Ухвала

від 25.01.2019 по справі 694/1211/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 січня 2019 року

м. Київ

справа № 694/1211/16-ц

провадження № 61-19983св18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., розглянув заяву прокуратури Черкаської області про ухвалення додаткового рішення та заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі за позовом Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Черкаській області, ОСОБА_1, Фермерського господарства Зернятко Плюс , Фермерського господарства Лащове , Сектору державної реєстрації Звенигородської районної державної адміністрації, третя особа - Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області, про визнання незаконним і скасування рішень органу державної влади, визнання договорів оренди та суборенди недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 09 лютого 2017 року ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2016 року позов Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області задоволено. Визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагентства у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду від 24 грудня 2014 року № 23-6387/14-14-СГ та від 26 лютого 2015 року № 23-1111/14-15-СГ. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 15,5769 га, розташованої в адміністративних межах Боровиківської сільської ради Звенигородської району, укладений 24 грудня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області і ОСОБА_1, та скасовано його державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05 березня 2015 року за № 8952890. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 12,7313 га, розташованої в адміністративних межах Юрківської сільської ради Звенигородської району, укладений 26 лютого 2015 року між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області і ОСОБА_1 , та скасовано його державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 24 березня 2015 року за № 9152218. Визнано недійсним договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 15,5769 га, розташованої в адміністративних межах Боровиковської сільської ради Звенигородського району, укладений 05 серпня 2016 року між ФГ Лащове та ОСОБА_1 , який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 11 серпня 2016 року за № 15937898. Визнано недійсним договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 12,7313 га, розташованої в адміністративних межах Боровиковської сільської ради Звенигородського району, укладений 05 серпня 2016 року між ФГ Лащове та ОСОБА_1 , який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 11 серпня 2016 року за № 15937840. У задоволенні позову Звенигородської місцевої прокуратури до ФГ Зернятко Плюс та Сектору державної реєстрації Звенигородської районної державної адміністрації відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 09 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 09 лютого 2017 року скасовано. Провадження у справі закрито.

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про повернення судового збору за подання ним апеляційної скарги у розмірі 11 520,00 грн та касаційної скарги у розмірі 12 126,40 грн, у зв'язку із закриттям провадження у справі.

У січні 2019 року прокуратура Черкаської області звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, обґрунтовуючи її тим, що Верховний Суд, закриваючи провадження у справі не вирішив питання про повернення прокуратурі судового збору за подання позовної заяви у розмірі 11 024,00 грн.

Заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а заява прокуратура Черкаської області задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, заява ОСОБА_1 в частині вимог про повернення йому сплаченого судового збору за подання ним апеляційної скарги у розмірі 11 520,00 грн та заява прокуратури Черкаської області про повернення сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 11 024,00 грн не підлягають задоволенню, оскільки законом не передбачено повернення судового збору у зв'язку із закриттям провадження у справі на стадії касаційного перегляду, сплаченого сторонами у справі у суді першої та апеляційної інстанції.

Керуючись статтею 7 Закону України Про судовий збір ,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про повернення судового зборузадовольнити частково.

Зобов'язати Державну казначейську службу повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 11 520,00 грн (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять 00 коп), внесений згідно із квитанцією від 10 березня 2017 року № 12_12 на розрахунковий рахунок 31212253700007, отримувач - УДК у Печерському районі м. Києва, код банку отримувача - 820019 код отримувача - 38004897.

Копію ухвали та квитанції від 10 березня 2017 року № 12_12 направити ОСОБА_1.

У задоволенні заяви прокуратури Черкаської області про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак