Постанова

від 29.01.2019 по справі 809/285/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року

Київ

справа №809/285/16

адміністративне провадження №К/9901/26743/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 у справі №809/285/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МБК Агротехніка до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю МБК Агротехніка звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 21.12.2015 № 0000422201, №0000432201, №0000442205 та №0000452205.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2016 позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 21.12.2015 № 0000422201, №0000432201, №0000442205. В задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.207 апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишено без руху з підстав невідповідності вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: апелянтом додано документ про сплату судового збору в розмірі, що є значно меншим від встановленого Законом України Про судовий збір .

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 та направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.

В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що при зверненні із апеляційною скаргою ним було сплачено судовий збір, виходячи з суми судового збору, який було сплачено позивачем при поданні позовної заяви, а розмір судового збору у справах з майновими вимогами не залежить від оспорюваної суми. Вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про недоплату судового збору в розмірі 5493252,70 грн. є необґрунтованим.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю МБК Агротехніка просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду, який полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області апеляційну скаргу ухвалою Львівського апеляційного адміністративного від 25.10.2016 повернуто апелянту.

Скориставшись правом на повторне звернення, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою й ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 поновлено строк на апеляційне оскарження з підстав поважності пропуску цього строку та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2016.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 закінчено підготовку адміністративної справи до апеляційного розгляду та призначено до апеляційного розгляду на 01.03.2017.

У судовому засіданні, призначеному на 01.03.2017, встановлено, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: апелянт додав документ про сплату судового збору в розмірі, що є значно меншим від встановленого Законом України Про судовий збір та надано строк для усунення недоліків.

Копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського отримало 21.04.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Чергове судове засідання призначено на 24.05.2017.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2016 залишено без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки апелянт не виконав вимоги ухвали суду від 01.03.2017.

Так, відповідно до пункту 7 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Частинами 2, 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України(в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) передбачено, що отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Однак, постановляючи ухвалу від 01.03.2017 суд апеляційної інстанції невірно застосував зазначені положення, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено можливості після відкриття апеляційного провадження вирішувати питання щодо відповідності апеляційної скарги вимогам статті 187 цього Кодексу.

З урахуванням вищезазначеного Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху після відкриття апеляційного провадження, що свідчить про відсутність у даному випадку підстав як для залишення апеляційної скарги позивача без руху, так і для залишення апеляційної скарги без розгляду з мотивів невиконання вимог про усунення недоліків на підставі пункту 7 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі; справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду апеляційної інстанції від 01.03.2017 та від 24.05.2017 підлягають скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 та ухвалу львівського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду