Ухвала

від 01.02.2019 по справі 911/2864/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" лютого 2019 р. м. Київ Справа № 911/2864/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дієва Хвиля (29011, м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, 6/2; код ЄДРПОУ 33789984)

до відповідача Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент) (9490, Князівство Ліхтенштейн, м. Вадуц, Ауштрассе 56; реєстраційний номер FL-0002.335.634-8)

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства Капітал Інвест Груп (29000, м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 1/1; код ЄДРПОУ 36398004)

про визнання недійсним пункту договору

Суддя Наріжний С.Ю.

Без виклику представників учасників у справі.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2864/18 за позовом ТОВ Дієва Хвиля до Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП Капітал Інвест Груп про визнання недійсним пункту 6.6. договору іпотеки від 23.09.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Романюк О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2979.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на те, що між сторонами був укладений вказаний договір іпотеки, за яким в іпотеку Відповідачу передано майнові права на нерухоме майно - об'єкти будівництва і 105 земельних ділянок в м. Буча Київської області, та умови п. 6.6. договору не відповідають вимогам ст. 82, 131 Земельного кодексу України, оскільки Відповідач є іноземною юридичною особою, отже не може бути суб'єктом права власності на відповідні земельні ділянки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2018 відкрито провадження у справі № 911/2864/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.01.2019.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.01.2019 підготовче засідання відкладено на 03.09.2019; встановлено строк Позивачу для надання суду нотаріально посвідченого перекладу у двох примірниках судового доручення з додатками, на німецьку мову; встановлено, що після виконання ТОВ Дієва Хвиля вказаних вимог направити до Центрального органу Ліхтенштейну доручення про вручення судових та позасудових документів Юридичній особі за законодавством Князівства Ліхтенштейн Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент) відповідно до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах, укладеної 18.03.1970; зупинено провадження у справі.

31.01.2019 до суду надійшла заява Позивача від 31.01.2019 б/№ (вх. № 26/19) про забезпечення позову.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову суд зазначає таке.

В заяві Позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову у справі № 911/2864/18 шляхом накладення заборони вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельних ділянок з кадастровими номерами згідно переліку, які знаходяться в м. Буча Київської області та зареєстровані на праві власності за компанією Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент).

В обґрунтування заяви Позивач зазначає, що на сьогоднішній день Відповідач скористався позасудовим способом врегулювання спору, який передбачений оскаржуваним у даній справі пунктом 6.6. договору іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та може вільно розпорядитися таким майном, що може ускладнити ефективний захист порушених прав та інтересів Позивача, отже Позивач вважає, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити цілком неможливим виконання рішення суду.

Статтею 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, предмету спору, з обраним заявником способом забезпечення, майновими наслідками заборони відповідачеві або іншим особам вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд зазначає, що позов у даній справі має немайновий характер - визнання недійсним пункту 6.6. договору іпотеки і не містить вимог щодо реституції чи віндикації, отже вказані Позивачем заходи до забезпечення позову не пов'язані з фактичним виконанням судового рішення у даній справі в разі задоволення позову.

Таким чином вбачається, що Позивач належним чином не обґрунтував необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову у даній справі з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви Позивача від 31.01.2019 б/№ (вх. № 26/19) про забезпечення позову.

Керуючись ст. 136, 140, 232-235, 255, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ТОВ Дієва Хвиля від 31.01.2019 б/№ (вх. № 26/19) про забезпечення позову.

2. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Дата підписання ухвали 01.02.2019.

Суддя С.Ю. Наріжний