Рішення

від 28.01.2019 по справі 826/11073/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28 січня 2019 року № 826/11073/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Стринадко О.Г., представника позивача Власюка Ю.Б., представника відповідача Федючка В.М., у відсутність представників інших осіб, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Продукт до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

встановив:

12.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Лідер-Продукт (ТОВ Лідер-Продукт ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві, відповідач 2) про:

- визнання бездіяльності ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо нескладання висновку та направлення його до відповідного органу державної казначейської служби з бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на користь позивача за січень 2014 року в сумі 1572000 грн;

- зобов'язання ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві вчинити дії щодо складання такого висновку та направлення його до відповідного органу державної казначейської служби з бюджетного відшкодування ПДВ на користь позивача за січень 2014 року в сумі 1572000 грн;

- стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2014 року в сумі 1572000 грн.

Правова позиція позивача з урахуванням додатково наданих пояснень зводиться до того, що в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 25.11.2014, ТОВ Лідер-Продукт заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1572000 грн та подано заяву про повернення бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1572000 грн на рахунок позивача у банку. Правомірність відображення вказаної суми підтверджена довідкою ДПІ у Солом'янському районі від 23.01.2015 №42/26-58-15-02-12-37500728. Однак, ДПІ у Солом'янському районі всупереч вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) не складено та не подано ГУ ДКС України у м. Києві висновок про повернення на рахунок ТОВ Лідер-Продукт ПДВ в сумі 1572000 грн.

Належним способом захисту порушеного права позивач вважає зокрема стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2014 року в сумі 1572000 грн, адже минув строк для підготовки та подання ДПІ у Солом'янському районі висновку про повернення на рахунок ТОВ Лідер-Продукт ПДВ за січень 2014 року в сумі 1572000 грн. Тому, вказана сума ПДВ підлягає стягненню відповідно до підпункту 6 пункту 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, згідно якого органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду.

ГУ ДКС України у м. Києві подано письмове заперечення на позовну заяву в якому висловлено прохання відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2014 року в сумі 1572000 грн.

Зазначено, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. При цьому, до ГУ ДКС України у м. Києві відповідний висновок не надходив, отже, виконуючи свої функціональні повноваження, ніяких порушень прав та законних інтересів позивача не допущено.

Також відповідачем вказано на те, що позивач неправильно визначив спосіб захисту порушених прав, адже відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві подано заперечення на адміністративний позов ТОВ Лідер-Продукт в якому вказано на необґрунтованість позовних вимог. Відповідачем зазначено, що згідно Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13, а також листа ДФС України від 06.03.2015 №7796/7/99-99-19-03-02-17 Про податок на додану вартість , непогашений залишок сум податку на додану вартість, що був заявлений за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, переноситься до графи 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації повністю або частково за бажанням платника. Таке рішення платник податку повинен прийняти одноразово та відобразити в графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року. Суми бюджетного відшкодування, які залишилися невідшкодованими станом на 01.02.2015 як бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку у разі якщо платник податків має намір повернути такі суми на власний рахунок у банку, не переносяться до графи 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року і продовжують обліковуватися в інтегрованій картці платника податку та відшкодовуються на рахунок платника у банку. Водночас, згідно підпункту а пункту 33 підрозділу 2 розділу XX ПК України суми, вказані в графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, надалі можуть бути спрямовані лише для врахування у розрахунку реєстраційної суми і не можуть бути передекларовані як бюджетне відшкодування.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (КАС України), виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2018 справу прийнято до провадження суддею Чудак О.М. і призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2018 залучено до участі співвідповідача - Красилівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (Красилівська ОДПІ).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2018 залучено до участі співвідповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (ГУ ДФС у Хмельницькій області).

ГУ ДФС у Хмельницькій області подано заперечення на адміністративний позов ТОВ Лідер-Продукт в якому вказано на необґрунтованість позовних вимог та зазначено, що ТОВ Лідер-Продукт з 02.01.2018 переведено на обслуговування до Красилівської ОДПІ. При цьому залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку до декларації за січень 2014 року у розмірі 1572000 грн за даними інтегрованої картки платника податку (ІКПП) відсутній. Наявний лише залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість по документу з реєстраційним №9149490223 від 16.07.2015 у розмірі 547876,79 грн.

У відповідь на заперечення ГУ ДФС у Хмельницькій області позивачем надано письмові пояснення в яких звернуто увагу на те, що Порядком обліку платників податків і зборів, що затверджений наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462 чітко передбачено передання всіх матеріалів та інформації при переведенні платників податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого. Тому, відсутність в ГУ ДФС у Хмельницькій області та Красилівської ОДПІ даних про залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку до декларації за січень 2014 року у розмірі 1572000 грн, свідчить виключно про бездіяльність відповідачів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 залучено до участі співвідповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (ГУ ДКС України у Хмельницькій області).

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав та мотивів, викладених в позовній заяві, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

В ході розгляду справи представники ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, Красилівської ОДПІ, ГУ ДФС у Хмельницькій області проти задоволення позовних вимог заперечували.

Представники органів казначейства повноважних представників в судові засідання не даніслали.

Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

20.02.2014 ТОВ Лідер-Продукт подано до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року, в рядку 23.2 розділу III якої зазначено Сума, що підтягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів 1702163 грн при цьому в рядку 23.1 Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку відображено - .

25.11.2014 ТОВ Лідер-Продукт подано до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2014 року. Згідно вказаного розрахунку внесено зміни в податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року, а саме в рядку 23.1 розділу III Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку відображено 1572000 грн.

Разом із уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2014 року ТОВ Лідер-Продукт подано додаток 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування , згідно якої позивач просив відповідно до вимог статті 200 ПК України бюджетне відшкодування в сумі 1572000 грн, визначене в податковій декларації за січень 2014 року, направити на вказаний розрахунковий рахунок ТОВ Лідер-Продукт .

Після подання податкової звітності та заяви про бюджетне відшкодування ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві призначила та провела документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування бюджетного відшкодування на рахунок платника за січень 2014 року.

За результатами перевірки ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві складено Довідку №42/26-58-15-02- 12-37500728 від 23.01.2015, згідно якої порушень при відображенні ТОВ Лідер-Продукт в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року бюджетного відшкодування в сумі 1572000 грн не виявлено.

Доказів складання ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві висновку про повернення на рахунок ТОВ Лідер-Продукт бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2014 року в сумі 1572000 грн, відповідачем не надано.

Позивач вважає, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві порушено його право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2014 року в сумі 1572000 грн, а вказана сума підлягає стягненню на його користь з Державного бюджету України, тому звернувся до суду із даним позовом.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов наступних висновків.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно пункту 200.11 статті 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

За приписами пунктів 200.12, 200.13 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Судом встановлено, що позивач, згідно вказаних положень статті 200 ПК України, подав контролюючому органу податкову декларацію за січень 2014 року (уточнюючий розрахунок від 25.11.2014) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2014 року в сумі 1572000 грн.

Правомірність заявленої суми бюджетного відшкодування підтверджено, складеною за результатом перевірки Довідкою №42/26-58-15-02-12-37500728 від 23.01.2015.

Таким чином, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві зобов'язана була до 30.01.2015 (24.01.2015 та 25.01.2015 вихідні дні) підготувати й подати відповідному органу державної казначейської служби висновок про повернення ТОВ Лідер-Продукт бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2014 року в сумі 1572000 грн.

Оскільки, матеріали справи не містять, а ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві не надано доказів складання ними такого, суд констатує протиправну бездіяльність ДПІ у Солом'янському районі в частині не подання до ГУ ДКС у м. Києві висновку про повернення на рахунок ТОВ Лідер-Продукт бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2014 року в сумі 1572000 грн.

Водночас, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31.01.2014.

За приписами Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а також згідно роз'яснень ДФС України наданих у листі від 06.03.2015 №7796/7/99-99-19-03-02-17 Про податок на додану вартість , непогашений залишок сум податку на додану вартість, що був заявлений за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, переноситься до графи 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації повністю або частково за бажанням платника.

Таке рішення платник податку повинен прийняти одноразово та відобразити в графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року. Це обумовлено тим, що у випадку, якщо платник має бажання отримати залишки сум бюджетного відшкодування, які залишилися невідшкодованими станом на 01.02.2015, як бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку, такі суми не переносяться до графи 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року і продовжують обліковуватися в ІКПП та відшкодовуються на рахунок платника у банку.

Залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та перенесені до граф 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, знімаються з обліку в ІКПП та надалі обліковуються в розділі IV декларації та в таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації в наступних звітних періодах до повного їх погашення.

Відповідно до абзацу третього пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01.07.2015 автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. На суму такого збільшення:

зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному періоді;

помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на додану вартість вважаються погашеними.

З урахуванням викладеного, суми, вказані в графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, надалі можуть бути спрямовані лише для врахування у розрахунку реєстраційної суми і не можуть бути передекларовані як бюджетне відшкодування.

Встановлено, що ТОВ Лідер - Продукт в декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року з урахуванням уточнюючого розрахунку від 16.07.2015 №9149490223, в графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) вказано суму 1572000 грн. Таким чином, позивач визначив суму 1572000 грн як переплату з ПДВ, отже відмовився від бюджетного відшкодування вказаної суми шляхом її повернення на власний рахунок.

Станом на 31.12.2017 в інтегрованій картці платника ТОВ Лідер-Продукт обліковується переплата з податку на додану вартість в розмірі 1596743,1 грн.

Разом з цим, суд зважає, що вказана обставина не спростовує факту допущення ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві протиправної бездіяльності, яка полягала у неподанні до ГУ ДКС України у м. Києві висновку про повернення на рахунок ТОВ Лідер-Продукт бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2014 року в сумі 1572000 грн.

Визначаючись щодо способу захисту права ТОВ Лідер-Продукт на отримання бюджетного відшкодування, порушеного вказаною бездіяльністю ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору і статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, що Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату Україні від 21.12.2016 №1797-VІІІ з 01.01.2017 повністю змінено механізм відшкодування ПДВ. Тому, суд у разі ухвалення рішення на користь позивача зобов'язаний забезпечити захист прав позивача на отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ на його рахунок в банку шляхом вжиття заходів, які є актуальними та забезпечать захист прав позивача.

В абзаці 2 пункту 200.15 статті 200 ПК України (тут і надалі в редакції станом на час ухвалення рішення) передбачено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Аналогічне зазначено в абзаці 3 пункту 7 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №26 від 25.01.2017.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПК України).

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (підпункт 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України).

У відповідності з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.

Таким чином, належним способом захисту порушених прав позивача може бути зобов'язання ГУ ДФС у Хмельницькій області вчинити заходи для включення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відповідної заяви позивача від 25.11.2014. Однак, у такому разі виникне ситуація за якої сума ПДВ зазначена у заяві позивача від 25.11.2014 буде включена до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, водночас, та ж сама сума ПДВ буде обліковуватись як переплата з ПДВ, що є недопустимим.

Позовні ж вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2014 року в розмірі 1572000 грн не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Так, Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 у справі №21-881а15 про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість наголошує, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Суд також враховує, що встановлена в ході судового розгляду даної справи бездіяльність ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві мала місце в період з 30.01.2015 по 16.07.2015, а станом на час звернення позивача до суду - відсутня.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При цьому, судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Звертаючись до суду з позовом щодо законності нормативно-правового акта суб'єкта владних повноважень чи акта індивідуального характеру позивач також повинен пояснити які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень.

Відсутність у будь-кого, зокрема й у позивача, прав та/або обов'язків у зв'язку з прийняттям оскаржуваних рішень не породжує у такої особи і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Правову позицію аналогічного змісту неодноразово висловлював Верховний Суд України, зокрема у постановах від 15.07.2014 у справі №21-273а14, від 03.02.2015 у справі №21-617а14, від 12.04.2017 у справі №П/800/589/16.

Суд вважає, що протиправна бездіяльність ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві усунена шляхом самостійної відмови позивача від скористання правом для реалізації якого податкова інспекція мала здійснити відповідні дії, не вчинення яких і зумовило допущення бездіяльності.

Таким чином, станом на момент звернення позивача до суду та станом на час ухвалення даного рішення, оскаржувана в межах даної справи бездіяльність ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві не порушує права чи інтереси, а також не впливає на обов'язки позивача.

З урахуванням наведених обставин у сукупності, суд вважає, що відсутні підстави для вжиття судом заходів для захисту прав позивача порушених оскаржуваною бездіяльністю ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання бездіяльності ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві в частині не подання до ГУ ДКС у м. Києві висновку про повернення на рахунок ТОВ Лідер-Продукт бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2014 року в сумі 1572000 грн в період з 30.01.2015 по 16.07.2015, - протиправною. Підстави для задоволення позовних вимог в іншій частині - відсутні.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на наявність підстав для задоволення позову в частині однієї немайнової вимоги позивача зверненої до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, суд вважає, що позивачу підлягає поверненню судовий збір в сумі 1378 грн за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Продукт задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в частині не подання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновку про повернення на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Продукт бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2014 року в сумі 1572000 грн в період з 30.01.2015 по 16.07.2015, - протиправною.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Продукт судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Лідер-Продукт (місцезнаходження юридичної особи: 03067, місто Київ, вулиця Машинобудівна, будинок 35-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 37500728).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 03151, місто Київ, вулиця Смілянська, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39471390).

Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 01601, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 11-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 37993783).

Відповідач - Красилівська об'єднана державна податкова інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (місцезнаходження юридичної особи: 31000, Хмельницька область, місто Красилів, вулиця Центральна, будинок 38; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38719969).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (місцезнаходження юридичної особи: 29000, місто Хмельницький, вулиця Пилипчука, будинок 17; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39492190).

Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (місцезнаходження юридичної особи: 29000, місто Хмельницький, вулиця Свободи, будинок 70; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 37971775).

Повний текст рішення складено 31.01.2019.

Суддя О.М. Чудак