Рішення

від 26.12.2018 по справі 466/5171/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/5171/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Мазур Ю.В., Павлишин К.І.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідачі ОСОБА_2 міська рада

ОСОБА_3

ОСОБА_2 регіональна філія державного

підприємства Центр ДЗК

третя особа відділ Держгеокадастру у м. Львові

Львівської області

представник позивача ОСОБА_4

представники відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК , третьої особи без самостійних вимог - відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області про визнання недійсним акту про передачу і показ меж земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування,

у с т а н о в и в:

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, третьої особи без самостійних вимог - відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області (єдиний унікальний номер справи - 466/5171/16-ц), в якому просила ухвалити рішення, яким:

- визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0648 га від 28 листопада 2006 року серії ЯГ №047564, що виданий ОСОБА_3;

- визнати незаконним рішення від 28 листопада 2006 року ОСОБА_2 міського відділу ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0648га за адресою: Львівська область Шевченківський район, м. Львів, урочище Голоско, кооперативно-садівниче товариство Приозерне , ділянка №26, за ОСОБА_7;

- просила поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду.

У жовтні 2016 року позивач ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій, крім раніше заявлених вимог, просила також ухвалити рішення, яким:

- визнати недійсним ОСОБА_5 про передачу і показ меж земельної ділянки від 23 листопада 2005 року, який складений та підписаний інженером-землевпорядником ОСОБА_2 міського управління земельних ресурсів ОСОБА_8 та ОСОБА_3;

- крім визнання незаконним, просить також скасувати рішення від 28 листопада 2006 року ОСОБА_2 міського відділу ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0648га за адресою: Львівська область Шевченківський район, м. Львів, урочище Голоско, кооперативно-садівниче товариство Приозерне , ділянка №26, за ОСОБА_3.

У вересні 2017 року ОСОБА_1 пред'явила в Шевченківський районний суд м. Львова також позов до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК , третьої особи без самостійних вимог - відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області (єдиний унікальний номер справи - 466/661/17), в якому просить ухвалити рішення, яким:

- визнати за нею право власності на 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки, площею 0,0648га, для ведення садівництва, яка розташована за адресою: Львівська область, Шевченківський район, місто Львів, урочище Голоско, кооперативно-садівниче товариство Приозерне , ділянка №26, в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_9, яка настала 03 лютого 2005 року;

- розглянути заяву про поновлення пропущеного з поважних причин строку звернення до суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2017 року вищевказані справи були об'єднані в одне провадження та об'єднаній справі присвоєно єдиний унікальний номер справи - 466/5171/16-ц.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначила про те, що 03 лютого 2005 року помер її, позивача, батько ОСОБА_9, якому згідно Державного акту на право приватної власності від 23 березня 2000року серії ІІІ - ЛВ № 025049 належала земельна ділянка для ведення садівництва, площею 0,0648га, яка розташована на території Шевченківського району м. Львова в кооперативно- садівничому товаристві Приозерне , що знаходиться в урочищі Голоско .

Державний акт на право приватної власності від 23 березня 2000 року, який був виданий спадкодавцеві, ніким у судовому порядку не оспорюється.

Вона, ОСОБА_1, звернулася у Шосту львівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини.

23 грудня 2005 року державний нотаріус Шостої львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 видала їй, ОСОБА_1, свідоцтво про право на спадщину за законом від 23 грудня 2005 року серії ВСК № 325959.

ОСОБА_11 вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 грудня 2005 року за нею, позивачем, визнано право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,0648га, яка розташована на території Шевченківського району ОСОБА_2 міської ради в кооперативно- садівничому товаристві Приозерне в урочищі Голоско , що належала спадкодавцю ОСОБА_12 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ - ЛВ № 025049, виданого ОСОБА_2 міською Радою народних депутатів 23.03.2000 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 3-4-2 № 1803.

Іншу частку 1/2 цієї ж земельної ділянки відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 листопада 2005 року отримав її рідний брат - відповідач ОСОБА_3

Отримане нею, ОСОБА_1, свідоцтво про право на спадщину за законом від 23 грудня 2005 року серії ВСК № 325959, ніким у судовому порядку не оскаржувалося.

Вона, позивач, обробляла дану земельну ділянку, займалася садівництвом, сплачувала членські внески за землю та таким доказом користування землею є довідка №26 від 08 квітня 2016 року, яка видана садівничим кооперативом власників Приозерне , де зазначено наступне, що вона, ОСОБА_1, з 2005 року (на протязі 10 років) користується і обробляє землю, займається садівництвом, сплачує членські внески в садівничому кооперативі Приозерне . Крім цього, є квитанції про сплату нею членських внесків за землю.

У 2016 році вона звернулася із письмовою заявою від 01 квітня 2016 року у відділ Держгеокадастру у м. Львові Львівської області з проханням провести державну реєстрацію її, ОСОБА_1, її права власності, як співвласника земельної ділянки, зазначеної у свідоцтві про право на спадщину за законом від 23 грудня 2005 року серії ВСК № 325959.

На її заяву від 01.04.2016 року відділ Держгеокадастру у м. Львові надав відповідь від 15.04.2016 року № Б-47/0-48/6-16 про те, що у 2006 році всю земельну ділянку було передано її братові ОСОБА_3, якому видано Державний акт на право власності на земельну ділянку від 28 листопада 2006 року та їй було рекомендовано звернутися до суду.

Крім цього, 23 листопада 2005 року між ОСОБА_8, інженером-землевпорядником ОСОБА_2 міського управління земельних ресурсів, та ОСОБА_3 був складений та підписаний ОСОБА_11 про передачу і показ меж земельної ділянки.

ОСОБА_11 про передачу і показ меж земельної ділянки від 23 листопада 2005року протизаконно ОСОБА_3 було визнано одноосібним землекористувачем та всупереч свідоцтву про право на спадщину за законом від 01 листопада 2005 року, згідно якого за останнім визначено частку в 1/2 земельної ділянки, йому було передано в одноосібне користування всю земельну ділянку.

ОСОБА_13 про передачу і показ меж земельної ділянки від 23 листопада 2005 року за відповідним рішенням керівника не затверджений і керівником ОСОБА_2 міського управління земельних ресурсів не підписаний.

Щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач ОСОБА_1 вказує на те, що з 2005року, тобто з часу смерті свого батька - спадкодавця ОСОБА_14, вона користується і обробляє землю, займається садівництвом, сплачує членські внески в садівничому кооперативі Приозерне . Про видачу ОСОБА_3 Державного акту на земельну ділянку від 28 листопада 2006 року їй раніше нічого не було відомо. По питанню розгляду та прийняттю рішення щодо видачі ОСОБА_3 Державного акту на земельну ділянку від 28 листопада 2006 року ні посадові особи органу місцевого самоврядування, ні спадкоємець ОСОБА_3 , їй, ОСОБА_1, не повідомляли і не викликали на розгляд.

З огляду на такі обставини, вона вирішила звернутись в суд за захистом порушених прав.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, покликаючись на обставини, які викладені в позовних заявах та заяві про збільшення позовних вимог. Просять позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали. покликаючись на доводи, які викладені в долученому до справи письмовому запереченні, та подали письмову заяву щодо застосування наслідків спливу позовної давності, заперечили право власності ОСОБА_1 на 1/2 земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,0648га, яка розташована на території Шевченківського району ОСОБА_2 міської ради в кооперативному садівничому товаристві Приозерне в урочищі Голоско , мотивуючи своє заперечення тим, що ОСОБА_1 не зареєструвала у Державному реєстрі прав 1/2 частки земельної ділянки відповідно до Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року. Крім цього, вона без поважних причин пропустила строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_6 позовні вимоги заперечив та пояснив, що відповідачу ОСОБА_3 дійсно було видано Державний акт на земельну ділянку від 28 листопада 2006 року. Однак даний Державний акт на право власності на земельну ділянку від 28 листопада 2006 року готували спеціалісти органів ОСОБА_2 міського управління земельних ресурсів, а у ОСОБА_2 міській раді він був лише підписаний заступником міського голови з питань містобудування та землеустрою ОСОБА_15 Рішення з приводу видачі ОСОБА_3 Державного акту на земельну ділянку від 28 листопада 2006 року органами місцевого самоврядування не приймалося та підстави передачі 1/2 частки земельної ділянки, яка належить позивачу ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 грудня 2005 року, відповідачу ОСОБА_3, йому, ОСОБА_6, не відомі. Вважає, шо позивач ОСОБА_1 пропустила строк позовної давності, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Представник ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК ОСОБА_16 в судове засідання не з'явилась та подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи - відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області в судове засідання жодного разу не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому порядку.

В судове засідання, яке після оголошення перерви було призначено на 26 грудня 2018 року о 13.00 год. позивач ОСОБА_1, її представник ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_3, його представник ОСОБА_5, представник ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_6 та представник ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК ОСОБА_16 не з'явились та матеріалах справи містяться їх заяви про продовження розгляду справи без їх участі.

У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання 26 грудня 2018 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_5, представника ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_6, з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_11 з вимогами ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положеннями ст. 92 Конституції України передбачено, що правовий режим власності визначається виключно законами України.

ОСОБА_11 з п. 2 ч.1 ст. 3 ЦК України, яка визначає загальні засади цивільного законодавства, однією з таких засад є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

В судовому засіданні встановлено, що 03 лютого 2005 року у м. Львові помер батько позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_9.

На час смерті спадкодавцеві ОСОБА_9 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 23 березня 2000 року серії ІІІ - ЛВ №025049, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 3-4-2 №1803, належала на праві власності земельна ділянка для ведення садівництва, площею 0,0648га, яка розташована на території Шевченківського району ОСОБА_2 міської ради в кооперативному садівничому товаристві Приозерне в урочищі Голоско .

ОСОБА_13 Державний акт на право приватної власності на землю від 23 березня 2000 року, який був виданий спадкодавцеві ОСОБА_9 ніким у судовому порядку не оспорюється.

Після смерті свого батька позивач ОСОБА_1 в установленому порядку звернулася у Шосту львівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини та державним нотаріусом цієї державної нотаріальної контори ОСОБА_10 їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 23 грудня 2005року серії ВСК № 325959.

ОСОБА_11 вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 грудня 2005 року серії ВСК № 325959 позивач ОСОБА_1 набула у власність в порядку спадкування 1/2 частину вищевказаної земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,0648га, яка розташована на території Шевченківського району ОСОБА_2 міської ради в кооперативному садівничому товаристві Приозерне в урочищі Голоско , що належала до часу своєї смерті спадкодавцю ОСОБА_9

Іншу 1/2 частину зазначеної вище земельної ділянки відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 листопада 2005 року серії ВСЕ №494225 успадкував у встановленому порядку відповідач ОСОБА_3, який є сином спадкодавця ОСОБА_9 та рідним братом позивача ОСОБА_1

Отримане позивачем ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом від 23 грудня 2005 року серії ВСК № 325959 ніким у судовому порядку не оскаржувалося та не оспорювалося.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 після смерті свого батька ОСОБА_9 продовжувала обробляти та обробляє по даний час спірну земельну ділянку, займається садівництвом, сплачувала та сплачує членські внески за землю та таким доказом користування землею, крім пояснень позивача та її представника, є довідка №26, яка видана 08 квітня 2016року садівничим кооперативом власників Приозерне , та долучені до матеріалів справи копії квитанцій до прибуткового касового ордеру про сплату членських внесків.

ОСОБА_13 обставини не заперечував в судовому засіданні також відповідач ОСОБА_3

В судовому засіданні також встановлено, що 23 листопада 2005 року інженером-землевпорядником ОСОБА_2 міського управління земельних ресурсів, через представника ОСОБА_2 міського відділу регіональної філії Центру державного земельного кадастру ОСОБА_8, було складено та підписано ОСОБА_13 про передачу і показ меж земельної ділянки, який також було підписано відповідачем ОСОБА_3

ОСОБА_11 цього ОСОБА_11 про передачу і показ меж земельної ділянки земельна ділянка №26 кооперативно-садівничого товариства Приозерне 23 листопада 2005 року була передана в одноосібне користування відповідача ОСОБА_3, не зважаючи на те, що право власності на 1/2 частину цієї ж земельної ділянки набула в порядку спадкування позивач ОСОБА_1

В подальшому, а саме 28 листопада 2006 року, відповідачу ОСОБА_3 на підставі поданих ним документів, в т.ч. і на підставі ОСОБА_11 про передачу і показ меж земельної ділянки від 23 листопада 2005 року було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №047564.

Зі змісту Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №047564 від 28 листопада 2006 року, який був підписаний заступником міського голови з питань містобудування та землеустрою ОСОБА_15, вбачається, що ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.11.2005 р. ВСЕ №494225 є власником земельної ділянки площею 0,0648 га, яка розташована за адресою: м. Львів, урочище Голоско, кооперативно-садівниче товариство Приозерне , ділянка №26.

ОСОБА_13 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №047564 виданий незаконно, оскільки відповідач ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 листопада 2005 року успадкував 1/2 частину вищевказаної земельної ділянки, а іншу 1/2 частину вказаної земельної ділянки успадкувала в установленому законом порядку його рідна сестра - позивач ОСОБА_1

Крім цього, судом встановлено, що 28 листопада 2006 року ОСОБА_2 міським відділом ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК було прийнято рішення про державну реєстрацію за відповідачем ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,0648га, що розташована за адресою: Львівська область, Шевченківський район, місто Львів, урочище Голоско, кооперативно-садівниче товариство Приозерне , ділянка №26.

У суді встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 міською радою розглядалася заява ОСОБА_3 від 23.11. 2005року щодо видачі йому Державного акту на земельну ділянку відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.11.2005року, однак заяви ОСОБА_1 не має і не має рішення ОСОБА_2 міської ради за яким право власності на земельну ділянки площею 0,0648га одноосібно визнали за ОСОБА_3 усупереч Свідоцтву про право на спадщину за законом від 01.11.2005року де йому належить 1/2 земельної ділянки для ведення садівництва площею - 0,0648га.

ОСОБА_11 із п.2 ч.1 і п.10 ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У відповідності до ч.1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

При розгляді справи також встановлено, що про отримання відповідачем ОСОБА_3 Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0648га від 28 листопада 2006 року позивач ОСОБА_1 дізналася у квітні 2016 року із відповіді на запит адвоката відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області від 22.04.2016року № 29-1323-0.7-2068/2-16. В цей же період вона дізналась також про державну реєстрацію права власності за своїм братом ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, а також про наявність оспорюваного нею ОСОБА_11 про передачу і показ меж земельної ділянки від 23 листопада 2005 року.

По питанню розгляду та прийняттю рішення щодо видачі ОСОБА_3 Державного акту на земельну ділянку від 28 листопада 2006 року органи місцевого самоврядування, а так само спадкоємець ОСОБА_3 її, ОСОБА_1, не повідомляли і не викликали на розгляд.

Позивач ОСОБА_1 після смерті свого батька ОСОБА_9 продовжує постійно користуватись та обробляти спірну земельну ділянку, займається садівництвом, сплачує членські внески в садівничому кооперативі Приозерне , що підтверджується долученими до справи письмовими доказами. Відповідач ОСОБА_3 після смерті свого батька спірною земельною ділянкою не користувався та членських внесків не сплачував через недружні стосунки із своєю сестрою - позивачем ОСОБА_1

Таких пояснень ОСОБА_1 не оспорював в судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5

Під час судового розгляду справи відповідач ОСОБА_3, його представник ОСОБА_5 та представник ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_6 не надали доказів того, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд питання та видачу ОСОБА_3 Державного акту на земельну ділянку від 28 листопада 2006 року, а також доказів про те, що про наявність оспорюваних нею ОСОБА_5 про передачу і показ меж земельної ділянки від 23 листопада 2005 року, Державного акту на право власності на земельну ділянку від 28 листопада 2006 року та про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за своїм братом ОСОБА_3 вона дізналась чи могла дізнатись раніше, а не у квітні 2016 року.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_1 є підставним та таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.

Доводи відповідачів в заперечення позову є непереконливими, вони спростовуються зібраними у справі доказами, а тому такі доводи суд не може покласти в основу свого рішення і відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 3, 16, 21 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду поважними.

Визнати недійсними:

- ОСОБА_5 про передачу і показ меж земельної ділянки від 23 листопада 2005року, який складений та підписаний інженером-землевпорядником ОСОБА_2 міського управління земельних ресурсів, через представника ОСОБА_2 міського відділу регіональної філії Центру державного земельного кадастру ОСОБА_8, та ОСОБА_3;

- Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0648 га, яка розташована за адресою: м. Львів, урочище Голоско, кооперативно-садівниче товариство Приозерне , ділянка № 26 від 28 листопада 2006 року, серія ЯГ № 047564, виданий ОСОБА_3.

Визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_2 міського відділу ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємств ДП Центр ДЗК від 28 листопада 2006 року про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,0648га, що розташована за адресою: Львівська область, Шевченківський район, місто Львів, урочище Голоско, кооперативно-садівниче товариство Приозерне , ділянка №26.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_9, який помер 03 лютого 2005 року, право власності на 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки, площею 0,0648 га, для ведення садівництва, яка розташована за адресою: Львівська область, Шевченківський район, місто Львів, урочище Голоско, кооперативно-садівниче товариство Приозерне , ділянка №26.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2014, 00 грн. (дві тисячі чотирнадцять гривень) витрат по оплаті судового збору.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: 79069, м Львів, АДРЕСА_1;

відповідачі: ОСОБА_2 міська рада, адреса місцезнаходження: 79006 м. Львів, площа Ринок,1, код ЄДРПОУ 04055896;

ОСОБА_3, зареєстроване місце проживання:

79031, АДРЕСА_2;

ОСОБА_2 регіональна філія державного підприємства Центр ДЗК ,

адреса місцезнаходження: 79019 м. Львів, просп. В.Чорновола,4, код

ЄДРПОУ 26453064;

третя особа: відділ Держгеокадастру у м. Львові Львівської області, адреса

місцезнаходження: 79019, м. Львів, вул. Донецька,3, код ЄДРПОУ

39949757.

Повний текст рішення складено 04 січня 2019 року.

Суддя ОСОБА_17