Ухвала

від 14.01.2019 по справі 2-1232/11

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1232/11

Провадження № 2-в/185/3/19

У Х В А Л А

іменем України

14 січня 2019 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Кривозуб А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді заяву Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" про відновлення втраченого судового провадження по справі № 2-1232/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

16 липня 2018 року Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" звернулося до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження по справі № 2-1232/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своєї заяви вказали, що рішенням № 2-1232/11 Калінінського районного суду міста Донецька від 23 червня 2011 року позов ВАТ Ощадбанк про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 було задоволено. З Відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором № 7605 від 21.12.2007 р. в загальній сумі 179874,08 грн. На теперішній час у заявника виникла необхідність отримати рішення про стягнення заборгованості з відповідача для вирішення питань, пов'язаних із зверненням його до виконання. У зв'язку з тим, що судове провадження знаходилося на території проведення АТО, АТ Ощадбанк достеменно не відомо про стан судового провадження, та банк не має можливості отримати зазначені вище документи.

Представник заявника в судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи повідомлявся належним чином. Проте від останнього на адресу суду надійшла заява, в якій представник просить суд розглядати справу без їх участі, на вимогах наполягає.

Гр. ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи повідомлявся належним чином, через оголошення на офіційному сайті Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області http://pvm.dp.court.gov.ua. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши зібрані матеріали, приходить до висновку, що заява про відновлення втраченого провадження підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" та розпорядження ВССУ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 "Про визначення підсудності справ" визначено, що Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області підсудні справи, які були підсудні Калінінському районному суду м. Донецька.

Згідно до ч. 1 ст. 494 ЦПК України- на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Відповідно до ч. 2 ст. 494 ЦПК України у ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувались судом і які процесуальні дії вчинялись з втраченого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи заявник звертався до Калінінського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та відповідно до рішення Калінінського районного суду м. Донецька № 2-1232/11 від 23 червня 2011 року, вищезазначений позов був задоволений в повному обсязі, та з Відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства "Ощадбанк" було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 7605 від 21.12.2007 р. в загальній сумі 179874,08 грн., що підтверджується ксерокопією рішення суду, яка при перевірці судом відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідає повністю електронній копії наявній в Єдиному державному реєстрі судових рішень(арк.с. 8). Заявник звертався з виконавчим документом до виконавчої служби, що підтверджується ксерокопією відповіді з Краматорського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області(арк.с.9). Судом встановлено, що заявник звертається до суду для відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 2-1232/11, у зв'язку з тим, що судове провадження з матеріалами виконавчого провадження втрачені у зв'язку з тим, що вони знаходилися на території проведення АТО, й у заявника не має можливості отримати зазначені вище документи, що є загальновідомими відомостями, що не потребують доказування.

В зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що заявником надано достатніх матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 258-260, 493, 494 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" про відновлення втраченого судового провадження по справі № 2-1232/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовільнити.

Відновити повністю втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-1232/11 від 23.06.2011 року за позовом відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України про стягнення з ОСОБА_1, 16.11.1987 р.н, (ІПН НОМЕР_1) заборгованості у розмірі 179874,08 грн., рішення по якому було ухвалено Калінінським районним судом міста Донецька..

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 23 червня 2011 року по справі № 2-1232/11 в такій редакції:

Справа №2-1232/11

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2011 р. Калінінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді - Гавриленка О.М.

при секретарі - Ткачі А.Г,

за участю позивача та представника відповідача ОСОБА_2Ф, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ВАТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ВАТ Державний ощадний банк України про визнання кредитного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №7605 від 21.12.07 р. у розмірі 178054,08 грн. Підтримавши заявлені вимоги у суді, представник позивача мотивував їх тим, що позичальник ОСОБА_1, з яким була укладена вказана кредитна угода, у добровільному порядку своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів з відповідними відсотками за користування ними не виконав.

Відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні через необґрунтованість. В свою чергу звернувся до суду із зустрічним позовом, яким просив визнати кредитний договір укладений між сторонами недійсним. В обґрунтування якого зазначив, що грошей по кредиту він не отримував, кредитом не користувався, відсотки не сплачував. Спірний кредитний договір він підписав на прохання малознайомого приятеля, який дав йому за це 1000 грн. Посилаючись на останні обставини, просив суд визнати недійсним укладений між сторонами спірній кредитний договір.

Перевіривши матеріали справи, суд знаходить первісні позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню у повному обсязі за підставами, тоді як зустрічні позовні вимоги необґрунтованими і не підлягаючими задоволенню за підставами, передбаченими ст, ст, 203, 526 -527, 625, 651, 1054 ЦК України, ст. 60 ЦПК України. За вимогами останніх, зокрема, Зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За кредитним договором банка бо інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як убачається з матеріалів справи, 21 грудня 2007 р. між ВАТ Державний ощадний банк України (далі Банк) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №7605, відповідно до умов якого останньому був наданий кредит у сумі 150745 грн, з зобов'язанням повертати кредит шляхом внесення щомісячного мінімального необхідного платежу, згідно відповідного графіку, з остаточним розрахунком до 20.12.2027 р. із оплатою 15 відсотків річних за користування кредитними коштами. У відповідності до платіжного доручення, ОСОБА_1 власноруч отримав 150745 грн, про що свідчить його особистий підпис. &?г;

lass="fs19"&?а;Згідно наданого позивачем письмового розрахунку, станом на 10.03.2010 р. загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 178054,08 грн.

Наведене підтверджено документально і сторонами у суді не заперечувалось.

Таким чином, відповідач не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором, оскільки не здійснив погашення кредиту і процентів у встановлений договором термін. Тому суд вважає доводи позивача щодо стягнення на його користь заборгованості за кредитом з відповідача доведеними і стягує з нього заявлені грошові кошти. Обставин, які б звільняли останнього від відповідальності за прострочення виконання кредитних зобов'язань судом не встановлено.

Доводи позивача щодо неналежності йому підпису у платіжному дорученні про отримання грошей, ніякими доказами не підтверджено. Крім того, при візуальному огляді в судовому засіданні зазначеного доручення розбіжностей між підписом відповідача, та здійсненому на дорученні не убачається. Також, без спеціальних знань встановити останнє неможливо, тоді як клопотань про призначення судової експертизи на встановлення зазначеної обставини у встановлений законом спосіб від сторін в судовому засіданні не надходило.

За викладеним, суд вважає, що позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином надавши кредитні кошти позивачеві. Тому суд задовольняє первісний позов у повному обсязі, з огляду на умови укладеного між сторонами договору, який в даному випадку має визначальне значення, оскільки інше не передбачено чинним законодавством. За цими ж підставами не підлягає задоволенню зустрічний позов.

Судові витрати (держмито 1700, 00 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення 120 грн.) в сумі 1820 грн, сплачені позивачем на час подання позову, також підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись ст,ст 11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ВАТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 178054,08 грн та судові витрати у розмірі 1820 грн, а всього 179874, 08 грн. на користь ВАТ Державний ощадний банк України , задовольнивши позов останнього у повному обсязі.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову до ВАТ Державний ощадний банк України про визнання кредитного договору № 7605 від 21.12.07 р. недійсним.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя -

23.06.2011

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В. О. Головін