Ухвала

від 23.01.2019 по справі 905/1520/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.01.2019Справа № 905/1520/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасс-Промстрой" (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Жовтневої революції, буд. 46, оф.33; ідентифікаційний код 3842096)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП-957" (02099, м. Київ, вул. Ремонтна, 13; ідентифікаційний код 38806527)

про визнання недійсним акта

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Клименко К.О. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.09.2018 через канцелярію Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасс-промстрой" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП-957", в якій позивач просить суд визнати недійсним акт приймання виконаних робіт за жовтень-грудень 2016 року за договором № 12/09-16 від 12.09.2016.

В обґрунтування позовних вимоги, позивач вказує про те, що між сторонами 12.09.2016 укладено договір підряду № 12/09-16.

Згідно п. 6.3 даного договору підрядник здійснює оплату за виконані роботи протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами актів виконаних робіт по формі КБ-2в.

Однак, позивач зазначає, що акт приймання виконаних робіт за жовтень - грудень 2016 за договором № 12/09-16 від 12.09.2016, який був наданий відповідачем, не відповідає вимогам закону та умовам договору та з якого неможливо встановити хто кому здавав роботи та які посадові особи його підписали.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.08.2018 у справі № 905/1520/18 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасс-промстрой" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП-957" про визнання недійсним акта передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва на підставі п. 1 ч. 1 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 24.10.2018.

16.10.2018 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

22.10.2018 до Господарського суду міста Києва електронною поштою надійшло клопотання позивача про проведення підготовчого засідання без участі представника у зв'язку з тим, що відзив на позовну заву на адресу позивача не надходив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 підготовче засідання відкладено на 23.11.2018.

12.11.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

21.11.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 903/1520/18 призначено на 14.12.2018.

Судове засідання 14.12.2018 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 розгляд справи призначено на 23.01.2019.

22.01.2019 до Господарського суду міста Києва електронною поштою надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 23.01.2019 суд повідомив про наявність заяви позивача про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача заперечував щодо відкладення розгляду справи.

Представник позивача у підготовче засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.

У судовому засіданні суд з'ясовував думку представника відповідача щодо залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасс-Промстрой" без розгляду у зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання.

Представник відповідача не заперечував щодо залишення позовної заяви без розгляду.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вказує наступне.

Заява позивача від 22.01.2019 про відкладення розгляду справи мотивована тим, що у зв'язку із розглядом 23.01.2019 Господарським судом Донецької області справи № 905/2381/18, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбасс-Промстрой" є відповідачем, представник останнього не може прибути у судове засідання 23.01.2019 до Господарського суду міста Києва, а тому просить суд відкласти судове засідання та продовжити строк розгляду справи на 15 днів.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16 1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (у редакції Закону № 1401 від 02.06.2016) відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції представництво прокурорами або адвокатами у судах першої інстанції здійснюється з 01.01.2019.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Суд зазначає, що Закон України № 1401-VIII від 02.06.2016 "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" набрав чинності 30.09.2016.

Так, враховуючи предмет даної справи, характер спірних правовідносин та те, що розгляд останньої здійснюється за правилами загального позовного провадження у суду відсутні підстави відносити справу № 905/1520/18 до малозначних справ, а відтак, представником по даній справі може бути адвокат або ж керівник відповідного товариства.

Судом встановлено, що заява позивача, яка була подана електронною поштою, підписана представником - В.Ж. Криворучко, який діє на підставі довіреності.

Разом з тим, суд вказує, що із наявної в матеріалах справи довіреності № 1 від 15.09.2017 вбачається, термін дії довіреності - до 31 грудня 2018 року.

В той час, суд звертає увагу на те, що будь яких інших доказів, щоб підтверджували повноваження В.Ж. Криворучко, як уповноваженої особи на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасс-Промстрой" в матеріалах справи не міститься.

Разом з тим, суд зазначає, що вказана вище довіреність № 1 від 15.09.2017 видана на ім'я Криворучко В.Ж., однак, матеріали справи не містять жодних посилань та доказів на те, що зазначена особа є адвокатом, має право здійснювати адвокатську діяльність і відповідно має право представляти інтереси позивача у Господарському суді міста Києва при розгляді даної справи, як це передбачено Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Таким чином, враховуючи, що заява про відкладення розгляду справи була подана (підписана) неналежним представником, зокрема, В.Ж. Криворучко, який діє на підставі довіреності № 1 від 15.09.2017, термін дії якої - до 31 грудня 2018 року, а також, з огляду на те, що в матеріалах справи не містяться жодних посилань та доказів того, що зазначена особа є адвокатом, має право здійснювати адвокатську діяльність і відповідно має право представляти інтереси позивача у Господарському суді міста Києва при розгляді даної справи, то за таких підстав, суд ухвалив залишити без розгляду подану позивачем заяву, у зв'язку з недотримання вимог ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, пунктом 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки , крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також, суд звертає увагу, що приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Положеннями статті 7 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

В той час, суд акцентує увагу на тому, що позивач є юридичною особою, яка не обмежена колом осіб щодо представництва її інтересів у суді.

За таких підстав, суд розцінює неодноразову неявку представника позивача у підготовчі та судові засідання, як недобросовісну та недопустиму поведінку останнього.

Відтак, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасс-Промстрой" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, тим самим позбавив суд можливості, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи здійснити дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, що спрямовані на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відтак, враховуючи зазначені вище норми та відсутність в матеріалах справи клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, то за таких підстав, суд не вбачає правових підстав для повернення позивачу із Державного бюджету України суми судового збору за звернення до суду з даною позовною заявою.

Керуючись 43, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 та 234 Господарського процесуального кодексу України, п. 4 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасс-Промстрой" (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Жовтневої революції, буд. 46, оф.33; ідентифікаційний код 3842096) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП-957" (02099, м. Київ, вул. Ремонтна, 13; ідентифікаційний код 38806527) про визнання недійсним акта - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 29.01.2019.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов