Постанова

від 23.01.2019 по справі 810/328/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/328/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменко В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Приватного підприємства Згода 2017 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 (м. Київ, дата виготовлення повного тексту 17.09.2018) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Згода 2017 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2, ТОВ Універсам Харків Плюс , ТОВ Універсам Харків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПП Згода 2017 звернулося з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просило суд (з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 37-41 т. 1) визнати протиправним та скасувати наказ № 1551/5 від 12.05.2017 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень , зобов'язати поновити реєстраційні записи про право власності: № 19672741 від 24.03.2017, що здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ангеловською Ольгою Сергіївною; № 19769462 від 31.03.2017, що здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ангеловською Ольгою Сергіївною; № 19980295 від 13.04.2017, що здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чижиковим Олександром Олександровичем шляхом скасування реєстраційних дій про скасування державної реєстрації права власності від 13.05.2017, які здійснені державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіним Олександром Валерійовичем на підставі рішення № 35161411.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказ № 1551/5 від 12.05.2017 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень № 34488352 від 28.03.2017, № 34581379 від 03.04.2017 та № 34783037 від 13.04.2017 є протиправним, у зв'язку з тим, що він став підставою для позбавлення позивача права власності на Майновий комплекс всупереч конституційним положенням, також при його прийнятті відповідачем були грубо порушені норми Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

28.02.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що Комісія не забезпечила своєчасного отримання позивачем повідомлення про розгляд скарги, завчасного отримання копії скарги, що в свою чергу позбавило можливості апелянта бути присутнім під час розгляду скарги та надати відповідні письмові пояснення, що в подальшому вплинуло на майнові права підприємства.

Належних доказів того, що копію рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги, засвідченого в установленому законодавством порядку, було надіслано на адресу позивача, також відповідачем не надано.

Державним реєстратором при здійсненні реєстраційних дій державна реєстрація справа власності на цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проведена на підставі повного пакету документів, підстав визначених статтею 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для відмови у проведенні державної реєстрації станом на день проведення реєстрації не було.

На час проведення державної реєстрації на цілісниц майновий комплекс були відсутні будь-які судові рішення, які б ставили під сумнів правомірність проведення публічних торгів та судові рішення, які б встановлювали факт недійсності виданого свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів. Судом не враховано наведений апелянтом факт того, що свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, на підставі якого проведено державну реєстрацію за ОСОБА_2 було дійсним та є дійсним і на теперішній час.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За матеріалами справи згідно фотокопії Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № НОМЕР_1 від 05.10.2012, виданого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ісаєвим О.В. 28.09.2012 гр. ОСОБА_2 на прилюдних торгах з реалізації арештованого майна придбав цілісний майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1, що раніше належав Товариству з обмеженою відповідальністю Універсам Харків (т. 1, а.с. 63).

Державна реєстрація права власності гр. ОСОБА_2 на майновий комплекс здійснена 24.03.2017, запис про право власності № 19672741 (т. 1, а.с. 11, зворотній бік).

У подальшому гр. ОСОБА_2 вніс Майновий комплекс до статутного капіталу ТОВ Універсам Харків Плюс , що оформлено Актом приймання-передачі № 30/03/2017 від 30.03.2017 (т. 1, а.с. 62).

Державна реєстрація права власності ТОВ Універсам Харків Плюс на майновий комплекс здійснена 31.03.2017, запис про право власності № 19769462 (т. 1, а.с. 29, зворотній бік).

Згідно Протоколу загальних зборів учасників ТОВ Універсам Харків Плюс від 13.04.2017 та Акту приймання передачі майна від 13.04.2017 майновий комплекс передано у власність ПП Згода 2017 (т. 1, а.с. 14, 15).

Державна реєстрація права власності ПП Згода 2017 на майновий комплекс здійснена 13.04.2017, запис про право власності № 19980295 (т. 1, а.с. 29, зворотній бік).

ТОВ Універсам Харків звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою № 27 від 21.04.2017 на рішення, дії та бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, до якої 11.05.2017 за № 29 надано доповнення (т. 1, а.с. 56 - 61, 111).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.12.2017 позивачу стало відомо про те, що реєстраційні записи про право власності: № 19672741 від 24.03.2017, № 19769462 від 31.03.2017, № 19980295 від 13.04.2017 скасовані 13.05.2017 державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіним О.В. (т. 1, а.с. 29 - 31).

Такі реєстраційні дії вчинено згідно Наказу Міністерства юстиції України від 12.05.2017 № 1551/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень (т. 1, а.с. 133).

Вважаючи, що Наказ Міністерства юстиції України № 1551/5 від 12.05.2017 є протиправним, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні 24.03.2017 державної реєстрації за гр. ОСОБА_2 права власності на цілісний майновий комплекс не було належним чином встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, - відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, а також належним чином не перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та не прийнято відповідних рішень, тому є обґрунтованим висновок відповідача про те, що записи, внесені до Державного реєстру прав на підставі оскаржуваних рішень підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п. 9-12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою КМ України № 1128 від 25.12.2015 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.

Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

На виконання п. 9-11 Порядку на офіційному сайті Мін'юсту розміщено оголошення про дату та час розгляду скарги.

Згідно листа ДП Національні інформаційні системи від 31.08.2018 оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яке відбулось 12.05.2017 було розміщено на офіційному сайті 11.05.2017, що беззаперечно вказує на належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду скарги.

Також, відповідачем направлені копії скарг на встановлені адреси всім зацікавленим особам, в тому числі позивачу. ПП Згода 2017 копії скарг були направлені листом № 2/11915-0-33-17/19к від 28.04.2017.

Твердження апелянта про неналежне його повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами направлення позивачу скарги ТОВ Універсам Харків із доданими до неї документами (листи Мін'юсту від 28.04.2017, направлені за адресою місцезнаходження, зазначеного у реєстрі), роздруківкою Оголошень про засідання комісії 12.05.2017, якою підтверджується розміщення оголошення про розгляд скарги ТОВ Універсам Харків № 27 від 21.04.2017 у розділі офіційного веб-сайту Мін'юсту, доказами направлення рекомендованими листами і копії висновку Комісії з наказом Мін'юсту (список згрупованих рекомендованих відправлень, що пересилаються в межах України, фіскальний чек, реєстр вихідної кореспонденції).

В апеляційній скарзі апелянт наполягає, що з аналізу п. 10 Порядку вбачається, що суб'єкт розгляду скарги має використовувати послідовно кожний наступний спосіб повідомлення виключно у разі неможливості використання попереднього, при цьому вжиття відповідних заходів повідомлення про час і місце розгляду скарги має бути спрямоване саме на фактичне повідомлення осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, а не бути вчинено формально.

Колегія суддів вважає такі міркування хибними, оскільки положення п. 10 Порядку таких вимог не містить. Диспозиція зазначеної норми передбачає альтернативні дії суб'єкта розгляду скарги щодо вибору способу повідомлення зацікавлених осіб. Суб'єкт розгляду скарги може застосовувати один (або кілька) зі способів, зазначених у вказаній нормі, а черговість використання кожного конкретного способу визначається суб'єктом розгляду скарги в залежності від конкретних обставин та наявної у нього інформації.

Також, помилковими є висновки апелянта про необхідність повідомлення Комісією МЮУ про час і місце розгляду скарги виключно цінним листом із використанням бланку опису вкладення з посиланням на Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені Постановою КМ України № 270 від 05.03.2009, при цьому не зазначаючи про інші послуги поштового зв'язку (рекомендовані листи, цінні, цінні з описом вкладення, тощо).

Колегія суддів не бере до уваги наданий до апеляційної скарги витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 18.10.2018, в якому зазначено місцезнаходження ПП Згода 2017 : 07415, Київська область, Броварський район, с. Зазим'я, вул. Разгоспна, 3, так як згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 17.04.2018, місце знаходження підприємства було: 02021, АДРЕСА_1. Відомості про місцезнаходження позивача у Державоному реєстрі були змінені 18.01.2018, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованим станом на 06.12.2018.

При цьому, позивач зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку підприємство не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для нього наслідків. В матеріалах справи наявні докази скерування відповідачем на адресу позивача скарги ТОВ Універсам Харків , неотримання скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не є підставою для висновку про невиконання відповідачем вимог Порядку. Крім того, зважаючи на те, що позивач був повідомлений щодо розгляду скарги шляхом розміщення відповідної копії повідомлення на веб-сайті Мін'юсту, що безпідставно заперечує, останній об'єктивно мав можливість отримати копію скарги та доданих до неї документів напередодні розгляду скарги по суті.

Згідно п. 17 Порядку копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб'єкту оскарження, а також особам, які брали участь у розгляді скарги по суті, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем направлено спірний наказ супровідним листом № 8/11915-0-33-17/19К. Крім того, направлення копії рішення прийнятого за результатами розгляду скарги є лише наслідком прийняття рішення і не може впливати на законність наказу Мін'юсту.

Посилання апелянта на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 у справі № 826/7876/17 колегія суддів вважає безпідставними, так як в даному судовому рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення Мін'юстом процедури розгляд скарг, встановивши порушення процедури - направлення копії висновку Комісії і наказу не у відповідності до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, які містилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що при здійсненні 24.03.2017 державним реєстратором за гр. ОСОБА_2 права власності на цілісний майновий комплекс не було належним чином встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження, оскільки державним реєстратором при здійсненні реєстраційних дій державна реєстрація права власності на цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 проведена на підставі повного пакету документів, підстав визначених ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для відмови у проведенні державної реєстрації станом на день проведення реєстрації не було.

В той же час, згідно п. 1-2 частини третьої ст. 10 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до частини четвертої ст. 18 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

У відповідності до частини першої ст. 22 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частини першої ст. 24 Закону України № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Згідно п. 1,14 Закону України, № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Наведені норми Закону спростовують доводи апелянта про те, що державний реєстратор при здійсненні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності не наділений повноваженнями та не повинен встановлювати факти законності виданого свідоцтва.

Так, зі змісту Свідоцтва вбачається, що його видано відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та на підставі акту про проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 05.10.2012.

Проте, зі змісту наявної в матеріалах справи фотокопії листа відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 20.1-Д/5 від 03.05.2017 у провадженні органів державної виконавчої служби виконавчі документи про стягнення заборгованості з ТОВ Універсам Харків , зокрема, у відділі примусового виконання рішень, не перебували. Також зазначено, що відділом не здійснювалась примусова реалізація нерухомого майна, а саме: цілісного майнового комплексу, нерухомого майна та нежитлової будівлі літ. А загальною площею 4 384,8 кв.м, нежитлової будівлі літ. В, загальною площею 170,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належить ТОВ Універсам Харків (т.1, а.с. 118).

Також зі змісту Свідоцтва слідує, що видано на цілісний майновий комплекс: рухоме майно та нежитлова будівля літ. А, загальною площею 4 384,80 кв.м., нежитлова будівля літ. В загальною площею 170,4 кв.м, розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Для проведення державної реєстрації права власності окрім вказаного свідоцтва заявником також подано інформаційну довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації Київської міської ради від 24.03.2017 № НЖ-2017 № 563 про те, що згідно з даними Бюро нежитлова будівля літ. А, загальною площею 4384,80 кв.м, нежитлова будівля літ. В, загальною площею 170,40 кв.м, розташовані за адресою АДРЕСА_1, на праві власності зареєстровано за ТОВ Універсам Харків на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 09.12.2011 (т. 1, а.с. 64).

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію прав у реєстрах до 2013 року, які є архівною складовою Державного реєстру прав, а саме - у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, був наявний запис про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 36190200, а також номер запису про право власності ТОВ Універсам Харків від 13.03.2012 за номером запису 184-З у книзі 2з-85 (т. 1, а.с. 68).

Так, право власності ТОВ Універсам Харків було зареєстровано саме на нежитлову будівлю літ. А площею 4384,80 кв. м, будівлю літ. В площею 170,40 кв.м на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2011.

Вказаний запис містив відомості про об'єкт нерухомого майна з визначенням його типу: нежитлова будівля літ. А площею 4384,80 кв. м, будівля літ. В площею 170,40 кв. м, а не цілісний майновий комплекс.

За змістом рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2011 у справі № 41/558 ним визнано за ТОВ Універсам Харків право власності на нежитлову будівлю по вул. Архітектора Вербицького, 30 літ. А загальною площею 4384,8 кв. м та літ. В загальною площею 170,4 кв. м, а не цілісний майновий комплекс (т. 1, а.с. а.с. 65 - 68), що також підтверджено відповідним записом у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який діяв до 01.01.2013.

Тобто, отримані приватним нотаріусом Чижиковим О.О. документи та відомості, наявні в Державному реєстрі прав, містили розбіжності між заявленими правами та вже зареєстрованими, зокрема розбіжності щодо типу об'єкта нерухомого майна.

Згідно з Інформації Державного реєстру прав, підставою для внесення відомостей про право власності гр. ОСОБА_2 на майновий комплекс здійснена 24.03.2017, запис про право власності № 19672741 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: НОМЕР_1, виданий 24.03.2017 (т. 1, а.с. 11, зворотній бік).

Проте, як зазначено вище, зі змісту Свідоцтва № НОМЕР_1 вбачається, що воно видано не 24.03.2017, а 05.10.2012.

З наведено вбачається, що право власності на цілісний майновий комплекс та відповідна державна реєстрація права власності з внесенням відповідного запису виникли на підставі неналежного документу, оскільки за своїми юридичними наслідками таке право власності виникло на підставі неіснуючого документу.

Таким чином, при проведенні державної реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс зі складовими частинами: нежитлова будівля - громадський (виробничий) будинок літ. А та нежитлова будівля - громадський (виробничий) будинок літ. В - за ОСОБА_2 не було належним чином встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, - відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, а також належним чином не перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та не прийнято відповідних рішень.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає апеляційні доводи необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Згода 2017 залишити без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28.01.2019.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді В.О. Аліменко

Н.В. Безименна