Справа № 2-1401/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2009 р. м. Гола Пристань
Голопристанський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді – Ширінській О.Х. ,
при секретарі – Бакай В.В.,
з участю представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача – ОСОБА_2
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Гола Пристань справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 районної державної адміністрації про визнання договору недійсним та поновлення порушеного права власності, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 районної державної адміністрації про визнання договору недійсним та поновлення порушеного права власності.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і пояснив, що 24.01.2007р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 районно державною адміністрацією було укладено договір про передачу права власності на земельну ділянку, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 89.
У відповідності до п.1.1 даного договору, ОСОБА_3 добровільно відмовляється від права власності на користь держави в особі ОСОБА_4 районної державної адміністрації, та передає його, а ОСОБА_4 районна державна адміністрація одержує право власності і приймає у державну власність земельну ділянку з усіма обтяженнями, обмеженнями і сервітутами (у разі їх наявності), яка знаходиться на території Круглоозерської сільської ради, Голопристанського району, Херсонської області, загальною площею 10,02 га, згідно з Державним актом, кадастровий номер № 6522383500:09:001:0008; 6522383500:09:001:0009.
Позивач набув право власності на зазначену земельну ділянку на підставі Державного акту серія ЯБ № 892937, виданого ОСОБА_4 районною державною адміністрацією 06.10.2006р. на підставі розпорядження голови ОСОБА_4 державної адміністрації № 380 від 15.09.2006р.
На переконання позивача природа укладеного між ним та ОСОБА_4 районною державною адміністрацією договору полягає в тому, що він спрямований на реалізацію ним права приватизації земельної ділянки. На його думку після укладення цього договору він отримав би право знову приватизувати аналогічну земельну ділянку тій, від якої відмовився на користь держави. Але, як з’ясувалось після укладення вказаного договору, він не має право на повторну приватизацію земельної ділянки в загальному порядку відповідно до положень Земельного кодексу України.
Таким чином, діючи під впливом помилки, позивач уклав вказаний договір, в результаті виконання якого він втратив право власності на земельну ділянку, яке набув в порядку приватизації. А також зазначив, що даний договір є безоплатним і ніякої компенсації за передану державі в особі ОСОБА_4 районної державної адміністрації земельну ділянку він не отримував.
Оскільки в даному випадку застосування реституції до сторін правочину у вигляді повернення ОСОБА_4 районною державною адміністрацією позивачу вказаної ділянки є неможливим, через передачу її у власність третій особі, яка є добросовісним набувачем, єдиним можливим способом захисту та поновлення порушеного права власності на земельну ділянку позивача є зобов’язання ОСОБА_4 районної державної адміністрації передати у власність позивачеві аналогічну земельну ділянку. Тому просить визнати недійсним договір про передачу права власності на земельну ділянку від 24.01.2007р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 районною державною адміністрацією, та зобов’язати ОСОБА_4 районну державну адміністрацію надати ОСОБА_3 земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Круглоозерської сільської ради. Уточнив позовні вимоги, відмовившись від стягнення судових витрат, пояснив, що договір не зареєстрований в ДЗК.
Представник відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації - ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти його задоволення та пояснив, що реєстрація договору створює юридичні наслідки, що ним обумовлені. Скорочення земель запасу сприяє наповненню бюджету Круглоозерської сільської ради .
Заслухавши думку сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
За ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1,5, 6 ст.203 цього Кодексу.
За ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Статтею 142 Земельного Кодексу України передбачено, що угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
24.01.2007р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 районно державною адміністрацією було укладена договір про передачу права власності на земельну ділянку.
Пунктом 1.1 договору про передачу права власності на земельну ділянку, ОСОБА_3 добровільно відмовляється від права власності на користь держави в особі ОСОБА_4 районної державної адміністрації, та передає його, а ОСОБА_4 районна державна адміністрація одержує право власності і приймає у державну власність земельну ділянку з усіма обтяженнями, обмеженнями і сервітутами (у разі їх наявності), яка знаходиться на території Круглоозерської сільської ради, Голопристанського району, Херсонської області, загальною площею 16,88 га, згідно з Державним актом, кадастровий номер6522383500:09:001:0008; 6522383500:09:001:0009.
Позивач набув право власності на зазначену земельну ділянку на підставі Державного акту серія ЯБ № 892937, виданого ОСОБА_4 районною державною адміністрацією 06.10.2006 р.
Відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Підписуючи даний договір позивач діяв під впливом помилки, оскільки, як виявилось згодом, він не вірно оцінював природу правочину та вплив укладеного договору на його права, як власника земельної ділянки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Договір про передачу права власності на земельну ділянку, укладений 24.01.2007р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 районною державною адміністрацією, слід визнати недійсним.
Крім того, позов в попередньому судовому засіданні визнано представником відповідача. Визнання позову не суперечить закону та не порушує права та законні інтереси інших осіб та є підставою для винесення рішення про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 179, 209, 212-215, 217 ЦПК України, ст. ст.203, 215, 229 ЦК України, ст.ст. 125, 142 ЗК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити.
Договір про передачу права власності на земельну ділянку, укладений 24.01.2007р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 районною державною адміністрацією, посвідчений ОСОБА_5 приватним нотаріусом ОСОБА_4 районного нотаріального округу Херсонської області, зареєстрований в реєстрі за № 89 - визнати недійсним.
Зобов’язати ОСОБА_4 районну державну адміністрацію надати ОСОБА_3 земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Круглоозерської сільської ради із земель запасу (резервного фонду) державної власності в адміністративних межах Круглоозерської сільської ради в місячний термін з моменту набуття рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі до районного суду протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя:
Суд | Голопристанський районний суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2009 |
Оприлюднено | 22.02.2010 |
Номер документу | 7945336 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Потоцький Віктор Васильович
Цивільне
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Заярний Андрій Миколайович
Цивільне
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
Альчук Петро Павлович
Цивільне
Білозерський районний суд Херсонської області
Сокирко Людмила Миколаївна
Цивільне
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Головко Людмила Іванівна
Цивільне
Голопристанський районний суд Херсонської області
Ширінська Оксана Харисівна
Цивільне
Валківський районний суд Харківської області
Бондаренко Віктор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні