Рішення

від 16.01.2019 по справі 915/650/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року Справа № 915/650/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2, 54050, м.Миколаїв, пр. Богоявленський, 314,

в інтересах держави

в особі Миколаївської міської ради, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 (код ЄДРПОУ 26565573),

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГУЛ ГРУП» , 54051, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 38524776),

про: стягнення 66398,20 грн.,

за участю представників сторін:

прокурор: Бескровна І.І., службове посвідчення №035058, видане 13.08.2015 року, дійсне до 13.08.2020 року;

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 04.01.2019 року;

від відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ.

23.06.2018 року керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 2 звернувся до господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради із позовом № (15.32)5787вих19 від 15.06.2018 року до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГУЛ ГРУП» про стягнення грошових коштів у сумі 66398,20 грн. Як на правову підставу позову про стягнення збитків до міського бюджету прокурор послався на недодержання відповідачем вимог ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції станом на липень 2015 року) щодо обов'язку прийняття пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Ухвалою суду від 27.06.2018 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з наявністю недоліків та зазначено, що строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали суду від 27.06.2018 року прокурором отримано 03.07.2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення (а.с. 51).

06.07.2018 року прокурором усунуто недоліки позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 09.07.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 10.08.2018 року.

Ухвалою суду від 10.08.2018 року підготовче засідання відкладено на 24.09.2018 року.

24.09.2018 року підготовче засідання не відбулось у зв'язку із знаходженням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 25.09.2018 року учасників справи повідомлено про призначення підготовчого засідання на 15.10.2018 року.

Оскільки 15.10.2018 року підготовче засідання не відбулось, ухвалою суду від 16.10.2018 року підготовче засідання призначено на 22.10.2018 року.

22.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 06.11.2018 року.

06.11.2018 року підготовче засідання відкладено на 27.11.2018 року.

27.11.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2018 року

11.12.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку із знаходженням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 17.12.2018 року судове засідання призначено на 16.01.2019 року.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

14.01.2019 року до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із захворюванням представника.

Судом відхилено зазначене клопотання, оскільки відповідач не позбавлений можливості направити в суд іншого представника та з огляду на загальний строк розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

16.01.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

31.07.2018 року до суду від відповідача надійшли заперечення (відзив) на позовну заяву (а.с. 62).

07.08.2018 року до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив (заперечення на позовну заяву) відповідача (а.с. 97-100).

21.09.2018 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь прокурора на відзив (а.с. 113-115).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

19.02.2013 року ТОВ «ІНГУЛ ГРУП» придбало у ТОВ «АЛЬПСТРОЙ» нежитлові приміщення по вул. Остапа Вишні, 157/1 в м. Миколаєві на підставі договору купівлі-продажу (а.с. 77-80).

31.07.2015 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області за №МК142152120651 зареєстровано подану товариством з обмеженою відповідальністю «ІНГУЛ ГРУП» декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція виробничої будівлі з адміністративно-побутовим блоком по вул. О. Вишні, 157/1 в м. Миколаєві (друга черга будівництва)» (а.с. 44-45).

Відповідно до частин 1-3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає в тому числі реконструкцію існуючої забудови та територій.

Рішенням Миколаївської міської ради від 25.08.2011 року № 8/22 затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Миколаєва (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2.1 Порядку:

замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва;

пайова участь - кошти, що вносяться замовниками до міського цільового фонду створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Миколаєва у відповідності з цим Порядком;

договір про пайову участь - договір, який укладається між замовником та міською радою (міським головою від імені міської ради), з метою участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Відповідно до п. 3.1 Порядку замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта на території міста, зобов'язаний взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Миколаєва (далі - інфраструктура міста), крім випадків, передбачених пунктом 3.5 Порядку.

Пунктом 3.2 Порядку передбачено, що замовники залучаються до участі у розвитку інфраструктури міста на підставі договору про пайову участь.

Згідно з п. 4.2 Порядку, розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Миколаєва становить 5 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Відповідно до пункту 5.2 Порядку договір про пайову участь укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації уповноваженим органом звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Про необхідність укладення договору та сплати коштів для розвитку інфраструктури населеного пункту товариство повідомлялось листом №727/02.02.01-22/12/14 від 31.03.2014 року за підписом заступника міського голови ОСОБА_2, який отримано відповідачем 07.05.2014 року (а.с. 46-47).

Разом з тим, відповідач до Миколаївської міської ради з приводу укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об'єктів містобудування у місті Миколаєві не звертався, сплату коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста до міського бюджету м. Миколаєва не здійснював, що стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Як на підставу позовних вимог прокурор посилається в тому числі на приписи ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , ст. ст. 142, 144, 145 Конституції України, ст.ст. 1, 16, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , ст.ст. 173, 174, 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 71 Бюджетного кодексу України.

Відповідач в обґрунтування заперечень проти позову зазначає, що ним здійснено поточний ремонт виробничої будівлі з адміністративно-побутовим блоком по вул. О. Вишні, 157/1 в м. Миколаєві, а не її реконструкція і при таких обставинах законодавством не передбачено укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста із сплатою коштів.

Крім того, відповідач зазначає, що приймає участь у розбудові інфраструктури - закінчує будівництво під'їзної дороги за межами своєї земельної ділянки з майданчиком для зупинки міського транспорту, згідно договору № 2-СМР/18 від 02.04.2018 року, яка по закінченні буде передана місту.

Відповідач також вказує, що відповідно до ч. 11 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а у випадку не зазначення такої інформації орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові відповідно до ч. 6 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» . При поданні відповідної декларації до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області її було зареєстровано за №МК142152120651 від 31.07.2015 року. Отже, відповідач вважає свої дії законними з огляду на прийняття декларації державним органом виконавчої влади.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Про необхідність укладення договору та сплати коштів для розвитку інфраструктури населеного пункту товариство повідомлялось листом №727/02.02.01-22/12/14 від 31.03.2014 року за підписом заступника міського голови, який отримано відповідачем 07.05.2014 року (а.с. 46-47).

Разом з тим, відповідач до Миколаївської міської ради з приводу укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об'єктів містобудування у місті Миколаєві не звертався, сплату коштів на розвиток інфраструктури міста до міського бюджету м. Миколаєва не здійснив, що підтверджується інформацією виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 18.10.2017 року (а.с. 20-22), інформацією Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради № 17-1770 від 04.05.2018 року (а.с. 41-43).

За змістом положень ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов'язковим.

Згідно з п. 4.2 Порядку, розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Миколаєва становить 5 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Миколаєва, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач був позбавлений права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів.

Відповідно до пункту 15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області 31.07.2015 року за № МК 142152120651, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 1327964 грн.

Таким чином, розмір пайової участі, а отже і збитків складає 66398,20 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 1762 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь прокуратури Миколаївської області.

Посилання відповідача на ч. 11 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , відповідно до якого інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації, не приймається судом до уваги, враховуючи наступне.

Статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 320-VIII від 09.04.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» , який набрав чинності 01.09.2015 року.

Отже, на час реєстрації Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція виробничої будівлі з адміністративно-побутовим блоком по вул. О. Вишні, 157/1 в м. Миколаєві (друга черга будівництва)» (31.07.2015 року) стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не містила вимогу про обов'язкове зазначення у декларації про готовність об'єкта до експлуатації інформації щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Посилання відповідача на здійснення поточного ремонту будівлі, а не її реконструкції, спростовується матеріалами справи, а саме декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, в якій зазначено, що відповідачем здійснено саме реконструкцію. А як зазначено вище, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає в тому числі реконструкцію існуючої забудови . Отже, реконструкція підпадає під ознаки забудови і тому замовник також приймає пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» . Дана правова позиція узгоджується із висновком Верховного суду України, викладеного у постанові від 22.03.2017 року по справі №908/312/16.

Посилання відповідача на участь у розбудові інфраструктури шляхом будівництва під'їзної дороги за межами своєї земельної ділянки з майданчиком для зупинки міського транспорту, згідно договору № 2-СМР/18 від 02.04.2018 року, не стосується обставин справи та обов'язку відповідача прийняти участь у розбудові інфраструктури, який виник ще у 2015 році.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГУЛ ГРУП» (54051, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38524776) на користь Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573) грошові кошти у сумі 66398,20 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГУЛ ГРУП» (54051, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38524776) на користь прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28, р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) суму судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 25.01.2019 року.

Суддя А.П. Алексєєв