Рішення

від 02.04.2008 по справі 2-103/2008

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СПРАВА № 2-103/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

02 квітня 2008 року     смт.  Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого-судді     Орленко Л.О.,

при секретарі     Одноор Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.  Веселинове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  з залученням третьої особи - Вознесенської Універсальної товарно-сировинної біржі - про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним,

встановив:

24.01.2008 р. ОСОБА_13вернулася до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2,  ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

В позові вказала,  що між нею та відповідачами 29 грудня 2000 року було укладено договір купівлі-продажу квартири № 3,  розташованої в смт. Кудрявцівка по вул.  Привокзальній,  11,  за 1000 грн.,  який зареєстровано 29.12.2000 р. Вознесенською Універсальною товарно-сировинною біржею за № 859.

Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації їй 15.01.2001 р. видано реєстраційне посвідчення за реєстровим № 830. До підписання та реєстрації договору позивач оплатила відповідачам вартість проданої ними квартири,  а останні передали їй технічний паспорт на квартиру та саму квартиру. На даний чар вона має намір продати квартиру. Але при зверненні до приватної нотаріальної контори Веселинівського нотаріального округу з даного приводу їй було роз'яснено,  що вказаний договір необхідно визнати судом дійсним,  оскільки він нотаріально посвідчений не був.

В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю,  просить визнати договір купівлі-продажу квартири дійсним,  оскільки відбулрся повне виконання умов договору,  проте відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення даного договору,  посилаючись на те,  що цей договір був визнаний органом Бюро технічної інвентаризації,  а тому вони ще раз посвідчувати цей договір не зобов'язані.

Відповідачі ОСОБА_2,  ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися,  проте надали до суду заяви,  в яких зазначили,  що заперечень проти задоволення позову не мають та просять розглядати справу у їх відсутність.

Вознесенська Універсальна товарно-сировинної біржа в судове засідання свого представника не надіслала в зв'язку з припиненням державної реєстрації юридичної особи даної біржі.

Заслухавши позивача,  врахувавши заяви відповідачів,  дослідивши матеріали по справі,  суд приходить до висновку,  що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено,  що згідно з договором купівлі-продажу від 29 грудня 2000 року відповідачі ОСОБА_2,  ОСОБА_3 продали,  а позивач ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 за 1000 грн. Зазначений договір купівлі-продажу квартири було зареєстровано 29.12.2000 р. Вознесенською універсальною товарно-сировинною біржею за № 859.

Позивачу ОСОБА_1 15 січнА 2001 року видано реєстраційне посвідчення,  згідно з яким   квартира АДРЕСА_2  зареєстрована за позивачем   на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу № 859 від 29.12.2000 р.,  про що записано в реєстрову книгу № 7 за реєстровим № 830.

Нині позивач має намір подати квартиру,  з приводу чого звернулася до приватної нотаріальної контори,  але їй було відмовлено в посвідченні договору купівлі-продажу через те,  що договір від 29.12.2000 р. не був нотаріально посвідчений.

Відповідачі до нотаріальної контори з приводу нотаріального посвідчення договору звертатися не бажають,  обґрунтовуючи свою відмову тим,  що вони всі істотні умови договору купівлі-продажу квартири виконали,  а тому не вбачають підстав для повторного посвідчення даного договору.

Згідно з ч. 1  ст.  655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2  ст.  47 УК УРСР (в редакції 1963 року) та ч. 2  ст.  220 ЦК України передбачено,  якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору,  що підтверджується письмовими доказами,  і відбулося повне або часткове виконання договору,  але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення,  суд може визнати такий договір дійсним і у цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З огляду на викладене,  суд вважає,  що оскільки сторонами фактично виконані умови договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1,  але відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення даного договору,  то необхідно цей договір визнати дійсним,  так як він не суперечить вимогам  ст.   ст.  220,  655 ЦК України.

На підставі викладено,  керуючись  ст.   ст.  10,  60,  212-215,  218 ЦПК України,   ст.   ст.  220,  655 ЦК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири №3,  розташованої по вул.  Привокзальній,  11 смт. Кудрявцівка Веселинівського району Миколаївської області,  укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  ОСОБА_3 та зареєстрований Вознесенською універсальною товарно-сировинною біржею 29 грудня 2000 року за № 859,  за яким ОСОБА_2 і ОСОБА_3 продали,  а ОСОБА_1 придбала у них у власність за 1000 грн. квартиру №3,  розташовану по вул. Привокзальній, 11,  смт.  Кудрявцівка Веселинівського району Миколаївської області.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набуває законної сили протягом 10 днів з дня проголошення рішення,  якщо не буде подано заяву про апеляційне оскарження.