Рішення

від 29.01.2019 по справі 923/685/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/56/18-33/105/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2019 Справа № 923/685/18

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 923/685/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олентранс" (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131-Б)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 25, кім. 207)

про стягнення суми,

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Макотченко Л.М., довіреність № 18/2019 від 21.12.2018 р.;

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "Олентранс" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про стягнення 106576,57 грн., які складаються з: 91164,28 грн. - основного боргу, 12563,19 грн. пені, 1108,96 грн. - 3% річних, 1740,14 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 30.07.2018 р. матеріали позовної заяви (справа № 923/685/18) передані на розгляд господарському суду Запорізької області за територіальною підсудністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2018 р. позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.08.2018 р. суддею Федоровою О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 923/685/18; присвоєно справі номер провадження 28/56/18; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.09.2018 р.

Ухвалами господарського суду Запорізької області підготовче засідання відкладалося на 01.10.2018 р., потім на 22.10.2018 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.09.2018 р. відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Олентранс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 923/685/18.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.10.2018 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл"; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 21.11.2018 р.; підготовче засідання відкладено на 19.11.2018 р.

Підготовче засідання 19.11.2018 р. не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Федорової О.В. на лікарняному.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2018 р., у зв'язку із перебуванням судді-доповідача у справі ОСОБА_4 на лікарняному, справу № 923/685/18 передано на розгляд судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.11.2018 р. справу № 923/685/18 прийнято до провадження суддею Мірошниченко М.В.; присвоєно справі номер провадження 28/56/18-33/105/18; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; судове засідання призначено на 17.12.2018 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.11.2018 р. відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Олентранс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 923/685/18.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.12.2018 р. підготовче засідання відкладено на 15.01.2019 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2019 р. підготовче провадження закрите, справа призначена до судового розгляду по суті на 29.01.2019 р.

У судове засідання 29.01.2019 р. позивач свого представника не направив.

Згідно з письмовою заявою позивача, яке надійшло до суду 24.01.2019 р., ТОВ "Олентранс" просило провести розгляд без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

У судове засідання 29.01.2019 р. представник відповідача не з'явився, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

У судовому засіданні 29.01.2019р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовані таким. 30.11.2017 р. водій ТОВ "Український Рітейл" ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом "Scania" д/н НОМЕР_1, здійснив наїзд на транспортний засіб "Freіghtliner" д/н НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною "Hendricks" д/н НОМЕР_3, який перебуває в оренді ТОВ "Олентранс". Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2018 р. по справі № 201/18356/17-п винним у даній дорожньо-транспортній пригоді було визнано ОСОБА_5 Відповідно до висновків експертного дослідження № 221 від 18.12.2017 р., № 222 від 22.12.2017 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Freіghtliner" у результаті його пошкодження при ДТП складає 45652,99 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепа-цистерни "Hendricks", складає 45511,29 грн. Таким чином, у результаті ДТП позивачу було завдано шкоди на загальну суму 91164,28 грн. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Scania" д/н НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП була застрахована в ПрАТ УАСК АСКА , поліс № АК7406165. 01.12.2017 р. Позивач звернувся до відповідача з заявою про страхове відшкодування, яка була отримана останнім 01.12.2017 р., а відтак останнім днем для виплати страхового відшкодування згідно вимог п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є 01.03.2018 р. Страхове відшкодування не здійснене, так як, на думку відповідача, із заявою про виплату мав звернутися лише власник транспортного засобу, якому було завдано шкоди у результаті страхового випадку.

Позивач просив, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду ухвалою від 22.10.2018 р., стягнути з відповідача заборгованість у сумі 116432,75 грн., яка складається з: 91164,28 грн. - основного боргу (страхове відшкодування), 20280,91 грн. пені, 2165,58 грн. - 3% річних, 2821,98 грн. - інфляційних втрат.

Позов обґрунтований ст.ст. 23, 526, 625, 1166, 1167, 1192, 1194 Цивільного кодексу України , ст.ст. 26-1, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся. Письмовий відзив на позов відповідач до суду не подав, будь-яких письмових заяв, клопотань від відповідача до суду не надійшло.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі № 923/685/18 отримав 29.08.2018 р., копію ухвали про прийняття справи до провадження суддею Мірошниченко М.В. отримав 26.11.2018 р., що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Від третьої особи ТОВ Український Рітейл до суду надійшло письмове пояснення, в якому зазначено про скоєння 30.11.2017 р. ДТП за участю автомобіля "Scania" д/н АН0497ІР під керуванням водія ТОВ Український Рітейл ОСОБА_5 Цивільно-правова відповідальність власника даного автомобіля була застрахована в ПАТ УАСК АСКА , поліс № АК/7406165, розмір франшизи - нуль гривень. За фактом даного ДТП була заведена страхована справа № 5388 від 01.12.2017 р. Таким чином, заподіяну внаслідок ДТП шкоду майну позивача, на думку ТОВ Український Рітейл , повинна відшкодовувати страхова компанія.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ОСОБА_6 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Олентранс (позивач) укладені договори від 28.01.2016 р. та від 18.11.2016 р. найму (оренди) транспортного засобу.

Договори найму посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Нікодон О.О.

За умовами договору від 28.01.2016 р. орендодавець зобов'язався протягом строку дії цього договору передати у строкове платне користування орендарю транспортний засіб марки "Freіghtliner", тип: сідловий тягач вантажний, реєстраційний номер НОМЕР_2. Договір набирає чинності з 28.01.2016 р. та діє до 28.01.2019 р.

За умовами договору від 18.11.2016 р. орендодавець зобов'язався протягом строку дії цього договору передати у строкове платне користування орендарю транспортний засіб марки "Hendricks", тип: паливоцистерна напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_3. Договір набирає чинності з 18.11.2016 р. та діє до 18.11.2018 р.

За умовами договорів найму, метою оренди є використання транспортного засобу у господарській діяльності (п.п. 1.2, 2.1 договорів).

Відповідно до п.п. 5.3, 5.12 договорів орендар (позивач) зобов'язався: протягом строку користування транспортним засобом підтримувати його у належному технічному стані (здійснювати за власний рахунок профілактичний, поточний та капітальний ремонт, проводити заміну необхідних деталей) та нести усі пов'язані з цим витрати; у випадку пошкодження т/засобу, аварії або неправильної експлуатації, орендар відшкодовує заподіяну орендодавцю матеріальну шкоду в повному обсязі.

Згідно п. 2.2 договорів найму факт передачі транспортного засобу в оренду та повернення підтверджується актом приймання-передачі.

Транспортний засіб "Freіghtliner" д/н НОМЕР_2 переданий ОСОБА_6 позивачу згідно з актом приймання-передачі від 28.01.2016 р., транспортний засіб "Hendricks" д/н НОМЕР_3 переданий ОСОБА_6 позивачу згідно з актом приймання-передачі від 18.11.2016 р.

Транспортний засіб сідловий тягач вантажний "Freіghtliner", реєстраційний номер НОМЕР_2, 2001 року випуску, належить ОСОБА_6 згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6.

Транспортний засіб спеціалізований напівпричіп н/пр.-паливоцистерна-е марки "Hendricks", реєстраційний номер НОМЕР_3, 2001 року випуску, належить ОСОБА_6 згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2018 р. у справі № 201/18356/17-п винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано ОСОБА_5 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. Постанова, як слідує з її тексту, набрала законної сили 09.02.2018 р.

Під час розгляду Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська справи № 201/18356/17-п було встановлено, що ОСОБА_5, який працював водієм ТОВ Український Рітейл , 30.11.2017 р. о 22 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом "Scania" д/н НОМЕР_1, рухався в районі перехрестя вул. Запорізьке шосе та вул. Панікахи в м. Дніпрі де, будучи неуважним, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки перед перешкодою, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб "Freіghtliner" д/н НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною "Hendricks" д/н НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_8, після чого останній продовжив некерований рух вперед та скоїв зіткнення з автомобілем Форд , д/н НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_9 Своїми діями ОСОБА_5 порушив п.п. 2.3 б , 12.3 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, враховуючи, що Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська встановлено порушення ОСОБА_5, котрий перебуває у трудових відносинах з ТОВ Український Рітейл , Правил дорожнього руху , внаслідок чого допустив наїзд на транспортні засоби "Freіghtliner" д/н НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною "Hendricks" д/н НОМЕР_3, пошкодивши їх, ці обставини не доказуються.

Як встановлено судом при розгляді дійсної справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Scania F18122" д/н НОМЕР_1 2014 року випуску застрахована ТОВ Український Рітейл в Приватному акціонерному товаристві Українська акціонерна страхова компанія АСКА (відповідач) згідно з полісом АК/7406165 зі строком його дії з 22.08.2017 р. по 21.08.2018 р.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ поліс АК/7406165 станом на момент скоєння ДТП (30.11.2017 р.) був діючим.

Згідно полісу АК/7406165 страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, - 100000,00 грн., розмір франшизи - нуль грн.

У матеріалах справи мається заява позивача на виплату страхового відшкодування, датована 01.12.2017 р., згідно з якою останній просив відповідача здійснити виплату страхового відшкодування внаслідок пошкодження транспортних засобів "Freіghtliner" д/н НОМЕР_2 та "Hendricks" д/н НОМЕР_3 в результаті ДТП, яке сталося 30.11.2017 р., на зазначені реквізити.

У відповідь на адвокатський запит адвоката позивача, відповідач листом від 09.07.2018 р. вих. № 110/15 повідомив, що за фактом ДТП, яке сталося 30.11.2017 р. за участі забезпеченого полісом ОСЦПВВНТЗ № АК/406165 автомобіля, була зареєстрована страхова справа № 5388. Власником транспортних засобів "Freіghtliner" д/н НОМЕР_2, "Hendricks" д/н НОМЕР_3 виступає ОСОБА_6 Згідно умов договорів найму (оренди) транспортних засобів від 18.11.2016 р., від 28.01.2016 р. орендарем виступає ТОВ Олентранс . Умовами договорів найму (оренди) транспортного засобу не передбачено права або обов'язку орендаря ТОВ Олентранс на отримання страхового відшкодування у випадку настання страхового випадку з орендованим транспортним засобом "Freіghtliner" д/н НОМЕР_2 з напівпричепом "Hendricks" д/н НОМЕР_3. Тому співробітниками ПрАТ УАСК АСКА в процесі врегулювання страхового випадку, що стався 30.11.2017 р. з вказаними транспортними засобами, у ТОВ Олентранс були витребувані документи, які б підтвердили законне право ТОВ Олентранс отримати страхове відшкодування по даному страховому випадку. Ні відповіді на запит ПрАТ УАСК АСКА , ні документів, які б надали всі правові підстави для виплати страхового відшкодуванню орендарю, від ТОВ Олентранс до ПрАТ УАСК АСКА не надходило. У разі надання ТОВ Олентранс документів, які надають право для отримання страхового відшкодування, ПрАТ УАСК АСКА здійснить ТОВ Олентранс виплату страхового відшкодування на реквізити, які вказані у заяві від 12.03.2018 р. за вх. № 1297.

Враховуючи невиплату страхового відшкодування, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК У країни шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані, збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої, речі.

За приписами ст. 395 ЦК України до речових прав на чуже майно відноситься право володіння.

Згідно ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу .

Згідно з ч. 3 ст. 386 глави 29 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Проаналізувавши вказані положення норм Цивільного кодексу України , суд прийшов до висновку, що особа, яка хоч і не є власником майна, але має законне право на його володіння, має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну (аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України у справі № 6-1365цс17 від 11.10.2017 р., ухвалі Верховного Суду у справі № 903/839/17 від 16.04.2018 р.).

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що відповідно до договорів найму (оренди) транспортного засобу від 28.01.2016 р., від 18.11.2016 р. власник транспортних засобів ОСОБА_6 передав, а ТОВ Олентранс прийняв у строкове володіння та користування транспортні засоби "Freіghtliner" д/н НОМЕР_2, "Hendricks" д/н НОМЕР_3.

Вказані договори найму відповідно до положень ст. 799 ЦК України посвідчені нотаріально. Доказів визнання нечинними договорів матеріали дійсної справи не містять.

Враховуючи вказане, ТОВ Олентранс має право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП транспортним засобам "Freіghtliner" д/н НОМЕР_2, "Hendricks" д/н НОМЕР_3, котрими ТОВ Олентранс володіє на підставі договорів найму.

Згідно з Висновком № 221 експертного дослідження, складеного ДП Експерт-Сервіс Авто 18.12.2017 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Freіghtliner" д/н ВТ7455АК, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 45652,99 грн. Згідно висновку, огляд об'єкту та перевірка технічного стану колісного транспортного засобу автомобіля "Freіghtliner" д/н ВТ7455АК проводився 04.12.2017 р. особисто експертом у присутності представника власника ТОВ Олентранс , за домовленості без присутності другого учасника ДТП.

Згідно з Висновком № 222 експертного дослідження, складеного ДП Експерт-Сервіс Авто 22.12.2017 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепа-паливоцистерна "Hendricks" д/н НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 45511,29 грн. Згідно висновку, огляд об'єкту та перевірка технічного стану колісного транспортного засобу напівпричепа-паливоцистерна "Hendricks" д/н НОМЕР_3 проводився 04.12.2017 р. особисто експертом у присутності представника власника ТОВ Олентранс , за домовленості без присутності другого учасника ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України , якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 18 Закону України "Про страхування" визначено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Аналогічний припис викладений у ст. 988 ЦК України.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіля Scania F18122 державний номер АН0497ІР застрахована в ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", що підтверджується полісом обов'язкового страхування № АК/7406165.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно п. 22.1 ст. 22 даного Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданої шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника і дата подання заяви.

До заяви про виплату страхового відшкодування додаються документи, які мають відношення до даної ДТП, завірені у встановленому порядку.

Згідно з п. 36.2. ст. 36 даного Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону , - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до пп. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 вказаного Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

У матеріалах дійсної справи міститься заява ТОВ Олентранс , адресована ПрАТ УАСК АСКА , про виплату страхового відшкодування. Зі змісту заяви вбачається, що до неї додані такі документи: договори оренди ТЗ; висновки про оцінку. Заява датована 01.12.2017 р.

Із відповіді на адвокатський запит відповідача вбачається про обізнаність останнього про настання страхового випадку (ДТП, яке сталося 3011.2017 р. за участю забезпеченого полісом ОСЦПВВНТЗ № АК/7406165 транспортного засобу) та про укладення договорів найму (оренди) транспортних засобів, які зазнали пошкодження внаслідок ДТП.

Відповідачем не доведено наявності будь-якої з наведених у статтях 32 та 37 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обставин, у зв'язку з існуванням яких страхувальник має право відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Письмового рішення відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування матеріали дійсної справи не містять. Проти розміру матеріального збитку, заподіяного транспортним засобам внаслідок ДТП, відповідач не заперечив.

Зважаючи на встановлені обставини справи та правові норми, викладені вище, оскільки на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості (сплати страхового відшкодування) відповідач суду не подав, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, господарський суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 91164,28 грн. (45511,29 грн. - вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу "Hendricks" д/н НОМЕР_3, та 45652,99 грн. - вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу "Freіghtliner" д/н НОМЕР_2) підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, 20280,91 грн. пені, 2165,58 грн. 3% річних та 2821,98 грн. інфляційних витрат.

Згідно з п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Оскільки відповідачем розмір страхового відшкодування з позивачем погоджено не було, застосуванню підлягають приписи Закону, якими встановлено, що виплата страхового відшкодування повинна бути здійснена не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

У відповідності до ст.ст. 74, 80 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Заява позивача на виплату страхового відшкодування датована 01.12.2017 р. У позові позивач вказав, що 01.12.2017 р. ТОВ Олентранс звернулося до Херсонського регіонального представництва ПрАТ УАСК АСКА з заявою про страхове відшкодування. Заява позивача отримана відповідачем 01.12.2017 р., вважає, що останнім днем для виплати страхового відшкодування згідно вимог п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є 01.03.2018 р.

Разом з тим, доказів подання (вручення) позивачем відповідачу заяви на виплату страхового відшкодування саме 01.12.2017 р. матеріали дійсної справи не містять. На заяві на виплату страхового відшкодування, яка міститься в матеріалах справи, відсутні будь-які помітки про отримання її відповідачем.

У письмовому поясненні ТОВ Український Рітейл , яке надійшло до суду, вказано про заведення за фактом ДТП страхової справи № 5388 від 01.12.2017 р.

Суд ухвалами від 22.10.2018 р., від 17.12.2018 р. витребував у відповідача засвідчену належним чином копію страхової справи № 5388 від 01.12.2017 р. Вимоги суду відповідачем виконані не були.

Однак, докази направлення/вручення заяви на виплату страхового відшкодування мають бути у наявності також і у позивача, оскільки саме він звертався з такою заявою до страхової компанії.

Крім того, висновки №№ 22, 222 експертного дослідження по визначенню матеріального збитку, завданого власнику пошкоджених при ДТП транспортних засобів, були складені 18.12.2017 р. та 22.12.2017 р., відповідно, тобто після 01.12.2017 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява на виплату страхового відшкодування, до якої, як вбачається з її змісту, були додані вказані висновки, не могла бути подана позивачем 01.12.2017 р.

Суд приймає до уваги, що, як вбачається з відповіді відповідача на адвокатський запит, виплата страхового відшкодування буде здійснена згідно заяви позивача від 12.03.2018 р. за вх. № 1297.

Листування позивача з відповідачем стосовно неправильності зазначення останнім у відповіді на адвокатський запит дати заяви на виплату страхового відшкодування матеріали дійсної справи не містять.

Представник позивача будь-яких усних чи-то письмових пояснень суду з цього приводу не подав. Доказів подання відповідачу заяви на виплату страхового відшкодування саме 01.12.2017 р., як зазначено вище, матеріали справи не містять.

Завданням підготовчого провадження, відповідно до ст. 177 ГПК України, є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 80 ГПК України). Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи (ч. 4 ст. 74 ГПК України).

Згідно з письмовою заявою від 20.12.2018 р. позивач просив суд завершити підготовче судове засідання за відсутності представника позивача. Суд ухвалою від 15.01.2019 р. завершив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті, завданням якого (ч. 1 ст. 194 ГПК України) є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

У відповідності до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , у разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення .

Заява про страхове відшкодування для його отримання подається страховику потерпілим чи іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (п. 35.1 ст. 35 вказаного Закону).

Таким чином, заява про страхове відшкодування подана позивачем з порушенням строку, встановленого Законом (30 днів з дня подання повідомлення про ДТП) (у межах даної справи такий строк становив з 02.12.2017 р. (страхова справа № 5388 від 01.12.2017 р.) по 02.01.2018 р. (з урахуванням вихідних днів), а саме на 69 днів.

Таким чином, останнім днем для виплати страхового відшкодування згідно вимог п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є 20.08.2018 р. (з урахуванням вихідних днів).

Позивач, згідно розрахунку, нараховує пеню, 3% річних та інфляційні витрати за період із 01.03.2018 р. по 22.10.2018 р.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Обов'язок та умови сплати пені визначений Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" .

Згідно п. 36.5 ст. 36 даного Закону, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Приймаючи до уваги наведене вище, пеню та 3% річних слід нараховувати, починаючи з 21.08.2018 р., інфляційні витрати - з вересня 2018 р.

Здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних витрат, у межах заявленого позивачем строку, судом встановлено, що пеня становить суму 5622,21 грн., 3% річних - 472,06 грн., інфляційні втрати - 3311,36 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується сума 5622,21 грн. пені, 472,06 грн. 3% річних та 2821,98 грн. інфляційних втрат. При стягненні суми інфляційних втрат суд, відповідно до приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України, не виходить за межі заявлених позовних вимог.

У стягненні решти пені та 3% річних судом відмовляється у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін (ст. 2 ГПК України).

Згідно приписів ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач, як вказано вище, своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позов не скористався, проти позову не заперечив, контррозрахунок суми позовних вимог не подав.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги у цілому задовольняються судом частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з позовною заявою позивач просив стягнути з відповідача 15000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката, навівши у позовній заяві попередній розрахунок суми судових витрат та зазначивши, що позивач оплатив витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно приписів ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 даного Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У матеріалах справи № 923/685/18 містяться копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 506, виданого 27.10.2011 р. ОСОБА_10; посвідчення адвоката; довіреностей, виданих 01.02.2018 р. та 11.07.2018 р. ТОВ Олентранс , відповідно до якої ОСОБА_10 має право представляти інтереси підприємства в загальних та спеціалізованих судах України; а також оригінал ордеру серії ХС № 99970, виданого 26.07.2018 р. позивачем адвокату ОСОБА_10

При цьому договору про надання правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, матеріали дійсної справи не містять. У матеріалах справи також відсутні докази оплати позивачем витрат на правову допомогу у заявленому розмірі 15000,00 грн.

Згідно ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п. 269).

Враховуючи наведене, оскільки позивачем документально не доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу, не подано доказів здійснення оплати професійних послуг адвоката, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Олентранс" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олентранс" (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131-Б, код ЄДРПОУ 35667049) суму 91164 (дев'яносто одна тисяча сто шістдесят чотири) грн. 28 коп. суми страхового відшкодування, суму 5622 (п'ять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 21 коп. пені, суму 472 (чотириста сімдесят дві) грн. 06 коп. 3% річних, суму 2821 (дві тисячі вісімсот двадцять одна) грн. 98 коп. інфляційних втрат, суму 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 54 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 30 січня 2019 р.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко