Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головіючого судді: Сторожука С.М.
при секретарі: Дробот О.Ю.
за участю позивача: ОСОБА_1
неповнолітньої особи: ОСОБА_2
представника позивача: ОСОБА_3
відповідачів: ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
Г аліциної Г.Д. .
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої здоров'ю, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої здоров'ю, в якій просив суд:
-стягнути в солідарному порядку з відповідачів на його користь в інтересах ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 1707,80 гривень;
-стягнути в солідарному порядку з відповідачів на його користь в інтересах ОСОБА_2 в рахунок грошового відшкодування за причинену моральну шкоду суму у розмірі 15000 гривень;
-стягнути в солідарному порядку з відповідачів на його користь понесені судові витрати.
В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 26 березня 2010 року о 21.00 годин, на ділянці місцевості, розташованої біля будинку №8-а по вулиці Лісна, села Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, відповідач ОСОБА_4 навмисно спричинила його донці тілесні ушкодження, ображаючи при цьому нецензурною лайкою.
У наслідок спричинених тілесних ушкоджень донька перебувала на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Павлоградської центральної районної лікарні та виписана з діагнозом: струс головного мозку, багато чисельні забої тулуба, голови та кінцівок.
Зазначені дії відповідачки ОСОБА_4 спричинили його донці душевних страждань, та сильний психологічний стрес.
Крім того, ним були затрачені кошти на лікуванні доньки у розмірі 1707,80 гривень.
Відповідачі звернулися до суду із запереченнями проти позову, де зазначили, що вимоги позивача вони визнають частково, а саме в рахунок грошового відшкодування за спричинену моральну шкоду вони згодні сплатити 2000 гривень, та в рахунок відшкодування матеріальних збитків суму у розмірі 46,45 гривень.
В обгрунтування заперечень, відповідачі зазначили, що на підтвердження матеріальних збитків позивачем не додано доказів які підтверджують суму 1707,80 гривень. На придбання ліків було витрачено - 46,45 гривень.
Відсутні докази необхідності посиленого харчування. Не підтверджено зв'язок між затратами та спричиненням тілесних ушкоджень. Не обґрунтовано розмір моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, пояснивши, що у березні 2010 року, у вечорі, він прийшов додому та дізнався, що доньку побили. Як потім з'ясувалось її побила відповідачка ОСОБА_4. Донці стало погано, а тому вона проходила лікування. Під час лікування вони купували їжу та ліки, а також інше необхідне.
Особа в інтересах якої звернувся позивач, а саме ОСОБА_2 пояснила, що дійсно тілесні ушкодження їй спричинила відповідач ОСОБА_4, яка покликала її з будинку та ображаючи почала наносити тілесні ушкодження.
Представник позивача просив вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_4 пояснила, що вимоги визнає частково, а саме у розмірі відповідно до заперечень. Дійсно між нею та ОСОБА_2 відбулася сварка, в наслідок якої вона декілька разів вдарила останню.
Відповідачка ОСОБА_5 вимоги визнала частково. їй відомо про те, що донька побила ОСОБА_2. Вона пропонувала позивачу допомогу у розмірі 600 гривень, однак він відмовився.
Відповідач ОСОБА_6 вимоги визнав частково.
Представник відповідачів зазначила, що на її переконання вимоги позивачу можуть бути задоволені в межах визначених у запереченні. Позивачем не додано доказів між витратами і спричиненими тілесними ушкодженнями. Розмір моральної шкоди необгрунтовано завищено з урахуванням тілесних ушкоджень потерпілої.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні письмові докази по справі, встановив наступні обставини:
26 березня 2010 року о 21.00 годин, біля будинку №8-а по вулиці Лісній, села Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, відповідач ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязних стосунків до неповнолітньої ОСОБА_2 спричинила останній тілесні ушкодження у виді садна в лівій виличній області, струсу головного мозку, які відносяться до легкого ступеня тяжкості, з короткочасним розладом здоров'я ( а.с. 10-11).
У наслідок заподіяних відповідачкою ОСОБА_4 неповнолітній ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, остання проходила стаціонарне лікування в Павлоградській ЦРБ у хірургічному відділенні з 29 березня 2010 року по 23 квітня 2010 року.
Встановивши обставини по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Так, суд вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимоги позивача про стягнення з відповідачів в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі - 1707,80 гривень, вважає, що зазначена вимога підлягає задоволення у розмірі відшкодування такої шкоди - 46,45 гривень.
Приймаючи відповідне рішення, суд врахував вимогу ч.І ст.60 ЦПК України, якою передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На переконання суду позивач не зміг довести у судовому засіданні причинний зв'язок між заподіяними його донці тілесними ушкодженнями та понесеними витратами на придбання продуктів харчування, інший речей, які використовуються у повсякденному побуті. За таких умов, суд приходить до висновку про необхідність задоволення цієї вимоги саме в розмірі який визнається відповідачами, а тому не потребує доказуванню.
Відповідно до ч.І ст.1195 ЦК України, - фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, тощо.
Статтею 1179 ЦК України передбачено, що неповнолітня особа ( у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Розглядаючи вимогу про стягнення з відповідачів в рахунок грошового відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Суд вважає, що діями відповідачки ОСОБА_4, за яких неповнолітній ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження, вона проходила лікування, потребувала додаткових зусиль для організації свого життя, їй дійсно було спричинено моральну шкоду.
Розмір грошового відшкодування за спричинення моральної шкоди суд визначає у - 4000 гривень. При визначенні якого, суд врахував характер правопорушення, глибину душевних страждань неповнолітньої, позбавлення її можливості вести звичайний образ життя, а також врахував вимоги розумності і справедливості.
Зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача в інтересах неповнолітньої.
Обов'язок відповідачів відшкодувати позивачу в рахунок грошового відшкодування суму матеріальних збитків та моральної шкоди, суд покладає на відповідачів у солідарному порядку, так як предмет зобов'язання на переконання суду є неподільним.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд приймає до уваги положення передбачене статтею 88 ЦПК України згідно якої зазначено, - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі - 66 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 23, 1179, 1195 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої здоров'ю, - задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 ( село Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, вулиця Романькова, будинок №27 ), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( село Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, вулиця Лісна, будинок №8-а ), в рахунок:
-відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі - 46 ( сорок шість ) гривень 45 копійок;
-грошового відшкодування моральної шкоди суму у розмірі - 4000 (чотири тисячі) гривень;
-понесених судових витрат у розмірі - 66 ( шістдесят шість ) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: С.М. Сторожук
Суд | Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2010 |
Оприлюднено | 24.01.2019 |
Номер документу | 79367995 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сторожук С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні