Рішення

від 22.01.2019 по справі 2340/4337/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року справа № 2340/4337/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пруднікової В.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за ордером),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

29 жовтня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 141/34, ІПН НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205), в якому позивач просить:

1) визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Черкаській області (бул. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 39881228) про усунення виявлених порушень №ЧК-845/365/АВ/П від 24.09.2018, наданий фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3.

2) визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області (бул. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 39881228) №ЧК- 845/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-542 від 16.10.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у сумі 111690 гривень на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 21 вересня 2018 року інспектором праці Управління Держпраці у Черкаській області проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого був складений акт №ЧК-845/365/АВ від 24.09.2018. В акті інспекційного відвідування встановлено допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, чим порушено вимоги ст.ст. 21, 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413.

Позивач не погоджується з висновками акта інспекційного відвідування та зазначає, що здійснює господарську діяльність сама, а особа яка зазначена, нібито її працівником, є фізичною особою - підприємцем, яка здійснює господарську діяльність поряд із нею. Жодних домовленостей із ОСОБА_4 про працевлаштування та виконання робіт вона не мала, ніколи не пропонувала їй грошових коштів.

Працівники управління Держпраці у Черкаській області, відібравши у неї пояснення, вказали на те, що її сусідка проходить у неї стажування. Тоді як насправді ОСОБА_4 навчалася у неї навикам торгівлі, шляхом реалізації її власного товару, оскільки її торгове місце знаходиться поряд із торговим місцем ОСОБА_4 та остання зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як фізична особа-підприємець, основним видом економічної діяльності якої є роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

04.12.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що факт допуску позивачем до роботи працівника підтверджується письмовими поясненнями позивача, відповідно до яких ОСОБА_4 під час проведення перевірки стажувалась. Ні під час інспекційного відвідування, ні в процесі розгляду справи про накладенні штрафу, ні при пред'явленні позову до суду, позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження обставин щодо укладення договору про проходження стажування працівником ОСОБА_4

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець 21.07.2004.

Наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 14.09.2018 №917-Н призначено здійснення у період з 19.09.2018 до 02.10.2018 позапланового заходу (інспекційне відвідування) з питань оформлення трудових відносин у суб'єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність на території Канівського міського ринку.

На підставі вказаного наказу відповідачем видано направлення від 14.09.2018 №1961 на проведення перевірки суб'єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність на території Канівського міського ринку.

21 вересня 2018 року інспектором праці Управління Держпраці у Черкаській області проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за місцем здійснення підприємницької діяльності - торгова точка по продажу продуктів, переважно яєць на території Канівського міського ринку в м. Канів Черкаської області.

За наслідками інспекційного відвідування складено акт №ЧК-845/365/АВ від 24.09.2018 (далі - акт інспекційного відвідування), в якому встановлено, що в торговій точці по продажу харчових продуктів, переважно яєць, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3 здійснювала продаж яєць особа жіночої статі, сусідні продавці називали її ОСОБА_4, з якою не оформлені у встановленому порядку відносини щодо використання її праці та яка, продавши, впереді стоячим перед комісією покупцямяйця, втекла з торгової точки залишивши товар без нагляду. Від надання пояснення дана особа відмовилась, товар продавала самостійно, інших продавців, які б мали змогу продавати товар, не було.

Факт продажу яєць особою жіночої статі зафіксований протоколом робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення ВК Канівської міської ради. Копія протоколу додається.

За письмовим поясненням ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_4 реєструється як ФОП і на час перевірки стажувалась у неї.

Таким чином ФОП ОСОБА_3 порушено вимог ч.3 ст. 24 КЗпП України, ПКМУ № 413, а саме особа жіночої статі допущена до роботи по продажу товару переважно яєць, без укладення з нею трудового договору, оформленого наказом, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки з боку суб'єкта господарювання не надходили.

На підставі акта інспекційного відвідування відповідачем складені: припис про усунення виявлених порушень №ЧК-845/365/АВ/П від 24.09.2018, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_3 усунути порушення вимог ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, строк усунення порушень - 03.10.2018 та прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-845/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-542 від 16.10.2018, якою за порушення законодавства про працю, керуючись ст. 259 КЗпП України, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 111690 грн.

Не погоджуючись з постановою відповідача про накладення штрафу, позивач звернулася до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пп. 5 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Порядок №295).

Відповідно до п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

У акті інспекційного відвідування №ЧК-845/365/АВ від 24.09.2018 встановлений факт допуску працівника до роботи по продажу товару переважно яєць, без укладення з нею трудового договору, оформленого наказом, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 №413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відтак, правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

Факт допуску позивачем ОСОБА_4 до роботи по продажу товару переважно яєць, без укладення з нею трудового договору підтверджується: письмовими поясненнями ФОП ОСОБА_3 від 24.09.2018, згідно з якими 21.09.2018 під час перевірки ОСОБА_4 у неї стажувалася; фотознімками, отриманим під час інспекційного відвідування.

Висновки акта інспекційного відвідування не спростовується доводами позивача про те, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем, яка здійснювала господарську діяльність поруч з нею, з огляду на те, що ОСОБА_4 була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності вже після здійснення інспекційного відвідування - 21 вересня 2018 року о 11 год. 43 хв., що підтверджується листом Виконавчого комітету Канівської міської ради від 05.12.2018 №01-01-34/2426, а перевірка була здійснена 21.09.2018 09 год. 07 хв., що підтверджується фотознімками, які зроблені під час проведення перевірки.

Крім того суд зазначає, що згідно з п. 13 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Держстандарт, МВС України та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 (далі - Правила), торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 16 Правил на торговельному місці продавця (фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності) установлюється табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, номера свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію, прізвища, імені, по батькові його продавця, а також розміщується копія патенту за фіксованим розміром податку чи копія свідоцтва про сплату єдиного податку та копія ліцензії у разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

У разі використання торговельного місця на умовах оренди в продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди із суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавцем)

Згідно з п. 20 Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 №868 «Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків» затверджено Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків (далі - Положення). Дія цього Положення поширюється на продовольчі, непродовольчі та змішані ринки (далі - ринки) незалежно від форми власності. У Положенні під терміном "ринок" розуміється об'єкт торгівлі, на території якого суб'єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій даний об'єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями (далі - суб'єкт господарювання) (п. 2 Положення).

Відповідно до п. 3 Положення послуги з обслуговування та утримання торговельних місць на території ринку надаються суб'єктом господарювання, який є юридичною особою.

Пункт 5 Положення визначає, що суб'єкт господарювання забезпечує створення та ведення реєстру укладених договорів оренди та суборенди торговельних місць і присвоює кожному такому місцю порядковий номер (цифрами).

У разі укладення договору суборенди підприємець письмово повідомляє у п'ятиденний строк суб'єкта господарювання про укладення такого договору.

Зі змісту вищезазначених норм чинного законодавства України вбачається, що орендодавцем приміщення на ринку може бути лише спеціальний суб'єкт господарювання, який надає послуги з обслуговування та утримання торговельних місць на території ринку.

12 січня 1998 року Канівською міською радою Черкаської області засновано комунальне підприємство «Міський ринок Канівської міської ради» (код ЄДРПОУ 25210483), основним видом діяльності якого є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Статуту комунального підприємства «Міський ринок Канівської міської ради» , затвердженого рішенням Канівської міської ради №6-19 від 26.01.2017 (далі - Статут), основною метою діяльності підприємства є організація ринкової торгівлі. Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Статуту майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади м. Канева і закріплюється засновником за Підприємством на праві господарського відання.

Таким чином, комунальне підприємство «Міський ринок Канівської міської ради» є суб'єктом господарювання, який укладає з продавцями договори оренди торгівельних місць; та який забезпечує створення та ведення реєстру укладених договорів оренди та суборенди торговельних місць і присвоює кожному такому місцю порядковий номер (цифрами); і який повідомляється у п'ятиденний строк підприємцем про укладення договору суборенди.

Відповідно до листа комунального підприємства «Міський ринок Канівської міської ради» №35/1 від 05.12.2018 (наданим на запит Управління Держпраці у Черкаській області від 29.11.2018), комунальне підприємство «Міський ринок Канівської міської ради» з громадянкою ОСОБА_4 Любов?ю Олександрівною ніяких відносин не мало і станом на теперішній час не має. ФОП ОСОБА_3 на 21.09.2018 на території міського ринку в м. Каневі має 3 торгівельних місця: 1 торг. місце працююче та 2 торг. місця під складом.

Та обставина, що у комунального підприємства «Міський ринок Канівської міської ради» відсутні відомості про укладення договорів оренди та суборенди торговельного місця з ОСОБА_4, спростовує доводи позивача про те, що ФОП ОСОБА_3 здійснює свою підприємницьку діяльність поруч ОСОБА_4

Вищезазначене спростовує показання свідка ОСОБА_4, в яких вона зазначила, що зареєстрована фізичною особою -підприємцем та здійснювала свою діяльність поруч ОСОБА_3 та під час перевірки перебувала на своєму робочому місці.

Свідок ОСОБА_5 (особа, яка проводила перевірку) в судовому засіданні зазначила, що під час інспекційного відвідування позивача вона зайняла чергу за двома жінками, коли підійшла її черга вона пред?явила продавцю посвідчення та направлення на перевірку, після чого остання втікла, а через деякий час прийшла ОСОБА_3

Суд також вважає необгрунтованим посилання позивача на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 22.11.2018 у справі №697/2144/18, за якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 41 КпАП України закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення. Висновки постанови суду ґрунтуються зокрема на тому, що оскільки ОСОБА_4 21.09.2018 зареєстрована як ФОП, отже під час перевірки вона не була найманим працівником ОСОБА_3, а здійснювала власну підприємницьку діяльність. Проте такий висновок Канівського міськрайонного суду зроблено без повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки у даній справі судом встановлено, що вказана реєстрація була здійснена через 2 години 36 хвилин з моменту виявлення ОСОБА_4 на торговій точці позивача. Станом на момент початку проведення інспекційного відвідування ОСОБА_4 не мала статусу підприємця.

Крім того, у постанові від 22.11.2018 суд зазначає, що ОСОБА_4 здійснювала підприємницьку діяльність на торговому місці, що знаходиться поряд із торговим місцем ОСОБА_3, проте такі висновки суду спростовуються матеріалам даної справи. Зокрема, як встановлено вище, згідно листа КП Міський ринок Канівської міської ради , ОСОБА_4 не займала торгових місць на території Канівського міського ринку 21.09.2018.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частина 7 ст. 78 КАС України визначає, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Сторона справи може заперечувати преюдиційні факти належними та допустимим доказами і суд повинен ці заперечення розглядати та оцінювати.

Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 15.09.2016 у справі К/800/37663/15.

Щодо посилань представника позивача на постанову Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 814/2156/16, в якій йдеться про подвійне притягнення до відповідальності, суд погоджується з позицією представника відповідача, що оскільки постановою Канівського міськрайонного суду від 22.11.2018 ОСОБА_3 до відповідальності не притягнуто за порушення ч. З ст. 41 КУпАП, натомість 16.10.2018 її притягнуто до відповідальності постановою Управління на підставі абзацу 2 ч. 2 ст. 265 КЗпПУ, то подвійне притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення в даному випадку відсутнє.

Таким чином, висновки викладені в постанові Верховного суду від 21.12.2018 не мають значення для правильного вирішення даної справи.

Оцінивши наявні у справі докази, суд встановив відсутність статусу фізичної особи-підприємця у ОСОБА_4 на момент здійснення інспекційного відвідування; відсутність будь-яких договірних відносин оренди (суборенди) ОСОБА_4 з комунальним підприємством «Міський ринок Канівської міської ради» .

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що припис про усунення виявлених порушень №ЧК-845/365/АВ/П від 24.09.2018 та постанова Управління Держпраці у Черкаській області №ЧК- 845/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-542 від 16.10.2018 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 прийняті на законних підставах і скасуванню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 25.01.2019.

Суддя В.П. Тимошенко