Ухвала

від 15.12.2020 по справі 2-5166/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-5166/10 Головуючий у І інстанції Антонова Н.В.

Провадження №22-ц/824/9772/2019 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

УХВАЛА

15 грудня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Таргоній Д.О., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою товариство з обмеженою відповідальністю Українська телекомунікаційна компанія на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Головного управління юстиції у місті Києві про визнання недійсними з моменту укладення договорів купівлі-продажу квартири, визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору іпотеки; pпозовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макаренко Валерій Михайлович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Охендовська Катерина Володимирівна, Комунальне підприємство Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`кти нерухомого майна про визнання недійсним договору купівлі-продажу; позовом ОСОБА_1 до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`кти нерухомого майна про визнання права власності та зобов`язання поновити реєстрацію права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2010 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макаренко Валерій Михайлович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Охендовська Катерина Володимирівна, Комунальне підприємство Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання недійсним договору купівлі-продажу - задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 5 жовтня 2007 року, укладений між продавцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 у відшкодування державного мита - 1700 грн. та у відшкодування витрат на ІТЗ - 30 грн.

Позов ОСОБА_1 до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання права власності та зобов`язання поновити реєстрацію права власності на квартиру; позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Акціонерного банку Синтез , треті особи: Головне управління юстиції у місті Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Охендовська Катерина Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю Українська телекомунікаційна компанія про визнання нікчемним договору купівлі-продажу квартири, застосування наслідків нікчемності правочину, про визнання недійсним дублікату договору купівлі-продажу, визнання недійсним договору іпотеки - задоволено частково.

Визнано право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним дублікат договору купівлі-продажу квартири від 16 червня 2000 року за реєстром №7-1723, виданий Другою Київською державною нотаріальною конторою 28 липня 2007 року.

Провадження у справі за позовною вимогою про визнання договору нікчемним закрито в зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 11 серпня 2007 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є нікчемним на підставі закону.

Застосовано наслідки нікчемного правочину від 11 серпня 2007 року:

Зобов`язано внести до Державного реєстру правочинів запис про припинення дії договору купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 , посвідченого нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Кунгуровою О.С. 11 серпня 2007 року, номер у реєстрі нотаріальних дій: 8-3864, за номером правочину 2277511.

Зобов`язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 .

Зобов`язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна поновити реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу квартири від 16 червня 2000 року .

Скасовано реєстрацію місця проживання ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 від 6 листопада 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та Акціонерним банком Синтез .

Застосовано наслідки недійсного правочину - зобов`язано вилучити з Державного реєстру іпотек запис від 2 лютого 2009 року про зміну іпотекодержателя квартири АДРЕСА_1 з акціонерного банку СИНТЕЗ на товариство з обмеженою відповідальністю Українська телекомунікаційна компанія .

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на ІТЗ - 30 грн.

Не погоджуюджись із вказаним судовим рішенням, 02 грудня 2020 рокуТОВ Українська телекомунікаційна компанія подано апеляційну скаргу.

Ознайомившись із матеріалами справи, приходжу до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на таке.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва постановлено 29 листопада 2010 року (т.4 а.с.181-189,) , тоді як апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 02 грудня 2020 року .

Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення , крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю Українська телекомунікаційна компанія приймали участь у справі, як третя особа.

Голосіївський районний суд повідомляв ТОВ Українська телекомунікаційна компанія про розгляд справи, що підтверджується супровідним листом, який був направлений на адресу скаржника (т. 4 а.с. 23-24).

Крім того, ТОВ Українська телекомунікаційна компанія викликали до суду через оголошення у пресу (Газета Урядовий кур`єр ), що підтверджується матеріалами справи (т.4 а.с. 121, 136, 141, 142, 150).

11 листопада 2010 року Голосіївським районним судом м. Києва на адресу ТОВ Українська телекомунікаційна компанія було направлено судову повістку про виклик, в якій зазначено, що розгляд даної справи відбудеться 29 листопада 2010 року о 16 год. 00 хв. (т. 4 а.с. 148).

Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Зокрема, ЄСПЛ у справах SVITLANA NAUMENKO v . UKRAINE , TREGUBENKO v . UKRAINE , PRAVEDNA v . RUSSIA , ZHELTYAKOV v . UKRAINE зазначає, що у випадках перегляду судових рішень, судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі YUNION ALIMENTARIYA v. SPAIN зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.

Таким чином, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі Брумареску проти Румунії [ВП], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).(п. 42 Рішення).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі Рябих проти Росії , N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).(п. 43 Рішення).

Отже, як вбачається із матеріалів справи, ТОВ Українська телекомунікаційна компанія повідомлялись про розгляд справи в Голосіївському районному суді м. Києва, що підтверджується матеріалами справи.

Доказів того, що строк на апеляційне оскарження пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили ТОВ Українська телекомунікаційна компанія не наданні та в матеріалах справи не містяться.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга подана особою, що була повідомлена про розгляд справи, після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2010 року.

Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариство з обмеженою відповідальністю Українська телекомунікаційна компанія на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Головного управління юстиції у місті Києві про визнання недійсними з моменту укладення договорів купівлі-продажу квартири, визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору іпотеки; pпозовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макаренко Валерій Михайлович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Охендовська Катерина Володимирівна, Комунальне підприємство Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`кти нерухомого майна про визнання недійсним договору купівлі-продажу; pпозовом ОСОБА_1 до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання права власності та зобов`язання поновити реєстрацію права власності на квартиру - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя Д.О. Таргоній