Постанова
від 22.01.2019 по справі 911/2672/17
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2019 р. Справа№ 911/2672/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Доманської М.Л.

Остапенка О.М.

За участю секретаря судового засідання Берегової Н.М.

та представників сторін:

від TML Investment, s.r.o.: Рожина О.Г. довіреність № б/н від 12.06.18

ОСОБА_3 - паспорт НОМЕР_1 виданий Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області від 16.11.99;

від ОСОБА_3: ОСОБА_4 довіреність № б/н від 15.11.18

від Банку Чеська Експортні Банка, а.с. : Манойленко К.В. довіреність № б/н від 24.07.14; Грабовий А.М. довіреність № б/н від 24.07.14 .

розглянувши матеріали апеляційних скарг ОСОБА_3 та апеляційну скаргу TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018

у справі № 911/2672/17 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою Банку Чеська експортні банка, а.с.

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі №911/2672/17, зокрема, задоволено заяву Банку Чеська експортні банка, а.с. від 26.10.2017 б/№ (вх. №22634/17) про визнання додаткових вимог; визнано додаткові вимоги Банку Чеська експортні банка, а.с. до ТОВ Кузьминецький цегляний завод у сумах: 3 200,00 грн. - 1 черга; 549 445 309,89 грн. - 4 черга; 17 917 771,88 грн. - 6 черга; у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 02.11.2017 б/№ (вх. №23103/17) відмовлено; заявлені вимоги у сумі 652 903,22 грн. відхилено; заяву TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) від 01.11.2017 № 01/11-1 (вх. № 23170/17) про визнання кредиторських вимог задоволено; визнано грошові вимоги TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) до ТОВ Кузьминецький цегляний завод у сумах: 3 200,00 грн. - 1 черга; 429 771 727,40 грн. - 4 черга; заяву ГУ ДФС у Київській області б/№, б/дати (вх. №23237/17) задоволено; визнано грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області до ТОВ Кузьминецький цегляний завод у сумах: 3 200,00 грн. - 1 черга; 16 984,18 грн. - 3 черга; затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод , до якого включено вимоги:

- Банку Чеська експортні банка, а.с. у сумах: 19 200,00 грн. - 1 черга; 555 062 307,80 грн. - 4 черга; 17 917 771,88 грн. - 6 черга;

- Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) у сумах: 3 200,00 грн. - 1 черга; 429 771 727,40 грн. - 4 черга;

- ГУ ДФС у Київській області у сумах: 3 200,00 грн. - 1 черга; 16 984,18 грн. - 3 черга;

клопотання Банку Чеська експортні банка, а.с. від 26.12.2017 б/№ (вх. №27501/17) задоволено; відсторонено ОСОБА_3 від виконання повноважень ліквідатора ТОВ Кузьминецький цегляний завод ; припинено повноваження ОСОБА_8 як керівника та підписанта ТОВ Кузьминецький цегляний завод згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; виконання обов'язків ліквідатора/керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод покладено на розпорядника майна Левицького Анатолія Олексійовича; вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти до розгляду апеляційну скаргу та задовольнити її у повному обсязі; винести постанову, відповідно до якої скасувати ч. 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі № 911/2672/17 та скасувати абз. другий ч. 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі № 911/2672/17 повністю та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Банку Чеська експортні банка, а.с. від 26.10.2017б/№ (вх. №22634/17) про визнання додаткових вимог, а заявлені вимоги відхилити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального права (ст.ст. 1, 10, 11, 12, 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст. 36 Закону України Про іпотеку ), а також норм процесуального права (ст. ст. 75, 77, 86 ГПК України).

Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт стверджує, що судом помилково визнано та включено до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги Банку Чеська експортні банка, а.с. , оскільки заборгованість погашена, а сама вимога відсутня. Так, на думку скаржника, зобов'язання боржника перед банком були припинені в результаті стягнення на всі предмети іпотеки, що забезпечували усі існуючі й майбутні зобов'язання боржника за кредитним договором.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, ОСОБА_3 також звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти до розгляду апеляційну скаргу та задовольнити її у повному обсязі; прийняти постанову, якою: скасувати пункти 11, 12, 14 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі № 911/2672/17, саме:

11. Клопотання Банку Чеська експортні банка, а.с. від 26.12.2017 б/№ (вх. №27501/17) задовольнити;

12. Відсторонити ОСОБА_3 від виконання повноважень ліквідатора ТОВ Кузьминецький цегляний завод ;

14. Виконання обов'язків ліквідатора/керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод покласти на розпорядника майна Левицького Анатолія Олексійовича повністю та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у повному обсязі Банку Чеська експортні банка, а.с. у задоволенні клопотання від 26.12.2017 б/№ про покладення обов'язків керівника боржника на розпорядника майна та залишити виконання обов'язків ліквідатора/керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод за ОСОБА_3

Обґрунтовуючи вимоги викладені в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам Закону про банкрутство.

В підтвердження своїх доводів, апелянт відзначає, що на виконання вимог ст. 22 Закону про банкрутство ліквідатором боржника вчинено всіх можливих заходів для проведення інвентаризації активів та зобов'язань боржника.

Крім того, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з іншою апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти до розгляду апеляційну скаргу та задовольнити її у повному обсязі; прийняти постанову, якою: скасувати пункт 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі №911/2672/17, саме: У задоволенні заяви ОСОБА_3 від 02.11.2017 б/№ (вх. №23103/17) відмовити. Заявлені вимоги у сумі 652 903,22 грн. відхилити повністю та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги (вимоги по заробітній платі) ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод на загальну суму 652 903 грн. 22 коп; внести визнані грошові вимоги (вимоги по заробітній платі) ОСОБА_3 на загальну суму 652 903 грн. 22 коп. до реєстру вимог кредиторів ТОВ Кузьминецький цегляний завод з віднесенням до першої черги задоволення.

Обґрунтовуючи вимоги викладені в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам Закону про банкрутство.

Мотивуючи доводи викладені в апеляційній скарзі апелянт відмічає, що з 15.01.2015 виконує обов'язки ліквідатора ТОВ Кузьминецький цегляний завод , а відтак має право на отримання заробітної плати керівника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 (у складі суду: Доманська М.Л. (головуючий суддя), Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 (вх.№ 09.1-04.2/1159/18 від 12.02.2018) на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі № 911/2672/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 (вх.№ 09.1-04.2/1163/18 від 12.02.2018) на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі № 911/2672/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі №911/2672/17; об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_3 та апеляційну скаргу Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі № 911/2672/17 в одне апеляційне провадження; апеляційні скарги призначені до розгляду.

12.03.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Банку Чеська експортні банка, а.с. надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого Банк просить суд подані апеляційні скарги залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.

11.06.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від ТОВ Кузьминецький цегляний завод надійшов відзив на апеляційні скарги, відповідно до якого розпорядник майна просить суд подані апеляційні скарги залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін. В обґрунтування своєї позиції розпорядник майна зазначає: - з 23.01.18 по 11.06.2018 розпорядником майна вжито наступні дії: отримано доступ до майна боржника; вжито заходи щодо повернення майна та документів боржника від третіх осіб; вжито заходи щодо передачі непереданого майна; - доводи Investment, s.r.o. в обґрунтування апеляційної скарги, вже були предметом розгляду при постановленні ухвали місцевого господарського суду від 04.10.2017, а тому не підлягають повторному розгляду судом.

У зв'язку з ліквідацією Київського апеляційного господарського суду (Указ Президента Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах від 29 грудня 2017 року) актом приймання-передачі судової справи від 02.10.2018 справу №911/2672/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2018 та протоколів передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 23.11.2018 апеляційна скарга TML Investment, s.r.o. та апеляційні скарги ОСОБА_3 передані на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Верховця А.А., суддів Доманської М.Л., Пантелієнка В.О.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2018 та протоколів передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 26.11.2018, здійсненому у зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) на лікарняному, у справі №911/2672/17 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Верховця А.А., суддів: Остапенка О.М., Доманської М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 справу №911/2672/17 прийнято до провадження Північним апеляційним господарським судом; відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_3 (вх. №09.1-04.2/1159/18 від 12.02.2018) на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі №911/2672/17; ОСОБА_3 (вх. №09.1-04.2/1163/18 від 12.02.2018) на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі № 911/2672/17 та TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі №911/2672/17; справу №911/2672/17 призначено до розгляду на 18.12.2018.

18.12.2018 до суду апеляційної інстанції від TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) надійшло клопотання, згідно якого кредитор просить суд долучити до матеріалів справи копію листа Головного територіального управління юстиції у Київській області №20152-5-20/5 від 20.08.2018.

В судовому засіданні 18.12.2018 у розгляді справи №911/2672/17 було оголошено перерву до 20.12.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 розгляд справи №911/2672/17 відкладено на 22.01.2019; зобов'язано Банк Чеська експортні банка, а.с. надати суду: - копію заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ Кузьминецький цегляний завод , яка подавалась у справі №911/869/16 (з детальною розшифровкою кредиторських вимог); - копію заяви про визнання додаткових кредиторських вимог до ТОВ Кузьминецький цегляний завод подану у справі №911/869/16 (з детальною розшифровкою кредиторських вимог).

21.01.2019 до суду апеляційної інстанції від Банку Чеська експортні банка, а.с. , на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2018, надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копію заяви від 16.03.2016 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Кузьминецький цегляний завод та копію заяви від 05.05.2016 про визнання додаткових кредиторських вимог Банку Чеська експортні банка, а.с. до ТОВ Кузьминецький цегляний завод .

В судовому засіданні 22.01.2019 скаржники вимоги викладені в апеляційних скаргах підтримали, просили суд апеляційні скарги задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати у відповідних частинах.

Представники Банку Чеська експортні банка, а.с. заперечували проти задоволення апеляційних скарг, просили суд залишити без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018, як таку, що постановлена при повному дослідженні всіх обставин справи та у відповідності до норм законодавства.

В судовому засіданні 22.01.2019, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон).

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали (в оскаржуваній частині) норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційних скарг ОСОБА_3 та TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод порушено Господарським судом Київської області ухвалою від 04.10.2017, якою крім іншого, призначено розпорядником майна боржника Левицького А.О.

04.10.2017 на сайті ВГСУ опубліковано оголошення №46365 про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповдіальністю Кузьминецький цегляний завод .

За змістом ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

За наведеного останнім днем строку на заявлення грошових вимог кредиторів до ТОВ Кузьминецький цегляний завод є 03.11.2017.

26.10.2017 до Господарського суду Київської області звернувся Банк Чеська експортні банка, а.с. з заявою про визнання додаткових кредиторських вимог у сумах: 6 128 308,73 грн. (курсова різниця суми арбітражних витрат, пов'язаних з розглядом справи Арбітражним судом при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки) і 17 789 587,17 Євро (еквівалент 561 234 773,04 грн.) (заборгованість за Кредитним договором № 21274 від 31.08.2007, що включає в себе: основний борг в розмірі 15235450,00 Євро (еквівалент 480655579,09 грн.), договірні відсотки 5,55% річних за період з 16.01.2014 по 25.12.2015 в розмірі 410149,63 Євро (еквівалент 12939605,19 грн.), договірні відсотки 5,55% річних за період з 26.12.2015 по 26.10.2017 в розмірі 1576043,82 Євро (еквівалент 49721816,88 грн.), пеня 2% річних за період з 26.12.2015 по 26.10.2017 в розмірі 567943,72 Євро (еквівалент 17917771,88 грн.).

Відповідно до ст. 22 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку.

Так вимоги Банку Чеська експортні банка, а.с. розпорядником майна боржника визнані в повному обсязі, тоді як боржник заперечував проти задоволення вказаних вимог з тих підстав, що вимоги за Кредитним договором № 21274 від 31.08.2007 були повністю забезпечені Іпотечним договором, та після звернення Кредитором стягнення на предмет іпотеки будь-які наступні вимоги іпотекодержателя є недійсними, що було досліджено Господарським судом Київської області при розгляді справи №911/869/16.

Північний апеляційний господарський суд розглянувши заяву Банку Чеська експортні банка, а.с. з грошовими вимогами до боржника встановив, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення додаткових грошових вимог заявника враховуючи наведене нижче.

31.08.2007 між Банком "Чеська експортні банка, а.с." (кредитор) та ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" (боржник) було укладено Кредитний договір №21274, відповідно до якого кредитор надав боржнику кредит у сумі, яка не перевищує 15 334 250 Євро, а боржник взяв на себе зобов'язання повернути кредит у строки та на умовах, визначених договором.

Суд відмічає, що кредитор є іноземною юридичною особою, а кредитний договір було укладено у м. Прага. Отже, до правовідносин сторін за Кредитним договором повинні застосовуватись положення Закону України Про міжнародне приватне право .

Статтею 43 Закону України Про міжнародне приватне право встановлено, що сторони договору згідно зі статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законодавством України.

Реалізовуючи принцип автономії волі кредитор та боржник у п. 20.2 Кредитного договору визначили, що цей договір регулюється та тлумачиться відповідно до законодавства Чеської республіки.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 01.10.2007 між Банком Чеська експортні банка, а.с. та ТОВ Кузьминецький цегляний завод було укладено Договір іпотеки, згідно якого (п. 2.1.) іпотекодавець надав іпотекодержателю земельну ділянку площею 3,0087 га, кадастровий номер 3222284400:03:001:0002, цільове призначення - землі промисловості (господарський двір, цегельний завод), що розташована за адресою: Київська обл., Кагарлицький район, Кузьминецька сільська рада та належить ТОВ Кузьминецький цегляний завод на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 312088, виданого Кагарлицькою РДА 22.11.2005 та зареєстрованого в реєстрі за № 020503100001, вартістю 3 229 000,00 грн.

На зазначеній земельній ділянці було збудоване наступне нерухоме майно: адміністративну будівлю, літера А, площею 220,8 кв.м. та виробничу будівлю, літера Б, площею 15740,2 кв.м., що розташовані за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, 57. Право власності на зазначені будівлі підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САВ № 865304, виданим Кузьминецькою сільською радою 17.03.2009, зареєстрованим в реєстрі прав власності на нерухоме майно КП КОР Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації 17.03.2009 за реєстраційним номером 20324756 номер запису 518 в книзі 2.

Також між Банком Чеська експортні банка, а.с. (заставодержатель) та ТОВ Кузьминецький цегляний завод (заставодавець) було укладено договір застави рухомого майна від 08.10.2007 (далі - Договір застави), відповідно до п. 2.1. та додатку №1 до Договору застави якого заставодержателю було передано в заставу наступне майно: підготовчий цех (А+Б), формувальний цех (А), автоматика формовки (А), камерна сушарка (А), перевантаження сухих виробів (А), транспортних пічних вагонеток (А), тунельна піч (А), лінія пакетування (А), переробка ошурків (А+Б), компресорна підстанція (А), електрообладнання (01.00-А та Б,А).

У зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, Банк Чеська експортні банка, а.с. звернувся до Арбітражного суду при торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки про стягнення заборгованості.

Рішенням Арбітражного суду при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 20.12.2012 р. у справі Rsp 1809/12 вирішено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод має виплатити Банку Чеська експортні банка, а.с. суму у розмірі 15235450 євро та наступні штрафні санкції: договірний відсоток у сумі 1885936,44 євро за період з 21.06.2010 р. до 19.11.2012 р., договірний відсоток за ставкою 5,55% річних від суми 15235450,00 євро з 20.11.2012 р. до моменту оплати у повному обсязі, пеню у сумі 51983,92 євро за період з 01.06.2012 р. по 19.11.2012 р. та пеню у розмірі 2% річних від суми 15235450 євро з 20.11.2012 р. до моменту оплати у повному обсязі, а також Товариство з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод має компенсувати Банку Чеська експортні банка, а.с. витрати, пов'язані з арбітражним розглядом у сумі 9539263,00 чеських крон.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 04.08.2014 у справі №368/2299/13-ц визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України арбітражного рішення, ухваленого 20.12.2012 Арбітражним судом при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки у справі Rsp 1809/12 за позовом юридичної особи Чеської Республіки - Акціонерного товариства Чеська Експортні Банка, а. с. до українського Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод про стягнення з Боржника на користь Заявника сум основного боргу, нарахованих процентів та штрафних санкцій за кредитним договором № 21274, укладеним між Заявником та Боржником 31.08.2007 та згідно якого TOB Кузьминецький цегляний завод має виплатити Акціонерному товариству Чеська Експортні Банка, а.с. суму у 15235450 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 складає 248630355,64 грн. плюс наступні штрафні санкції: договірний відсоток у сумі 1885936,44 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 складає 30776973,95 грн. за період з 21.06.2010 до 19.11.2012 р.; договірний відсоток за ставкою 5,55% річних від суми 15235450 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 становить 14366066,25 грн. за період з 20.11.2012 до 15.01.2014; пеня у сумі 51983,92 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 складає 848335,99 грн. за період з 01.06.2012 по 19.11.2012; пеня у розмірі 2% річних від суми 15235450 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 становить 5747587,81 грн. за період з 20.11.2012 до 15.01.2014. Крім того ухвалено, що TOB Кузьминецький цегляний завод має компенсувати АК Чеська Експортні Банка, а.с. витрати, пов'язані з арбітражним розглядом у сумі 9539263 чеські крони, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 складає 5632581,85 грн.

На виконання рішення Арбітражного суду при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 20.12.2012 у справі Rsp 1809/12 і ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 04.08.2014 у справі № 368/2299/13-ц, Кагарлицьким районним судом Київської області 01.04.2015 видано відповідні виконавчі листи на підставі яких відкрито виконавчі провадження.

Враховуючи невиконання Боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором, керуючись ст. 36 Закону України Про іпотеку , 25.12.2015 Банком Чеська експортні банка, а.с. було звернено стягнення на предмет іпотеки та предмет застави шляхом визнання права власності на рухоме та нерухоме майно Боржника. Вартість майна, на яке було звернено стягнення, склала 5 141 556,00 Євро.

Відповідно до п. 9.3. Кредитного договору, платежі, отримані Кредитором, можуть бути застосовані ним в наступному порядку: по-перше, на видатки та витрати; по-друге, на винагороди; по-третє, на відсотки за прострочений платіж (пеню); по-четверте, на договірні відсотки; по-пяте, на будь-які суми основного боргу; по-шосте, на будь-які інші суми, несплачені Кредитору.

Як було зазначено Кредитором, станом на 25.12.2015 відповідні кошти були зараховані Банком наступним чином:

1) на відсотки за прострочений платіж (пеню) у сумі 51 983,92 Євро за період з 01.06.2012 по 19.11.2012; у сумі 357 186,66 Євро за період з 20.11.2012 по 15.01.2014; у сумі 600 107,45 Євро за період з 16.01.2014 по 25.12.2015;

2) на договірні відсотки у сумі 1 885 936,44 Євро за період з 21.06.2010 по 19.11.2012; у сумі 991 192,99 Євро за період з 20.11.2012 по 15.01.2014; частково, у сумі 1 255 148,54 Євро за період з 16.01.2014 по 25.12.2015.

За таких обставин, після звернення Банком стягнення на предмет забезпечення залишок заборгованості Боржника за Кредитним договором (що підтверджена рішенням Арбітражного суду при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 20.12.2012), склав: 15235450,00 Євро основного боргу по кредиту та 410149,63 Євро договірних відсотків 5,55% річних за період з 16.01.2014 по 25.12.2015.

Однак в апеляційній скарзі TML Investment, s.r.o. посилаючись на ч. 6 ст. 36 Закону України Про іпотеку , відповідно до якого після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними, стверджує, що вимоги банку є погашеними повністю.

Разом з тим, суд критично сприймає дані доводи скаржника, так як Кредитний договір не може вважатись припиненим, а вимоги кредитора щодо виконання боржником основного зобов'язання - недійсними на підставі законодавства України, зокрема ч. 6 ст. 36 Закону України Про іпотеку , оскільки питання дійсності, виконання та припинення кредитного договору регулюються правом Чеської республіки.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України Про міжнародне приватне право при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

Так, керуючись ч. 3 ст. 8 Закону України Про міжнародне приватне право , Банком було надано у якості додатків до пояснень у справі копію Юридичного висновку пана Іржі Черного, кваліфікованого юриста юридичної компанії РЕТЕRКА&РARTNERS , допущеного до практики в Чеській Республіці (далі - Юридичний висновок), на розгляд якого поставлені наступні пипання:

- Які наслідки за чеським правом має позасудове звернення стягнення на предмет застави/іпотеки для основного зобов'язання, якщо воно не було повністю виконане за рахунок предмету застави/іпотеки?

- Чи за чеським правом залишаються дійсними зобов'язання КЦЗ за Кредитним Договором, які не були задоволені шляхом позасудового звернення стягнення на предмети іпотеки та застави?

В Юридичному висновку юрист Іржі Черний зазначає, зокрема, наступне:

6. Зобов'язання щодо виплати боргу припиняється в разі погашення всієї суми, що підлягає сплаті. Погашення лише частини суми грошового зобов'язання, що підлягає сплаті, не впливає на дійсність такого зобов'язання в частині, що залишилася непогашеною .

7. Повне припинення грошового зобов'язання, що було погашене лише частково, може відбутися тільки у випадках, спеціально передбачених законодавством (за наявності). Чеське право не містить жодного спеціального положення, що передбачало б такі наслідки звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, укладених за іноземним правом .. .

8. Не існує жодного загального або спеціального положення, що застосовувалось би до Кредитного Договору, яке передбачало б повне припинення основного зобов'язання за Кредитним Договором внаслідок звернення стягнення на предмет забезпечення, зокрема, предмет застави чи іпотеки, якщо таке основне зобов'язання не було повністю виконане (погашене) за рахунок доходу від звернення стягнення на предмет застави або іпотеки. Після звернення стягнення на предмет застави або іпотеки право вимоги за Кредитним Договором погашається лише в тій частині, що дорівнює сумі коштів, одержаних від звернення стягнення на предмет застави або іпотеки. Проте, це не зачіпає залишок права вимоги за Кредитним Договором .

9. За чеським правом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки не впливає на чинність основного зобов'язання та не призводить до його припинення , якщо тільки дохід, одержаний від такого звернення стягнення, не покриває повністю суму невиконаного зобов 'язання .

11. За Кредитним Договором та застосовними положеннями чеського права, пов'язання КЦЗ, які не були виконані (погашені) шляхом позасудового звернення стягнення на предмети іпотеки та застави, залишаються чинними до їх повного погашення (виконання). Часткове задоволення права вимоги за Кредитним Договором, досягнуте шляхом позасудового стягнення, не впливає на обов'язок КЦЗ погасити затишок кредиту за Кредитним Договором, а також не впливає на чинність Кредитного Договору .

Отже, з Юридичного висновку вбачається, що відповідно до законодавства Чеської Республіки звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку не призводить до недійсності основного зобов'язання або вимог кредитодавця за основним зобов'язанням.

За наведеного, а також враховуючи викладене нижче за текстом, судом першої інстанції було вірно встановлено, що звернення стягнення на іпотечне майно боржника, не припинило обов'язку TOB Кузьминецький цегляний завод перед Банком Чеська експортні банка, а.с. щодо погашення зобов'язань за кредитним договором.

Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, за змістом статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 2.8. Іпотечного договору від 01.10.2007, якщо кошти, отримані від реалізації предмета Іпотеки при зверненні стягнення на нього, є недостатніми для виконання основних зобов'язань у повному обсязі, іпотекодержатель має право реалізувати іншу заставу, надану в якості забезпечення основних зобов'язань та/або отримати недостатню суму за рахунок будь-якого іншого майна Іпотекодавця відповідно до законодавства України.

Згідно п. 1.1 зазначеного Договору основне зобов'язання означає: всі поточні та майбутні обов'язки та зобов'язання Іпотекодавця перед Іпотекодержателем: за Кредитними договорами, а також стосовно будь-яких та всіх сум, сплачених Іпотекодержателем з метою збереження Іпотеки та його прав щодо предмету Іпотеки; а також у випадку будь-якого провадження з метою отримання або реалізації будь-яких обов'язків або зобов'язань, зазначених у пункті (а), витрати пов'язані з вилученням, утриманням, підготовкою до продажу або передачі, продажем або іншим розпорядженням або реалізацією інших забезпечених прав щодо Предмета Іпотеки, передбачених цим договором, разом з гонорарами юридичних консультантів та судовими витратами.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України Про іпотеку , в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України.

Слід наголосити, що забезпечувальне зобов'язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

За змістом частини четвертої статті 591 ЦК України та частини сьомої статті 47 Закону України Про іпотеку , якщо сума, одержана від реалізації предмета застави (іпотеки), не покриває вимоги заставодержателя (іпотекодержателя), він має право отримати суму, якої не вистачає (решту суми).

Враховуючи зазначені норми права, суд апеляційної інстанції зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання відповідних сумм (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 11.04.2018 справа N 761/17280/16-ц ).

Отже, оскільки вартості набутого у власність позивачем предмета іпотеки не вистачило на погашення всієї заборгованості, яка виникла у зв'язку з порушенням основного зобов'язання, кредитор в силу норм ЦК України та Закону України Про іпотеку має право на стягнення суми, що не вистачає для погашення цієї заборгованості.

Відтак встановивши, що після звернення Банком стягнення на предмет забезпечення залишок заборгованості Боржника за Кредитним договором склав: 15 235 450,00 Євро основного боргу по кредиту та 410 149,63 Євро договірних відсотків 5,55% річних за період з 16.01.2014 по 25.12.2015 (заявлені суми є арифметично правильними) суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання зазначених вимог.

Разом з тим перевіривши арифметичні розрахунки розміру договірних відсотків та пені, здійснені в межах заявлених кредитором періодів, судом встановлено, що суд першої інстанції правомірно визнав грошові вимоги кредитора до боржника у розмірі 567 943,72 Євро, що еквівалентно 17 917 771,88 грн.

За таких обставин доводи скаржника стосовно того, що заборгованість перед банком погашена, а сама вимога відсутня (оскільки зобов'язання боржника перед банком були припинені в результаті стягнення на всі предмети іпотеки) є безпідставними та спростовуються викладеним вище.

Крім того Північний апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом та вважає, що вимоги Банку щодо курсової різниці в сумі 128 308,73 грн. є обґрунтованими виходячи з наступного.

Згідно ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України , грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як було зазначено, рішенням Арбітражного суду при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 20.12.2012 серед іншого присуджено до стягнення з Боржника на користь Кредитора витрати, пов'язані з арбітражним розглядом у сумі 9 539 263,00 чеських крон.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2017 було визнано безспірні грошові вимоги Банку у розмірі 5 616 997,91 грн.

Частиною 2 статті 23 Закону про банкрутство передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що 26.10.2017 (звернення кредитора з заявою) офіційний курс гривні до чеської крони складав 1,232893 грн., а отже 9 539 263,00 чеських крон еквівалентно 11 760 890,58 грн., курсова різниця складає 6 128 308,73 грн. (11 760 890,58 грн. (станом на 26.10.2017) - 5 632 581,85 грн. (станом на 04.08.2014 - постановлення ухвали Кагарлицького районного суду Київської області), зазначені вимоги кредитора є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином місцевий господарський суд, враховуючи черговість задоволення вимог кредиторів, правомірно визнав додаткові вимоги Банку Чеська експортні банка, а.с. та включив їх до реєстру вимог кредиторів наступим чином: 549 445 309,89 грн.- 4 черга; 17 917 771,88 грн. - 6 черга.

02.11.2017 до Господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_3 про визнання грошових вимог у сумі 652 903,22 грн. (вимоги по заробітній платі).

В обґрунтування даної заяви ОСОБА_3 зазначив, що 15.01.2015 загальними зборами учасників ТОВ Кузьминецький цегляний завод було прийнято рішення про призначення ліквідатором боржника ОСОБА_3 Таким чином, за твердженнями заявника, з 15.01.2015 до нього перейшли обов'язки та права керівника боржника, у тому числі право на отримання заробітної плати.

Розпорядником майна боржника та місцевим господарським судом не визнано вказані вимоги ліквідатора у зв'язку з їх недоведеністю.

Суд апеляційної інстанції дослідивши зазначену заяву та матеріали справи в їх сукупності встановив наступне.

Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно ч. 4 ст. 105 ЦК України , до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

За наведеного, згідно матеріалів справи з 15.01.2015 до ОСОБА_3 перейшли повноваження керівника боржника, а відтак і право на оплату праці.

Відповідно до Наказу по товариству б/№ від 15.01.2015 ОСОБА_3 приступив до обов'язків ліквідатора ТОВ Кузьминецький цегляний завод ; ОСОБА_3 встановлено заробітну плату в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника ТОВ Кузьминецький цегляний завод (а.с. 55, т.7).

Так, ОСОБА_3 стверджує, що за період з 15.01.2015 до 03.10.2017 його заробітна плата, що становить 20 000 грн. за місяць, складає 652 903,22 грн.

В підтвердження розміру середньомісячної заробітної плати керівника ТОВ Кузьминецький цегляний завод у сумі 20 000 грн. (в період з 15.01.2014 по 15.01.2015) ОСОБА_3 надав суду довідку №2 від 05.02.2015 складену аудиторською фірмою МВ ГРУПП .

Однак колегія суддів зазначає, що подана ОСОБА_3 довідка про середньомісячну заробітну плату не може бути прийнята в якості належного та допустимого доказу на підтвердження розміру заробітної плати керівника ТОВ Кузьминецький цегляний завод , оскільки довідка видана Аудиторською фірмою МВ ГРУПП яка не має відношення до ТОВ Кузьминецький цегляний завод . При цьому ОСОБА_3 не надав ні суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції інших доказів, які б підтверджували розмір заробітної плати керівника ТОВ Кузьминецький цегляний завод , зокрема, рішення загальних зборів учасників товариства про встановлення розміру заробітної плати керівника, наказів по підприємству чи фінансової звітності, тощо.

За таких обставин Північний апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції та вважає, що вимоги ОСОБА_3 у сумі 652903,22 грн. підлягають відхиленню, як необґрунтовані та не підтверджені належним чином.

Щодо апеляційної скарги ОСОБА_3 поданої на пункти 11, 12, 14 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2018, прийнятих за результатами розгляду клопотання Банку Чеська експортні банка, а.с. про покладення обов'язків керівника боржника на розпорядника майна суд встановив наступне.

26.12.2017 до місцевого господарського суду надійшло клопотання Банку Чеська експортні банка, а.с. про покладення обов'язків керівника боржника на розпорядника майна.

Мотивуючи дане клопотання Банк відмітив, що керівником боржника до моменту звернення з відповідним клопотанням не було подано до суду аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках; не здійснено інвентаризацію майна боржника.

Ліквідатор боржника ОСОБА_3 заперечує проти даного клопотання стверджуючи при цьому, що ним було вжито всіх заходів для проведення інвентаризації активів та зобов'язань ТОВ Кузьминецький цегляний завод , проте Банком Чеська експортні банка, а.с. штучно створені перешкоди для проведення інвентаризації шляхом ненадання допуску до майна боржника.

Так ліквідатор зазначає, що він не має доступу до території підприємства, оскільки вона знаходиться під охороною Банку, який в результаті звернення стягнення на предмет забезпечення набув право власності на частину майна боржника, а тому інвентаризація майна, яка була призначена на 16.11.2017, 06.12.2017, 14.12.2017 не відбулась у зв'язку з відмовою у допуску на територію заводу.

Однак колегія суддів критично сприймає дані твердження ліквідатора ОСОБА_3, оскільки, як вірно було встановлено судом першої інстанції, ліквідатор з 2017 року по січень 2018 року не вчинив жодних дій щодо виявлення майна Боржника та отримання доступу до майна.

Зокрема, відсутні докази направлення ліквідатором боржника вимог, претензій, позовів до третіх осіб, в тому числі до Банку Чеська експортні банка, а.с. , щодо усунення перешкод в користуванні належним боржнику на праві власності майном, що свідчить про те, що під час процедури розпорядження майном боржника у даній справі ліквідатор ОСОБА_3 обмежився видачею наказів про проведення інвентаризації та листуванням з арбітражним керуючим Левицьким А.О., будь-яких інших заходів щодо забезпечення збереження майна Боржника ліквідатором вжито не було.

Статтею 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Порядок ліквідації юридичної особи встановлено статтею 111 ЦК України , в якій зазначено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Проте в порушення зазначених норм права, ліквідатор боржника за три роки (з 2015 по 2018) вказаних вище вимог ст. 111 ЦК України не виконав, що свідчить про бездіяльність останнього, яка в свою чергу порушує права та законні інтереси, як боржника (стосовно розпорядження майном), так і кредиторів (щодо збереження майна для подальшого задоволення вимог кредиторів).

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону про банкрутство , у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу.

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства (ч. 12 ст. 22 Закону про банкрутство ).

Враховуючи встановлену бездіяльність ліквідатора боржника ОСОБА_3 та неналежне виконання покладених на нього обов'язків, Господарський суд Київської області дійшов вірного висновку про відсторонення ОСОБА_3 від виконання повноважень ліквідатора ТОВ Кузьминецький цегляний завод та покладення відповідних обов'язків на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Левицького А.О.

До того ж слід звернути увагу скаржника, що згідно документів, які були подані до суду апеляційної інстанції, розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Левицьким А.О. за шість місяців (в період з 23.01.18 по 11.06.2018) вжито дії по отриманню доступу до майна боржника; вжито заходи щодо повернення майна та документів боржника від третіх осіб; вжито заходи щодо передачі непереданого майна, що не були вчинені ліквідатором боржника ОСОБА_3 за три роки.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене в постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом було повність досліджено всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, а відтак відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2018 (в оскаржуваній частині). Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

Доводи викладені в апеляційних скаргах, висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг ОСОБА_3 та TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) судом не вбачається.

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_3 та апеляційну скаргу TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі №911/2672/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі № 911/2672/17 (в оскаржуваній частині) залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/2672/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Cторони мають право оскаржити постанову до Верховного суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.01.2019.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді М.Л. Доманська

О.М. Остапенко

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення22.01.2019
Оприлюднено28.01.2019
Номер документу79428533
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/2672/17

Ухвала від 03.03.2020

Господарське

Господарський суд Київської області

Наріжний С.Ю.

Ухвала від 14.02.2020

Господарське

Господарський суд Київської області

Наріжний С.Ю.

Ухвала від 28.01.2020

Господарське

Господарський суд Київської області

Наріжний С.Ю.

Ухвала від 14.01.2020

Господарське

Господарський суд Київської області

Наріжний С.Ю.

Рішення від 10.12.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Наріжний С.Ю.

Ухвала від 09.12.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Наріжний С.Ю.

Ухвала від 26.11.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Наріжний С.Ю.

Ухвала від 13.11.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Наріжний С.Ю.

Ухвала від 12.11.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Наріжний С.Ю.

Ухвала від 28.10.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Верховець А.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні