Постанова

від 30.01.2019 по справі 910/8072/15-г

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2019 р. Справа№ 910/8072/15-г

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В

Чорногуза М.Г.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 30.01.2019

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ІПП-Центр

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 (повне рішення складене - 16.10.2018)

у справі № 910/8072/15-г (суддя - Джарти В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергобезпека

до Товариства з обмеженою відповідальністю ІПП-Центр

про стягнення 4 351 384, 32 грн,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Енергобезпека (далі - ТОВ Енергобезпека ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІПП-Центр (далі - ТОВ ІПП-Центр ) про стягнення 2 025 366, 00 грн основного боргу, 671 184, 00 грн пені, 1 465 565, 72 грн інфляційних втрат, 189 268,65 грн - 3% річних за договором на виконання робіт № ІБ-1208-02, укладеним між сторонами 07.08.2012.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача договірних обов'язків щодо оплати робіт за договором №ІБ-1208-02 на виконання робіт від 07.08.2012.

Справа неодноразово розглядалася різними судовими інстанціями.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ ІПП-Центр на користь ТОВ Енергобезпека 2 025 366, 00 грн основного боргу, 671 184, 00 грн пені, втрати від інфляції у розмірі 1 465 565, 72 грн, 189 268, 65 грн - 3% річних та 73 080, 00 грн витрат зі сплати судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 року скасовано та постановлено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду від 23.03.2016 касаційну скаргу ТОВ Енергобезпека задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 у справі за №910/8072/15-г скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач має дозвіл на такий вид діяльності, на який поширюється дія Закону України Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку . Зі змісту договору не вбачається, що він укладений на виконання укладених відповідачем договорів з третіми особами.

Суд касаційної інстанції вказав, що Київський апеляційний господарський суд порушив норми процесуального законодавства, а саме при перегляді справи вказав неправильні номер та дату прийняття підзаконних нормативно-правових актів та застосував норми матеріального права, які не підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Стосовно рішення Господарського суду міста Києва, суд касаційної інстанції вказав, що, задовольняючи позов, суд виходив з того, що за умовами п. 3.2. договору остаточний розрахунок проводиться протягом 30 календарних днів після отримання замовником звіту про виконання етапу роботи. Акти приймання-передачі виконаних робіт підписані сторонами 30.11.2012 та 28.12.2012, відповідно, а тому оплату замовник мав здійснити протягом 30 календарних днів, тобто по 31.12.2012 та 29.01.2013, відповідно. Оскільки відповідач у порушення зобов'язань за договором не здійснив оплату виконаних робіт у повному обсязі, то з нього підлягає стягненню заборгованість у сумі 2 025 366, 00 грн та, враховуючи прострочення сплати основного боргу, також 671 184, 00 грн пені, 1 465 565, 72 грн інфляційних втрат, 189 268, 65 грн 3 % річних.

Водночас, суд касаційної інстанції зазначив про те, що такі висновки суду суперечать умовам спірного договору, адже строк оплати виконаних робіт обчислюється від дати отримання замовником звіту про виконання етапу роботи, а не акту приймання-передачі виконаних робіт. Такі звіти в матеріалах справи відсутні.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 позов ТОВ Енергобезпека до ТОВ ІПП-Центр про стягнення заборгованості у розмірі 4 351 384, 32 грн задоволено частково. Стягнуто з ТОВ ІПП-Центр на користь ТОВ Енергобезпека 2 025 366, 00 грн основного боргу, 179 563, 96 грн пені, 1 435 813, 11 грн інфляційні втрати, 77 241, 36 грн три проценти річних та 190 873, 43 грн судові витрати. Стягнуто з ТОВ ІПП-Центр в дохід Державного бюджету України 11 917, 08 грн суму недоплаченого судового збору. У іншій частині в позові відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що положеннями п. 3.1. договору передбачено, що загальна вартість робіт за договором становить 6 436 000,00 грн. Із наявних у матеріалах справи актів здавання-приймання робіт вбачається, що в кожному акті вказана вартість виконаних робіт, загальна вартість яких становить 9 886 000,00 грн. Різниця між договірною ціною та вартістю фактично виконаних робіт становить 3 450 000, 00 грн. Судом першої інстанції встановлено, що загальна сума коштів, скерованих на користь позивача відповідачем, як оплату виконаних робіт складає 7 860 634,00 грн.

Так, суд першої інстанції беручи до уваги той факт, що підписавши спірні акти здавання-приймання робіт, відповідач фактично погодив виконання таких робіт за вказаною в кожному окремому акті ціною. При цьому, сплативши частково вартість фактично виконаних послуг, відповідач вчинив конклюдентні дії на погодження вартості робіт. А тому суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростований обов'язок здійснити оплату вартості фактично виконаних та прийнятих робіт у загальному розмірі 2 025 366, 00 грн.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.

01.11.2018 ТОВ ІПП-Центр звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ІПП-Центр на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 у справі № 910/8072/15-г. Надано час для подання відзиву, заперечення на відзив, заяв, клопотань. Призначено до розгляду апеляційну скаргу на 14.01.2019.

14.01.2019 ухвалою суду апеляційної інстанції оголошено перерву у розгляді справи до 28.01.2019.

28.01.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 30.01.2019.

У судове засідання 30.01.2019 з'явилися представники сторін - позивача та відповідача.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

ТОВ ІПП-Центр в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Так, скаржник стверджує, що позивач не виконав покладених на нього обов'язків щодо виконання робіт. Попередні версії технічних звітів потребували значних доопрацювань, про що повідомлялося керівнику позивача. Звітні матеріали (передбачені умовами договору), отримання яких є підставою для початку перебігу строку для оплати виконаних робіт, відсутні в матеріалах справи. Також договором передбачено, що оплата робіт відбудеться після проходження звітними матеріалами державної технічної експертизи (лише в такому випадку робота вважається прийнятою).

Крім того, скаржник посилається на порушення норм процесуального права, що виразилося в тому, що позивачем не було додано до суду навіть копій додатків до договору, а саме: технічного завдання, календарного плану робіт та протоколу погодження договірної ціни, які відповідно не оглядалися судом.

Скаржник, посилаючись на положення ст. 844 Цивільного кодексу України (зміни до твердого кошторису), зазначає, що у зв'язку з перевищенням суми, яка була закріплена у договорі на 3 450 000, 00 грн, у відповідача взагалі відсутній обов'язок з оплати таких коштів. Збільшення ціни договору не погоджувалося з відповідачем, а тому, відповідно, і обов'язок з оплати відсутній.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

09.01.2019 на адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Суд апеляційної інстанції у судовому засіданні 14.01.2019 усною ухвалою, із занесенням її до протоколу, задовольнив клопотання позивача про продовження строку для подачі відзиву на апеляційну скаргу та прийняв його до розгляду на підставі ст. 119, 263 ГПК України.

ТОВ Енергобезпека заперечило проти апеляційної скарги та зазначило про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Позивач обґрунтовує свою позицію таким. Завершення кожного етапу підтверджується складанням відповідного акту здачі-приймання робіт (наявні в матеріалах справи), що свідчить про виконання виконавцем своїх обов'язків. Підписання актів здачі-приймання, на думку позивача, свідчить про те, що замовник отримав технічний звіт про виконання робіт, розглянув його та затвердив.

Позивач зазначає, що посилання на лист Державної інспекції ядерного регулювання щодо робіт по розрахунку на опір крихкого руйнування КР енергоблоків №1 та № 2 ВП ЗАЕС є безпідставним, оскільки серед робіт за договором вказаних дій не має. Стосовно листа ДП Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки, позивач вказує, що жодної прив'язки до договору №ІБ-1208-02 від 07.08.2012 та до його сторін не вбачається. Мова у листі йде про опір крихкого руйнування КР енергоблоків №1 та № 2 ВП ЗАЕС.

ТОВ Енергобезпека вважає, що між сторонами було досягнуто домовленості про оплату робіт саме після отримання звіту про виконання відповідного етапу, а не після його затвердження державною технічною експертизою. Викладення у додатку № 1 до договору технічного завдання, на думку позивача, не має значення для розгляду даної справи, адже не залежало від умов, викладених у додатку.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

07.08.2012 ТОВ ІПП-Центр (замовник) та ТОВ Енергобезпека (виконавець) уклали договір на виконання робіт № ІБ-1208-02 (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати науково-технічні роботи по темі: Оцінка технічного стану та перепризначення терміну експлуатації реактора енергоблоків №1 та №2 ВП ЗАЕС .

Відповідно до п. 1.1. - 1.5. договору зміст та обсяг робіт в цілому по етапах, наукові, технічні та інші умови до науково-технічної продукції, які є предметом договору, визначаються технічним завданням, що міститься у додатку 1, який є невід'ємною частиною договору. Обсяг виконання робіт може бути уточнено, доповнено та/або змінено за взаємною згодою сторін. Терміни і вартість виконання основних етапів визначаються Календарним планом, що міститься у додатку 2, який є невід'ємною частиною договору. На підставі цього договору Виконавець організує та забезпечує поетапне виконання робіт для Замовника, а Замовник приймає виконані Виконавцем роботи після їх закінчення по кожному етапу роботи, про що будуть складені відповідні Акти здачі-приймання. Якщо в процесі виконання роботи буде з'ясована неминучість одержання негативного результату або недоцільність подальшого проведення робіт, Виконавець має право призупинити їх, повідомивши про це Замовника у 10-денний термін, після зупинки. У цьому випадку Сторони зобов'язані у 5-ти денний термін розглянути питання про доцільність продовження робіт.

Виконавець зобов'язується: 2.1.1. Здійснювати виконання робіт у терміни, за обсягами та на умовах, що передбачені цим договором і що можуть бути погоджені в додаткових угодах до нього, якщо такі будуть укладені. 2.1.2. Для отримання інформації та консультацій, необхідних для виконання своїх зобов'язань за Договором та/або Додатковими угодами до нього, якщо такі будуть укладені, залучати для роботи за згодою Замовника його персонал, що має необхідну кваліфікацію. 2.1.3. Інформувати Замовника про свої наміри використання для виконання робіт програмного забезпечення третьої сторони та, за згодою Замовника, використовувати таке програмне забезпечення. Обов'язки Замовника: 2.2.1. Надавати Виконавцю необхідні йому для виконання своїх зобов'язань за Договором та/або Додатковими угодами до нього, якщо такі будуть укладені; інформацію та консультативну підтримку персоналом Замовника, що має необхідну кваліфікацію. 2.2.2. Проводити оплату виконаних Виконавцем робіт у відповідності до умов цього Договору та/або Додаткових угод до нього, якщо такі будуть укладені. 2.3. Виконавець та Замовник повинні забезпечувати конфіденційне використання матеріалів, документів та інформації, що стане доступною їм в процесі виконання робіт за Договором та/або Додатковими угодами до нього, якщо такі будуть укладені (п. 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3., 2.2.1., 2.2.2., 2.3.).

Згідно з п. 3.1. договору вартість робіт по договору становить 5 363 333, 33 грн, крім того ПДВ становить 1 072 666, 67 грн. Загальна вартість робіт складає 6 436 000, 00 грн.

Положення п. 3.2. договору відмінні в редакції позивача і відповідача у зв'язку з чим, враховуючи також вказівки суду касаційної інстанції, Господарський суд міста Києва ухвалою від 31.05.2016 призначив судову технічну експертизу документів.

За результатами проведеного дослідження експертами складений висновок № 10230/10231/16-34/7451ч7474/18-34 від 12.04.2018. У вказаному висновку експертів зазначено, що другий аркуш договору в редакції позивача та в редакції відповідача (тобто, обох сторін) відрізняються від першого та третього аркушів за використаним друкуючим пристроєм (засобом друку) або за часом друку.

Згідно з п. 3.3. - 3.4. договору виконавець має право без погодження замовника змінювати фактичну структуру статей витрат без збільшення загальної вартості робіт за договором. Замовник залишає за собою право змінювати вартість етапів робіт, що оформлюється додатковою угодою.

Положеннями п. 4.1. - 4.4. договору сторони погодили, що після завершення виконання робіт за кожним із етапів відповідно до календарного плану виконавець надає замовнику компакт-диск із результатами виконаних робіт. Після завершення робіт за кожним етапом виконавець подає замовнику акт здачі приймання робіт. Замовник зобов'язаний у 10-ти денний термін з дня надходження технічного звіту розглянути його, затвердити, підписати акт здачі-приймання роботи, або представити обґрунтовані зауваження. У випадку неподання їх, робота вважається прийнятою без зауважень. У випадку мотивованої відмови сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання.

Господарський суд міста Києва встановив, що за наслідками виконання робіт, сторонами складені, підписані та скріплені печатками акти здавання-приймання роботи за договором, а саме: акт № 1 від 30.11.2012 на суму 813 000,00 грн; акт № 2 від 30.11.2012 на суму 653 000, 00 грн; акт № 3 від 30.11.2012 на суму 690 000,00 грн; акт № 4 від 30.11.2012 на суму 580 000,00 грн; акт № 5 від 30.11.2012 на суму 325 000,00 грн; акт № 6 від 30.11.2012 на суму 515 000,00 грн; акт № 7 від 30.11.2012 на суму 2 860 000,00 грн; акт № 8 від 28.12.2012 на суму 2 200 000,00 грн; акт № 9 від 28.12.2012 на суму 1 250 000,00 грн.

Отже, за наслідками виконання робіт за договором, сторонами підписано та скріплено печатками дев'ять актів здавання-приймання роботи на загальну суму 9 886 000,00 грн (а.с. 27 - 35, т. 1).

Позивачем також було виписано відповідачеві податкові накладні на вказані роботи (а.с. 18 - 26, т. 1).

ТОВ ІПП-Центр оплатило виконані виконавцем роботи на суму 7 860 634, 00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 27 від 04.03.2013 на суму 1 452 626,00 грн; № 28 від 04.03.2013 на суму 4 706 920, 00 грн; № 30 від 15.03.2013 на суму 1 500, 00 грн; № 31 від 18.03.2013 на суму 1 000 000, 00 грн; № 32 від 05.04.2013 на суму 17 500, 00 грн; № 35 від 17.04.2013 на суму 50 000, 00 грн; № 61 від 24.04.2013 на суму 24 000, 00 грн; № 52 від 27.08.2013 на суму 283 920,00 грн; № 434 від 11.09.2013 на суму 195 468, 00 грн; № 11 від 10.10.2013 на суму 128 700, 00 грн.

ТОВ Енергобезпека направило відповідачу претензію №1 на суму 2 717 359, 00 грн за вих. № 4 від 31.01.2014. Вказана претензія залишена ТОВ ІПП-Центр без виконання, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду, у межах якого останній просив стягнути з відповідача 2 025 366, 00 грн основного боргу, 671 184,00 грн пені, втрати від інфляції у розмірі 1 465 565, 72 грн, 189 268,65 грн - три проценти річних.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Між сторонами склалися правовідносини щодо виконання науково-дослідних робіт, що унормовано Главою 62 Розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України. А спір виник стосовно оплати таких робіт.

Згідно зі ст. 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Положеннями ст. 893 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати. Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.

За приписами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що спір виник, зокрема, у зв'язку із відмінною (різною) редакцією п. 3.2. договору.

Редакція позивача п. 3.2 договору (т. 1 а. с. 242 - 244): рахунки виконавця оплачуються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 30 календарних днів після отримання замовником звіту про виконання етапу робіт .

Редакція відповідача п. 3.2. (т. 1 а.с. 245 - 247): Рахунки виконавця оплачуються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 30 календарних днів після отримання замовником звіту про виконання етапу робіт, затвердженого висновком державної технічної експертизи .

Тобто відмінність п. 3.2. договору полягає у визначені строку оплати виконаних робіт. За договором відповідача (редакцією п. 3.2.) такий строк настає протягом 30 календарних днів після отримання замовником звіту про виконання етапу робіт, затвердженого висновком державної технічної експертизи. Редакція позивача (п. 3.2.) не потребу затвердження висновком державної технічної експертизи.

Вказані обставини стали підставою для призначення судової технічної експертизи документів Господарським судом міста Києва.

За результатами проведеного дослідження у висновку експертів зазначено, що другий аркуш договору в редакції як позивача, так і в редакції відповідача відрізняються від першого та третього аркушів за використаним друкуючим пристроєм (засобом друку) або за часом друку. Тобто, ідентичність другу аркушу (де викладене спірний п. 3.2. договору) встановити не вдалося.

Водночас, як вбачається з редакції п. 3.2. договору позивача і відповідача підставою для оплати є отримання замовником звіту про виконання етапу робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 894 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

В силу приписів ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Цивільний кодекс України в ч. 3 ст. 6 закріплює положення про співвідношення договору і закону в тих випадках, коли щодо певних відносин існує зазначення в актах цивільного законодавства, але сторони бажають за згодою між собою врегулювати ці відносини інакше. В такій ситуації сторони договору мають право вибору: використати норми акту цивільного законодавства для врегулювання своїх відносин або за власним розсудом відступити від положень актів цивільного законодавства шляхом встановлення в договорі інших правил поведінки, ніж це передбачено законодавством.

Отже, сторони укладеним договором погодили, що обов'язок з оплати рахунків виконавця у замовника виникає після отримання останнім звіту про виконання етапу робіт. Вказана підстава оплати сторонами не оспорювалася.

Проте, матеріали справи не місять звітів про виконання етапів робіт, що виключає можливість оплати замовником рахунків виконавця. Узгодження такого порядку було здійснено безпосередньо сторонами в порядку ст. 6, 627 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що наявність різної редакції п. 3.2. та наявність підписаних актів здавання-приймання є достатньою підставою для виникнення у відповідач обов'язку з оплати виставлених позивачем рахунків, оскільки суперечить положенням п. 3.2. (погодженої сторонами частини) та приписами ст. 6, 627, 894 Цивільного кодексу України.

Крім того, сторони погодили, що загальна вартість робіт складає 6 436 000, 00 грн (п. 3.1. договору).

Договори на виконання науково-дослідних тісно пов'язані з іншими договорами, зокрема, спрямованими на виконання робіт. Зв'язок договорів підряду та договорів на виконання науково-дослідних спричиняється спільністю предмету регулювання та правової спрямованості. Обидва договори спрямовані на виконання робіт та передачі їх результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За приписами ч. 5 ст. 844 Цивільного кодексу України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту узгодження сторонами договору зміни (збільшення) ціни договору, передбаченого п. 3.1. договору як то укладення додаткової угоди, листування щодо зміни ціни, тощо.

Враховуючи викладене, безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що, підписавши спірні акти здавання-приймання робіт, відповідач фактично погодив виконання таких робіт за вказаною в кожному окремому акті ціною, оскільки акт не може вважатися додатковою угодою про зміну ціни договору в розумінні ст. 654 Цивільного кодексу України.

Крім того, ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1). Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч. 2). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (ч. 3). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4). До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину (частина).

Частиною 1, 2, 3 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Отже, поводження відповідача як до судового розгляду, так і під час судового провадження не можна кваліфікувати як конклюдентність в частині прийняття робіт за актами та погодження зміни ціни договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суду у постанові від 12.12.2018 у справі № 902/1107/15.

Відповідно, висновок суду першої інстанції про вчинення конклюдентних дій, а саме часткова оплата рахунків, є необґрунтованим.

Отже, Північний апеляційний господарський суд вважає передчасним висновок суду першої інстанції, що позивачем належними та допустимими доказами доведено, а відповідачем не спростовано обов'язок відповідача здійснити оплату вартості робіт у загальному розмірі 2 025 366, 00 грн, оскільки вказані висновки суперечать п. 3.1., 3.2. договору (в частині, яка співпадає у обох сторін) та положеннями ст. 6, 627, 654, 843, 844, 892, 893, 894 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не наведено обставин, з яким положення договору (погоджені сторонами) та норми законодавства України визначають обов'язок відповідача оплатити виставлені виконавцем рахунки, а тому і позовні вимоги щодо оплати вартості робіт у загальному розмірі 2 025 366, 00 є безпідставними.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості, похідні вимоги щодо стягнення 671 184, 00 грн пені, 1 465 565, 72 грн інфляційних втрат, 189 268,65 грн 3% річних також не підлягають до задоволення.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України із застосуванням положень ст. 6, 627, 654, 843, 844, 892, 893, 894 Цивільного кодексу України дійшов висновку - про необґрунтованість задоволених позовних вимог.

Отже, керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги у даній справі та скасування рішення в частині задоволення позовних вимог, прийнявши у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В решті рішення слід залишити без змін (в частині відмови в позові).

9. Судові витрати

9.1 . З урахуванням задоволення апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної та першої інстанції (судовий збір) покладаються на позивача в порядку ст. 129 ГПК України.

До стягнення з ТОВ Енергобезпека на користь ТОВ ІПП-Центр підлягає 120 194, 60 грн судового збору (справа двічі переглядалася в суді апеляційної інстанції).

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ІПП-Центр на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 у справі №910/8072/15-г - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 у справі №910/8072/15-г - скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийнявши у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В решті рішення залишити без змін.

3. Здійснити новий розподіл судових витрат (сплаченого судового збору) за розгляд справи, у зв'язку із скасуванням рішення суду першої інстанції, поклавши їх на Товариство з обмеженою відповідальністю Енергобезпека .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергобезпека (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 5-А, код 38003364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІПП-Центр (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, будинок 8, код 24264063) 120 194, 60 (сто двадцять тисяч сто дев'яносто чотири) грн 60 коп. судового збору.

4. Матеріали справи № 910/8072/15-г повернути до суду першої інстанції.

5. Видачу наказу доручити місцевому господарському суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 05.02.2019

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

М.Г. Чорногуз