення, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та не досягнення мети досудового розслідування.

В частині накладення арешту на решту вилученого майна, слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість доводів сторони обвинувачення з огляду на наступне.

Так, з клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів не вбачається, яке відношення до факту можливого вчинення кримінальних правопорушень, про які йдеться в клопотанні, може мати решта документів, зазначених у клопотанні. Крім того, такі документи не містить будь-яких ідентифікуючих ознак, крім номеру документу та дати, з урахуванням яких, слідчий суддя міг би встановити відповідність таких документів критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.

При цьому, арешт всіх документів може призвести до фактичного припинення діяльності підприємства, необхідність чого сторона обвинувачення в судовому засіданні не довела, а тому законних підстав для накладення арешту на це майно не встановлено.

Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018160480003404 від 31.08.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на речі та документи, які 03.01.2019 були вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме:

- Лист з папером з написом «Шрот рапсовий» від 21.07.2018 на 1 арк;

- Лист з написом «Шрот ріпаковий» від 30.07.2018 на 1 арк;

- Довідка ТОВ «ТВА Агро-індастрі» за вих. № 1 від 12.03.2018 на 1 арк;

- Відвантаження шроту соняшника з 19.06.2018 зі складу ТОВ «ТВА Агро-індустрі» на 5 арк;

- технічний жмих, вагою 140 тон;

- рапсовий шрот, вагою 453 тони;

- технічний жмих, вагою 33 тон;

- технічний жмих, вагою 39 тон;

- технічний жмих, вагою 170 тон;

- технічний жмих, вагою 161 тон;

- технічний жмих, вагою 421 тон.

В іншій частині клопотання відмовити.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в одеській області ОСОБА_5 ..

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1