Рішення

від 10.01.2019 по справі 922/2531/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2531/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт - сервіс", 61013, м. Харків, вул. Шевченко, 60, код 32949808

до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", 04070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А, код 23362711

про визнання договору поруки № 106/2 від 09.09.2016 припиненим, визнання договору іпотеки №106/1 від 09.09.2016 припиненим, зняття заборони та зобов'язання усунути перешкоди

за участю представників:

позивача -ОСОБА_2 за довіреністю від 02.07.2018, ОСОБА_3 за довіреністю від 17.09.2018

відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ "Експерт-Сервіс" (позивач) до ПАТ "Діамантбанк" (відповідч) в якій позивач просить суд:

- Визнати договір поруки № 106/2 від 09 вересня 2016 року, укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПЕРТ-СЕРВІС» , код ЄДРПОУ: 32949808, та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДІАМАНТБАНК» , код ЄДРПОУ: 23362711, припиненим.

- Визнати договір іпотеки № 106/1 від 09 вересня 2016 року, укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПЕРТ-СЕРВІС» , код ЄДРПОУ: 32949808, та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДІАМАНТБАНК» , код ЄДРПОУ: 23362711, який зареєстровано в реєстрі за №321, та іпотеку припиненими, зняти заборону на відчуження та вилучення записів з реєстру про державну реєстрацію іпотеки № 16305204 від 09.09.2016 та про державну реєстрацію обтяження № 16304827 від 09.09.2016 щодо нежитлової будівлі, літ. «А-3» , загальною площею 626,2 (Шістсот двадцять шість цілих дві десятих) квадратних метрів, що знаходиться за адресою, область Харківська, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 60.

- ОСОБА_4 Публічне акціонерне товариство «ДІАМАНТБАНК» усунути перешкоди у розпорядженні нежитловою будівлею, літ «А-3» , загальною площею 626,2 (Шістсот двадцять шість цілих дві десятих) квадратних метрів, що знаходиться за адресою: область Харківська, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 60, шляхом направлення нотаріусу повідомлення про припинення договору іпотеки № 106/1 від 09 вересня 2016 року, який укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПЕРТ- СЕРВІС» , код ЄДРПОУ: 32949808, та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДІАМАНТБАНК» , код ЄДРПОУ 23362711, який зареєстровано в реєстрі за №321» .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2018 справу було передано до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою суду від 17.09.2018 було залишено позовну заяву ТОВ "Експерт-Сервіс" без руху.

21.09.2018 позивачем були усунені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.09.2018 було призначено справу № 922/2531/17 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Розпочато у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання на "18" жовтня 2018 р. об 11:00 год.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 18.10.2018 про відкладення підготовчого засідання на 07.11.2018 року.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. № 30070 від 18.10.2018) в якому він заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, вказує на відсутність підстав для визнання договору іпотеки припиненим, оскільки позивачем не подані докази повного виконання зобов'язань за кредитним договором. В частині вимог про усунення перешкод у розпорядженні майном відповідач вважає, що в цій частині позовних вимог позивач обрав неналежний спосіб захисту інтересів, оскільки між сторонами наявні договірні правовідносини, відповідач не чинить жодних перешкод у володінні, користуванні і розпорядженні предметом іпотеки, а відповідно вимога про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпоряджання своїм майном є недоведеною та необґрунтованою, яка не підлягає задоволенню. Крім того, відповідач вказує, що встановлена Господарським судом Харківської області по справі № 922/2477/18 обставина про те, що позовна вимога про припинення Договору поруки № 106/2 від 09.09.2016 року, яка пред'явлена до ПАТ Діамантбанк , має розглядатися по місцезнаходженню відповідача, тобто Господарським судом м. Києва, свідчить про порушення позивачем вимог ст. 27 ГПК України.

Також, 18.10.2018 відповідачем подано до суду клопотання (вх. №30073) про застосування до позивача заходів процесуального примусу в порядку ст. 43 ГПК України та накладення в порядку ст. 135 ГПК України штрафу у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в задоволенні якого було відмовлено судом ухвалою від 22.11.2018.

Ухвалою суду від 07.11.2018 були продовжені строки підготовчого провадження до 23.12.2018.

Ухвалою суду від 22.11.2018 було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 11.12.2018.

05.11.2018 відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №31390) в якому просить суд закрити провадження по справі.

Вказане клопотання було прийнято судом до розгляду

Позивачем надані пояснення (вх. №32522 та вх. №32523 від 19.11.2018) щодо заявлених відповідачем клопотань про закриття провадження по справі та про застосування до позивача заходів процесуального примусу.

07.11.2018 позивачем надано суду відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №31607) згідно якої позивач вважає не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві, зазначає на те, що відповідачем не враховано, що основна заборгованість на суму 1000721,28 грн. відсутня, оскільки на цю суму було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог.

В судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 11.12.18 про задоволення клопотання відповідача вх. № 34398 від 10.12.2018 та відкладення розгляду справи по суті до 20.12.2018.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті було оголошено перерву до 10.01.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 10.01.2019 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України» ).

Обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, за клопотанням відповідача в судовому засіданні вже оголошувалась перерва).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.01.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та заперечення на позов, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" (далі - відповідач), як кредитодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК" як позичальником укладено Договір кредитної лінії №106 (далі - Кредитний договір), відповідно до п.1.1. якого кредитодавець 09.09.2016 р. відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію до 08.09.2017 р. у наступних розмірах: 3 700 000,00 грн. - з 09.09.2016 р. по 08.04.2017 р.; 3083333,34 грн. - з 09.04.2017 р. по 08.05.2017 р.; 2466666,68 грн. - з 09.05.2017 р. по 08.06.2017 р.; 1850000,02 грн. - з 09.06.2017 р. по 08.07.2017 р.; 1233333,36 грн. - з 09.07.2017 р. по 08.08.2017 р.; 616666,70 грн. - з 09.08.2017 р. по 08.09.2017 р. Додатковою угодою № 1 від 09.09.2016 р. сторонами внесено зміни до Кредитного договору, а саме: "12.09.2016 року кредитодавець надає позичальнику кредитний транш у розмірі 2 000 000,00 грн. в межах кредитної лінії, відкритої згідно Кредитного договору".

09 вересня 2016 року між ПАТ ДІАМАНТБАНК , як кредитором, та ТОВ ЕКСПЕРТ-СЕРВІС , (далі - позивач) як поручителем, було укладено Договір поруки № 106/2.

Відповідно до п. п.1.1.1.-1.1.4 п. 1.1. Договору поруки № 106/2 від 09 вересня 2016 року згідно з цим Договором Поручитель (ТОВ ЕКСПЕРТ-СЕРВІС ) поручається перед Кредитором (ПАТ ДІАМАНТБАНК ) за належне виконання ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК (місцезнаходження: 61013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 60, код ЄДРПОУ 37368164, надалі за текстом - Боржник ) взятих на себе зобов'язань, що витікають з Договору кредитної лінії №106 від 09 вересня 2016 року, що укладений між Кредитором та Боржником (надалі за текстом - Кредитний договір ), в тому числі:

повернути Кредитору до 08 вересня 2017 року включно фактично отриманий кредит в межах відкритої Боржнику з 09 вересня 2016 року по 08 вересня 2017 року відновлювальної кредитної лінії у розмірі 3 700 000,00 гривень (Три мільйони сімсот тисяч гривень 00 копійок), якщо інший розмір ліміту кредитної лінії не буде встановлений додатковими угодами до Кредитного договору;

сплачувати проценти за користування кредитними коштами у розмірі 25% (Двадцять п'ять процентів) річних (а також у розмірі, збільшеному відповідно до умов Кредитного договору) у порядку, передбаченому Кредитним договором, у валюті отриманого Кредиту, та забезпечити повну сплату процентів за користування Кредитом в день повного погашення Кредиту, якщо інший розмір процентів не буде встановлений додатковими угодами до Кредитного договору;

сплатити (сплачувати) наступні комісії на умовах та в порядку, передбачених Кредитним договором:

одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 0,5% (Нуль цілих п'ять десятих відсотка) від встановленого ліміту кредитної лінії, вказаного в підпункті 1.1.1. цього Договору;

одноразову комісію за розгляд документів в розмірі 500,00 гривень (П'ятсот гривень 00 копійок);

комісію за внесення будь-яких змін за ініціативою Боржника до Кредитного договору та/або до договору(ів), що забезпечує(ють) виконання зобов'язань Боржника за Кредитним договором - 0,2% (Нуль цілих дві десятих відсотка) від розміру ліміту кредитної лінії, чинного на момент внесення змін до відповідного договору, в день укладення відповідної додаткової угоди про внесення таких змін;

Сплачувати можливі штрафні санкції (штраф, пеня) у розмірі та порядку, передбаченому Кредитним Договором.

Відповідно до п.п. 1.2.-1.4. Договору поруки № 106/2 від 09 вересня 2016 року:

Поручитель відповідає перед Кредитором у повному обсязі. Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Кредитора вимагати виконання ОСОБА_4, вказаних у п. 1.1. цього Договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від Боржника та Поручителя разом, так і від кожного окремо.

Відповідальність Поручителя виникає як у випадку невиконання Боржником будь-якої частини ОСОБА_4, так і при невиконанні Боржником ОСОБА_4 в цілому.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання ОСОБА_4 у повному обсязі всім належним їм на праві власності майном та грошовими коштами.

Відповідно до п. 5.2. Договору поруки № 106/2 від 09 вересня 2016 року цей договір вступає у силу з моменту його підписання Сторонами.

Відповідно до п. 5.3. Дія цього договору закінчується належним виконанням Боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному Договору чи виконанням Поручителем своїх зобов'язань, згідно з умовами цього договору.

Строк дії (визначений роками, місяцями, тижнями, днями або годинами) у договорі поруки відсутній.

Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. статті 1 Договору іпотеки № 106/1 від 09 вересня 2016 року Іпотекодавець (ТОВ ЕКСПЕРТ-СЕРВІС ) з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 Позичальника, що випливає з Кредитного договору, цим передає у іпотеку, а Іпотекодержатель (ПАТ ДІАМАНТБАНК ) приймає у іпотеку Предмет іпотеки.

Іпотекодавець на підставі цього Договору забезпечує як виконання ОСОБА_4 Позичальника, що випливає з Кредитного договору, так і вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування:

витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за Зобов'язанням і зверненням стягнення на Предмет іпотеки;

витрат на утримання і збереження Предмета іпотеки;

витрат на страхування Предмета іпотеки, у випадку, передбаченому п. 4.5. цього Договору;

збитків, завданих внаслідок порушення ОСОБА_4 чи умов цього Договору.

Відповідно до договору іпотеки, зобов'язання Позичальника за Кредитним договором:

- повернути Іпотекодержателю фактично отриманий Кредит в межах відкритої з 09 вересня 2016 року по 08 вересня 2017 року відновлювальної кредитної лінії у розмірі 3 700 000,00 гривень (Три мільйони сімсот тисяч гривень 00 копійок) у термін до 08 вересня 2017 року у порядку, передбаченому Кредитним договором;

- сплачувати проценти за користування Кредитом у розмірі 25% (Двадцять п'ять процентів) річних, у порядку, передбаченому Кредитним договором, у валюті отриманого Кредиту, та забезпечити повну сплату процентів за користування Кредитом в день повного погашення Кредиту;

- сплатити Іпотекодержателю одноразову комісію за надання кредиту у розмірі 0,5% (Нуль цілих п'ять десятих відсотка) від встановленого ліміту кредитної лінії, що сплачується в день видачі першого кредитного траншу у порядку, передбаченому Кредитним договором;

- сплатити одноразову комісію за розгляд документів у розмірі 500,00 гривень (П'ятсот гривень 00 копійок), що сплачується в день видачі першого кредитного траншу у порядку, передбаченому Кредитним договором;

- сплачувати комісію за внесення за ініціативою Позичальника змін до Кредитного договору та/або договору(ів), який(кі) забезпечує(ють) виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором - 0,2% (Нуль цілих дві десятих відсотка) від максимального ліміту кредитної лінії, чинного на момент внесення змін до відповідного договору, що сплачується у день внесення змін до відповідного договору, у порядку, передбаченому Кредитним договором;

- сплатити Іпотекодержателю неустойку у розмірі та випадках, зазначених у Кредитному договорі;

- відшкодувати збитки, завдані порушенням обов'язків за Кредитним договором, у випадках, передбачених ст. 22 Цивільного кодексу України.

На виконання Іпотечного договору ТОВ ЕКСПЕРТ-СЕРВІС було надано в іпотеку таке нерухоме майно, яке належить йому на праві приватної власності: нежитлова будівля, літ. А-3 , загальною площею 626,2 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: область Харківська, місто Харків, вул. Шевченко, будинок 60.

Іпотечний договір було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за номером 321.

Одночасно, нотаріусом було накладено заборону на відчуження предмета іпотеки - нерухомого майна, належних ТОВ ЕКСПЕРТ-СЕРВІС на праві приватної власності, внесено відповідні відомості про накладення заборони на їх відчуження та записи про обтяження нерухомого майна іпотекою до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що посвідчується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, які є предметом іпотеки згідно з Іпотечним договором.

Листом № 242 від 12.06.2018 ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК повідомило ТОВ ЕКСПЕРТ-СЕРВІС про виконання зобов'язання за договором, а саме:

І. Погашення заборгованості за кредитом на думку ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК підтверджується наступним:

Відповідно до меморіального ордеру № TR.1154176.41572 від 12.09.2016 ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК надано 2 000 000 (два мільйони гривень 00коп.) кредитних коштів згідно договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016.

Погашення кредитної лінії згідно договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016 на загальну суму 2 000 000 грн. (два мільйони гривень 00коп.) здійснено платіжними дорученнями № 4435 від 14.09.2016 грн. на суму 1 000 000 (один мільйон гривень 00коп.) та № 4571 від 28.09.2016 на суму 1 000 000 (один мільйон гривень 00коп.).

Відповідно до меморіального ордеру № TR.1154176.22237 від 01.11.2016 ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК надано 1 000 000 (один мільйон гривень 00коп.) кредитних коштів згідно договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016.

Відповідно до меморіального ордеру № TR.1154176.19502 від 02.11.2016 ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК надано 500 000 (п'ятсот тисяч гривень 00коп.) кредитних коштів згідно договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016.

Відповідно до меморіального ордеру № TR.1154176.16148 від 09.11.2016 ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК надано 500 000 (п'ятсот тисяч гривень 00коп.) кредитних коштів згідно договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016.

Відповідно до меморіального ордеру № TR.1154176.14717 від 23.11.2016 ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК надано 500 000 (п'ятсот тисяч гривень 00коп.) кредитних коштів згідно договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016.

Відповідно до меморіального ордеру № TR.1154176.59829 від 28.11.2016 ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК надано 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч гривень 00коп.) кредитних коштів згідно договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016.

Тобто за листопад 2016 року надано кредитних коштів згідно договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016 на загальну суму 3700000 (три мільйони сімсот тисяч грн. 00 коп).

Погашення кредитної лінії згідно договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016 здійснено платіжним дорученням № 5309 від 29.12.2016 грн. на суму 3700000 (три мільйони сімсот тисяч грн. 00 коп).

Відповідно до меморіального ордеру № TR.1154176.64819 від 10.04.2017 ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК надано 600 000 (шістсот тисяч гривень 00коп.) кредитних коштів згідно договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016.

Відповідно до меморіального ордеру № TR.1154176.19550 від 13.04.2017 ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК надано 700 000 (сімсот тисяч гривень 00коп.) кредитних коштів згідно договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016.

Відповідно до меморіального ордеру № TR.1154176.22152 від 14.04.2017 ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК надано 140 000 (сто сорок тисяч гривень 00коп.) кредитних коштів згідно договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016.

Тобто за квітень 2017 року надано кредитних коштів згідно договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016 на загальну суму 1440000 (один мільйон чотириста сорок тисяч грн. 00 коп).

Часткове погашення кредитної лінії згідно договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016 здійснено платіжним дорученням № 1617 від 13 вересня 2017 року на суму 439278,72 грн. (чотириста тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят вісім грн.72 коп).

На суму 1000721,28 грн. рішенням Господарського суду міста Києва від 21 березня 2018 року у справі №910/17549/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2018, визнано припиненим зобов'язання ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК" перед ПАТ "Діамантбанк" за Договором кредитної лінії №106 від 09.09.2016 р. на суму 1 000 721,28 грн. зарахуванням зустрічних однорідних вимог, визнано припиненим зобов'язання ПАТ "Діамантбанк" перед ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК" за Договором банківського рахунку № 11-03-16-000073 від 16.03.2011 р. на суму 1 000 721, 28 грн. зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Погашення заборгованості за відсотками, на думку ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК , підтверджується наступним:

Відповідно до платіжного доручення № 4594 від 30.09.2016 р. на суму 10245,9 грн. (десять тисяч двісті сорок п'ять гривень 90 коп.) сплата відсотків за вересень 2016 р., згідно договору № 106 від 09.09.2016 р.

Відповідно до платіжного доручення № 4819 від 26.10.2016 р. на суму 2049,18 грн. (дві тисячі сорок дев'ять гривень 18 коп.) сплата відсотків за жовтень 2017 р., згідно договору № 106 від 09.09.2016 р.

Відповідно до платіжного доручення № 5170 від 30.11.16 р. на суму 30396,17 грн. (тридцять тисяч триста дев'яносто шість гривень 17 коп.) сплата відсотків за листопад 2016 р., згідно договору № 106 від 09.09.2016 р.

Відповідно до платіжного доручення № 5288 від 28.12.2016 р. на суму 73360,59 грн. (сімдесят три тисячі триста шістдесят гривень 59 коп.) сплата відсотків за грудень 2016 р., згідно договору № 106 від 09.09.2016 р.

Відповідно до платіжного доручення № 5475 від 27.01.2017 р. на суму 10109,28 грн. (десять тисяч сто дев'ять гривень 28 коп.) сплата відсотків за січень 2017 р., згідно договору № 106 від 09.09.2016 р.

Відповідно до платіжного доручення № 449 від 28.04.2017 р. на суму 12972,59 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні 59 коп.) сплата відсотків за квітень 2017 р., згідно договору № 106 від 09.09.2016 р.

Відповідно до платіжного доручення № 677 від 31.05.2017 р. на суму 29589, 00 грн. (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 00 коп.) сплата відсотків за травень 2017 р., згідно договору № 106 від 09.09.2016 р.

Відповідно до платіжного доручення № 930 від 03.07.2017 р. на суму 30575,30 грн. (тридцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 30 коп.) сплата відсотків за червень 2017 р., згідно договору № 106 від 09.09.2016 р.

Відповідно до платіжного доручення № 1278 від 03.08.2017 р. на суму 29589,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 30 коп.) сплата відсотків за липень 2017 р., згідно договору № 106 від 09.09.2016 р.

Відповідно до платіжного доручення № 1597 від 11.09.2017 р. на суму 30575,3 грн. (тридцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 30 коп.) сплата відсотків за серпень 2017 р., згідно договору № 106 від 09.09.2016 р.

Сплата за п. 1.5.1. інших платежів здійснена у вересні 2016 року, що підтверджується ТОВ Енергосервіс ПМК звітом по рахунку.

З метою припинення іпотеки ТОВ ЕКСПЕРТ-СЕРВІС направило ПАТ Діамантбанк лист № 21 від 15.06.2018.

ПАТ Діамантбанк листом адресованим ТОВ ЕКСПЕРТ-СЕРВІС та ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК від 30.07.2018 № 1487/25.1/1л відмовило у припиненні іпотеки, зазначене вмотивовано тим, що ПАТ Діамантбанк не вбачає за можливе виконати рішення Господарського суду міста Києва від 21 березня 2018 року у справі №910/17549/17, мотивуючи своє рішення, зокрема, ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 № 4452-VI.

З листа ПАТ Діамантбанк від 30.07.2018 № 1487/25.1/1л вбачається, що ПАТ "Діамантбанк" вимагає погасити 2329825,78 грн., в тому числі 1000721,78 прострочена заборгованість, 234649,36 грн. заборгованість за простроченими процентами, 315260,19 грн. пеня, 779194,95 грн. штраф.

ПАТ Діамантбанк повідомлено, що у разі невиконання цієї вимоги протягом встановленого строку, ПАТ Діамантбанк , в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Діамантбанк , має намір скористатися своїм правом, передбаченим п. 7.6 Договору іпотеки, укладеним між Банком та ТОВ ЕКСПЕРТ-СЕРВІС та посвідченим 09.09.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №321, та застосувати ст. 37 Закону України Про іпотеку , та в порядку цієї статті, зареєструвати право власності за ПАТ Діамантбанк на наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю літ. А-3 загальною площею 626,2 кв.м. за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок №60 (надалі - Предмет застави).

Вищенаведене, відповідно до тексту позовної заяви, і стало підставою для подачі позову.

В свою чергу, ПАТ Діамантбанк у своєму відзиві на позовну заяву зазначає про відсутність підстав для визнання Договору іпотеки припиненим.

Суд не може погодитися з такою позицією відповідача з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК, ЦК України) ( в редакції чинній на момент укладання спірних договорів) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. ОСОБА_4 виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У ч. 1 ст. 598 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 559 ЦК України, в редакції чинній станом на момент укладання договору поруки, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки .

Зі ст. 252 ЦК України вбачається, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Проте, з аналізу договору вбачається, що строк для припинення поруки у договорі поруки не встановлений.

Тобто, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З вимогою до поручителя кредитор звернувся лише листом від 30.07.2018 № 1487/25.1/1л, який отримано 02.08.2018.

В свою чергу, порука станом на 30.07.2018 та 02.08.2018 року припинилася, оскільки строк звернення до кредитора за договором поруки з вимогою про погашення заборгованості закінчився 09.03.2018 року, тобто через 6 місяців з дати закінчення кредитної лінії, яка визначена у п. 1.1. Договору кредитної лінії № 106 від 09 вересня 2016 року, а саме: 08.09.2017.

Тобто, вимога про визнання договору поруки № 106/2 від 09 вересня 2016 року, укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЕКСПЕРТ-СЕРВІС , код ЄДРПОУ: 32949808, та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ДІАМАНТБАНК , код ЄДРПОУ: 23362711, припиненим підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Закону Про іпотеку від 05.06.2003 № 898-IV, в чинній на момент укладання договору редакції, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про іпотеку майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Тлумачення зазначених положень дозволяє дійти висновку, що у разі якщо іпотекодавцем виступає не боржник, а третя особа, то між третьою особою та заставодержателем мають існувати відносини поруки.

Іпотека, що надається третьою особою з метою забезпечення основного зобов'язання між боржником та кредиторам, спрямована на забезпечення відносин поруки між цією третьою особою та кредитором.

За відсутності договору поруки втрачається правовий зв'язок між кредитним договором та договором іпотеки, адже іпотекодавець як третя особа не є стороною кредитної угоди, а тому її зобов'язання перед кредитодавцем має випливати з правочину поруки.

Загальні умови припинення господарських зобов'язань визначені в статті 202 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Підстави припинення правила застави визначені статтею 593 Цивільного кодексу України, а іпотеки, як окремого виду застави також і статтею 17 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про іпотеку від 05.06.2003 № 898-IV іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 593 ЦК, яка в силу вимог ст. 575 ЦК України розповсюджується на правовідносини щодо іпотеки, право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Таким чином, у разі припинення зобов'язання поруки, застава та іпотека, як окремий вид застави, що забезпечує виконання зобов'язання поруки, є також припиненою.

Щодо заборгованості за договором кредитної лінії № 106 від 09.09.2016 суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Дослідивши надані виписки з особового рахунку з 01.01.2017 по 28.09.2017 суд встановив, що станом на 28.09.2017 заборгованість за даними ПАТ Діамантбанк за кредитом склала 1000721,28 грн. (Перенесення простроченого кредиту у сумі 206666,64 грн. проводка 11.07.2017. Перенесення простроченого кредиту у сумі 616666,66 грн. проводка 09.08.2017, 616666,70 грн. проводка 26.09.2017. Погашення у сумі 439278,72 грн. проводка 13.09.2018.)

Відсотки по рахунку за даними ПАТ Діамантбанк сплачено станом на 28.09.2017 в повному обсязі.

Прострочені відсотки за даними ПАТ Діамантбанк склали за випискою з рахунку 29706,58 грн. При цьому з виписки вбачається, що нараховані вони за період з 03.07.2017 по 28.09.2017.

До зазначених виписок відповідачем надано розрахунок загальної суми заборгованості по Договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016р., що підлягає до сплати боржником ТОВ Енергосервіс ПМК (код ЄДРПОУ: 37368164) за період з 01.01.2017 р. по 28.09.2017 р.

Проте, суд критично ставиться до наданого розрахунку, враховуючи наступне:

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2018, яким залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 21 березня 2018 року у справі №910/17549/17, які залишено без змін постановою Верховного суду від 09.10.2018, встановлено наступні обставини, які не підлягають доведенню, а саме:

09 вересня 2016 року між ПАТ "Діамантбанк", як кредитодавцем та ТОВ "Енергосервіс ПМК" (далі - позивач), як позичальником укладено Договір кредитної лінії №106 (далі - Кредитний договір), відповідно до п.1.1. якого кредитодавець 09.09.2016 р. відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію до 08.09.2017 р. у наступних розмірах: 3 700 000,00 грн. - з 09.09.2016 р. по 08.04.2017 р.; 3083333,34 грн. - з 09.04.2017 р. по 08.05.2017 р.; 2466666,68 грн. - з 09.05.2017 р. по 08.06.2017 р.; 1850000,02 грн. - з 09.06.2017 р. по 08.07.2017 р.; 1233333,36 грн. - з 09.07.2017 р. по 08.08.2017 р.; 616666,70 грн. - з 09.08.2017 р. по 08.09.2017 р.

Додатковою угодою № 1 від 09.09.2016 р. сторонами внесено зміни до Кредитного договору, а саме: "12.09.2016 року кредитодавець надає позичальнику кредитний транш у розмірі 2 000 000,00 грн. в межах кредитної лінії, відкритої згідно Кредитного договору" .

16 березня 2011 року між ПАТ "Діамантбанк", як банком ТОВ "Енергосервіс ПМК", як клієнтом укладено Договір банківського рахунку № 11-03-16-000073 (далі - Договір банківського рахунку), відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточний рахунок №2600831911208 та зобов'язався приймати й зараховувати на поточний рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з поточного рахунка та проведення інших операцій за поточним рахунком, передбачених чинним законодавством України, за умови, що клієнт погоджується з тарифами банку, чинними на момент надання зазначених послуг.

Згідно наданого позивачем звіту по рахунку з 14.09.2017 по 14.09.2017, залишок коштів на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс ПМК" №2600831911208.980 станом на 14.09.2017 року складає 1 000 721,28 грн., вказане також підтверджується наданим позивачем реєстром розрахункових документів.

На підставі рішення Правління НБУ від 24.04.2017 №264-рш/БТ "Про віднесення ПАТ "Діамантбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.04.2017 №1684 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", з 17:00 24.04.2017 до 23.05.2017 (включно) (а.с. 53).

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 22.06.2017 № 394-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (а.с. 55), виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 23.06.2017 №2663 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким була розпочата процедура ліквідації ПАТ "Діамантбанк" з 24.06.2017 до 23.06.2019 включно.

03 травня 2017 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Діамантбанк" із листом № 352 у якому зазначав про здійснення ним 24.04.2017 р. до 17:00 платежів у загальній сумі 863 477,12 грн., які не були списані з рахунку позивача. Оскільки кошти у сумі 100721,28 грн. з 24.04.2017 р. заблоковані на рахунку позивача, а також враховуючи наявність у нього бажання достроково виконати зобов'язання за кредитним договором, позивач просив розблокувати поточний рахунок або прийняти платіжне доручення у паперовій формі для подальшого зарахування коштів, що знаходяться на банківському рахунку в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №106.

14 липня 2017 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Діамантбанк" із заявою про включення вимог кредитора до реєстру акцептованих вимог, яке мотивоване з обставин аналогічних до викладених у листі №352. Про отримання вказаного документу свідчить відтиск штампу позивача на титульній сторінці вказаного листа.

03 серпня 2017 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Діамантбанк" із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якому зазначив, про наявність у нього станом на 07.07.2017 р. заборгованості за кредитним договором у розмірі 1440000,00 грн. та просив здійснити зарахування зустрічних однорідних грошових вимог по зобов'язаннях, які виникли з договору банківського рахунку №11-03-16-000073 від 16.03.2011 р. та договору кредитної лінії №106 від 09.09.2016 р. на суму 1000721,28 грн. та після повного виконання зобов'язань за кредитним договором вчинити дії щодо зняття передбачених укладеним у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором іпотеки обтяжень з предмету іпотеки. Про отримання вказаного документу за № вх. 927/л від 03.08.2017 р. свідчить відтиск штампу позивача на титульній сторінці вказаного листа.

29 вересня 2017 року позивач повторно звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Діамантбанк" з заявою № 515 від 28.09.2017 р. про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог по зобов'язаннях, які виникають з Договору банківського рахунку № 11-03-16-000073 від 16.03.2011 р. та Договору кредитної лінії № 106 від 09.09.2016 року на суму 1 000 721,28 грн. Направлення вказаного листа підтверджується поштовим чеком та описом вкладення у цінний лист .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 березня 2018 року у справі №910/17549/17, які залишено без змін судами касаційної та апеляційної інстанції, визнано припиненим зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК" (61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 60, ідентифікаційний код 37368164) перед Публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" (04070, м. Київ, Контрактова площа, будинок 10-А, ідентифікаційний код 23362711) за Договором кредитної лінії № 106 від 09.09.2016 року на суму 1 000 721 (один мільйон сімсот двадцять одну) грн. 28 коп. зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Визнано припиненим зобов'язання Публічного акціонерного товариства "ДІАМАНТБАНК" (04070, м. Київ, Контрактова площа, будинок 10-А, ідентифікаційний код 23362711) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК" (61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 60, ідентифікаційний код 37368164) за Договором банківського рахунку № 11-03-16-000073 від 16.03.2011 року на суму 1 000 721 (один мільйон сімсот двадцять одну) грн. 28 коп. зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Тобто, заборгованість у сумі 1000721,28 грн. припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Крім того, суд звертає увагу на наступне:

Відповідно до ч.3 ст.203 Господарського кодексу України (далі - ГК), господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.601 ЦК ОСОБА_4 припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку."

Грошовим, за змістом статей 524, 533, 625 ЦК, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відповідно до ст.530 ЦК Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). ОСОБА_4, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК, яка включена до Глави 49 "Забезпечення виконання зобов'язання", виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК, яка віднесена до цієї ж глави, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст.625 ЦК Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі комплексного аналізу вищевикладених норм, Верховний суд у своїй постанові від 5 липня 2018 року у справі 914/3013/16, прийшов до висновку, що зараховані, як зустрічні, в порядку статті 601 ЦК України можуть бути лише саме основні зобов'язання. В свою чергу, вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, а відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України. Як виключення - може мати місце зарахування і вимог про сплату штрафних санкцій та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у випадку, якщо у кожної із сторін наявне судове рішення, яке набрало законної сили, про стягнення таких вимог, оскільки в такому випадку будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній по таким вимогам, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання такими судовими рішеннями законної сили відповідно до п.9 ч.3 ст.129 та ч.1 ст.129-1 Конституції України такі судові рішення підлягатимуть обов'язковому виконанню.

Тобто, оскільки на момент звернення ТОВ Енергосервіс ПМК з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог 03 серпня 2017 року, 29 вересня 2017 року, відсутня безспірна заборгованість зі сплати пені, штрафу за кредитним договором, Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 березня 2018 року у справі №910/17549/17, які залишено без змін судами касаційної та апеляційної інстанції, було визнано припиненим зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС ПМК" (61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 60, ідентифікаційний код 37368164) перед Публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" (04070, м. Київ, Контрактова площа, будинок 10-А, ідентифікаційний код 23362711) за Договором кредитної лінії № 106 від 09.09.2016 року на суму 1 000 721 (один мільйон сімсот двадцять одну) грн. 28 коп. за сумою основного боргу зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Тобто, станом на момент розгляду справи основний борг за кредитним договором відсутній, а заборгованість, яка рахується станом на 28.09.2017 за даними ПАТ Діамантбанк за кредитом, у сумі 1000721,28 грн. є припиненою зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Прострочені відсотки нараховані за період з 03.08 -12.09.2017 на суму 1440000 грн., з 13.09.2017 на суму 1000721,28 грн., при цьому при розрахунку ПАТ Діамантбанк не враховано, вимоги ст.601 ЦК, то той факт, що станом на 03.08.2017 ТОВ Енергосервіс ПМК звернувся про зарахування зустрічних вимог у сумі 1000721,28 грн. Тобто, ПАТ Діамантбанк не підтверджено законність нарахування заборгованості по відсоткам.

В свою чергу, 03 травня 2017 року, як встановлено під час розгляду справи №910/17549/17, позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Діамантбанк" із листом № 352 у якому зазначав про здійснення ним 24.04.2017 р. до 17:00 платежів у загальній сумі 863 477,12 грн., які не були списані з рахунку позивача. Оскільки кошти у сумі 100721,28 грн. з 24.04.2017 р. заблоковані на рахунку позивача, а також враховуючи наявність у нього бажання достроково виконати зобов'язання за кредитним договором, позивач просив розблокувати поточний рахунок або прийняти платіжне доручення у паперовій формі для подальшого зарахування коштів, що знаходяться на банківському рахунку в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №106.

За ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Ст. 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Нарахування за даними ПАТ Діамантбанк прострочених відсотків, пені та штрафу після 03.05.2017 року та прострочення сплати кредиту 11.07.2017 пов'язано саме з не виконанням відповідачем дій для прийняття боргу, а саме не списанням з рахунку позивача 24.04.2017 р. до 17:00 платежів у загальній сумі 863 477,12 грн та з не прийняттям платіжного доручення у паперовій формі для подальшого зарахування коштів, що знаходяться на банківському рахунку в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №106.

Нарахування за даними ПАТ Діамантбанк прострочених відсотків, пені та штрафу після 03.08.2017 та прострочення сплати кредиту 09.08.2017, 26.09.2018 пов'язано саме з невиконанням відповідачем дій визначених чинним законодавством, а саме, з не зарахуванням зустрічних однорідних вимог за кредитним договором №106 від 09.09.2016 року.

Таким чином, ТОВ Енергосервіс ПМК не можна вважати таким, що прострочив виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідач не надав доказів наявності заборгованності за кредитним договором № 106.

В свою чергу, позивачем доведено припинення основного зобов'язання за договором іпотеки № 106/1 від 09.09.2016 - договору поруки № 106/2 від 09 вересня 2016 року, який укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЕКСПЕРТ-СЕРВІС , код ЄДРПОУ: 32949808, та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ДІАМАНТБАНК в силу закону.

Аналіз вищевказаних обставин у сукупності свідчить, про припинення іпотеки з підстав визначених в статті 17 Закону України "Про іпотеку" та частині 1 статті 593 Цивільного кодексу.

Щодо зобов'язання Публічного акціонерного товариства ДІАМАНТБАНК усунути перешкоди у розпорядженні нежитловою будівлею, літ. А-3 , загальною площею 626,2 (Шістсот двадцять шість цілих дві десятих) квадратних метрів, що знаходиться за адресою: область Харківська, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 60, шляхом направлення нотаріусу повідомлення про припинення договору іпотеки № 106/1 від 09 вересня 2016 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

Пп. 5.1. п 5 Глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (із змінами), встановлено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема:

кредитора про погашення позики;

про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки);

про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;

за рішенням суду;

в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 20 ГК України, положення якої кореспондують з положеннями ст. 16 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Стосовно заперечень відповідача щодо підсудності справи, та преюдиційності Господарського суду Харківської області від 11.09.2018 по справі № 922/2477/18 у викладених у відзиві, суд зазначає наступне.

При вирішенні питання щодо підсудності спору Господарському суду Харківської області необхідно враховувати наступне.

Територіальна юрисдикція (підсудність) справ господарським судам врегульовано ст.ст. 27-31 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Вимоги про визнання договорів іпотеки припиненими, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є взаємопов'язаними та такими, що випливають одна з одної, такої ж позиції дотримується Верховний суд у постанові від 14 лютого 2018 року по справі № 910/16461/16.

Тобто, спори, що пов'язані з визнанням іпотеки припиненою мають розглядатися виключно за місцем знаходження майна.

З врахуванням вимог ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

З норми, що міститься п. 4 абз. 2 ч. 1 ст. 532 ЦК вбачається, що місцем виконання зобов'язання за грошовим зобов'язанням, якщо кредитором є юридична особа, є її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Тобто, вимога щодо припинення Договору поруки № 106/2 від 09 вересня 2016 року може розглядатися за місцезнаходженням поручителя, яким є м. Харків.

За ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Позивач обрав для розгляду справи Господарський суд Харківської області, оскільки в позовній заяві було об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення та поданими доказами, позовна заява об'єднує основні та похідні позовні вимоги, які безпосередньо пов'язані з нерухомим майном, і мають, з врахуванням ч. 3 ст. 30 ГПК, розглядатися господарським судом за місцезнаходженням майна.

Щодо преюдиційності ухвали Господарського суду Харківської області по справі № 922/2477/18 необхідно зазначити наступне:

Ухвала Господарського суду Харківської області по справі № 922/2477/18 не містить преюдиційних обставин, передбачених ч. 4 ст. 75 ГПК, оскільки змінено предмет та підстави позову, крім того, позивачем, подано до суду належні та допустимі докази, які засвідчують можливість об'єднання позовних вимог. Ці докази були оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами ст. 174,176 ГПК України та за результатами відкрито провадження у справі.

Стосовно клопотання відповідача від 05.11.2018 вх. № 31390 про закриття провадження по справі, суд визнав, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідач посилається як підставу для закриття провадження по справі на положення п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України і одночасно на положення ст. 12 ГПК України, однак у старій редакції, що діяла до набрання чинності Закону України від 03.10.17 р. № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів і яка визначала підвідомчість справ господарським судам.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Положеннями ст. 5 ГПК України передбачається, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 20 ГПК України визначається юрисдикція судів щодо розгляду господарськими судами справ, зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до п.3.1. та п. 3.2. постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 24.10.2011 року № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності.

Отже, враховуючи той факт, що ТОВ Експерт-Сервіс виконав вищевказані вимоги господарського процесуального кодексу України, а заявлені позовні вимоги стосуються оспорювання правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та з підстав, що стосуються їх виконання, тому відсутні передбачені ст. 231 ГПК України підстави для закриття провадження по справі.

Крім цього, посилання відповідача на постанову ОСОБА_6 Верховного Суду від 21.08.2018 року по справі №910/14144/17, постанову Верховного Суду від 11.09.2018 року по справі №910/20954/17 є безпідставними, так як при розгляді даних справ судами встановлювалися відмінні від даної справи обставини, що не мають для даної справи жодного преюдиціального чи правозастосовного значення, а позовні вимоги по вказаним справам стосуються іншого предмету доказування, ніж по справі №922/2531/18.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

За приписом статтей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Мінімальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 р. становив 1 762,00 грн.

Частиною другою статті 4 даного Закону встановлено розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого у 2018 році складав 1 762,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, за подання даної позовної заяви до господарського суду Харківської області позивачем мало бути сплачено судовий збір в сумі 7 048,00 грн., який і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно ж зайво сплаченого позивачем судового збору, суд зазначає, що сума судового збору, яка була зайвосплачена, підлягає поверненню з державного бюджету за відповідним клопотанням, поданим до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт - сервіс" до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" задовольнити повністю.

Визнати договір поруки № 106/2 від 09 вересня 2016 року, укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПЕРТ-СЕРВІС» , код ЄДРПОУ: 32949808, та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДІАМАНТБАНК» , код ЄДРПОУ: 23362711, припиненим.

Визнати договір іпотеки № 106/1 від 09 вересня 2016 року, укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПЕРТ-СЕРВІС» , код ЄДРПОУ: 32949808, та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДІАМАНТБАНК» , код ЄДРПОУ: 23362711, який зареєстровано в реєстрі за №321, та іпотеку припиненими, зняти заборону на відчуження та вилучення записів з реєстру про державну реєстрацію іпотеки №16305204 від 09.09.2016 та про державну реєстрацію обтяження № 16304827 від 09.09.2016 щодо нежитлової будівлі, літ. «А-3» , загальною площею 626,2 (Шістсот двадцять шість цілих дві десятих) квадратних метрів, що знаходиться за адресою, область Харківська, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 60.

ОСОБА_4 Публічне акціонерне товариство «ДІАМАНТБАНК» усунути перешкоди у розпорядженні нежитловою будівлею, літ «А-3» , загальною площею 626,2 (Шістсот двадцять шість цілих дві десятих) квадратних метрів, що знаходиться за адресою: область Харківська, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 60, шляхом направлення нотаріусу повідомлення про припинення договору іпотеки № 106/1 від 09 вересня 2016 року, який укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПЕРТ-СЕРВІС» , код ЄДРПОУ: 32949808, та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДІАМАНТБАНК» , код ЄДРПОУ 23362711, який зареєстровано в реєстрі за №321» .

Судові витрати покласти на Публічне акціонерне товариство «ДІАМАНТБАНК» .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А, код 23362711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт - сервіс" (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 60, код 32949808) - 7 048,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт - сервіс" (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 60, код 32949808).

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А, код 23362711).

Повне рішення складено 21.01.2019 р.

Суддя ОСОБА_1