Рішення

від 22.01.2019 по справі 820/3836/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан ОСОБА_1, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 січня 2019 р. Справа № 820/3836/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Вязмітіновій Т.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 32277921, 61003, м. Харків, вулиця Квітки-Основ`яненка, 7) до Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 21236853, 64811, Харківська область, Близнюківський район, с. Алісівка), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 Підприємство "Агро-Альянс-2007" (64822, Харківська обл., Близнюківський район, село Олександрівка) про визнання незаконними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дослідне сільськогосподарське підприємство БВ у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -ДСП БВ ТОВ) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконними та скасувати рішення № 8 Виконавчого комітету Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 15.12.2017 року Про визнання недійсним записів про реєстрацію договорів оренди земельної частки (паю) , надалі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним, оскільки порушує процедуру реєстрації договорів оренди та визнання їх недійсними та зачіпає права і охоронювані законом інтереси ДСП БВ ТОВ як орендаря земельних часток (паїв).

З боку позивача зазначено, що ним та пайщиками не було надано згоду на визнання недійсними договорів оренди, а орган самоврядування не наділений правом визнавати недійсним рішення, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

В позовній заяві позивач також зазначив, що під час реєстрації договорів оренди Алісівською сільською радою Близнюківського району Харківської області не дотримано строків реєстрації цих договорів, а саме: деякі договори перебували на реєстрації більше року через відсутність робочої техніки, складністю та об'єму даних та завантаженість штату персоналу тощо, а тому порушена своєчасність проведення реєстрації.

Отже, на думку позивача, реєстрація даних договорів була проведена із значним затягуванням часу і проводилася протягом року не з вини пайщиків чи позивача.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення відповідача.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області про визнання незаконними та скасування рішення. (а.с. 2-5).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 року Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року по справі №820/3836/18 скасовано, оскільки згідно з висновком Харківського апеляційного адміністративного суду зазначено, що у цій справі предметом спору є правомірність рішення виконавчого органу Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, яке було прийнято при здійсненні владних управлінських функцій, як суб'єктом владних повноважень.

Справу за позовом Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області про визнання незаконними та скасування рішення передано для продовження розгляду справи до суду першої інстанції. (а.с. 39, 40).

15.08.2018 року (дата отримання) згідно супровідного листа № 820/3836/18/6495/18 (вихідний номер) дану справу було передано до Харківського окружного адміністративного суду, для подальшого розгляду справи. (а.с. 44).

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 року позовна заява була залишена без руху. (а.с. 80-82).

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 року було прийнято позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. (а.с. 46, 47).

25.09.2018 року ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду за клопотанням представника позивача залучено ОСОБА_4 Підприємство Агро-Альянс-2007 (64822, Харківська обл., Близнюківський район, село Олександрівка) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, до участі у розгляді адміністративної справі № 820/3836/18. (а.с. 96-100).

Відповідач 24.09.2018 року через канцелярію суду та 27.11.2018 року засобом поштового зв'язку надав суду пояснення, в яких зазначив, що в 2014-2016 роках питання реєстрації договорів оренди земельної ділянки частки (паю) між пайщиками-колишніми членами СВК Харківська овочева фабрика та ДСП БВ у формі ТОВ на засіданнях виконавчого комітету Алісівської сільської ради належним чином не розглядались.

Також відповідач зазначив, що під час реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) між пайщиками-колишніми членами СВК Харківська овочева фабрика та ДСП БВ у формі ТОВ допущено порушення п.3 Постанови Кабінету Міністрів України № 119 щодо особистого надання орендодавцем або направлення поштою примірників договорів оренди.

На підставі викладеного, відповідач визнав недійсними з моменту реєстрації записи, зроблені в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що є предметом розгляду даної справи.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору-Приватне підприємство Агро-Альянс-2007 , через канцелярію суду 23.11.2018 року надав пояснення, в яких зазначив наступне: внесення записів до Книг записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) не є рішенням органу місцевого самоврядування.

На думку представника, в даному випадку Алісівська сільська рада діяла як орган державної реєстрації, при цьому не приймаючи жодних рішень.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач просив суд здійснити розгляд справи без участі представника.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив залишити позовні вимоги без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи судом встановлено, що 09.07.2014 року, 02.04.2015 року, 12.02.2016 року була здійснена реєстрація договорів оренди земельної частки (паю) між пайщиками-колишніми членами СВК Харківська овочева фабрика та ДСП БВ у формі ТОВ.

Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією Книги записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (а.с.62-79)

Відповідно до довідки про оренду землі від 15.02.2016 року Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (а.с.110): станом на 01.01.2016 рік на території Алісівської сільської ради ДСП БВ у формі ТОВ орендує землю у пайщиків СВК Харківська овочева фабрика по сертифікатам згідно договорів оренди у кількості 666, зареєстрованих в Алісівській сільській раді Близнюківського району Харківської області в книзі реєстрації договорів.

Під час засідання виконавчого комітету Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, яке оформлено рішенням № 4 від 25.04.2016 року встановлено, що договори оренди земельних ділянок (паїв), які укладалися між ТОВ ДСП БВ та пайщиками 09.07.2014 року - 645 договорів, 02.04.2015 року - 7 договорів, 12.02.2016 року - 14 договорів, укладені законно та зареєстровані відповідно до чинного законодавства.

Крім того, зазначено, що реєстрацію не може бути скасовано до закінчення дії договорів органом, що проводив реєстрацію, тобто свої рішення орган місцевого самоврядування не вправі скасовувати самостійно, а тільки за рішенням суду.(а.с.59-60).

Не зважаючи на це, відповідачем прийнято оскаржуване в даній адміністративній справі Рішення про визнання недійсними записів про реєстрацію договорів оренди земельної частки (паю) № 8 від 15.12.2017 року (а.с.57), з якого вбачається, що до Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області надійшов запит від ПП Анро-Альянс-2007 від 15.11.2017 року № 44, в якому ставиться питання про порушення вимог Постанови КМУ від 24.01.2000 року № 119 Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) під час проведення вищезазначеної реєстрації.

Також у Рішенні № 8 зазначено, що в 2014-2016 роках питання реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) між пайщиками-колишніми членами СВК Харківська овочева фабрика та ДСП БВ у формі ТОВ, на засіданнях виконкому Алісівської сільської ради належним чином не розглядались.

Крім того, під час реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) допущено порушення п. 3 Постанови КМ України № 119 щодо особистого надання орендодавцем або направленням поштою примірника договорів оренди.

Отже, у зв'язку з викладеними обставинами виконавчий комітет Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області вирішив визнати недійсними з моменту реєстрації записи, зроблені в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, укладені між пайщиками-колишніми членами СВК Харківська овочева фабрика та ДСП БВ у формі ТОВ, у кількості 666 договорів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні частки (паї), укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час їх вчинення регулювалися Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі , Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Законом України Про державний земельний кадастр , Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) № 899 від 05.06.2003 року, Постановою КМУ Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) від 24.01.2000 року, Постановою КМУ Про затвердження ведення Державного земельного кадастру від 17.10.2012 року № 1051, Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868.,

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Земельного кодексу України, об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно ст. 2 Закону України № 899, Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

З матеріалів справи встановлено, що договори оренди укладено між позивачем та пайщиками на підставі наявних сертифікатів, які свідчать про права цих осіб (пайщиків) на відповідні земельні частки.

В ході розгляду адміністративної справи, окреслене з боку відповідача не спростовано.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, Законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 2 Закону України Про оренду землі ).

Умови та процедура реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) визначається Порядком про реєстрацію договорів оренди земельної частки (паю) № 119.

Відповідно до п. 2, 3 Порядку № 119, реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Для реєстрації договору оренди орендодавець подає особисто або надсилає поштою до відповідного виконавчого комітету органу місцевого самоврядування:

- договір оренди у двох примірниках;

- сертифікат на право на земельну частку (пай).

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради перевіряє у дводенний термін подані документи, реєструє або готує обґрунтований висновок про відмову в реєстрації.

В ході розгляду адміністративної справи судом не встановлено, а відповідачем не повідомлено будь-яких підстав виникнення законодавчо-обумовленого підґрунтя для готування обґрунтованого висновку про відмову в реєстрації.

Окремо суд зазначає, що окреслений висновок Алісівською сільською радою Близнюківського району Харківської області не складався, іншого з боку останнього не повідомлено.

В оскаржуваному Рішенні № 8 від 15.12.2017 року зазначено, що під час реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) допущено порушення п. 3 Постанови КМУ № 119 щодо особистого надання орендодавцем або направленням поштою примірників договорів оренди.

З цього приводу суд зазначає наступне.

В листі Алісівської сільської ради від 25.04.2016 № 22 зазначено, що Головою виконкому ОСОБА_1, було повідомлено, що проаналізувавши правові підстави рішення № 3 від 10.02.2016 року щодо скасування реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) колишнього СВК Харківська овочева фабрика та ДСП БВ у формі ТОВ, які були зареєстровані в книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) в 2010-2016 роках та причини його прийняття, таке рішення підлягає скасуванню (а.с. 58)

Оскільки раніше прийняте рішення про скасування реєстрації договорів № 3 було скасовано, з підстав встановлення факту законності та правильності укладання договорів оренди земельних часток (паїв), в тому числі і правильністю процедури подачі документів орендодавцями, суд вважає оскаржуване рішення № 8 від 15.12.2017 року не може бути прийнято з тих підстав, які вже були дослідженні і визнанні правомірними.

Згідно положень п. 4 Порядку № 119, договір оренди реєструється у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що ведеться за формою згідно з додатком.

Датою реєстрації договору оренди є дата внесення відповідного запису до цієї Книги.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру від 17.10.2012 року № 1051, з 01.01.2013 року втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну , реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі від 09.09.2009 року № 1021.

Відповідно до п. п. 4 п. 6 Порядку № 1051, формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення їх зберігання здійснюють державні кадастрові реєстратори Держгеокадастру та його територіальні органи.

Положеннями цього Порядку передбачено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються:

- в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора,

- у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

З викладеного вбачається, що запис в Поземельній книзі може бути скасовано лише на підставі рішення суду.

Окрім цього, слід зазначити, що правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року.

Згідно з положеннями ст. 10 Закону, Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід'ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

Пунктом 7 ст. 16 зазначеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого право набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до Закону України Про державний земельний кадастр , який набув чинності 01.01.2013 року було внесені зміни до ст. 126 ЗК України та викладено в новій редакції відповідно до якої право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Таким чином, з 01.01.2013 року відповідно до ст. 5 Закону, встановлюється, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 3 Закону прописано, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Частина 1 статті 6 Закону містить, що систему органів державної реєстрації прав становить, у тому числі і Міністерство юстиції України (далі - орган державної реєстрації прав).

Статтею 8 Закону встановлено, що орган державної реєстрації прав: 1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; 2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

У пункті 2 частини 2 статті 9 Закону закріплено - державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частиною 1 статті 15 Закону встановлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 4 статті 15 закону встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно з роз'ясненнями Державної реєстраційної служби України, викладеними у листі Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами від 06.08.2013 року № 2951/05-15-13, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про, наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про державний земельний кадастр державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

З системного аналізу вказаних норм випливає висновок, що до кола повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Таким чином, відсутність суперечностей є одним із головних умов для проведення державної реєстрації.

Отже, державний реєстратор прав на нерухоме майно повинен перевірити відповідність поданої заяви вимог п. 1 ч. 2 ст. 9, п. п. 1, 2 ч. 1 ст.15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п. 15 Порядку №868.

Вказаній договір на даний час не визнано не чинним, недійсним або розірваним.

Оскільки будь-яких доказів та відомостей щодо наявності рішень суду щодо визнання незаконними та скасування договорів оренди земельних часток (паїв) у 2014-2016 роках до суду не надано, суд вважає, що у відповідача не було законних підстав для прийняття оскаржуваного Рішення № 8 від 15.12.2017 року.

З цього питання в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3).

Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону).

Крім цього вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в абз. 2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Так, прийняте Головою виконавчого комітету ОСОБА_1, оскаржуване Рішення № 8 від 15.12.2017 року погіршує становище позивача та орендодавців (пайщиків) тим, що фактично припиняє можливість користуватись на законних підставах орендованим майном та ставить їх знову у невизначене правове становище, оскільки раніше вже було розглянуто питання щодо скасування записів реєстрації договорів оренди та визнано, що порушень при проведенні такої реєстрації не було.

Статтею 12 Закону України Про місцеве самоврядування визначено, що Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Повноваження сільського голови встановлені в ч. 4 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування ( в редакції на момент оскаржуваного Рішення № 8 від 15.12.2017 року), а саме:

1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;

5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради;

6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;

7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;

11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

11 -1 ) вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

11 -2 ) вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;

13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;

14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;

16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

17) веде особистий прийом громадян;

18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань;

18 -1 ) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

20) видає розпорядження у межах своїх повноважень;

Відповідно до положень ч. 2 ст. 52 зазначеного Закону, виконавчий комітет ради:

1) попередньо розглядає та схвалює проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, прогноз місцевого бюджету, проект місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

З викладеного суд робить висновок про те, що відповідач в особі голови не має повноважень приймати рішення щодо скасування реєстрації договорів оренди, які укладені між пайщиками та позивачем, оскільки вони є на даний час чинними, та учасники договорів не давали згоду на припинення дії договорів.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

У межах повноважень означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Отже суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що рішення № 8 Виконавчого комітету Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 15.12.2017 року Про визнання недійсним записів про реєстрацію договорів оренди земельної частки (паю) прийнято не на підставі Закону, поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції та законам України.

Згідно ч. 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Окремо суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України зазначено, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Рішення № 8 Виконавчого комітету Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 15.12.2017 року Про визнання недійсним записів про реєстрацію договорів оренди земельної частки (паю) є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправними і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про визнання незаконним та скасування окресленого рушення № 8 від 15.12.2017 року та визнати його протиправним та скасувати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Дослідного сільськогосподарського підприємства БВ у формі Товариства з обмеженою відповідальністю є обґрунтованими та є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 Підприємство "Агро-Альянс-2007" про визнання незаконними та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 8 Виконавчого комітету Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 21236853, 64811, Харківська область, Близнюківський район, с. Алісівка) від 15.12.2017 року "Про визнання недійсним записів про реєстрацію договорів оренди земельної частки (паю)".

Стягнути на користь Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 32277921, 61003, м. Харків, вулиця Квітки-Основ`яненка, 7) сплачену суму судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 21236853, 64811, Харківська область, Близнюківський район, с. Алісівка).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 01 лютого 2019 року.

Суддя Супрун Ю.О.